На горизонті валютного ринку країни вирує "чорний лебідь". Причина цього явища — внутрішня нестабільність. Більш того, провідні політики Європейського Союзу та міжнародні фінансові інституції коригують свої заяви щодо України. Зокрема, Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) підкреслила, що атаки на антикорупційні структури матимуть негативний вплив на інвестиційний клімат в Україні та на фінансування відновлювальних заходів.
Дійсно, гривня поки що не відчула паніки, тому гарантований шторм ще не настав. Брюссель продовжує чекати від нашої держави "ліків": ясних дій у боротьбі з корупцією.
Проте, незалежно від обставин, питання фінансової підтримки та інвестицій від наших партнерів тепер розглядатимуться з більшою обережністю. Це особливо актуально для 2026 року. Наразі з 4 мільярдів євро, передбачених у рамках четвертого траншу Ukraine Facility, вже заморожено 1,45 мільярда.
Причина -- невиконання індикаторів і брак давно запланованих реформ.
Курс гривні по відношенню до долара США та інших важливих валют світу може змінюватися під впливом як внутрішніх обставин, так і міжнародних політичних подій. Наприклад, коли наближається ухвалення рішень стосовно тарифів, стане зрозуміло, як діяти далі американській адміністрації. У випадку загострення ситуації на сході країни, ризики для гривневого курсу можуть зростати, тоді як їх зменшення призведе до стабілізації.
Також на курс гривні можуть вплинути, наприклад, осінні вибори в Чехії. Наразі в країні домінують політичні сили, які можуть бути не надто вигідними для нас. Це може призвести до того, що ще одна країна стане частиною "клубу" євроскептиків. Як наслідок, результати виборів можуть відобразитися на стабільності та обсягах фінансової допомоги від міжнародних партнерів.
Згідно з оцінками НБУ, на економічну ситуацію в Україні можуть впливати й інші зовнішні чинники:
Але поки що українська гривня насолоджується літньою розслабленістю. Для тимчасової стабілізації у неї є свої причини:
Відповідно, все це не могло не позначитися на очікуваному курсі дол./грн. Якщо на початку січня прогнозувалося, що на фініші року матимемо 45-46 грн за дол. США, то зараз гривня "гуляє" в коридорі від 41-42 грн. У результаті економічна співдружність (неурядові експерти, Мінекономіки, МВФ тощо) вважає, що новий рік зустрінемо з курсом приблизно 43 грн/дол. Навіть скореговані прогнози експертів на кінець 2026 року свідчать, що ринок втримається на рівнях, що не перевищать 45 грн за один "зелений".
Темпи зниження вартості гривні можуть бути стримані на рівні 3-4% щорічно. Проте на цьому позитивні новини, на жаль, закінчуються.
"Неозначені долари" — саме так Національний банк України охарактеризував дефіцит, який Україні необхідно покрити в 2026 році за рахунок підтримки міжнародних партнерів для державного бюджету. Згідно з інформацією НБУ, у 2023 році очікується отримання 54 мільярдів доларів у вигляді зовнішніх траншів. На даний момент вже надійшло 24 мільярди доларів, а решта суми планується на кінець року.
Отже, з бюджетним балансом на 2025 рік все в порядку. Проте для 2026 року, за оцінками Національного банку України, країні необхідно залучити фінансування від міжнародних партнерів у сумі 35 мільярдів доларів. З цієї суми лише 22 мільярди підтверджені програмами. Таким чином, існує дефіцит у 13 мільярдів доларів. Однак, на думку експертів, реальна різниця між потребами та наявними коштами може виявитись ще більшою.
Крім того, слід враховувати різкий розворот у прогнозах НБУ. Інтервал між двома макроекономічними прогнозами НБУ (17.04.25 і 24.07.25) -- всього три місяці. Але "картина" українських економічних перспектив у них -- вражаюче різна.
Під час липневого пресбрифінгу, присвяченого рішенням правління НБУ у сфері монетарної політики, представники Національного банку України роз'яснили, чому вирішили утриматися від надмірного оптимізму, зазначивши:
Звісно, що за такої арифметики гривня перебуває в зоні сейсмічної небезпеки. Що ж маємо сьогодні?
На даний момент недоцільно посилювати девальваційні процеси гривні щодо долара. Високий курс євро може спричинити підвищення річної інфляції до двозначних значень. Це, в свою чергу, може порушити баланс між ціновою і фінансовою стабільністю, над якою працює Національний банк України.
Паралельно існують як внутрішні, так і зовнішні макроекономічні фактори, які стали не просто викликами, а справжніми форс-мажорними обставинами.
Тому можна допустити з високою часткою ймовірності, що коли волатильність на Forex "солодкої парочки" євро/дол. зменшиться, тоді настане час контрольованого, відносно помірного девальваційного тренду щодо дол./грн у короткостроковій перспективі. А інакше торгівельне сальдо і дефіцит поточного рахунку платіжного балансу разом "полетять у космос".
#бюджет #Національний банк України #Українська гривня #Європейський Союз #Економіка #Україна #Інвестиції #Північна та Південна Америка #Брюссель #Євро #Міжнародний валютний фонд #Українська мова #Макроекономіка #Дефіцитні видатки #Долар США #Помірний клімат #Валютний ринок #Валюта #Чеська Республіка #Баланс (бухгалтерський облік) #Платіжний баланс #Шторм #ОЕСР #Лебідь. #Волатильність (фінанси) #Арифметика
