Як українських трудових мігрантів жорстоко обкрадали на московських залізничних станціях: ознайомтеся з розповіддю з 90-х років.

Трудівники, які поверталися додому після місяців важкої роботи, втрачали всі зароблені гроші під загрозою ножа, а правоохоронні органи виявлялися безсилими у боротьбі з цією системою.

Наприкінці 90-х років XX століття Росія привернула увагу численних українців, які шукали можливості для заробітку. Проте їхнє існування там супроводжувалося відчуттям безправ'я та жорстокою експлуатацією.

Яскравим прикладом подібного беззаконня став рекет на Київському залізничному вокзалі в Москві. Цю історію розповів полковник Віктор Тимошенко.

Українські працівники, які прибувають до Москви, часто стикаються з беззаконням. Роботодавці, які чекають на перонах станцій, вивозять їх у невідомі місця без жодних гарантій чи прав на соціальний захист. Закони не забезпечують захисту українців, через що вони часто опиняються в умовах, схожих на рабство. Наприклад, будівельників з Івано-Франківщини затримали після завершення роботи в розкішному маєтку заможного чиновника в Підмосков'ї через відсутність реєстрації, яку неможливо було отримати через корупційні схеми.

Один із свідків став випадковим очевидцем інциденту, коли група українських трудових мігрантів, які поверталися додому після тривалих місяців роботи, потрапила в пастку місцевих рекетирів. Ці молоді люди в спортивних костюмах і легких куртках блокували вхід до вагона, вимагаючи гроші. Поряд з ними стояв агресивний чоловік з ножем, який неодноразово повторював погрози, характерні для кримінального світу. Коли деякі з заробітчан почали рвати підкладки свого одягу, де вони заховали свої заробітки, увага рекетирів переключилася на свідка. Він змушений був відійти вбік і попросити допомогу у правоохоронних органів, але поїзд вже відправився, а гроші залишилися в руках злочинців.

За словами полковника, після того, як став свідком цього інциденту, він вирішив звернутися до українського посольства в Москві, де розповів про свою ситуацію одному з дипломатів. Останній, у свою чергу, поділився схожим випадком, коли український генерал міліції став жертвою рекету в одному з вагонів потяга. Ці історії відображають високий рівень беззаконня та корупційних проявів, які панували на Київському вокзалі в той час.

Правоохоронні органи мали чітке уявлення про рекетирів, які діяли на їхній території, і регулярно затримували деяких із них, відправляючи до в’язниці. Наприклад, у першій половині 1997 року на Київському вокзалі в Москві було затримано 25 груп, що стягували данину з від'їжджаючих. Проте частину з них доводилося відпускати, оскільки, незважаючи на наявність прямих доказів злочину, налякані жертви відмовлялися подавати офіційні заяви, що ускладнювало можливість притягнення злочинців до відповідальності.

Ця розповідь є лише одним із численних свідчень того, як українські трудові мігранти зазнавали рекету та експлуатації в Росії в кінці 90-х років. Вона підкреслює важливість захисту прав мігрантів, а також необхідність активної боротьби з корупцією та організованою злочинністю.

Раніше "Телеграф" інформував про зникнення колишнього прем'єр-міністра України Павла Лазаренка. У 90-х роках він контролював газовий ринок, що призвело до суттєвих економічних втрат для країни.