Застосувавши проти України нову міжконтинентальну балістичну ракету "Орєшнік", російський диктатор Володимир Путін розпочав новий етап ескалації та шантажу західних партнерів України. Адже показовий удар та численні заяви про застосування нібито нової ракети - насамперед сигнал Заходу, мовляв, я готовий до подальшого підняття ставок, а ви?
Наразі риторика Путіна спрямована і на те, щоб привернути увагу новообраного президента США Дональда Трампа. Якщо Трампа матиме враження, що війна стає настільки небезпечною, що терпіти це далі не можна, то, можливо, забажає зробити все, щоб її зупинити війну за будь-яку ціну, навіть на умовах Путіна.
У ексклюзивному інтерв'ю для OBOZ.UA колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко висловив свої міркування щодо можливих реакцій західних союзників на загрозливі висловлювання Путіна.
Україна зазнала ракетної атаки в Дніпрі, вчиненої за допомогою нової балістичної ракети. Це виглядало як продумана спроба обмежити підтримку України з боку західних країн, зокрема в питанні дозволу на удари по російській території.
Після цього з'явилася низка заяв від Володимира Путіна, в яких стверджується, що Росія має право вживати військові дії проти об'єктів тих країн, які дозволяють використовувати свою зброю проти російських цілей. Він також зазначив, що ракетний комплекс "Орєшнік", який був використаний для атаки на Україну, здатен вражати цілі в усій Європі, і Росія продовжуватиме його застосування. Навіть було озвучено, що протиракетна база США в Польщі "є пріоритетним об'єктом для можливого нейтралізації". Путін, здається, ставить західних політиків перед складним вибором — я готовий до ескалації конфлікту, а ви?
- Це, безумовно, з боку Росії черговий ескалаційний крок. Це ми повинні сприймати серйозно, але без паніки. Так, це те, що дає, щонайменше на цьому етапі, противнику якусь певну можливість теоретично і практично впливати на ситуацію в тих чи інших регіонах України. Бо, як би там не було, але поки що це ті види озброєнь, які складно збивати тими засобами, які у нас є. Тому тут буде просто необхідна негайна допомога Заходу, причому зараз. Чи це зроблять наші західні партнери, складно сказати, тому що бюрократія там працює, як і раніше, роками і місяцями. Це, безумовно, певна загроза для нас.
Чи може цей недофюрер справді становити загрозу для країн НАТО? Безумовно, ні, адже, крім його пафосних заяв, у нього немає нічого суттєвого. Що насправді означає напад на американську базу в Польщі? Це фактично рівнозначно оголошенню війни Сполученим Штатам, і американці не можуть сприймати це інакше. Відповідь буде надзвичайно жорсткою. Тому далі цих декларацій, безсумнівно, нічого не відбудеться. Лише залишається ядерний шантаж і пропагандистські заяви тих, хто продовжує мантру про те, що "ми здатні перетворити увесь світ на ядерний попіл".
Чи справила ця демонстративна акція Путіна враження на Захід та його суспільство? Думки з цього приводу розділилися. Наприклад, міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро в своєму інтерв'ю підкреслив, що західні союзники не повинні встановлювати "червоні лінії" у підтримці України. З іншого боку, The Guardian зазначає, що "погрози Путіна та удар "Орєшніком" сприймаються як останнє попередження і серйозна загроза для західних об'єктів". CNN, у свою чергу, трактує ракетний удар Росії по Дніпру як "ядерне попередження".
- На Заході вже давно сформувалися два різних табори. Один переляканий, будемо його так називати, інший реалістичний. Ну от між цими таборами була і продовжується, і продовжуватиметься суперечка відносно того, що ж треба робити.
Перелякані говорять про те, що треба здаватися, йти на поступки та зрозуміти Путіна, і таке інше. І, відповідно, вони готують свої оці перелякані пропозиції, коли за рахунок України хочуть задовольнити агресора. Є інша група людей, і мені здається, що вона зростає, які нарешті побачили, що відкупитися Україною чи частиною України від Путіна не вдасться. Треба нарешті ставити цього звіра на місце, заганяти його в клітку, бо інакше він почне робити проблеми вже безпосередньо країнам ЄС і НАТО.
Вважаю, що в даний момент не слід приділяти увагу словам цих наляканих політиків. Нам потрібно зосередитися на співпраці з тими, хто усвідомлює реальні загрози і розуміє, що час спливає не роками, а днями. Ситуація вкрай складна і критична, і ми потребуємо серйозної підтримки. Що ж до висловлювань цієї групи, то їх просто вислухали і рухаємось далі.
Президент України Володимир Зеленський висловив заклик до "рішучого реагування" на нещодавній російський обстріл новою балістичною ракетою. 26 листопада заплановано термінове засідання Ради Україна-НАТО, присвячене цій ситуації. Які результати ви сподіваєтеся отримати? Якою повинна бути відповідь наших західних союзників?
Щодо термінового засідання, то вже пройшло кілька днів з моменту атаки, а наші партнери лише зараз збираються екстрено, вірно? Це свідчить про те, що існуючі механізми насправді є бюрократичними. Вони не відповідають динаміці, яка потрібна в критичних ситуаціях. Це явне загострення з боку Росії, і на нього слід реагувати оперативно. Що ми спостерігаємо насправді? Ми тиждень чекаємо на засідання. Хіба це адекватна реакція на поточну ситуацію? Я вважаю, що це перше, що потрібно переглянути – необхідно діяти значно швидше. У часи війни не може бути тижневої паузи для обговорень.
На мою думку, на це зібрання слід приходити не лише для того, щоб зафіксувати, що, як ми знаємо, відбулася атака з боку Росії. Вкрай важливо мати чіткі пропозиції щодо дій, які можуть запобігти подібним інцидентам у майбутньому. Необхідно зосередитися на розробці контрзаходів, а не просто повторювати вже відомі факти.
У мене виникає відчуття, що люди в натовпі зберуться і значну частину часу обговорюватимуть, що це не була балістична міжконтинентальна ракета, а всього лише звичайна ракета. Тому, зізнаюся, поки що я не впевнений, що реакція наших партнерів буде такою, яка нам потрібна.
Тому наше політичне керівництво зобов'язане активно стукати в усі двері та на всіх рівнях чітко і однозначно вимагати серйозної політичної реакції. І, до речі, пропонувати конкретні рішення. Чому ми повинні покладатися на те, що хтось інший зробить кроки за нас? Чому б нам не запропонувати, щоб західних ракет у нас було не десятки, а сотні? І щоб це сталося не в майбутньому, а негайно. Нам необхідно мати можливість адекватно реагувати, щоб у цього бункерного недофюрера виникло усвідомлення, що його провокації матимуть жорсткі наслідки, а його інфраструктура в радіусі 500 кілометрів від українського кордону перетвориться на справжню буферну зону, в якій не залишиться нічого. Ось про що слід говорити, ось якою має бути наша реакція.
- На Заході лунають думки, що такі от показові акції спрямовані також і на новообраного президента США Дональда Трампа та його команду. Путін таким підвищенням ставок показує, до чого це може дійти. Мовляв, ти хотів швидко встановити мир, але тут може швидко початися ядерна війна, а тому давайте сідати і швидко домовлятися, на тих умовах, які я, Путін, запропоную, тому що тільки так можна це вирішити на даному етапі та уникнути світової війни.
Чи впливають такі події на позиції Трампа? Безумовно, впливають. Проте, на мою думку, Путін, можливо, не грає в правильну гру, адже Трамп — це людина, яка не знає, що таке поразка. Він має чітке уявлення про себе як про переможця в будь-яких ситуаціях. Якщо на нього буде чинитися тиск в подібний спосіб, його перша реакція, враховуючи попередній досвід, може бути абсолютно протилежною. Це, напевно, спонукатиме Трампа та його команду вжити заходів, щоб поставити Росію на своє місце.
Сучасні демократичні держави активно сприяють цій ситуації. Як видно, вже є ухвалені рішення щодо надання дозволів. Економічні санкції стають дедалі жорсткішими. Останній серйозний крок – це обмеження для "Газпромбанку", який фактично втрачає можливість брати участь у міжнародній банківській системі. Це може призвести до суттєвих економічних труднощів для Росії. Крім того, Китай, усвідомлюючи негативні наслідки розриву відносин зі США за часів Трампа, починає вживати заходів, які можуть мати згубний вплив на російську економіку. Отже, я вважаю, що дії Путіна тільки сприяють прискоренню проблем для його режиму та особисто для нього.
Продовжуючи обговорення Трампа та можливих переговорів за його участю, сенатор США Майк Раундс, відомий як "основний прихильник" Трампа в Сенаті, висловив рішучий протест проти діалогу з Путіним. Він підкреслив, що після України Путін "не зупиниться".
"Переговори між Росією та Україною про мир є безперспективними, і довіряти Путіну не можна," - підкреслив сенатор. На думку Раундса, російський лідер сприйматиме будь-які мирні ініціативи як прояв слабкості з боку Західних країн, а ті, хто вірить у можливість переговорів з ним, насправді обманюють самі себе. Він зазначив, що ця позиція не відображає погляди нової адміністрації Трампа. Проте, багато республіканців у Сенаті все ще підтримують "проукраїнську" політику, яка передбачає продовження військової підтримки з боку США.
- Сьогодні прийнято вважати, що в Республіканській партії присутні переважно такі собі "відірвані трампісти", тобто люди, які не здатні думати і тільки роблять речі, які їм прописуються згори. При цьому серед республіканців є дуже багато людей, які є абсолютно тверезими політиками, які прекрасно розуміють, що означає для безпеки США оця озвіріла Росія. Очевидно, що вони не будуть робити кроків для того, щоб Америка програла. Бо посилення Росії і її перемога в Україні - глобальний програш Штатів.
Якщо ж Трамп хоче зробити Америку знову велику, про що він постійно говорив, то йому треба наступати та перемагати. Тому я очікую, що велика кількість членів Республіканської партії в Конгресі і в Сенаті створять дуже серйозне ядро підтримки для України. Тим більше, що на тлі тих всіх речей, про які ми з вами щойно говорили, агресивність Росії та Путіна тільки зростає.
Нам потрібно налагодити співпрацю з ними вже зараз і, до речі, використовувати це для формування позиції Трампа. Важливо грати на цьому, постійно нагадуючи їм, що, підтримуючи нас, вони також працюють на власний добробут. Це може допомогти їм заробити, зміцнити свій політичний вплив та знизити вплив Росії, що в свою чергу збільшить тиск на Китай і так далі. Тут важливо грамотно організувати стратегію та знати, з ким і про що говорити. Наша мета — щоб Трамп після інавгурації заявив, що має план, в якому 80% ідей були підказані нам через його команду, і що ці ініціативи відповідають інтересам США. Таким чином, американська стратегія стане частиною української.
- The New York Times опублікувало досить таку показову статтю про те, що чиновники зі США та ЄС нібито закликали повернути Україні ядерну зброю, хоча такий крок загрожує спричинити "серйозні наслідки". Це про певний сигнал Кремлю - нам є куди йти щодо підняття ставок, якщо гра дійсно зайде далеко?
- Я не є спеціалістом в сфері ядерних технологій, хоча як дипломат, займався проблематикою МАГАТЕ, а потім вже на різних посадах мав дотичність до спеціалістів, які опікуються цими питаннями. І в мене є таке відчуття, що насправді технологічно відновити статус ядерної держави Україна може. Питання в тому, чи це робити зараз, скільки це буде коштувати і так далі.Але ця публікація, мені здається, є цікавим сигналом для Путіна. Бо йому через такий злив дають зрозуміти - якщо ти будеш робити дурні речі, то і такий варіант не виключається. І в кінцевому рахунку тут же не йдеться про те, що Україна повинна самотужки створити ядерну бомбу.
Мова може йти зовсім і про інше, наприклад що американці приїдуть і поставлять тут свої ядерні ракети. В кінцевому рахунку дивіться, Білорусь так само ж позбавилась статусу ядерної держави, так, але Путін розмістив на її території ядерне озброєння. От вам крок у відповідь. І тут питання не в тому, хто буде натискати на кнопку, а питання в тому, що ядерне озброєння буде елементом стримування з території України.
От тоді цікаво, скільки хвилин підльоту до Москви буде насправді. І от тоді, я думаю, що ситуація дуже швидко врівноважиться. Тому, я думаю, що тут все ж більше політичних, так би мовити, сигналів Кремлю, ніж практичної історії.
Коли мова заходить про безпеку, нам важливіше отримати від США не просто ядерні ракети, а реальні гарантії. Наприклад, укладення угоди, яка б підтверджувала їхнє зобов'язання захистити нас, забезпечивши своєю ядерною захистом. Умови повинні включати, що у разі нападу Росії на Україну США готові вступити у війну проти РФ. І повірте, в такому разі агресивні дії з боку Росії миттєво зменшаться.
Для цього необхідно, щоб в Америці були політичні діячі, які не тільки не бояться, але й усвідомлюють реальність, розуміючи, що стримування російської агресії є важливим аспектом їхнього національного інтересу.
#НАТО #Дональд Трамп #CNN #Європейський Союз #Європа #Росія #Україна #Володимир Зеленський #Президент України #Москва #Китай (регіон) #Північна та Південна Америка #Республіканська партія (США) #Міжнародні санкції щодо Росії (2014—дотепер) #Московський Кремль #Демократична партія (США) #Польща #Володимир Путін #Західна Європа #Російська мова #Західний світ #Озброєння #Суспільство #Риторика #Ракета. #Сполучені Штати #Білорусь #Дипломат #Франція #Дніпро #Американці #Диктатор. #Сенат Сполучених Штатів Америки #Інавгурація #Міністр закордонних справ (Україна) #Ядерна війна #Атака #Гардіан #Міжконтинентальна балістична ракета #Міжнародне агентство з атомної енергії
