Як вирішити проблему нестачі спеціалістів

Чому час говорити про робітничі професії як про драйвер змін.

На четвертому році великої війни ми дедалі чіткіше усвідомлюємо: відновлення країни потребуватиме не лише коштів, міжнародної допомоги чи бетону. Передусім будуть потрібні люди з фахом: зварювальники, токарі, слюсарі, електромонтери.

Економіка яскраво демонструє необхідність у фахівцях цього профілю. Попит на них стрімко зростає, тоді як пропозиція не встигає за цими змінами. Це вже не лише кадрова проблема, а й серйозна нестача, яка безпосередньо позначається на потенціалі країни до відновлення.

З одного боку, рівень безробіття демонструє позитивну динаміку: з 21% у 2022 році він зменшиться до 11,5% до 2025 року. У певних галузях навіть спостерігається зростання зайнятості. Наприклад, у сфері державного управління та безпеки кількість працівників збільшилася на 27%, досягнувши 2,6 мільйона осіб.

З іншого боку, промисловість втратила понад третину робочої сили, а соціальні сектори - кожного десятого працівника. Бізнес - великі і малі підприємства - масово скаржиться на дефіцит кадрів. Згідно з дослідженням KSE Institute, 63% роботодавців заявляють про труднощі з найманням кваліфікованих робітників.

Хто займеться будівництвом та ремонтом – це питання залишається відкритим. У цьому є важливий парадокс. У країні існує резерв робочої сили. За інформацією Державної служби зайнятості, у 2025 році налічувалося близько 100 тисяч офіційно зареєстрованих безробітних, але більшість з них не володіють потрібними навичками.

Якщо ми прагнемо перетворити відновлення на економічний прорив, професійно-технічна освіта повинна бути на першому місці. Без фахівців, що володіють навичками роботи з технікою, жодне підприємство не зможе запрацювати, жодна система не функціонуватиме, жоден дрон не зможе злетіти.

Позитивний сигнал: до технічного ринку праці долучається жінки. Їх частка серед клієнтів центрів зайнятості зросла з 55% до понад 80%. Осторонь залишаються вразливі групи: до центрів зайнятості зверталися 7% внутрішньо переміщених осіб, працюють 16% людей з інвалідністю; для ветеранів відкриті 5% вакансій.

Професійно-технічна освіта має потужний потенціал, але вона не встигає за потребами ринку. Навчальні заклади часто працюють із застарілим обладнанням, там переважає теоретичний підхід, а взаємодія з бізнесом обмежена.

Внаслідок цього, навіть якщо студенти мають бажання, вони не здобувають тих практичних умінь, які потрібні для успішного працевлаштування. Це обмежує не лише їх особистісний розвиток, але й загальну здатність економіки до швидкого відновлення.

Тут приховано величезний потенціал для розвитку. Потрібно лише переосмислити стратегії, зміцнити співпрацю з компаніями та наблизити освіту до реальних потреб виробництва.

Ось чому Київська школа економіки ініціювала створення Центру професійно-технічного навчання KSE ProfTech. Цей центр пропонує короткострокові програми тривалістю до трьох місяців. Ми забезпечуємо навчання на сучасних технологічних засобах, зосереджуючи увагу на практичних навичках та активній співпраці з роботодавцями.

Цільова аудиторія - жінки і чоловіки від 18 років, безробітні, ветерани, ВПО, які хочуть швидко опанувати професію. Ми допомагаємо з працевлаштуванням. Це не лише освітній проєкт, це інвестиція в соціальну стійкість і продуктивність економіки.

Важливо визнати професійно-технічну освіту ключовим елементом відновлення. Як і транспортні шляхи, енергетична система чи сектор оборони, без кваліфікованих фахівців усі ці ініціативи залишаться лише на папері.

Створити модель співпраці з підприємствами. Бізнес готовий вкладати в кадри, але необхідні чіткі умови: податкові пільги, підтримка освітніх установ та спільне фінансування.

Модернізувати освітні стратегії. Освітні курси повинні відповідати актуальним вимогам ринку: вони повинні бути насиченими, практичними та орієнтованими на бізнес.

Перетворити сприйняття робітничих професій. Вони не є "менш престижними", а навпаки, становлять основу економіки. Сучасні робітничі спеціалізації не лише користуються попитом, але й часто отримують конкурентоспроможну оплату, яка може перевищувати зарплати в офісах. Нам необхідно відкрито обговорювати цю тему, долати стереотипи та формувати повагу до цих професій.