Від моменту повернення Дональда Трампа до Білого дому не припиняються дискусії про те, що завдяки його впливу атомна енергетика в США може пережити новий етап зростання. Це зумовлено, принаймні, необхідністю забезпечення величезних обсягів енергії під час процесу реіндустріалізації країни. Більш того, значно зросте попит на енергію для розвитку штучного інтелекту, оскільки для його функціонування потрібні потужні та енергоємні дата-центри.
23 травня Дональд Трамп підписав чотири укази, які мають на меті значно збільшити використання ядерної енергетики в США. Ці документи дозволяють проводити випробування новітніх конструкцій ядерних реакторів у лабораторіях Міністерства енергетики, відкривають можливість для будівництва ядерних об'єктів на федеральних територіях та зобов'язують Комісію з ядерного регулювання оперативно видавати ліцензії. Майкл Кратсіос, директор Управління науки і технологій Білого дому, прокоментував ці заходи: "Ми відновлюємо потужну ядерну інфраструктуру, формуємо безпечний і незалежний внутрішній ланцюг постачання пального та спрямовуємо світ до майбутнього, яке базується на американській ядерній енергії".
Найбільш суттєві трансформації торкнуться Комісії з ядерного регулювання (NRC), яку Трамп критикував за надмірну обережність та затримки в розвитку галузі. З моменту свого заснування в 1978 році NRC видала дозволи на будівництво лише кількох реакторів, тоді як у період з 1954 по 1978 роки було зведено 133 реактори.
Тепер президентський указ вимагає провести оцінку, чи Комісія з ядерного регулювання не проявляє надмірну обережність стосовно допустимих рівнів радіаційного впливу. Додатково, указ Трампа зобов'язує цю комісію надати схвалення на будівництво ядерного реактора протягом 18 місяців, що значно прискорює процес, який зазвичай займає багато років.
Зокрема, нові норми запроваджують суворі терміни ліцензування: не більше 18 місяців для нових реакторів та 12 місяців для продовження експлуатації вже працюючих. Додатково, Міністерство енергетики отримало завдання суттєво прискорити процес тестування інноваційних реакторів. Запроваджується пілотний проект, який має на меті запуск щонайменше трьох реакторів до 4 липня 2026 року. Також планується відновлення роботи закритих атомних електростанцій та продовження термінів експлуатації діючих.
Ще один указ, підписаний президентом США, надає можливість міністерствам енергетики та оборони зводити ядерні реактори на федеральних територіях. Це сприятиме використанню ядерної енергії для задоволення потреб в обороні та для операцій, пов'язаних зі штучним інтелектом. Дональд Трамп також планує збільшити видобуток та збагачення урану в Сполучених Штатах, щоб зменшити залежність від імпорту з Китаю та Росії. Американська адміністрація має намір розширити внутрішні потужності з конверсії та збагачення урану, а також почати переробку відпрацьованого пального замість його захоронення.
До 2030 року США мають намір оновити свої наявні ядерні реактори, що дозволить збільшити загальну потужність атомного виробництва на 5 ГВт, а також розпочати будівництво десяти нових великих реакторів. Пріоритетом для фінансування стануть проекти з відновлення закритих атомних електростанцій та створення передових реакторних технологій. У перспективі до 2050 року планується підвищити потужність атомної енергетики країни з нинішніх 100 ГВт до 400 ГВт.
Окрім цього, Трамп підписав указ, що стосується реалізації "золотого стандарту науки". Це означає впровадження принципів наукової діяльності, які базуються на прозорості, відкритості до критичних оцінок та перевірок, а також відсутності конфлікту інтересів.
Ці постанови є наслідком усвідомлення того, що навіть найуспішніший розвиток "зеленої" енергетики, незважаючи на її важливість, не зможе забезпечити американську економіку достатньою кількістю доступної та стабільної енергії. Атомна енергетика стане критично важливою для підтримки енергомістких секторів майбутнього, таких як штучний інтелект, квантові обчислення та виробництво мікрочіпів, як зазначено на сайті Білого дому.
Як зазначає Reuters, адміністрація Трампа зіткнулася з першим за кілька десятиліть зростанням попиту на електроенергію через бум у галузі штучного інтелекту. Трамп у перший же день свого перебування на посадіоголосив надзвичайний стан у сфері енергетики, нагадує Reuters.
"Протягом останніх трьох десятиліть у США зупинилися всі роботи зі спорудження ядерних реакторів. Але цей невеселий етап вже залишився позаду", - підкреслив глава Управління науки та технологій Білого дому Майкл Кратсіос. Міністр енергетики США Кріс Райт зазначив, що створення нових джерел енергії та дата-центрів, необхідних для штучного інтелекту, буде схожим на "Манхеттенський проєкт - 2".
Отже, Дональд Трамп оголосив про намір США знову зайняти провідну позицію в ядерній сфері. За його словами, нова стратегія передбачає збільшення виробництва атомної енергії в чотири рази протягом наступних 25 років. Це виглядає як своєрідне змагання: минулого року Джо Байден озвучив план, згідно з яким ядерні потужності США мають зрости втричі до 2050 року, тоді як Трамп ставить за мету збільшити їх у чотири рази.
Більш того, американський президент має намірзадіяти Закон про військове виробництво часівхолодної війни (Defense Production Act), щоб оголоситинаціональну надзвичайну ситуацію у зв'язку іззалежністю США від Росії та Китаю у сфері збагаченогоурану, переробки ядерного палива та його компонентівдля передових реакторів. Хоча при цьому залишаєтьсяневирішеною одна з основних проблем галузі: ядернаенергетика виробляє радіоактивні відходи, а постійногосховища для них у США досі не існує.
Проте американські енергетики вже сформували досить ясне уявлення про те, яким чином відновиться атомна енергетика в Сполучених Штатах. В даний час NRC аналізує можливість повторного запуску двох зупинених атомних електростанцій — Palisades у штаті Мічиган та Three Mile Island у Пенсильванії.
Проте, за словами Трампа, головний напрямок еволюції галузі зосереджується на малих модульних реакторах, хоча від будівництва традиційних атомних електростанцій не відмовляться. Як повідомляє Bloomberg, серед тих, хто виграє від цього указу, опиняться компанії Last Energy, Oklo, TerraPower та NuScale Power.
Протягом останніх тридцяти років на території США було зведено всього два нових ядерних реактори. Ці енергоблоки мали значні затримки у будівництві, а їхні витрати перевищили початкові оцінки більш ніж удвічі — з 14 до 30 мільярдів доларів. Фактична вартість проектів досягла 35 мільярдів доларів. Проте, нещодавно видані президентські укази передбачають зведення десяти нових звичайних реакторів до 2030 року. Це, безумовно, відкриє нові можливості для компанії Westinghouse, адже її AP1000, за цим же проектом, наразі є останнім комерційним енергоблоком, побудованим у США.
Ще один цікавий аспект. США тепер активно прагнуть до розширення своїх атомних можливостей, в тому числі за межами власних кордонів. Дискусії щодо їхніх намірів контролювати всі українські атомні електростанції або ж лише Запорізьку АЕС свідчать про той самий дух експансії. Як повідомляють німецькі медіа, американські компанії наразі шукають шляхи, щоб долучитися до відновлення ядерної енергетики в Німеччині. Спеціалісти з ядерної енергетики США "з великим інтересом" аналізують економічну доцільність повторного запуску німецьких АЕС.
Американські експерти вважають, що є реальна можливість відновлення роботи дев'яти німецьких атомних електростанцій. Відомо, що у травні цього року в берлінському готелі Hotel de Rome відбулася зустріч політиків та лобістів, присвячена цій темі. Консорціум американських інвесторів має на меті ініціювати "зворотний курс" в енергетичній стратегії Німеччини. А оскільки мова йде про політику, не можна обійтися без Дональда Трампа, який, безсумнівно, зіграє свою роль у цьому процесі.
Протягом останнього десятиліття Сполучені Штати випередили Європу в "промисловій гонці", завдяки значно нижчим витратам на енергію для бізнесу. У Америці вартість електрики для промислових підприємств у три-чотири рази нижча, ніж у країнах Європейського Союзу. Це змушує європейські компанії переміщати свої виробництва до США, навіть незважаючи на можливі витрати, пов'язані з цим процесом.
США стикаються з новими викликами, які вимагають значних обсягів доступної енергії: конкуренція з китайською промисловістю та прогрес у сфері штучного інтелекту. Тож не дивно, що Дональд Трамп розпочав свій другий президентський термін з амбітних ініціатив у галузі розвитку атомної енергетики.
В Україні уряд теж відмінно розуміє, що саме атомна генерація дає дешеву "сировину" для відновлення економіки. Це найбільш універсальна "сировина" -- електроенергія, без якої не працюватиме жоден завод. "Зелена" енергетика при всіх своїх плюсах промисловість не забезпечить. А теплової генерації Україна, на жаль, практично позбулася.
Подальша перспектива Запорізької АЕС залишається невизначеною. Проте Україні терміново необхідно збільшити обсяги електрогенерації на кілька гігаватів. Ця потреба актуальна вже сьогодні, а після завершення війни стане ще більш нагальною. Тому стратегічний курс країни зараз має зосередитись на розвитку атомних електростанцій. При цьому не має значення, які саме проекти будуть реалізовані — нові енергоблоки на Хмельницькій АЕС, мережа малих модульних реакторів по всій території або інші варіанти. Головне — забезпечити Україну доступом до економічної та надійної атомної генерації.
#Дональд Трамп #Електрична енергія #Паливо #Європейський Союз #Європа #Росія #Економіка #Україна #Енергетична галузь #Китай (регіон) #Північна та Південна Америка #Німеччина #Берлін #Білий дім #Bloomberg L.P. #Джо Байден #Сполучені Штати #Штучний інтелект #Ліцензія #Енергія #Американці #Мічиган #Атомна енергетика #Рим #Енергоблок #Хмельницька атомна електростанція #Ядерний реактор #Атомна електростанція #Westinghouse Electric Corporation #Атомна енергія #Міністерство енергетики США #Збагачення урану #Золотий стандарт #Комісія ядерного регулювання #Лабораторія #TerraPower
