Незважаючи на всі недоліки Трампа, стратегічно Європа і США продовжують бути союзниками, на відміну від їхніх відносин з Росією та Китаєм.
Адміністрація президента США Дональда Трампа стала джерелом постійних проблем для країн Європи. Але найближчим часом континент може зіткнутися з іще серйознішими зовнішньополітичними викликами з боку Росії та Китаю. Про це в авторській колонці для The Guardian пише керуючий директор європейського напряму Eurasia Group Муджтаба Рахман.
Згідно з висновками аналітика, взаємини між Європою та США залишаються непростими через торгові конфлікти, невизначеність у підтримці України та внутрішні суперечності в рамках НАТО. Однак Вашингтон і європейські столиці мають тісно інтегровані економічні та безпекові інтереси, тому більшість існуючих розбіжностей можна вирішити через діалог.
Натомість ризики, пов'язані з Росією та Китаєм, Рахман вважає більш структурними. На його думку, ослаблення російської економіки через високі витрати на війну проти України зовсім не обов'язково призведе до швидкого компромісу з Кремлем. Навпаки, погіршення фінансового становища може підштовхнути російське керівництво до спроб покращити ситуацію на полі бою.
"Експерт підкреслює, що Росія стає більш загрозливою в міру того, як її сила знижується."
Експерт передбачає, що в найближчі місяці Москва ймовірно збільшить свої зусилля в мобілізації, посилить напади на українські населені пункти та їх інфраструктуру, а також активізує гібридні дії проти держав НАТО.
Окремою проблемою є Китай. За словами Рахмана, у Європі фактично сформувався консенсус щодо необхідності реагувати на китайські промислові субсидії, надлишкові виробничі потужності, валютну політику та експортну модель економічного розвитку. ЄС уже розробляє нові інструменти економічної безпеки, зокрема обмеження щодо інвестицій, державних закупівель та торговельного захисту.
Пекін вважає ці дії спробою стримати прогрес Китаю. Автор підкреслює, що обидві сторони мають кардинально різні стратегічні цілі, тому навіть досягнення угод по окремих аспектах навряд чи зможе вирішити більш масштабну конфліктну ситуацію.
"Це ускладнює компроміс і підвищує ймовірність ескалації між двома сторонами в середньостроковій перспективі", - вважає політолог.
За оцінкою Рахмана, найбільш імовірним сценарієм у відносинах ЄС і Китаю стане керована конфронтація, а не масштабна торгова війна. Європа може розширювати обмеження в окремих секторах, тоді як Китай відповідатиме вибірковими тарифами, бар'єрами у держзакупівлях та регуляторним тиском.
При цьому автор підкреслює, що ефективність Європи в боротьбі з зовнішніми загрозами значною мірою буде залежати від її внутрішньої політичної згуртованості. У цьому зв'язку він згадує президентські вибори у Франції, які відбудуться в 2027 році, та потенційний вплив їхніх підсумків на політичний курс Європейського Союзу.
Рахман зазначає, що можливий успіх Марін Ле Пен може викликати сумніви щодо існуючої підтримки України, а також щодо санкцій проти Росії та стратегії Європейського Союзу по відношенню до Китаю.
Політика Європи
Як писав УНІАН, Макрон у своєму останньому виступі в ООН різко розкритикував Дональда Трампа, заявивши, що його план щодо Гази не відновив гуманітарний доступ і є приводом для сорому світової спільноти. Він наголосив, що нинішня ситуація унеможливлює реалізацію права палестинців на існування та застеріг від "закону джунглів".
Також ми писали, що НАТО навмисно зберігає неоднозначність щодо умов застосування статті 5, але Росія добре розуміє можливі наслідки. В НАТО кажуть, що мають приховані варіанти реагування на гібридні атаки.
Можливо, вас також приваблять новини:
#
