18 травня Польща обиратиме нового президента.
Від моменту останніх президентських виборів 2020 року ситуація в світі зазнала кардинальних змін: тепер головною загрозою для Європи є не пандемія COVID-19, а агресивні дії Росії.
З початку масштабної агресії Росії в лютому 2022 року мільйони українців були змушені покинути свою країну в пошуках безпеки, і Польща виявилася тією державою, яка прийняла найбільше українських біженців (принаймні на початковому етапі).
Дослідження впливу присутності приблизно мільйона українських біженців у Польщі на виборчі результати можна знайти в статті старшої економістки Центру економічної стратегії Дарії Михайлишиної та доцента Університету Ровіра і Віргілі (Іспанія) Давіда Зуховскі. У матеріалі під назвою "Українці змінюють Польщу: чому антиукраїнська риторика на виборах не спрацювала повсюдно" розглядаються ключові аспекти цього явища. Пропонуємо короткий виклад основних думок авторів.
Для того щоб знайти відповіді на ці запитання, автори статті здійснили дослідження, вивчаючи результати виборів у попередні роки та інформацію про українських мігрантів, які перебувають у Польщі.
Їхнє дослідження показало, що вже на парламентських виборах 2015 року присутність українських трудових мігрантів призвела до зниження підтримки консервативних партій, які традиційно виступають проти імміграції.
"У тих регіонах, де проживає більше українських мігрантів, спостерігається зниження рівня безробіття та підвищення середніх зарплат. Це свідчить про позитивний вплив міграції на ринок праці в Польщі, що було високо оцінено місцевими виборцями, які віддали перевагу партіям з більш прихильною позицією до мігрантів", - підкреслюють Михайлишина і Зуховскі.
Вони зазначають, що під час наступних виборів у 2019 році українські трудові мігранти все ще відігравали значну роль у формуванні політичних уподобань місцевого населення.
Цього разу присутність українців, пояснюють вони, значно посилила підтримку партій, які виступають за збільшення перерозподілу в економіці (збільшення податків та/або збільшення рівня соціальних виплат).
Наступні парламентські вибори відбулися вже у 2023 році, після повномасштабного вторгнення Росії.
Згідно з інформацією від старшої економістки Центру економічної стратегії та доцента Університету Ровіра і Віргілі, на цих виборах радикальні антиукраїнські партії зазнали суттєвих втрат у регіонах, де проживає більше українських мігрантів.
Такі висновки відповідають "гіпотезі контакту" американського психолога Гордона Олпорта, який стверджував, що після тривалого контакту з членами іншої групи стосунки між групами покращуються.
Таким чином, в тих регіонах, де проживає більше українців і спостерігається активніша взаємодія між українцями та поляками, крайні праві настрої виявляють меншу інтенсивність у порівнянні з районами, де поляки не мають близьких особистих зв’язків з українцями.
"Таким чином, антиукраїнська риторика ультраправих партій збільшилась, але просувати цю риторику стало складніше. Такі меседжі знаходять більше підтримки лише у регіонах з невеликою кількістю українських біженців. Тобто - де більшість поляків можуть дізнаватися про Україну лише з новин та заяв політиків, а не безпосередньо від самих українців", - зазначають Михайлишина і Зуховскі.
Отже, присутність мільйона українських біженців може зменшити шанси антиукраїнських сил і позитивно вплинути на політичний вибір поляків на прийдешніх президентських виборах.
#Податок #Сміливіше. #Європа #Агресія #Росія #Економіка #Україна #Українці #Доцент #Північна та Південна Америка #Імміграція #Польща #Біженець #Мігрант #Безробіття #Політик #Російська мова #Міграція населення #Риторика #Іспанія #Консерватизм #2010 Президентські вибори в Україні #2014 Президентські вибори в Україні #Польський народ #Антиукраїнські настрої
