Мас-медіа повідомили про методи, якими Росія відслідковує діяльність НАТО в Арктичному регіоні.

Протягом багатьох років Росія здійснювала закупівлі західного обладнання, яке, за наявними даними, слугує для охорони її ядерного арсеналу в Арктичному регіоні. Як свідчать результати журналістського розслідування, серед постачальників були також компанії з Німеччини.

Понад 10 років Росія закуповувала в західних країнах обладнання, яке, очевидно, використовується для захисту її ядерного арсеналу в Арктиці. Про це йдеться в опублікованому в четвер, 23 жовтня, міжнародному журналістському розслідуванні, в якому від Німеччини брали участь медіакомпанії NDR та WDR і газета Süddeutsche Zeitung.

У центрі розслідування - схема закупівель західного морського обладнання для секретного російського проєкту під назвою "Гармонія". По суті це підводна сенсорна система в Баренцевому морі. За даними публікації, мова йде про гідролокатори, встановлені у вигляді дуги у водах від Мурманська через Нову Землю до Землі Олександри - острова архіпелагу Земля Франца-Йосифа.

Проект "Гармонія" розширює здатності Росії щодо виявлення західних підводних човнів, що створює умови для "непомітного" і "вільного" переміщення її підводних човнів з ядерною зброєю з одного порту в інший. Цю інформацію наводить американський військовий аналітик Брайан Кларк з Гудзонівського інституту у Вашингтоні, повідомляє Süddeutsche Zeitung.

Бенедикт Штрунц, журналіст-розслідувач з німецької телерадіокомпанії NDR, в інтерв'ю DW охарактеризував проект "Гармонія" як елемент "підводної гри в шахи", що ведеться між Росією та окремими країнами НАТО. Він підкреслив, що учасники цієї гри прагнуть отримати "акустичні відбитки пальців", зокрема звуки, які видають гвинти підводних човнів, що є "унікальними" та дозволяють їх точно розпізнавати. Штрунц також зауважив, що оскільки йдеться про Арктику, то мова йде про атомні субмарини, а інформація про них є надзвичайно конфіденційною. Він висловив думку, що Росія могла завершити цей проект кілька років тому.

Головна частина розслідування зосереджена на складній схемі придбання західного обладнання в десяти країнах Європи, а також у США, Канаді та Японії. Важливу роль у цій справі, за всіма ознаками, відігравала компанія, зареєстрована на Кіпрі, яку журналісти асоціюють з неназваним бізнесменом з Москви. Як стверджують джерела, раніше пов'язані з цією особою компанії неодноразово виконували контракти для російських військових та спецслужб.

Згідно з результатами розслідування, ця група компаній з 2013 року активно купувала на західному ринку підводні технології, включаючи кабелі, гідролокатори, безпілотні підводні апарати, а також спеціалізовані судна, витративши понад 50 мільйонів євро. У Німеччині було придбано два з восьми суден - Aquarius і Aurelia, а також морський телекомунікаційний кабель і високопродуктивний гідролокатор.

У деяких випадках закупівлі тривали і після широкомасштабного російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року, коли західні країни різко посилили санкції проти Росії. Зокрема, один епізод стосується компанії з Німеччини. У вересні 2025 року суд у Франкфурті-на-Майні засудив "киргизько-російського бізнесмена" до п'яти років позбавлення волі за порушення санкцій Євросоюзу. Вирок оскаржили, він поки не набрав чинності. "Прокуратура вважає, що він (бізнесмен. - Ред.) знав, що це все потрапить до Росії", - каже Штрунц.

За словами журналіста, принаймні, в деяких епізодах угоди могли бути нелегальними, а в Німеччині відповідь на це питання може дати Федеральне відомство з економіки та експортного контролю (BAFA).

Журналістське розслідування розпочалося після того, як до Штрунца звернулося джерело, яке надало певні документи. З метою збору та аналізу інформації, журналісти об'єднали свої зусилля з колегами з інших країн і почали порівнювати фінансові звіти, судові рішення та дані з відкритих джерел. Штрунц поділився, що його вразив не лише обсяг зібраної інформації, але й той факт, що за останнє десятиліття жодна з західних розвідок не звернула на це уваги. Він також зазначив, що насправді "західні компанії зміцнили військову потужність Росії проти Заходу". Штрунц висловив припущення, що деяке обладнання може бути використане не лише для спостереження за підводними човнами, а й для навігації безпілотних підводних апаратів.

Врешті-решт, журналіст був вражений масштабами розслідування. З метою створення карти ймовірного місцезнаходження проєкту "Гармонія", Штрунц та його команда використали дані про переміщення спеціальних суден, придбаних на Заході. Ці судна діяли в Баренцевому морі з "неповною, але значною мірою активованою системою автоматичної ідентифікації (АІС)". Журналісти проводили аналіз даних про позицію суден і їхню "черепашачу" швидкість, порівнюючи це з публікаціями в соцмережах моряків, а також з попередженнями російських берегових служб про активність у різних ділянках води. Висновки розслідування виявилися тим, що "в Росії є військовою таємницею", як зазначив Штрунц, посилаючись на думку своїх співрозмовників серед експертів з безпеки.

Хоча проєкт "Гармонія" в Баренцевому морі, здається, підійшов до завершення, деякі судна продовжують свою діяльність в інших регіонах біля російських берегів, зокрема на півночі та північному сході, особливо в напрямку Японії, зазначає Штрунц. Він додає, що це може свідчити про те, що Росія розгортає аналогічне обладнання, можливо, в менших масштабах, в інших локаціях.