Ми, без сумніву, проходимо через одну з найважчих зим у нашій історії. Температури є найнижчими з моменту початку повномасштабного вторгнення, а ситуація в енергетичному секторі досягла критичного рівня через свідомі напади з боку російських сил.
В рамках нашої політики необхідно оцінити наслідки цих подій і передбачити їхній вплив. Зосереджуся на найважливішому.
З огляду на масштаби руйнувань, НБУ припускає, що у 2026 році економіка функціонуватиме в умовах дефіциту електроенергії на рівні близько 6% у середньому за рік. Ми погіршили припущення щодо дефіциту електроенергії порівняно з жовтневим прогнозом удвічі.
За підрахунками НБУ, дефіцит електроенергії, більший, ніж припускався раніше, сповільнить зростання реального ВВП у 2026 році приблизно на 0,4 в. п. Ці ефекти вже враховані в прогнозі НБУ, що передбачає зростання економіки цього року на 1,8%. Тобто без енергодефіциту наш прогноз становив би не 1,8%, а 2,2%.
Вплив руйнувань у секторі енергетики на цінову політику проявляється через кілька шляхів:
По-перше, ми спостерігаємо підвищення витрат на виробництво, яке лише частково компенсується зниженням споживчого попиту.
Другий - можливе підвищення тарифів на деякі житлово-комунальні послуги.
Напевно, багато хто вже ознайомився з нашими прогнозами стосовно останніх подій. В мережі з’явилося безліч новин з заголовками на кшталт "НБУ робить застереження". Але насправді Національний банк України не робить застережень, а лише висловлює припущення.
Цитую Інфляційний звіт:
"НБУ припускає, що до кінця поточного опалювального сезону адміністративна інфляція знижуватиметься завдяки збереженню мораторію на підвищення тарифів для населення на окремі послуги ЖКГ. Проте надалі з огляду на високі потреби у відновленні енергосистеми в прогноз закладено технічне припущення щодо підвищення цін на електроенергію для побутових споживачів. Крім того, НБУ припускає, що тарифи на інші послуги ЖКГ, на які поширюється дія мораторію, теж коригуватимуться для поступового досягнення ринково обґрунтованих рівнів. (...)
Національний банк України не володіє даними і не надає рекомендацій уряду стосовно термінів чи умов перегляду тарифів на комунальні послуги. Прогнозування змін адміністративно регульованих цін базується виключно на технічних припущеннях, які мають значення для складання загального макроекономічного прогнозу.
Наш прогноз уже враховує всі ці наслідки та передбачає, що наприкінці 2026 року інфляція становитиме 7,5%, а 2027 року наблизиться до цілі НБУ, знизившись до 6%.
На завершення, варто зазначити, що невизначеність залишається значною. Ризики, пов’язані з прогнозами НБУ (як, власне, і з будь-якими іншими прогнозами), є досить високими. Проте наша політика залишається адаптивною, що дозволяє враховувати різноманітні сценарії розвитку цієї невизначеності. Це, в свою чергу, допоможе нам досягти основної мети – знизити інфляцію до цільового рівня у 5% в рамках нашої політики.
#Електрична енергія #Інфляція #Національний банк України #Економіка #Дефіцит #Графіка #Енергетична галузь #Попит #Валовий внутрішній продукт #Політика #Макроекономіка #Споживач #Робити #Муніципальне або міське будівництво #Громадські послуги
