Коли в новинах обговорюють перспективи вступу України до Європейського Союзу та умови, які повинна виконати столиця, зазвичай акцентують увагу на "політичних" аспектах, таких як демократія, верховенство права та інші подібні теми.
Однак справжнім фундаментом Європейського Союзу є його економіка.
Передусім - це спільний ринок, до якого Україна також має намір приєднатися.
Нещодавно, на другій закритій експертній зустрічі в межах "Кухні євроінтеграції", у київському "Єврохабі" обговорили другий кластер переговорів щодо вступу в ЄС - "Внутрішній ринок".
"ЄвроПравда" приділила увагу цій бесіді та вибрала найцікавіші моменти з неї.
Про те, які зміни несе для українського бізнесу рух до членства в ЄС і чи чекати якихось винятків на цьому шляху, читайте в статті наших редакторів Юрія Панченка і Сергія Сидоренка Кухня євроінтеграції: як готують переговори про спільний ринок з ЄС та чого хоче Україна. Далі - стислий її виклад.
"Внутрішній ринок" є одним з найбільш розвинених кластерів, в якому Україна досягла значних успіхів. Зокрема, успішно завершено процес скринінгу, що означає оцінку відповідності чинного законодавства європейським стандартам.
Проєкт скринінгового звіту Єврокомісії також вже готовий і чекає на розблокування процесу (блокує Угорщина).
Документ відзначає, що ЄК "позитивно" оцінює нинішнє українське законодавство у трьох з дев'яти глав цього кластера - йдеться про "Корпоративне право" (глава №6), "Інтелектуальну власність" (№7) та "Політику щодо конкуренції" (№8).
В інших сферах справи виглядають ще гірше.
Несподівано те, що глава 1 опинилася серед "проблемних". Хоча досі "Вільний рух товарів" вважали однією з історій успіху.
Схоже, проблема у тому, що Україна раніше не приділяла цій темі системної, комплексної уваги. Є розділи глави 1, у яких ситуація суперпозитивна (наприклад, щодо стандартизації), а в частині інших питань, як-от щодо ринкового нагляду, ми лишилися "на нулі".
Також, готуючись до швидкого прогресу в період "після вето Угорщини", Україна виконала свій наступний крок - підготувала та узгодила з ЄС проєкт української переговорної позиції. На закритій дискусії у "Єврохабі" урядовці з гордістю розповідали, що цей документ підготовили надзвичайно швидко, лише за два тижні.
Хоча приєднання до Європейського Союзу не допускає можливості вільного вибору щодо виконання вимог членства, певна "гнучкість" все ж існує.
Київ намагався отримати вигоду з умов розширення Європейського Союзу, звертаючись за певними відстрочками та поступками. Однак, він зіткнувся з проблемою, адже навіть не зміг пройти початковий етап — попередні переговори з Брюсселем.
Тож ЄС переконав Україну змінити свою переговорну позицію.Відхилення від повної адаптації норм ЄС мають бути винятком, який має тверді підстави.
І це не всі виклики для України.
Левову частку української "переговорної позиції" складає опис того, які саме норми права ЄС Україна має перенести у своє законодавство і коли це станеться.
Ця проблема безпосередньо пов'язана з тим "коли", оскільки існує воєнний стан.
Тут вдалося знайти компроміс із ЄС: Україна має ухвалити необхідне для вступу законодавство, але в окремих випадках може не зазначати, коли конкретно воно набуде чинності.
Цей метод дав можливість тимчасово уникнути надзвичайно чутливої для України проблеми — продажу сільськогосподарських земель іноземним громадянам.
Український бізнес реагує на зміни спокійно, без зайвої паніки, але й без надмірного оптимізму.
У бізнес-асоціаціях попереджають, що для ефективного переходу до стандартів технічного регулювання ЄС, Україні потрібно забезпечити достатню кількість лабораторій та сертифікаційних центрів.
Загалом український бізнес особливо не боїться конкуренції з європейським бізнесом в Україні, оскільки свій ринок Україна відкрила ще 2008 року під час вступу до Світової організації торгівлі. А гарантії стабільності доступу на ринок ЄС українським виробникам дійсно потрібні.
#Європейський Союз #Економіка #Україна #Київ #Товари #Бізнес #Європейська комісія #Брюссель #Демократія #Конкуренція (економіка) #Законодавство #Угорщина #Воєнний стан #Документ #Компроміс #Вето #Технічний стандарт #Світова організація торгівлі #Верховенство права #Європейська інтеграція #Прогрес (історія) #Корпоративне право #Єдиний європейський ринок
