
Пройшовши через численні проходи, коридори та повороти, нарешті опиняємося в кабінеті Сергія Наумова. Усередині — ще одне приміщення, вишукано оформлене дерев'яними елементами, що відображає певний статус фінансового сектору. На світлих стінах висять картини, а на полицях розташовані нагороди, подяки та ... дерев'яний конструктор. На видному місці, за столом, гордо майорять прапори України та Європейського Союзу.
"Банк дуже змінився в цифровому сенсі, але, на жаль, у суспільстві ще іноді живе уявлення про Ощад як старомодну структуру. Ми активно боремося з цим стереотипом і працюємо з молоддю через сучасні канали -- TikTok, Instagram та інші платформи", - каже AIN Сергій Наумов, голова правління Ощадбанку, який стереотипно вважають "банком для людей старшого віку" та державною структурою, сповненою бюрократії.
За вікном сильний дощ, тож ми не можемо розібрати, грім це чи вибухи.
Сергій Наумов, керівник правління Ощадбанку. Зображення: Валерій Лавровський.
На даний момент ми підтримуємо приблизно 15% економічної активності країни. Ми не просто фінансова установа; ми, можна сказати, центр підтримки для малого та середнього підприємництва.
Це стало відправною точкою нашої бесіди, в ході якої ми вирішили розглянути, як функціонує найбільший державний банк України в умовах сучасності. Хто є його основними клієнтами сьогодні, яким чином банк генерує прибуток та чи справді виправдані стереотипи щодо "негнучкого державного банку" та його ключових замовників.
AIN аналізує функції та діяльність державного банку в умовах великомасштабного конфлікту.
Український Ощадбанк можна вважати сучасним продовжувачем традицій радянського "Сбербанку". Після набуття незалежності України в 1991 році було створено "Державний спеціалізований комерційний ощадний банк України", який виник на основі 5000 відділень "Сбербанку". Таким чином, Ощадбанк розпочав свою діяльність, отримавши назву, що є перекладом назви свого попередника.
Станом на кінець 1995 року в Україні вже було 230 банків, з яких лише два були в державній власності -- Ощадбанк та Укрексімбанк. Наразі Ощад -- другий за обсягом активів і перший за кількістю відділень в Україні. Тут обслуговують близько 7 мільйонів клієнтів.
Найбільш важкими для банку виявилися роки 2014-2015, коли відбулося російське вторгнення в Україну, що призвело до політичних і фінансових криз. У цей період Ощадбанк зазнав найбільших фінансових втрат, які склали 8,5 мільярда гривень у 2014 році та 12,5 мільярда гривень у 2015 році.
На територіях, окупованих у 2014 році, за інформацією керівництва, залишилося 717 відділень Ощадбанку. Серед них 134 приміщення належали самому банку.
Відділення Ощадбанку, зображення з веб-сайту фінансової установи.
Відтоді Ощадбанк судиться з росією за завдані збитки в міжнародних судах.
26 листопада 2018 року Паризький арбітражний суд ухвалив рішення стягнути з росії на користь банку компенсацію розміром $1,3 мільярда за втрату майна й бізнесу внаслідок анексії Криму. У компанії заявляли, що стягнути активи з рф планують у три способи: через конфіскацію майна рф, шляхом прощення Ощадбанку боргів перед рф і переоформлення заборгованості інших країн перед росією на Ощадбанк.
1 липня 2025 року Апеляційний суд у Парижі підтвердив позицію Ощадбанку, відмовивши у задоволенні апеляції з боку росії та залишивши в дії рішення Парижського арбітражного трибуналу.
Читайте також: Ощадбанк планує ініціювати новий арбітражний процес проти Російської Федерації у зв'язку з втратою своїх активів на сході та півдні України.
Ощадбанк пройшов численні трансформації за понад три десятиліття незалежності та за більш ніж десятиріччя після початку Революції Гідності. Це сталося, як і з усією банківською системою країни.
На сьогоднішній день Ощадбанк займає 15% ринку та є третім за величиною банком в Україні. Динаміка прибутків і збитків цього фінансового установи відображає загальну економічну ситуацію в країні. Наприклад, після початку війни у 2014 році банк зазнав значних багатомільярдних збитків, проте вже з 2016 року спостерігалося поступове зростання, яке було перерване невеликим спадом після початку повномасштабної агресії. Незважаючи на ці виклики, з 2016 року Ощадбанк стабільно демонструє прибуткову діяльність.
Велику частину цієї діяльності очолював Андрій Пишний, який на сьогодні займає посаду голови Національного банку України. З 2003 до 2007 року він обіймав посаду першого заступника голови правління установи. У 2014 році він повернувся, щоб зайняти нову посаду — голову правління. Його термін на цій посаді тривав 6 років, починаючи з березня 2014 року і завершуючи в листопаді 2020 року.
Сергій Наумов зустрічає нас за робочим столом -- стоси документів, кава і склянка води в підстаканнику, як в "Укрзалізниці". Розмова заходить про успіхи банку та рекордний 2024 рік -- із прибутком до оподаткування в майже 19 мільярдів гривень порівняно з 1 мільярдом у 2021-му "довоєнному" році.
Сергій Наумов, керівник правління Ощадбанку. Зображення: Валерій Лавровський.
"У нас діють програми фінансування Європейського інвестиційного банку, Європейського банку реконструкції та розвитку, державні програми. Я думаю, ми вже відіграли дуже велику роль під час війни і будемо відігравати ще більшу роль у відбудові України. Ми -- другий за активами банк. І можемо надавати більші кредити в одні руки, ніж будь-який інший банк. Тож наша роль дуже велика -- і вона лише зростає", -- заявляє нинішній голова правління.
Однак, збільшення впливу державного банку не завжди слід вважати позитивним явищем, зазначає Ілона Сологуб, наукова редакторка "Вокс Україна", в інтерв'ю для AIN.
"Сьогодні, на жаль, державні банки мають провідну роль в українській економіці: у них розміщені понад 60% активів банківського сектору. Це відбулося переважно "завдяки" націоналізації ПриватБанку у 2016-му та Sense Bank у 2023 роках. Як правило, приватні банки та приватні підприємства ефективніші за державні -- вони швидше впроваджують інновації, активніше конкурують за клієнтів тощо".
Ілона Сологуб зазначає, що згідно з економічною теорією, державні банки здатні виконувати роль заповнення "ринкових прогалин". Це може включати надання банківських послуг у малонаселених районах, де відкриття відділень є неекономічним, або ж фінансування підприємств, які мають більший ризик.
Проте, Наумов зазначає, що Ощадбанк функціонує на основі комерційних принципів, змагаючись з іншими учасниками ринку за клієнтську базу та пропонуючи аналогічні продукти, такі як кредити, депозити та цифрові послуги.
"Ми є комерційним банком, хоча і маємо державного власника. Справжнє уявлення про фінансові установи не обмежується поняттям 'державний банк' як окремої моделі, а 'комерційний' як зовсім іншої, - підкреслює Наумов."
Фактично, приватні банки можуть надавати послуги на замовлення держави, зокрема шляхом участі у тендерних закупівлях для обслуговування віддалених регіонів. Крім того, приватні фінансові установи успішно реалізують державні ініціативи, такі як програма "5-7-9", як зазначає Ілона Сологуб.
Чи міг би державний Ощад стати приватним? Міг, і такі плани були до початку повномасштабного вторгнення. Та керівництво Ощадбанку підтвердило, що всі довоєнні плани щодо приватизації, включно з перемовинами з ЄБРР, наразі призупинені через війну та низьку інвестиційну привабливість ринку.
"По-перше, зараз дуже мало інвесторів, які зацікавлені в приватизації або купівлі нашого банку. По-друге, я думаю, що ціна буде неадекватною. Всі плани наразі призупинені з об'єктивних причин -- і це абсолютно зрозуміло. Після війни конкуренція в банківському секторі лише посилюватиметься. Але ми не чекаємо завершення війни, а вже зараз активно реалізуємо нашу стратегію".
Незважаючи на це, фінансова установа впроваджує стратегічний план до 2028 року, що передбачає підготовку банку до можливого процесу приватизації після завершення війни.
Мета цього -- зробити Ощадбанк привабливим активом, який одразу буде готовий для приватизації, щойно відповідне рішення ухвалять.
За словами Сергія Наумова, одним із ключових напрямків розвитку банку є впровадження цифрових технологій. Крім того, у функціонування додатку та банківських послуг загалом активно інтегрується штучний інтелект.
Ощадбанк реалізує чотири окремі проекти, що використовують штучний інтелект, орієнтуючись на потреби малого та середнього бізнесу, зокрема в сферах кредитних рішень та обслуговування клієнтів.
"Хоча ми, можливо, не займаємо перші місця в рейтингах диджитал-банкінгу, ми точно не останні. Наш мобільний додаток стабільно потрапляє до топ-3 або топ-5 в Україні завдяки своїй функціональності, зручності та надійності. Ми не прагнемо слідувати модним тенденціям, а робимо акцент на практичності та легкості у використанні. У нашому застосунку є все необхідне для повсякденного користування," — ділиться Сергій Наумов.
Можна помітити, що Ощадбанк вирішив змагатися з monobank та його відомим market by mono. Так, у середині червня 2025 року Ощадбанк започаткував свій власний маркетплейс під назвою SAMO — для зручного самовивозу товарів. Додаток повідомляє про статус замовлення та надає можливість здійснювати оплату онлайн.
Зображення екрану програми Samo
Наразі сервіс об'єднує понад 700 локацій по всій країні. Якщо monobank стартували з ключовими партнерами серед магазинів техніки -- MOYO, КТС, Click, то Ощад робив ставку на регіональні мережеві заклади й магазини, так і великі гравці ринку. Зокрема й магазини OKwine та WineTime, а ще мережі АЗК Socar і WOG.
Зараз Ощадбанк має понад 260 тисяч бізнес-клієнтів.
З початку повномасштабної війни кредитні портфелі банку серед мікро-, малого та середнього бізнес-сегментів почали зростати, зокрема через те, що саме Ощад реалізовує держпрограми на підтримку бізнесів. Щороку обсяг фінансування збільшується в середньому на 15%. У структурі портфеля левову частку -- майже 60% -- займає аграрний сектор. Торгівля та переробна промисловість разом становлять понад 30%.
Найзначніші темпи зростання відзначаються у сферах торгівлі та промисловості: частка торгівлі майже подвоїлася, а промисловість показала триразове збільшення. Про це повідомила Наталя Буткова-Вітвіцька, членкиня правління Ощадбанку, яка відповідає за мікро-, малий і середній бізнес.
Окрема група проектів, що спрямовані на забезпечення енергетичної автономії, включає в себе біогазові установки та сонячні електростанції. Ці об'єкти розробляються як для внутрішнього споживання, так і для комерційної реалізації.
Водночас у банку спостерігають скорочення в сегменті традиційного ритейлу -- зокрема магазинів побутової техніки та одягу. Через війну в багатьох регіонах цей бізнес став неможливим або через релокацію, або через втрату фізичних торгових точок. Попри зростання онлайн-продажів, традиційні торгові мережі, особливо регіональні, втратили в обсягах.
Дізнайтеся більше: Ощадбанк отримав €20 млн від Європейського фонду для Південно-Східної Європи — ці фінанси будуть використані для підтримки кредитування малих та середніх підприємств.
Багато компаній стикаються з необхідністю відмовляти у видачі кредитів. Серед головних причин, чому підприємців не кредитують, Буткова-Вітвіцька виділяє такі фактори:
Однак для компаній, що опинилися в зонах конфлікту, можуть бути встановлені особливі правила — наприклад, прострочені зобов'язання не завжди є приводом для відмови. Фінансові установи можуть запропонувати допомогу, сприймаючи ці підприємства як нові стартапи.
У регіонах, що перебувають під окупацією, частка проблемної заборгованості досягає 70%. У зонах, розташованих поруч із фронтом чи вже деокупованих, цей показник становить трохи більше ніж 2%. Натомість на територіях, що ніколи не зазнавали окупації, рівень проблемної заборгованості не перевищує 1,4%.
Ощадбанк та його мобільне відділення у Миколаєві
Ощадбанк, як великий фінансовий заклад, нечасто стає учасником скандалів. Проте за багато років своєї діяльності він все ж пережив кілька неприємних ситуацій. Наприклад, у 2019 році Національне антикорупційне бюро України закінчило розслідування справи, пов'язаної із привласненням 20 мільйонів доларів співробітниками банку.
За даними слідства, у період 2013-2014 років посадові особи приватних підприємств, що входили до групи компаній "Креатив", у змові з посадовими особами Ощадбанку підробили документи, щоб отримати в держбанку кредит на 20 мільйонів доларів -- нібито на купівлю насіння соняшника. Після отримання коштів власники "Креативу" вивели їх за кордон на рахунки компаній, зареєстрованих у Белізі та Швейцарії. А згодом цими ж грошима сплатили купівлю корпоративних прав компаній, що володіли цінною нерухомістю.
У березні 2023 року Верховний Суд підтвердив штраф Ощадбанку -- 500 тисяч гривень за зловживання монопольним становищем. Йшлося про "Картку киянина". За даними слідства, Ощадбанк був одноосібним банком-учасником проєкту та самостійно визначав порядок і умови відкриття й ведення карткових рахунків.
Такий вигляд має Картка киянина від Ощадбанку
Наприклад, з червня 2016 року до грудня 2021 року банк запровадив вимогу підключення платної послуги СМС-інформування для отримання "Картки киянина".
"Щиро кажучи, я був здивований, коли дізнався, що нас звинуватили у зловживанні монопольним становищем. Інші банки не виявили бажання брати участь у цьому проєкті — лише Ощадбанк активно працює над ним," — коментує Наумов.
Банк таки сплатив штраф після низки судів, але там вважають, що натомість вони мали б отримати подяку -- "за те, що ми підтримали важливу соціальну ініціативу".
"На мою думку, якби інші банки проявили суттєвий інтерес, то, безумовно, хтось би приєднався. Однак на даний момент ми залишаємося єдиними, хто готовий займатися цим," -- зазначає Наумов.
У січні 2025 року Служба безпеки України повідомила про арешт співробітників львівського відділення Ощадбанку, які, за інформацією, займалися крадіжками з рахунків клієнтів. Загальна сума завданих збитків склала 5 мільйонів гривень. Сергій Наумов зазначив, що Ощадбанк самостійно виявив ці випадки зловживань і передав інформацію до СБУ.
Як зазначив голова правління, співробітники помітили рахунок, який не мав жодної активності, і вирішили, що це залишиться непоміченим. У разі тривалого відсутності транзакцій, рахунок автоматично підлягає блокуванню. Для його розблокування необхідно пройти складну процедуру.
Відомо, що ці особи більше не є працівниками компанії. Ймовірно, у цій ситуації мав місце факт підробки документів, ніби клієнт особисто звернувся та здійснив якісь дії. Коли наявна змова та фальсифікація, повністю запобігти злочину стає досить складно.
Ми також вирішили заглянути в внутрішній світ найдавнішого державного банку і поспілкувалися з кількома співробітниками, які працювали в Ощадбанку в різні періоди. Їхні історії виявилися досить різноманітними.
Юрій Самець обіймав посаду заступника керівника Львівської міської філії Ощадбанку в період з 2007 по 2016 рік. Він приєднався до Ощадбанку після роботи в "Укрексімбанку", зазначаючи, що це стало чудовою можливістю для розвитку кар'єри.
За словами Юрія, в Ощадбанку він починав з управління кредитним відділом, потім додались платіжні картки, а згодом весь роздрібний бізнес філії. Кожен з напрямів мав вичерпний перелік функцій -- згідно з посадовою інструкцією. Окрім цього, також був проєкт на конкурсній основі, який дозволив Юрію потрапити на камерну зустріч із головою правління для обговорення ідей розвитку банку.
"Були кризові ситуації, але не конфліктні. Я б назвав їх стресовими. Будь-які зміни -- це стрес, а змін було багато. Реформи й автоматизація спричинили прогнозоване скорочення штату. Нам довелось вирішувати, кого залишити. Спілкувались, пропонували переведення, переконували, що життя триває".
Юрій повідомив, що в Ощадбанку функціонує дієва система підготовки кадрового резерву. Також існували програми для розвитку співробітників, які давали можливість кожному з них відвідати навчання в центральному офісі банку та продемонструвати свої здібності.
"Все змінювалося надзвичайно швидко. На початку моєї роботи в Ощаді кожен підрозділ функціонував з окремим балансом на застарілій техніці, що забезпечувала лише періодичний зв'язок з центральною базою, що призводило до певних затримок. Наразі все відбувається в рази швидше."
Він стверджує, що ефективна бюрократія в масштабній системі є важливим елементом, оскільки забезпечує стабільну основу для роботи банку.
Зовсім же протилежний досвід мала Інна (ми змінили ім'я на прохання героїні, адже вона побажала залишитися анонімною). Вона працювала головною економісткою по роботі з юридичними особами в одному з відділень Ощадбанку у 2024 році.
"Мені просто передали величезну кількість документів, які я повинна була освоїти. І на цьому все закінчилося. Жодного процесу навчання не було. Програмне забезпечення – справжній безлад. Я заходжу, запитую, що робити далі, а мені відповідають: 'Почекай'. Кажу: 'Але у мене ж клієнт!' Ніхто нічого не пояснює. Щоб виконати одну операцію, мені доводилося відкривати чотири різні програми. Не було жодної універсальної системи, де можна було б зробити все в одному місці", – ділиться своїми враженнями Інна.
За словами героїні, у її відділенні при клієнтах могли використовувати ненормативну лексику, а із працівниками -- спілкуватися на підвищених тонах.
Якщо провести порівняння між комерційним банком [Інна раніше працювала в банку з міжнародним капіталом. -- ред.] і державним, то державний просто не має жодних ресурсів. Наприклад, не дай Боже, доведеться роздруковувати документ односторонньо — доведеться купувати папір за власні гроші. Про канцелярські засоби й говорити не варто — нічого не надають, все доводиться купувати самостійно: ручки, папір, навіть для клієнтів. Можливо, в інших відділеннях ситуація була кращою, але у нашому було справжнє безладдя.
Каже, роботи було багато саме через паперові процедури, які займали більше часу, ніж зазвичай. Наприклад, якщо в анкеті клієнта була помилка, потрібно було все переробляти, друкувати заново й знову викликати клієнта. Бували випадки, коли клієнт приходив по чотири рази.
"Я пішла з Ощадбанку в дуже поганих стосунках -- звільнилася день у день. Сталося це після того, як зранку я запізнилася на нараду через візит до лікаря. Я перепросила, але керівниця почала кричати так, що, здавалось, стіни тремтять. Я просто встала і сказала: "Я звільняюся". Вона відповіла: "Звільняйся". Вже о 14:00 я отримала розрахункові й пішла додому з відчуттям полегшення"
Інна певна, що в банку варто було б запровадити "справжню корпоративну культуру", де новачкам пояснюють їхні обов'язки та навчають. Зрештою, навіть реформовані згодом банки можуть впиратися у людський фактор на місцях.
Дуальність таких відгуків також можна спостерігати на різних платформах, де люди діляться своїм досвідом роботи в минулих компаніях. Від негативних коментарів на кшталт "В офісі панує мобінг і булінг. Керівництво зневажає працівників і тисне на них. Зарплата не відповідає обсягу роботи" до позитивних, що звучать як "Отримую задоволення від роботи з клієнтами. Маю можливість вивчати нормативні акти. Завжди можу звернутися до керівництва за підтримкою і отримати необхідну допомогу".
"Все, що співробітники мають робити -- це виконувати свої посадові обовʼязки та планові показники, якщо бажають отримувати передбачену за це мотивацію. Дякуємо вам за відгук", -- такою реакція банку на негативний відгук у жовтні 2022 року про нібито примус співробітників купувати собі страхування за власні кошти.
Основний ризик, пов'язаний з наявністю сильного державного банківського сектору, зазначає Ілона Сологуб з "Вокс Україна", полягає в тому, що уряд може визначати, які підприємства отримуватимуть кредити. Вона вважає, що це, швидше за все, призведе до нераціонального використання фінансових ресурсів.
"Саме по собі існування державних банків не є ні однозначно позитивним, ні однозначно негативним явищем, але їхня частка на ринку в Україні є надто великою. Ключовим є забезпечення якісного корпоративного управління".
Сологуб підкреслює, що в Україні наявність державних банків обумовлена, скоріше, історичними факторами, а не економічною доцільністю.
А в кабінеті в Сергія Наумова ми завершуємо обговорювати долю та плани банку.
Проте, ми маємо одну ключову рису, — нарешті виявляє Наумов відмінність від інших установ приватного сектору, — у нас вища соціальна відповідальність порівняно з комерційними банками.
Голова правління Ощаду наголошує, що це не примус чи обов'язок. Мовляв, маючи найбільшу інфраструктуру, логічно, щоб вони долучалися до реалізації держпрограм.
"У нашій компанії реалізовано сучасні принципи корпоративного управління, включаючи функціонування наглядової ради. Проте, ми не лише дотримуємося стандартів, а й, як свідомі громадяни та відповідальний бізнес, беремо на себе ініціативу, демонструючи приклад для інших," -- додає Наумов.
Сергій Наумов, керівник правління Ощадбанку. Зображення: Валерій Лавровський.
Чи відбулися зміни в найдавнішому банку України за весь період його існування? Безумовно, і це можна помітити навіть тим, хто не є його клієнтом — достатньо лише стежити за новинами, проходячи повз сучасні інклюзивні відділення або переглядаючи TikTok. Але чи залишаються ще можливості для подальшого розвитку та вдосконалення цього банку? Відповідь знову ж таки ствердна — так.
І саме для такого цифрового та системного банку шукатимуть інвестора після досягнення перемоги.
#Instagram #Приватбанк #Ощадбанк #кредит #Національний банк України #Українська гривня #Європейський Союз #Європа #Росія #Економіка #Дощ #Україна #Київ #Товари #Бізнес #Банк #Радянський Союз #Бюрократія #Львів #Модель #Державний експортно-імпортний банк України #Онлайн #Миколаїв #Апеляція #Роздрібний магазин #Прикладне програмне забезпечення #Приватизація #Париж #Банківська система #Швейцарія #Підприємницька діяльність #Європейський банк реконструкції та розвитку #Революція Гідності #Монобанк (Україна) #Сбербанк Росії #Економічна теорія #Беліз #Сергій Наумов