Вночі 13 червня Ізраїль здійснив авіаудари по Тегерану, столиці Ірану, а також по кількох інших містах країни. У Єрусалимі цю операцію охарактеризували як "превентивну, спрямовану на дестабілізацію ядерної програми Ірану та його військових інфраструктур".
Тегеран швидко відреагував: вже увечері того ж дня світ спостерігав за масштабною атакою, що включала двісті балістичних ракет і сотні дронів-камікадзе. Обстріли продовжувалися і на вихідних. Внаслідок атак постраждали нафтові та газові об'єкти обох країн, зокрема заводи з переробки нафти.
Загострення між двома провідними силами найважливішого нафтогазового регіону світу не могло не вплинути на вартість енергоносіїв. У перші ж години після ракетної атаки Ізраїлю ціни на чорне золото показали "вибухове" зростання, піднявшись одразу на 13%. Вартість газу на європейському ринку зросла на понад 5%, що стало найбільшим денним стрибком за більш ніж п'ять тижнів.
Яким чином напруженість між Ізраїлем та Іраном відображається на глобальних енергетичних ринках? Чи може це спричинити зростання цін на паливо в Україні? Які країни або компанії можуть скористатися вигодами від нової ескалації конфлікту на Близькому Сході?
На тлі новин з Близького Сходу ціни на нафту підскочили на 13%. Це найбільший стрибок з лютого 2022 року, коли Росія вторглася в Україну. Вартість еталонного сорту нафти Brent у моменті перевищила 78 дол. за бар. За кілька годин ціна відкотилася до 75 дол., а в понеділок становила близько 73 дол. за бар.
Миттєво відреагував на бомбардування і газовий ринок Європи: 13 червня котирування на ключовому хабі TTF у Нідерландах злетіли на понад 5% до 456 дол. за тис. куб. м. На відкритті торгів у понеділок вартість блакитного палива продовжила зростати, штурмуючи позначку 470 дол. за тис. куб. м.
Наразі ніхто не береться прогнозувати майбутнє цін на енергоносії, бо все залежить від розвитку конфлікту між Ізраїлем та Іраном. Проте є два найбільш імовірні сценарії, якими з ЕП поділилися профільні експерти та учасники ринку.
Перше: якщо ескалація виявиться тимчасовою, то ціни можуть незабаром повернутися до своїх попередніх рівнів. Про можливість такого розвитку подій нещодавно висловився президент США Дональд Трамп: "Мир між Ізраїлем та Іраном буде досягнутий дуже скоро! Ведеться багато телефонних переговорів і зустрічей".
"Завищені ціни є невигідними як для Сполучених Штатів, так і для Європейського Союзу та Китаю. Пропозиція на ринку суттєво перевищує попит. Навіть ескалація напруженості між Іраном та Ізраїлем не змінила цю ситуацію. Всі зацікавлені сторони будуть прагнути уникнути підвищення цін на нафту," – зазначає Геннадій Рябцев, директор спецпроєктів в науково-технічному центрі "Психея".
Якщо реалізується другий сценарій із затяжним конфліктом та збільшенням ударів по енергетичній інфраструктурі, то нафтова ціна може зберегтися на позначці 75 дол. за бар., а за певних обставин - навіть зрости.
Основним ризиком продовжує бути ймовірність блокування Ормузької протоки. Ця важлива нафтова магістраль на Близькому Сході є шляхом для приблизно чверті глобальних постачань нафти та значної частки зрідженого газу.
Протока знаходиться під значним впливом Ірану і є ключовим шляхом для великих танкерів, що рухаються до країн-виробників нафти, таких як ОАЕ, Саудівська Аравія, Катар, Кувейт, Іран та Ірак. Блокування цього маршруту вважається крайнім заходом, якого Тегеран намагається уникнути. У разі його реалізації аналітики, зокрема Хорхе Леон з Rystad Energy, прогнозують, що ціни можуть зрости на 20 доларів або навіть більше.
Експерти JP Morgan прогнозують, що в разі здійснення "найгіршого сценарію" вартість нафти може досягти 120-130 доларів за барель.
За словами співрозмовників ЕП на ринку пального, великі мережі АЗС уже відреагували на події на Близькому Сході.
"З п'ятниці вартість бензину у великих мережах зросла на дві гривні за літр. Невеликі мережі також планують підвищення цін", - зазначив директор "Консалтингової групи А-95" Сергій Куюн. Він додав, що це підвищення не пов'язане з недавніми подіями на Близькому Сході, а скоріше є наслідком раніше сформованих економічних умов.
З ним не погоджується директор групи компаній Prime Дмитро Леушкін. За його словами, оператори просто скористалися новинним фоном і вирішили підвищити вартість пального раніше, ніж для цього з'являться економічні передумови.
"Це була реакція, що викликала спекуляції: оператори зв'язку скористалися підвищеним інтересом. Компанії, як правило, миттєво підвищують тарифи у відповідь на подібні новини, але потім значно повільніше повертають їх до попереднього рівня. Це характерний метод у умовах високого попиту," - зазначає Рябцев.
Усі фахівці одностайні в думці, що якщо ціни на нафту залишаться на позначці 75 доларів за барель, ціна бензину може зрости на 4-5 гривень за літр. "Такий різкий підйом не може статися за короткий термін. Якщо ціна стабільно утримуватиметься на рівні 75 доларів, це може зайняти щонайменше два-три тижні", - зазначає Рябцев.
Зростання цін на нафту та газ унаслідок обміну ракетними ударами між Ізраїлем та Іраном стало порятунком для економіки РФ. Вартість російської нафти марки Urals ще напередодні загострення перевищила встановлену санкціями цінову "стелю" 60 дол. за бар. Після ракетних ударів ціна перевищила 68 дол. за бар.
Збільшення ціни не лише призводить до зростання доходів державного бюджету країни-агресора, але й може стати порятунком для Фонду національного добробуту (ФНБ) – "фінансової подушки" Кремля, що вже опинилася на межі виснаження.
У Росії діє бюджетне правило: якщо ціна на нафту перевищує 60 дол. за бар., то ФНБ наповнюється додатковими податками. Якщо ж ціна падає нижче цієї позначки, то кошти з фонду спрямовують на покриття дефіциту бюджету.
Згідно з інформацією, наданою Міністерством фінансів Росії, станом на 1 червня 2025 року обсяги Фонду національного добробуту досягли 11,7 трильйона рублів, що еквівалентно приблизно 148,78 мільярда доларів. Проте, для покриття бюджетного дефіциту країна може використати лише невелику частину цих коштів, оскільки значна частина активів фонду є неліквідною.
"У фонді зберігаються акції та облігації російських компаній, зокрема великих банків, таких як Сбербанк і ВТБ, а також стратегічних підприємств. Пряме перетворення цієї неліквідної частини на ліквідні кошти неможливе. Якщо вони спробують це зробити, це може призвести до зниження цін на ці активи. В результаті вони не тільки не отримають гроші, але й завдадуть шкоди цим компаніям", - зазначає Юлія Павицька, керівниця напрямку санкцій Київської школи економіки (KSE).
Обсяг ліквідної частини ФНБ на початку літа 2025 року становив лише 2,84 трлн руб. або 36,16 млрд дол. - лише близько чверті всього обсягу фонду. У червні обсяг ліквідних активів ФНБ був найнижчим з 2019 року.
Ліквідні активи фонду - це переважно китайські юані та банківське золото. Юанів на рахунках ФНБ на початку літа було 153,7 млрд. Це найменший обсяг валютних активів з моменту створення фонду у 2008 році. Обсяги золота від початку великої війни скоротилися з 400 тонн до 139,5 тонни. Враховуючи поточні темпи вичерпання "фінансової подушки" Кремля, російські аналітики прогнозували, що її ліквідна частина може повністю вичерпатися до початку 2026 року.
Крім очевидних політичних наслідків (вичерпання фонду, який задумувався як частина пенсійного забезпечення росіян), ця подія могла мати ще й суттєві економічні наслідки. Адже кошти з ФНБ активно використовуються для фінансування дефіциту російського бюджету, спровокованого зростанням видатків на війну проти України.
У пікові з точки зору бюджетних видатків місяці саме ФНБ рятував російський уряд. Наприклад, у грудні 2024 року з нього продали майже 100 тонн золота, а в травні 2025 року обсяг ліквідних активів фонду впав на 4 млрд дол. За поточної динаміки цін на нафту "заначка Кремля" відчує полегшення.
"В умовах суттєвого недобору нафтогазових доходів за перші п'ять місяців року зростання цін на нафту позитивно вплине на надходження до федерального бюджету та зменшить фіскальний тиск. Водночас про відновлення можливості наповнення ліквідної частини ФНБ наразі говорити зарано", - вважає Павицька.
На її думку, якщо ситуація на Близькому Сході продовжить загострюватись або Іран вирішить заблокувати Ормузьку протоку, це призведе до подальшого зростання цін на паливні ресурси. У такому сценарії Москва зможе фінансувати військові дії, не зазнаючи значних негативних наслідків для своїх громадян.
#бюджет #Дональд Трамп #золото #Катар #Природний газ #Бензин. #Нафта #Європейський Союз #Європа #Росія #Економіка #Україна #Президент (державна посада) #Москва #Китай (регіон) #Російський рубль #Кремль (фортифікаційна споруда) #Японія #Зріджений природний газ #Близький Схід #Нідерланди #Ізраїль #Іран #Телефон #тонна #Об'єднані Арабські Емірати #Тегеран #Ірак #Російська імперія #Балістична ракета #Заправна станція #Бомбардування #Саудівська Аравія #Танкер (судно) #Кувейт #Єрусалим #Нафтопереробний завод #Вторгнення #Ядерна програма Ірану #Ормузька протока
