"Стелі абсолютно не видно". Цими словами, без жодної тіні сумніву, співзасновник "Нової пошти" Вячеслав Климов окреслює майбутнє компанії в Україні. Однак "безмежність" місцевого ринку поштових перевезень не означає, що підприємець фокусуватиметься лише на тому щоб доторкнутися цієї "стелі".
У спробі зв'язати українців за кордоном та в Україні "Нова пошта" відкрила понад сотню своїх відділень у Євросоюзі, і вже планує освоювати нові континенти. Це можна впевнено назвати найбільшою експансією українського бізнесу за час великої війни чи навіть за всі роки незалежності.
Компанія, що з 2001 року займалася лише доставкою, за останні три роки створила власну фінансову компанію, енергетичний підрозділ та навіть авіалінії. За мірками західного світу - справжня корпорація.
Попри масштаби, Климов добре знає, що відбувається в різних підрозділах цього бізнесу. Він з легкістю пригадує в якому місті, яке укриття і коли було відкрите. Скаржиться, що іноземні фахівці не можуть прибути в Україну аби встановити своє обладнання на терміналах "Нової пошти", через що це доводиться робити по відеозв'язку. А ще з захопленням розповідає про "трофейний" літак своїй авіакомпанії
Окрім управління власним бізнесом, на початку року Климов став членом Ради підприємців при президентові, яка була заснована у відповідь на "справу Мазепи". Втім, з президентом Зеленським він зустрічався лише один раз з того часу.
Чому "Нова пошта" ігнорує конкуренцію з "основною поштою країни"? Які зміни відбуваються у бізнес-середовищі, з ким ведуть переговори в Офісі президента та коли компанія планує відкрити свої відділення в США?
"Нова пошта" неодноразово піддавалася атакам з боку російських сил. Яка кількість відділень та інших інфраструктурних об'єктів була втрачені протягом цього періоду?
-- Зараз орієнтовна сума втрат "Нової пошти" близько 2,8 мільярда гривень. Ми втратили близько трьохсот наших відділень, десять терміналів отримали ураження або були повністю зруйновані через терористичні атаки, два термінали у Дніпрі і Полтаві не підлягають відновленню.
Сталося кілька страшних трагедій. Найбільшою з них стала атака на Харківський інноваційний термінал у жовтні минулого року, внаслідок якої загинули вісім наших співробітників. Понад тисячу відділень розташовані на захоплених територіях, і ми не маємо змоги дізнатися, що там відбувається.
-- Попри такі втрати ви продовжуєте вкладати гроші у розвиток компанії. Чи залучали кошти ззовні, не обов'язково з-за кордону? Який зараз у вас взагалі кредитний портфель?
Ми використовуємо кредитні ресурси та випускаємо корпоративні облігації. Нам важливо, щоб більшість нашого інвестиційного портфеля формувалася за рахунок власних коштів. Якщо ж ми звертаємося до ринку запозичень або до банків, то робимо це з конкретною метою, наприклад, для фінансування нових логістичних проектів.
Чи можете поділитися інформацією про розмір вашого кредитного портфеля?
На даний момент не можу надати конкретну цифру, оскільки її немає під рукою. Проте ми прагнемо дотримуватися дуже обережного підходу, щоб наш кредитний портфель не перевищував одну річну EBITDA (прибуток до вирахування податків, амортизації та зношення - ЕП).
Як складаються фінансові показники "Нової пошти" у 2024 році? Які обсяги прибутку ви плануєте отримати?
У загальному, ми дотримуємося фінансової стратегії. Наразі не можу надати конкретних прогнозів щодо фінансових показників. Протягом дев'яти місяців ми спостерігаємо зростання обсягу посилок приблизно на 16% у порівнянні з минулим роком. В гривневому еквіваленті це становить близько 19% приросту.
Ви вклали кошти, зокрема, у будівництво розподільчих центрів. Відтоді швидкість доставки значно покращилася. На скільки саме?
Приблизно через годину. Якщо раніше, до початку війни, доставка посилок в Україні займала в середньому близько 25 годин, то наразі цей час скоротився до приблизно 24 годин. Це помітно, особливо на великих відстанях. Під час війни ми значно прискорили свої процеси.
Підвищення швидкості завжди супроводжується певними ризиками. У минулому не раз траплялися випадки, коли здійснювалося нелегальне перевезення зброї, наркотиків та інших заборонених товарів. Як можна ефективно відстежувати такі ситуації в умовах такої стрімкості?
Безпека є нашим пріоритетом. По-перше, у зоні конфлікту всі посилки приймаються тільки в незакритому вигляді. Цю практику ми впровадили ще з 2014 року. Наразі ми маємо можливість контролювати всі надходження з прифронтових районів. По-друге, у нас діє розгалужена система відеоспостереження. Всі дії на наших відділеннях і терміналах фіксуються на камеру, і ми маємо доступ до всього цього відео.
Багато безпекових рішень. Впевнено можу сказати, що "Нову пошту" практично не використовують для таких заборонених відправлень саме тому, що ми ведемо активну роботу в цьому напрямку.
Однак у судовому реєстрі наявна велика кількість подібних справ. Яка ж кількість таких випадків була зафіксована під час повномасштабної війни?
-- Я не маю інформації, але впевнений, що такі випадки вимірюються десятками або сотнями відправлень. І тут йде активна співпраця з правоохоронцями.
-- Якщо говорити про, наприклад, наркотики: як "Нова пошта" може їх виявити? Знову ж таки, зброю можуть пересилати і в не прифронтових регіонах. Ви маєте етап перевірки, на якому, умовно, є рамки, як в аеропорті?
По-перше, подібні рамки, які ми зафіксували, справді присутні на наших об'єктах, що займаються міжнародними пересилками. По-друге, у нашій компанії функціонує спеціалізований підрозділ, який постійно проводить аналіз різноманітних відправлень та груп клієнтів з метою виявлення ризикових відправлень і потенційно небезпечних клієнтів.
Ми не прагнемо і не можемо заради безпеки ускладнити життя мільйонів споживачів. Проте, проводячи подібний аналіз, ми здобуваємо можливість виявляти певні тенденції у поведінці наших клієнтів або визначати конкретні відправлення, що можуть нести ризики.
Інколи на терміналах можна зустріти собак, спеціально підготовлених для виявлення наркотичних речовин. Повірте, це дійсно ефективно. Адже ті, хто намагається скористатися нами для таких схем, усвідомлюють це і намагаються уникати "Нової пошти".
Слоган "Укрпошти" звучить як "Основна пошта держави". Які у вас думки з цього приводу?
На мою думку, це може бути слоган для реклами.
Які у вас враження про цю особу?
Якщо розглядати національного оператора в контексті конкуренції, можна зазначити, що ми майже не звертаємо на них уваги, особливо в межах України. Вони справді займають провідні позиції в міжнародних вантажах, оскільки всі національні поштові служби взаємодіють одна з одною, що дозволяє великій кількості товарів потрапляти до нас через національного оператора.
Щодо пересилання відправлень всередині країни, думаю, ми цю конкурентну боротьбу виграли давно і, як на мене, відрив продовжує збільшуватися.
До 2022 року спостерігалася тенденція до приватизації. Питання про приватизацію певної частини "Укрпошти" постійно обговорювалося. Якщо б частину "Укрпошти" виставили на аукціон, чи зацікавлені ви були б у можливості інвестувати в її капітал?
-- Всі державні компанії мають бути приватизовані. Держава вкрай неефективний власник. Більш того, приватизувати не заради прибутку, а, як вчив нас великий Бендукідзе (Каха Бендукідзе, грузинський політик та підприємець - ЕП), щоб позбутися - за 1 долар. До речі, дуже сподіваюся, що після перемоги Дональда Трампа в США тренд на радикальне зменшення ролі держави в економіці знову увійде в моду.
Чи станемо ми частиною приватизаційних процесів "Укрпошти"? На мою думку, навряд чи.
Чому так?
У нашій стратегії ми не займаємося злиттями та поглинаннями (M&A - процес об'єднання або купівлі інших компаній). Ми вважаємо за краще розвивати бізнеси самостійно.
Злиття та поглинання – це досить складний процес: необхідно поєднати операційні процеси та корпоративні культури двох компаній. Мені важко уявити, як можна інтегрувати традиційну державну компанію в нашу динамічну, інноваційну та орієнтовану на клієнта культуру. Тому, ймовірно, ми не будемо залучені до такого роду угод.
У вас вже є поштовий оператор та платіжна система. Було б розумно доповнити це ще й маркетплейсом. Чи розглядаєте ви таку можливість?
Ми вже близько семи років відповідаємо на це питання. Часто чуємо: "Ви виконуєте 90% роботи маркетплейсу, чому не створите свій?" І щоразу ми наполегливо повторюємо: "Ні, ми не відкриємо маркетплейс". Наша компанія зосереджена на своєму напрямку. Ми досягаємо найкращих результатів саме тому, що не відволікаємося на інші справи.
Фінансова компанія не відволікає нас від головного, адже в даний час платіжна система є ключовим елементом нашого продукту. Це фактично забезпечення грошових переказів. Водночас, створення власного маркетплейсу суперечить інтересам наших клієнтів.
Якщо звернути увагу на "Укрпошту", то можна помітити, що в них давно існує прагнення здобути банківську ліцензію. Здається, цього моменту нарешті вдалося досягти. NovaPay не є класичною банківською установою, проте має багато спільного з ними. Чи плануєте ви отримати повну або часткову банківську ліцензію для подальшого розвитку NovaPay?
-- Дійсно, зараз NovaPay має так звану розширену ліцензію фінансових компаній, яка дає змогу відкривати рахунки, видавати картки, і ми це робимо. Ця функція дуже допомагає NovaPay зростати. У NovaPay зараз 360 тисяч клієнтів, це величезна компанія.
Водночас є багато сервісів, до яких звикли клієнти банків, які ця ліцензія не забезпечує. Наприклад, розрахунок за кордоном, депозити та інші обмеження, які заважають. Ми дуже не хотіли переходити від такої моделі до банківської, адже вона вкрай складна. Я, до речі, впевнений, що прагнення "Укрпошти" до банку є стратегічною помилкою.
На даний момент Національний банк завершує роботу над проєктом, що передбачає створення спеціалізованої ліцензії для інклюзивних банків. Це означає, що такі компанії, як "Нова пошта", великі роздрібні мережі, а також, можливо, "Укрпошта", зможуть отримати спрощену банківську ліцензію. Основна мета цього проєкту полягає в тому, щоб забезпечити наявність банківських відділень цих операторів у віддалених населених пунктах та в зонах поблизу фронту, де традиційні банки не мають можливості працювати.
Ми ведемо переговори з Національним банком, оскільки усвідомлюємо, що в перспективі отримаємо цю ліцензію. Я впевнений, що або NovaPay адаптується до формату банку, або з'явиться новий банк, який отримає саме ту ліцензію, над якою наразі працює Національний банк.
Ми не можемо забути події, які сталися на початку цього року, пов'язані з Ігорем Мазепою, внаслідок чого була заснована Рада підприємців при президентові, до якої ви належите. За останні шість місяців я не отримував інформації про діяльність цієї Ради. Можете поділитися, чим ви наразі займаєтеся в її рамках?
Діяльність Ради триває щодня, і вона вимагає значних зусиль від мене та моїх колег. Ми свідомо обираємо залишатися непомітними, адже ця Рада була заснована президентом і функціонує під його егідою.
Особисто я веду два питання. Перше - ми вже напрацювали стандарти діяльності прокурорів, вони підписані, задача виконана. Друге - реформа кримінального процесуального кодексу. Будемо вірити, що кілька тижнів, і він вже буде представлений у Верховну Раду. Одна з ініціатив, які ми прописуємо в КПК - це адекватність застави в порівнянні з тією шкодою, в якій звинувачують людину.
Ми активно працювали над концепціями щодо бронювання кадрів. Міністерство економіки зверталося до нас в якості представників бізнесу для отримання пропозицій. Ми їх підготували і тепер чекаємо на 15 листопада, коли влада обіцяла відновити процедури бронювання співробітників (інтерв'ю записувалося 13 листопада - ЕП).
Оцініть, будь ласка, тиск на ваш бізнес за шкалою від 1 до 10. Чи спостерігаєте ви зміни в цій оцінці порівняно з січнем 2024 року?
Гучний резонанс, спричинений справою Мазепи, а також активна участь бізнес-спільноти та створення Ради суттєво знизили цей тиск. А що відбувається зараз? Час від часу до Ради надходять нові справи, але, як правило, вони залишаються непоміченими, адже ми виконуємо роль посередника між підприємцями та правоохоронними органами, не дозволяючи їм перетворитися на нові скандали.
Не можу стверджувати, що в даний момент існує загальний тиск з боку правоохоронних органів, проте є окремі випадки. Я б скоріше згадав про інші способи впливу: приміром, блокування податкових накладних все ще актуальне. Більше того, складається враження, що це стало звичним явищем, до якого всі адаптувалися. Таким чином, тиск змінює свої форми, але не зникає.
-- В Раді підприємців обмежене коло осіб, і дійсно - це Рада при президентові. Як часто ви бачитеся із Зеленським? Про що ви говорите?
-- За час існування Ради була одна велика зустріч з президентом. Ми набагато частіше бачилися і бачимося з головою Офісу президента, паном Єрмаком. Ще частіше в різних форматах працюємо з першим віце-прем'єром пані Свириденко. Зустріч з президентом була присвячена підтвердженню ним тих пунктів діяльності Ради, які ми запропонували.
Вважаю, що найближчим часом ми матимемо нову зустріч з президентом. Ми ініціювали її, адже необхідно звітувати про виконану роботу Ради. Також підготуємо оновлений список питань та реформ, які, на нашу думку, є важливими для розвитку бізнесу в Україні.
-- Які у вас взагалі зараз відносини з владою? Наскільки цього контакту, який є, достатньо для того, аби вирішувати питання?
-- Рівень комунікацій з владою ніколи не був настільки активним, влада ніколи не була настільки доступна. Рівень частоти комунікацій, інтенсивності, доступності я оцінюю як безпрецедентний. Чи завжди це ефективно і дає результат? Не завжди. Але те, що влада стала набагато більш доступною для бізнесу, це 100%.
-- Два роки тому улюбленим питанням на всіх інтерв'ю з компаніями було - як ви повертаєтеся на деокуповані території? Зараз, на жаль, питання зворотне. Фронт сунеться, ви є в цих містах. В який момент "Нова пошта" розуміє, що настає час йти з населеного пункту, на який сунеться окупація?
Ми повинні бути присутніми в усіх цих містах і селах, адже наша допомога необхідна як місцевим жителям, так і військовим. Іноді ми стаємо ключовим зв’язком для спілкування з рідними або благодійними організаціями.
Ми докладаємо чимало зусиль, вкладаючи величезну кількість енергії та фінансів у захист наших відділень. Зараз вони виглядають зовсім не так, як раніше. Вони укріплені мішками з піском та габіонами, вікна закриті фанерними листами, але функціонують. Також існують мобільні відділення "Нової пошти", які відвідують населені пункти на кілька годин, видають посилки і поступово пересуваються далі.
Ми підтримуємо безперервний зв'язок з військовими, отримуючи найактуальніші дані про потенційні загрози для конкретних населених пунктів. Іноді нам доводиться відходити разом із українськими захисниками. Сподіваюся, що подібних ситуацій буде дедалі менше.
-- Тобто ви ухвалюєте рішення йти з міста тоді, коли військові вам кажуть?
Звісно ж.
З якого часу ви припинили діяльність у Куп'янську: коли було оголошено про примусову евакуацію?
-- Так.
-- А як працювати в тих містах далі від фронту, але де не завжди є навіть секунди для того, аби дійти до укриття?
Для забезпечення безпеки наших працівників на об'єктах у віддалених містах ми обладнали термінали бетонними укриттями, до яких співробітники можуть дістатися за 20 секунд під час повітряної тривоги. На території київського термінала розташоване просторе укриття, здатне вмістити до 600 осіб. Подібні бомбосховища також створені на всіх основних терміналах.
Чи вже створювали їх у період війни?
Будівництво розпочалося влітку 2022 року. У шести містах з'явилися великі укриття, здатні вмістити сотні осіб. Бетонні капсули, які знаходяться на поверхні, також частково розміщені всередині терміналів. Це значні інвестиції, точну суму не згадаю, але за минулий квартал вона становила близько 70 мільйонів гривень.
-- Один з ваших нових напрямів - авіалінії Supernova Airlines. Ви вже отримали ліцензію на польоти в ЄС. Безперечно, всі чекають, коли Supernova політає в Україні. Останні тижні вкотре активізувалися розмови про відкриття аеропортів "Львів" і "Бориспіль". Чи говорили ви з українськими регуляторами? І якщо все ж умовний "Львів" запустять, чи зайдете ви туди?
-- Дійсно, протягом останніх тижнів пожвавилася дискусія. Знаю про кілька зустрічей, які були в Supernova з регуляторами. Поки що це дискусії, відразу скажу. Я б не поспішав готувати валізи. Питання надскладне.
Є два величезні блоки питань: безпека, взаємодія з повітряними силами, з ППО. І окремий блок питань стосується страхових компаній. Ми розуміємо, що немає незастрахованих повітряних суден. Як на мене, багато аналогій із "зерновим коридором".
Ми дуже очікуємо на відкриття простору. Як підприємець та логіст я вважаю, що до кінця повномасштабної війни можна починати запускати і вантажні, і пасажирські авіаперевезення. Є приклад Ізраїлю, який теж потрапляє під обстріли, але весь світ літає в Тель-Авів. Це можна організувати. Окреме питання - страхові компанії. Тому подивимося. Ми знаходимося в дискусії. Буде безпечно - ми будемо перші, хто полетить.
Яка швидкість розширення "Нової пошти" виявилася виправданою? Ви згадували, що намагалися знайти свою цільову аудиторію серед українців, щоб, можливо, залучити й інших споживачів. Чи приносить вам прибуток робота цих відділень?
На мою думку, її успіх є безсумнівним. Зараз у нас налічується 112 філій у 16 країнах, і, якщо я не помиляюся, ми маємо 83 тисячі контактних точок.
Ми вже маємо кілька країн, які працюють в операційній прибутковості. Ми маємо Nova Post Moldova, яка має стійку й пристойну прибутковість. Кожного місяця ми маємо зростання всіх країн на понад 10%. Тому я абсолютно впевнений в тому, що це було правильне рішення.
У наших відділеннях та службі адресної доставки вже активно користуються послугами багато місцевих клієнтів. Ми з'єднали більшість країн, де ми представлені, виключаючи Україну, і спостерігаємо за зростанням обсягу відправлень між цими державами. Цими послугами користуються не лише українці, а й місцеві жителі.
Ви стверджуєте, що існують країни з операційним прибутком. Отже, виходить, що інші країни мають операційні збитки? Чому так відбувається?
Вони функціонують протягом шести місяців або навіть року. Це такі інвестиції, які поки що не досягли рівня позитивної маржі.
Яка нині вартість розширення діяльності "Нової пошти" за межами країни?
Декілька десятків мільйонів доларів щороку. Цього року ми плануємо вкласти приблизно 20 мільйонів доларів.
-- Думаю, що наступного року в якомусь форматі перший прапорець з'явиться.
Яка основна мета цієї експансії?
Я не можу на даний момент стверджувати в інтерв'ю, що наша мета полягає в тому, щоб стати лідером у сфері експрес-доставки на світовій чи європейській арені. Поспостерігаємо. На мою думку, наша задача – стати помітним учасником цього ринку на глобальному рівні.
Які ваші перспективи зростання в Україні? Наскільки вони реалістичні? І чи розглядає "Нова пошта" глобальні можливості для розширення свого бізнесу за межами України?
Як я зазначав раніше, цього року ми спостерігаємо збільшення на 16%. Безсумнівно, що після завершення війни цей ріст стане ще більш інтенсивним. Існують оптимістичні ринкові сигнали, які свідчать про те, що це лише початок.
Основним критерієм є кількість посилок на душу населення. В Україні кожен громадянин, включаючи малечу, отримує в середньому 18 посилок щорічно. У Польщі цей показник досягає 36 посилок, а в США - 68. Це вселяє в нас надію. Я вважаю, що подібні тенденції спостерігаються і в сфері електронної комерції, що спонукає до подальшого розвитку. Тому перспективи виглядають дуже обнадійливо.
Ще один перспективний напрямок - міжнародні доставки. Прогнози свідчать про те, що темпи зростання електронної комерції на міжнародному рівні будуть вдвічі вищими, ніж на локальному. Споживачі все частіше обиратимуть покупки з-за кордону. Це також є однією з причин, чому ми активно розвиваємо Nova Post Europe та Nova Global. Ми на правильному шляху.
Які ваші плани на наступний рік?
У нас є дві основні мети. Стратегія нашої групи, що складається з шести компонентів, залишається незмінною: швидкість, доступність і безпека — fast, easy, safe; а також акцент на людях, технологіях та розвитку — human, tech, growth.
У нас є два великі регіони, в яких ми плануємо реалізувати наші плани. Це Україна, де ми очікуємо зростання більше 10%, і продовжуємо розширяти нашу присутність, досліджуючи нові можливості в країнах, які вже відкриті. Щодо нових ринків, які можуть бути доступні в майбутньому, поки що не можу сказати, будемо спостерігати за ситуацією.
Експансія триває, охоплюючи також внутрішні проєкти, спрямовані на забезпечення безпеки, як, наприклад, Nova Energy. Ми оснащуємо всі термінали автономними джерелами енергії: когенераційними системами та сонячними панелями на великих об'єктах. Я впевнений, що до 2025 року ми зможемо генерувати більшу частину енергії самостійно.
-- А куди будете інвестувати в першу чергу: енергетика чи експансія?
Інвестиції можна розглядати як фінансові або стратегічні рішення. Таким чином, основна частина капіталовкладень буде спрямована на Україну з метою прискорення доставки посилок та розширення мережі. На сьогодні в Україні налічується 33 тисячі контактних точок, з яких 12,5 тисячі – це відділення, а 20,5 тисячі – поштомати.
#Дональд Трамп #Укрпошта #Українська гривня #Європейський Союз #Економіка #Україна #Президент (державна посада) #Київ #Українці #Володимир Зеленський #Інвестиції #Бізнес #Прибуток (економіка) #Банк #Збройні сили України #Пошта #Стратегія #Друга Польська Республіка #Ізраїль #Аеропорт #Грузія (країна) #Броня #Споживач #Ліцензія #Підприємництво #Експансія #Приватизація #Дніпро #Полтава #Куп'янськ #Нова Пошта #Іван Мазепа #Наркотики #Платіжна система #Злиття та поглинання #Каха Бендукідзе #Тель-Авів
