Загнати Путіна в безвихідь: які можливості відкриває "іранський сценарій" від Трампа та які кроки повинна зробити Європа.

Експерти пропонують позбавити Кремль вагомої частки доходів.

Американські медіа повідомляють, що президент Сполучених Штатів Дональд Трамп обмірковує введення санкцій проти Росії вже в найближчі дні. Це рішення викликане його незадоволенням постійними агресивними діями російського лідера Володимира Путіна щодо України та затягуванням процесу мирних переговорів.

"За словами одного з джерел, нові обмеження, ймовірно, не стосуватимуться санкцій проти фінансових установ. Натомість, розглядаються інші способи тиску на російського президента, щоб змусити його до компромісу під час переговорів. Серед таких варіантів – 30-денне перемир'я, підтримуване Україною, яке Росія уже тривалий час відкидає. Також Трамп може ухвалити рішення про відсутність нових санкцій", - повідомляє газета The Wall Street Journal.

Під час політичного діалогу в European Policy Centre в Брюсселі 26 травня обговорювалися можливі американські санкції щодо Кремля та роль, яку повинна відігравати Європа. Про це повідомила кореспондентка "Телеграфу".

Серед учасників заходу був знаменитий американський дипломат Деніел Фрід, якого вважають "архітектором антиросійських санкцій". Фрід зіграв ключову роль у реакції Заходу на агресію Москви щодо України в 2014 році: як координатор санкційної політики в Державному департаменті США, він розробив американські санкції проти Росії та домовився про впровадження аналогічних обмежень з боку Європи, Канади, Японії та Австралії.

За інформацією Фріда, команда Дональда Трампа "безумовно розробила нові санкції", які можуть бути введені проти Москви.

"Я вважаю, що витоки інформації в пресу приблизно три тижні тому, щодо варіантів санкцій, підготовлених Міністерством фінансів США, є правдивими, і вважаю, що це були контрольовані витоки.

Дипломат зазначив: "Крім того, варто відзначити, що сенатор Ліндсі Грем мобілізував приблизно 80 сенаторів на підтримку свого законодавчого ініціативи".

Зазначимо, на початку травня видання Reuters повідомило, що американські посадовці фіналізували нові економічні санкції проти Росії, зокрема в банківському та енергетичному секторах. Серед цілей -- російський державний енергетичний гігант "Газпром" і великі структури, задіяні в галузях природних ресурсів і банківській сфері.

Що стосується законопроєкту Грема, він передбачає запровадження 500% тарифів на імпорт до США з країн, які купують російську нафту, газ, уран або інші енергоресурси, якщо Росія відмовляється від чесних мирних переговорів.

"Я вітаю цей законопроєкт, але найжорсткіша санкція -- проти російських нафтових доходів -- можливо, є непрактичною. Йдеться про те, що треті країни не повинні купувати жодної російської нафти, якщо Росія не бере участі в зусиллях щодо припинення війни, і це підкріплюється погрозою мита у 500%.

Мито у 500% на китайські товари, що ввозяться в США, повернуло б нас до торгівельної війни з Китаєм, з якої адміністрація Трампа намагається вибратися. Тож я не знаю, наскільки це реально, але орієнтація на російські нафтові доходи -- абсолютно правильна", -- пояснив Деніел Фрід.

Він представив найкращий приклад таких обмежень:

Мій оптимальний підхід полягає в тому, щоб вжити з Росією тих же заходів, які ми застосували щодо Ірану: загрожувати третім державам жорсткими санкціями, які блокують їх центральні банки. Це дійсно серйозний крок, якщо вони не зменшать значні обсяги закупівлі іранської нафти. [В даному випадку - мова йде про російську нафту].

Міністерство фінансів за часів адміністрації Обами виявляло до цього негативне ставлення, китайці та індійці висловлювали своє обурення, проте в кінцевому підсумку змушені були прийняти це. "Це виявилося ефективним інструментом," – зазначив він.

На думку фахівця, російська економіка відчуває значний тиск, однак "не стоїть на краю краху".

Росія опинилася під значним тиском. Путін вживає всіх можливих заходів для досягнення перемоги, сподіваючись на політичні суперечності в Європі та, зокрема, на те, що адміністрація Трампа відмовиться від своїх позицій.

Якщо нам удасться подолати суперечливу та нестабільну політику Трампа і повернутися до тієї ситуації, яка здавалася нам реальністю два тижні тому, коли "велика четвірка" ЄС відвідала Київ, і ми, здавалося, були на порозі нових спільних трансатлантичних санкцій, ми зможемо примусити Росію відступити.

"Питання не зводиться лише до санкцій. Це повинно супроводжуватися стратегією безперервного постачання зброї Україні. На мою думку, одним із ефективних рішень може стати використання заморожених активів Росії," - висловив свою думку Фрід.

З іншого боку, Джим Маллінакс, стипендіат Державного департаменту США в Центрі Вудро Вільсона, підкреслив, що протягом останніх чотирьох років було досягнуто значного прогресу в об'єднанні країн ЄС для розробки та впровадження ефективних санкційних заходів — що ще кілька років тому здавалося практично неможливим.

"Те, що ми вже наблизилися до 18-го санкційного пакета ЄС, є справді вражаючим.

Незважаючи на всю складність цього процесу, принцип одностайності викликає труднощі при затвердженні подібних пакетів і ускладнює можливість зробити їх настільки жорсткими, як бажали б певні учасники.

Але це -- особливість системи ЄС, а не вада. І я вважаю, що, попри наявні пропозиції відійти від принципу одностайності у прийнятті санкційних рішень, саме цей принцип є одним зі способів збереження єдності в межах ЄС і обмеження лазівок та слабких місць, які можуть виникнути.

На мою думку, це надзвичайно позитивно, що Європейський Союз присвячує час детальному розумінню своїх цілей та шляхів зменшення негативних наслідків, і лише потім переходить до дій.

На даний момент Сполучені Штати перебувають у, скажемо так, процесі адаптації стосовно санкцій, накладених на Росію. Я можу підтвердити, що аналізується різноманіття стратегій — від посилення санкцій до їх можливого пом'якшення, в залежності від розвитку подій.

"Ми ретельно слідкуємо за висловлюваннями президента Трампа, аби зрозуміти, в якому напрямку все рухається," – зазначив Маллінакс.

Окрім цього, 26 травня Національна санкційна коаліція України, працюючи у співпраці з Радою економічної безпеки та експертною групою, що займається формуванням і реалізацією санкційної політики при Кабінеті міністрів, представила в Європейському Союзі Білу книгу. Цей документ пропонує нові значні заходи для посилення тиску на Російську Федерацію.

Виконавчий директор Ради економічної безпеки України Денис Гутик зазначив, що в Білій книзі економісти акцентують увагу на боротьбі з тіньовим флотом Росії та обмеженням доступу Москви до ряду морських послуг, зокрема страховим.

Особливу увагу було зосереджено на інших категоріях російського експорту, зокрема в області металургії.

"Ми знаємо, що металургійний сектор Росії є другим за прибутковістю серед усіх галузей російської промисловості -- він приносить значні надходження до бюджету Російської Федерації. І ми точно знаємо, що Росія все ще експортує певні види металургійної продукції до ЄС.

На нашу думку, ці поставки слід зупинити. Ми підтримуємо зв’язок з українськими виробниками, а також з деякими європейськими компаніями, які запевняють, що на глобальному ринку можна знайти альтернативи російській металургійній продукції, — пояснив Гутик.

Через санкції ЄС Росія дедалі більше заміщає західне обладнання китайським, хоча навіть у китайській продукції часто використовуються західні (німецькі, японські, тайванські) компоненти.

Україна закликає Європейський Союз встановити більш визначені обмеження на реекспорт європейських технологій, що входять до складу кінцевих продуктів, виготовлених у третіх країнах. Це крок може суттєво допомогти в протидії залученню Китаю до російських ланцюгів постачання. Додатково, такі заходи можуть знизити зацікавленість окремих китайських виробників у співпраці з Росією, оскільки вони прагнуть зберегти доступ до ринків Західної Європи.

За висловленням Гутика, ключове повідомлення Білої книги полягає в тому, щоб навести на думку про істинні цілі санкційного режиму стосовно Росії.

Основною метою є, безумовно, зупинити російську агресію, зробити її економічно невигідною та обмежити військові можливості. Проте у нас є й інші завдання.

Другою метою є забезпечення важливого принципу територіальної цілісності, недоторканності кордонів та національного суверенітету України. Тому певні санкції повинні залишатися в дії, навіть у період припинення вогню.

По-третє, додав він, санкційна політика має забезпечити достатні ресурси для компенсації збитків, яких зазнала Україна внаслідок повномасштабної агресії.

Подальші дії спрямовані на боротьбу з гібридною агресією з боку Російської Федерації, яка триває вже досить довго. На щастя, в Європейському Союзі запроваджено новий санкційний механізм, орієнтований на протидію атакам у сферах дезінформації, кібербезпеки, а також втручанню у політичні процеси окремих країн-членів. Ми вважаємо, що ця мета є стратегічною і залишатиметься важливою навіть після завершення повномасштабної агресії.

Наступна ціль, яку визначив фахівець, полягає в запобіганні повторним акціям агресії з боку Росії.

Сподіваюся, всі розуміють, що після закінчення великомасштабного вторгнення геополітичні цілі та позиція Російської Федерації, а також її режиму, залишаться практично незмінними. Ми спостерігаємо, як Росія прагне скористатися будь-яким мирним угодою для відновлення своїх ресурсів, збільшення військового виробництва та підготовки до нових актів агресії — як проти України, так і проти окремих країн-членів Європейського Союзу.

Отже, обмеження, які націлені на ускладнення доступу Росії до ключових західних технологій для створення озброєння та військової техніки, повинні мати тривалий ефект. Ці заходи варто підтримувати навіть після закінчення активних бойових дій, -- резюмував Денис Гутик.