На межі краху: чому відсутність підтримки Шольца щодо українського плану перемоги не зможе його врятувати?

Позиція канцлера Німеччини та голови СДПН Олафа Шольца щодо підтримки України у військовій сфері та її потенційного вступу до НАТО завжди відзначалася обачністю. Наразі ця обережність стала ще більш вираженою та рішучою. Шольц категорично проти надання Україні далекобійних ракет Taurus і заперечує можливість запрошення Києва до Альянсу.

Еволюція поглядів Олафа Шольца відбувається у контексті значного падіння підтримки його політичної сили та уряду світлофорної коаліції. За останніми даними опитувань, СДПН має рейтинг довіри приблизно 15%, що у два рази менше, ніж у блоку ХДС/ХСС. Ще гірша ситуація у партнерів Шольца по коаліції: "Зелені" отримують близько 10%, а "Вільні демократи" взагалі не проходять 5% бар'єр. Водночас зростає популярність політичних сил, як-от Союз Сари Вагенкнехт (ССВ) і "Альтернатива для Німеччини" (AдН), які займають проросійську позицію у зовнішній політиці та виявляють скептицизм щодо підтримки України. Наразі ці партії мають підтримку приблизно 8% і 18% виборців відповідно.

У вересні в Німеччині відбулися вибори в трьох федеральних землях: Тюрингії, Саксонії та Бранденбурзі. Результати були, м'яко кажучи, не надто сприятливими для соціал-демократів. Партія Олафа Шольца зазнала серйозних поразок у Тюрингії та Саксонії. Проте в Бранденбурзі їй вдалося здобути перше місце, хоча ця перемога виглядала досить сумнівно: СДПН випередила "Альтернативу для Німеччини" лише на 1%. Ці вересневі вибори також відкрили нову еру формування незвичайних коаліцій на місцевому рівні. Оскільки правоцентристські ХДС/ХСС та лівоцентристська Соціал-демократична партія Німеччини не бажали створювати більшість з ультраправими, їм довелося почати переговори з ліворадикальним Союзом Сари Вагенкнехт, який зайняв третє місце. Однак не варто особливо порадіти тому, що "Альтернатива для Німеччини" залишилася поза владою, адже позиції Сари Вагенкнехт є навіть більш проросійськими, ніж у АдН.

Сара Вагенкнехт вже активно намагається чинити тиск на німецьку владу, вимагаючи перегляду зовнішньої політики ФРН в напрямку значного скорочення підтримки Україні та пошуку компромісів із Росією. Ця політикиня, яка в Німеччині здобула репутацію "друзки Путіна", виступає за повне зупинення військової допомоги Києву, закликає до мирних переговорів з урахуванням позиції РФ щодо окупованих територій, пропонує Україні відмовитися від членства в НАТО та заборонити розміщення американських ракет на німецькій землі.

Можливо, Олаф Шольц, перед яким стоїть украй непросте завдання врятувати його політичну силу від розгрому на парламентських виборах наступного року, вирішив частково дослухатися до слів Сари Вагенкнехт. Канцлер може вважати, що демонстрація більшої прихильності до компромісів із РФ допоможе йому покращити свої рейтинги. Насправді надмірна обережність у питанні підтримки України і принципове небажання надавати Києву дозвіл на використання німецької зброї для ударів по Росії не врятує партію Шольца від поразки. Зростання популярності крайніх правих і крайніх лівих сил у Німеччині -- це закономірний наслідок внутрішньополітичної ситуації в державі, а не зовнішньої політики німецького уряду. Падіння рейтингу світлофорної коаліції зумовлене об'єктивними причинами -- стагнацією економіки, непродуманою міграційною політикою, зростанням злочинності, радикальним "зеленим курсом" і його наслідками.

Економіка Німеччини, яка колись вважалася двигуном Європи, страждає від низки структурних проблем, дефіциту кваліфікованої робочої сили, жорсткої кліматичної політики та надмірної забюрократизованості. Ще ніколи з 1949 року ВВП Німеччини не зростав так повільно, як за останні п'ять років. 2023 року економіка країни скоротилася на 0,3%. Поточного року аналітики також прогнозують від'ємний показник ВВП. У державі фіксується доволі високий рівень безробіття -- близько 6%. А також стагнація реальних доходів населення.

Спостерігається продовження спаду в промислових секторах, що залежать від викопного пального. Посилена конкуренція з Китаю негативно позначається на промисловому потенціалі Німеччини, особливо в автомобільній галузі. Бізнес виявляє невдоволення через надмірно суворе регулювання, що стосується екологічних ініціатив, а також високі податкові ставки. Крім того, підприємці занепокоєні повільними темпами зростання продуктивності праці. Німеччина значно відстає від інших країн ЄС у наданні онлайн-сервісів для підприємств. Процес отримання бізнес-ліцензії займає 120 днів, тоді як в інших країнах ОЕСР цей термін удвічі коротший.

Особливу небезпеку становить незбалансована енергетична політика. З одного боку, Німеччина ще за часів Ангели Меркель активно підсіла на російські енергоносії і не врахувала геополітичних ризиків такої залежності. З іншого боку, країна реалізує один із найамбітніших планів впровадження відновлюваної енергії у світі, який критикують за нехтування економічною реальністю. Якнайшвидша відмова від ядерної енергії та викопного палива перебуває у центрі політичного порядку денного Партії зелених. Але перехід на відновлювальні джерела енергії перетворився на ідеологічну справу. Через це технологічні та ринкові обмеження ігноруються на користь нереалістичних прагнень і догм. Навіть вторгнення Росії до України та стрибок цін на енергоносії не змусили уряд Шольца відмовитися від планів закрити останні атомні станції, що й було зроблено у квітні 2023 року. Щоб компенсувати цю втрату, країні довелося більше покладатися на вугільні та газові електростанції, коли відновлювані джерела енергії недоступні. Це лише посилило загальну економічну неефективність і зробило вартість електроенергії вкрай високою для промисловості.

Нарешті німецькі виборці дорікають уряду Шольца за нездатність зупинити нелегальну міграцію і пов'язане з нею серйозне зростання рівня злочинності. У вересневому опитуванні ARD-Deutschlandtrend 77% німців заявили про необхідність принципово іншої політики щодо надання притулку та біженців. Майже три чверті респондентів заявили, що виступають за запровадження постійного контролю на кордонах Німеччини, а 72% підтримують розширення повноважень органів безпеки. Для 48% респондентів тема біженців та імміграції наразі є найважливішою політичною темою. Це на 22% більше, ніж у квітні цього року. Також 44% респондентів відповіли, що почуваються небезпечно в громадських місцях, що вдвічі більше, ніж сім років тому.

Уникнення публічного обговорення зростання злочинності, що виникає внаслідок хаотичної міграційної політики, стало пріоритетом для німецької влади, оскільки існує страх громадянських збурень. Проте, це питання стає дедалі більш помітним. 23 жовтня видання Bild оприлюднило дані, згідно з якими за останні дев'ять років кількість випадків насильства щодо жінок у Німеччині зросла на 89%. Федеральне міністерство внутрішніх справ повідомляє, що кількість жінок, які стали жертвами зґвалтування або сексуального насильства, зросла з 33 021 у 2014 році до 62 404 у 2023-му. Також на 18% збільшилася кількість жінок, які зазнали побиття чи нападу. Кількість випадків викрадення й незаконного позбавлення волі жінок зросла на 41%. Цей період збігається з рекордним напливом мігрантів з країн Близького Сходу, Центральної та Північної Африки. У вересні 84% респондентів висловили своє незадоволення роботою уряду Шольца, що відображає загальне невдоволення ситуацією.

Серед факторів, що сприяють зростанню впливу таких політичних формувань, як "Альтернатива для Німеччини" та Союз Сари Вагенкнехт, варто виділити ідеологічний аспект. Наразі блок ХДС/ХСС, під керівництвом Фрідріха Мерца, активно прагне відновити свій статус консервативної сили. У новій програмі партії акцентується на "німецькій ідентичності" та "провідній культурі". Додатково, обговорюються питання політичного ісламу та потенційні негативні наслідки іноземного впливу на ісламську спільноту в Німеччині.

Крім того, ХДС/ХСС оголошує про свої плани відновити контроль над міграційними процесами, повністю зупинити нелегальну міграцію та суттєво посилити охорону кордонів. Це має певний вплив, оскільки протягом тривалого часу рейтинги АдН майже не зростають, хоча і залишаються на стабільно високому рівні.

Водночас СДПН стикається з атакою як справа, так і зліва. Останні заяви Шольца про наміри збільшити кількість депортацій і запровадження у вересні перевірок при перетині кордону є запізнілими заходами. Соціал-демократам, які тривалий час дотримувалися політики мультикультуралізму і дуже толерантно ставилися до масової міграції, буде важко пояснити виборцям, що вони непричетні до негативних побічних наслідків цих явищ. Також СДПН та її найближчим союзникам "Зеленим" потрібно реагувати на випади з боку Сари Вагенкнехт, яка звинувачує ці партії у демонтажі німецької соціальної держави, зраді інтересів "нормальних людей", працівників і бідних прошарків населення. А ще дорікає їм надмірною концентрацією на правах різноманітних меншин, мігрантів і агресивним просуванням політики гендерної ідентичності.