Які причини та цілі підвищення податкової свідомості в Україні?

В умовах повномасштабної війни податкова культура перетворилася на один зі стовпів економічної стійкості та національної безпеки України. Від неї напряму залежать стабільне фінансування армії й відбудови, обсяги міжнародної підтримки та швидкість руху до ЄС. Довіра між державою, бізнесом і суспільством стає новою валютою, яка визначає, наскільки економічно стійкою Україна вийде з війни та побудує економіку європейського зразка.

Як підвищити рівень податкової культури в Україні та яку роль у цій трансформації може відіграти бізнес, розповіла Тетяна Лисенко, експертка з українського та міжнародного оподаткування, співавторка компанії UCBI, у коментарі для Mind.

Світовий досвід свідчить, що держави з високим рівнем податкової свідомості здобувають стабільні надходження до бюджету переважно завдяки добровільній сплаті податків. У країнах, що входять до Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), цей показник коливається в межах 90-95%. Це означає, що більшість платників податків виконують свої фінансові зобов'язання не під примусом контролюючих органів, а самостійно, оскільки довіряють системі та бачать прозоре використання своїх коштів.

Наприклад, у Швеції високі податкові ставки компенсуються якісними державними послугами: безкоштовна вища освіта, розвинена система охорони здоров'я, тривала оплачувана відпустка по догляду за дитиною. Громадяни сплачують податки добровільно, оскільки бачать пряму користь.

Комплексна цифрова трансформація в Естонії передбачає можливість реєстрації бізнесу та подання податкових декларацій через інтернет, що виключає використання паперових документів. Це, разом із зменшенням часу на адміністрування, суттєво сприяє високому рівню довіри та знижує ризик ухилення від податків.

У Сингапурі помірні фінансові ставки поєднуються з суворим контролем та захистом іміджу: порушення податкових норм може викликати тривалі ринкові санкції.

Низька податкова культура в Україні історично тісно пов'язана з високим рівнем корупції. Чому так склалося?

Тільки систематичне зменшення ризиків корупції та підвищення стабільності податкового адміністрування можуть допомогти розірвати це замкнене коло.

Сьогодні Україна проходить через важливі зміни в своїй податковій системі. В країні спостерігаються дві одночасні тенденції: з одного боку, швидка цифровізація та оновлення процесів, а з іншого — системні проблеми, які накопичувалися протягом багатьох років.

1. Тіньова економіка. Згідно з даними компанії EY, у 2025 році частка тіньової економіки в Україні сягне 19,3% від валового внутрішнього продукту. Це в абсолютних значеннях означає, що бюджет країни недоотримає близько 1,5 трлн грн щорічно. Іншими словами, ці кошти могли б бути використані для фінансування оборонних потреб, відновлення інфраструктури, енергетичних проектів та критично важливих інфраструктурних об'єктів. Ці показники підкреслюють, наскільки важливою є податкова культура для економічної стабільності держави.

2. Низький рівень довіри до податкових органів. У Національній стратегії доходів до 2030 року Мінфін прямо зазначає, що низький рівень податкової культури і недовіра до податкових органів є системною проблемою.

3. Ускладненість взаємодії з державними структурами. Незважаючи на поступ у цифровізації, платники податків часто стикаються з розрізненими сервісами, непередбачуваними змінами у законодавстві та ризиками неправомірного блокування облікових записів. Це призводить до збільшення адміністративного навантаження та зменшує бажання діяти прозоро. Як наслідок, добровільна сплата податків залишається на низькому рівні, а певна частина економіки продовжує функціонувати в "тіньовому" секторі.

Протягом останніх двох років Україна здійснила важливі кроки до відповідності стандартам OECP, реалізуючи різноманітні інструменти для забезпечення прозорості в управлінні:

Які ще кроки може зробити держава, аби стати партнером для бізнесу та перейти до сервісної моделі?

Податкова культура не обмежується лише державними інструментами. Багато змін відбуваються саме завдяки практикам бізнесу, який формує нові стандарти прозорості та комплаєнсу.

Згідно з інформацією EY, в Україні рівень тіньової економіки знизився з 30% до 19,3% в період з 2020 по 2025 роки. Це свідчить про те, що підприємства все більше переходять до легальної діяльності, і цей процес набуває системного характеру. Протягом останніх 5-7 років саме бізнес став ключовим фактором цих змін.

Інвестиції та фінансування середнього бізнесу зазвичай потребують наявності "білої" історії протягом мінімум 12-24 місяців. Тому підприємства, які мають намір отримати кредит зі ставкою 7-12% річних або грант на розвиток, свідомо вирішують вийти з тіні. Кожна така компанія автоматично стає зразком для своїх постачальників та підрядників.

Для малого бізнесу впровадження РРО та програми кешбеку також принесло зміни. За останні декілька років багато хто помітив: легальна виручка дає вищі ліміти на рахунках, простіше брати кредити на авто чи житло, немає стресу від перевірок. Тепер значна частина вже сама нагадує клієнтам взяти чек - це стало частиною сервісу.

Крім того, нове покоління підприємців у більшості випадків сприймає сплату податків як обовʼязкову частину ведення бізнесу та свідому позицію громадянина країни, податки якого йдуть на підтримку економіки країни.

Які основні принципи слід дотримуватись компаніям для створення потужної податкової культури?

Податкова культура в Україні, особливо в умовах повномасштабної війни, трансформується з простого фіскального аспекту в стратегічний елемент, що забезпечує підтримку держави, а також слугує фундаментом для економічної стабільності та бюджетної стійкості. Серед ключових аргументів, що сприяють її розвитку, можна виділити такі:

Окрім цього, належний рівень податкової свідомості безпосередньо позначається на обсягах міжнародної підтримки, темпах євроінтеграційних процесів, стабільності бізнес-клімату та можливості автономного фінансування оборонних потреб.