Збройні сили України цілеспрямовано знищують ресурсну інфраструктуру Російської Федерації.

Україна за два тижні вивела з ладу всі п'ять найбільших нафтопереробних заводів Росії, скоротивши переробні потужності агресора на 30%, а в ніч на 15 листопада комбінованим ударом спалила ключову нафтохімію "СІБУРу" за 1 220 кілометрів від кордону, перерізала логістику сухопутного коридору до Криму під Таганрогом і підірвала склад авіаційних ракет на військовому аеродромі "Ахтубінськ".

Ці події свідчать про зміну тактики Збройних сил України, які переходять від окремих диверсій до комплексного виснаження паливно-енергетичної, логістичної та оборонної інфраструктури Російської Федерації. Після 30 жовтня 2026 року, коли оголошене Дональдом Трампом "енергетичне перемир'я" так і залишилося на папері, інтенсивність атак значно зросла. За даними видання The Moscow Times, протягом двох тижнів під обстріл потрапили всі п'ять найбільших нафтопереробних заводів Росії: Афіпський НПЗ (6 листопада), Саратовський НПЗ (7 листопада), Кірішський НПЗ (9 листопада), Омський НПЗ (11 листопада) та Волгоградський НПЗ (в ніч на 13 листопада).

Однією з найбільш вражаючих демонстрацій руйнівного впливу на технологічний процес став масований ракетний удар, що стався в ніч на 13 листопада по Волгоградському НПЗ "ЛУКОЙЛ-Волгограднефтепереработка". Цей завод, з річною потужністю близько 15 мільйонів тонн нафти, виробляє близько 5% всього бензину в Росії і є основним постачальником пального для південних військових формувань РФ. За інформацією Генерального штабу ЗСУ, під час нападу постраждали чотири установки первинної переробки нафти - АВТ-1, АВТ-3, АВТ-5 та АВТ-6, а також установка гідроочищення, зливно-наливна естакада та шість резервуарів об’ємом по 2000 кубічних метрів, що в сукупності становить 12 000 кубічних метрів загального обсягу зберігання. Незалежний аналіз супутникових знімків, опублікований 14 листопада, підтвердив знищення всіх шести резервуарів, зафіксував серйозні структурні пошкодження та сліди масштабного горіння на установках гідроочищення і сповільненого коксування, а також руйнування цехів, що виробляють мастильні матеріали та полімери, і прямі попадання у поля сонячних панелей заводу. Проте, інформація Генштабу про пошкодження "технічних трубопроводів", що фігурує в відкритих OSINT-публікаціях, поки що не має візуального підтвердження. Пошкодження установок первинної переробки та гідроочищення призведе до зупинки виробництва товарного пального стандарту Євро-5, оскільки без гідроочищення нафтопродукти міститимуть надмірну кількість сірки і не зможуть використовуватися в сучасній військовій та цивільній техніці.

Наступний комбінований наліт у ніч на 15 листопада був розрахований на одночасне ураження трьох різних рівнів російського воєнно-промислового комплексу: глибокого тилового виробництва полімерів і каучуків, прифронтової транспортної інфраструктури та військової авіації.

Першим стратегічно важливим об'єктом, на який було націлено, став нафтохімічний гігант ПАТ "Нижньокамськнефтехім", розташований у Республіці Татарстан, приблизно за 1 220 кілометрів від кордону України. Атака відбулася на світанку: міський голова Нижньокамська Радмір Бєляєв оголосив про активізацію протиповітряної оборони о 04:16 та 06:04, а також режим загрози безпілотників було введено у восьми містах республіки. Перевірка відеозаписів свідків через моніторингові канали ASTRA і Supernova+, у поєднанні з даними супутникового спостереження за пожежами від NASA (аналізованими виданням "Медіазона"), підтверджує наявність масштабних займань на території ПАТ "Нижньокамськнефтехім". Це підприємство є ключовим активом холдингу "СІБУР" та найбільшим виробником синтетичних каучуків і пластмас в Росії, з прогнозованим обсягом виробництва у 3 мільйони тонн до 2025 року.

Синтетичні каучуки є критичною сировиною для виробництва шин військової техніки, авіаційних шасі, ущільнювачів та компонентів ракетного палива. Повідомлень про нові влучання по сусідніх заводах "ТАІФ-НК" та "Танеко" (який був уражений раніше, 13 вересня) 15 листопада не зафіксовано. У самому Нижньокамську один із безпілотників влучив у багатоквартирний житловий будинок, проте бойова частина не здетонувала, мешканців евакуювали до пунктів тимчасового розміщення на базі дитсадка № 68 та Казанського інноваційного університету (КІУ), після чого повернули до квартир. На місце інциденту виїжджав глава Татарстану Рустам Мінніханов, а енергокомпанія "Татэнерго" до 20:00 вимушено відключала гаряче водопостачання через збої у тепломережі. Хоча мерія приховала дані про поранених, міністр охорони здоров'я Татарстану Альмір Абашев підтвердив госпіталізацію трьох осіб у стані середньої тяжкості, а уральське видання Uralpress повідомило про шістьох постраждалих загалом по республіці.

Другим критичним напрямком атаки 15 листопада стала прифронтова залізнична та автомобільна логістика в Ростовській області, через яку здійснюється постачання окупаційних військ на півдні України. Губернатор Ростовської області Юрій Слюсар відзвітував про нібито знищення близько 50 БПЛА над Таганрогом, Ростовом-на-Дону та сімома районами області, однак реальні наслідки змусили главу адміністрації Таганрога Світлану Камбулову о 09:00 за московським часом запровадити у місті локальний режим надзвичайної ситуації. Удари вивели з ладу дві ключові електропідстанції. На тяговій підстанції, що живить залізницю, відкритого горіння не виникло, проте знеструмлення контактної мережі на перегоні від станції Таганрог-Пасажирський до станції Михайлівка повністю зупинило рух поїздів. На другій трансформаторній підстанції в міському кварталі Шубін виникла масштабна пожежа. Офіційна влада підтвердила загибель головного інженера електропідстанції та поранення п'ятьох цивільних осіб (четверо з яких, троє чоловіків і жінка, потрапили під уламки в автомобілях на трасі й АЗС). Паралельно на 64-му кілометрі федеральної траси Р-280 "Новоросія" в Неклинівському районі було пошкоджено дорожнє полотно шляхопроводу над залізничними коліями та п'ять цивільних автомобілів, через що рух автотранспорту перекрили з організацією об'їзду через Таганрог і село Покровське. З урахуванням попередніх атак 8 та 11 листопада на міст через річку Міус на 97-му кілометрі тієї ж траси Р-280, а також оприлюднених кадрів пошкодження Мелентьєвського моста, простежується чітка тактика ЗСУ з послідовного перерізання залізничних і автомобільних артерій сухопутного коридору до Криму.

Третім напрямком комбінованого удару 15 листопада стало безпосереднє знищення авіаційного та безпілотного потенціалу РФ. В Астраханській області, на відстані близько 650 кілометрів від лінії фронту, уражено військовий аеродром "Ахтубінськ", де базується 929-й Державний льотно-випробувальний центр імені Чкалова та дислокуються фронтові бомбардувальники Су-34. Моніторинговий ресурс Exilenova+ зафіксував на об'єкті щонайменше 30 вибухів із тривалою вторинною детонацією. Генеральний штаб ЗСУ офіційно підтвердив ураження аеродрому "Ахтубінськ", вказавши на потужний вибух складу авіаційних ракет, а також відзвітував про успішний удар по російському дронопорту "Цимбулова" в Орловській області, звідки запускаються ударні БПЛА по території України. Попередні OSINT-оцінки результатів удару по "Ахтубінську" свідчать про знищення рухомого радіовисотоміра ПРВ-13, ураження місць стоянки бойових літаків та детонацію боєкомплекту керованих авіаційних ракет або зенітних ракетних комплексів ППО.

Сумарний вплив цієї кампанії змінює паливну та фінансову ситуацію в Росії з етапу контрольованих труднощів до етапу структурного занепаду. За даними Reuters, до середини листопада українські удари скоротили потужності російських нафтопереробних заводів приблизно на 30%, продовжуючи успіх вересневої кампанії, під час якої ГУР МО України зафіксував вихід з ладу 15 з 38 основних НПЗ та зменшення виробництва ще на 12 заводах. Якщо влітку 2026 року, коли переробка впала до 16-річного мінімуму у 4,58 мільйона барелів на добу, ціни на бензин зросли на 28-34%, дизель на 43%, а дефіцит охопив 25 регіонів, уряд Росії зміг загасити ситуацію, заборонивши експорт пального та здійснюючи ручний перерозподіл резервів. Однак у листопаді 2026 року можливості для компенсації виснажились. Незважаючи на засекречення офіційної статистики з боку Кремля щодо переробки та експорту нафтопродуктів, суворі обмеження на продаж пального на АЗС (ліміти на 30-50 літрів бензину та 200 літрів дизелю на одну особу, заборона продажу в каністри) повернулися щонайменше в шість-сім регіонів, серед яких Бурятія, Забайкальський і Красноярський краї, а також Новосибірська, Нижегородська, Архангельська та Пензенська області. Енергетичний аналітик Сергій Вакуленко зазначає, що в листопаді було перетнуто межу, коли локальні збої перетворилися на системну кризу, а регулярні нальоти раз на два-три тижні створять для російської економіки нову, незворотну реальність фізичного дефіциту пального.

Фізичне знищення нафтопереробної галузі суттєво впливає на фінансову стабільність Російської Федерації. Згідно з попередніми даними Міністерства фінансів РФ, дефіцит федерального бюджету за період з січня по жовтень 2026 року склав 5,234 трильйона рублів (приблизно 63,36 мільярда доларів або 2,3% від ВВП). Цей показник вже перевищує річний плановий ліміт на 38%, який становить 3,786 трильйона рублів, і демонструє погіршення на майже одну третину в порівнянні з аналогічним періодом 2025 року (3,942 трильйона рублів). Загальна сума доходів бюджету досягла 33,176 трильйона рублів (+10,8%), в той час як витрати склали 38,410 трильйона рублів (+13,4%). Ненафтогазові надходження зросли на 19,1% в основному завдяки підвищенню ставки ПДВ до 22%, тоді як нафтогазові доходи знизилися на 14,1%, досягнувши 78 мільярдів доларів. Прогноз на кінець 2026 року свідчить про дефіцит у 3,2% ВВП (близько 89 мільярдів доларів), а затверджені урядом 12 листопада зміни до трирічного бюджету передбачають доходи на 2027 рік на рівні 43,3 трильйона рублів, витрати – 48,7 трильйона рублів та дефіцит у 5,4 трильйона рублів (2,2% ВВП).

Системна природа втрат, викликаних українськими атаками, стала об'єктом публічного визнання з боку фінансового керівництва країни-агресора. Під час свого виступу в Держдумі на минулому тижні голова Центрального банку Росії Ельвіра Набіулліна прямо вказала на зв'язок між рішенням регулятора не знижувати ключову процентну ставку у вересні та жовтні і українськими ударами по нафтопереробним заводам, промисловим об'єктам, центрам обробки даних та логістичним хабам. Ці атаки фізично обмежують виробничі можливості економіки та сприяють зростанню інфляції на фоні підвищення податків, тарифів і утилізаційного збору. Водночас економіка переходить у стан стагнації та скорочення зайнятості: економіст Наталя Зубаревич прогнозує зростання ВВП на 2027 рік на рівні 0,5%, при цьому реальні доходи населення у першій половині 2026 року знизяться до 1,2% (в порівнянні з 7,7% у попередньому році). Глава Російського союзу промисловців і підприємців (РСПП) Олександр Шохін 14 листопада офіційно попередив про неминуче зростання рівня безробіття у 2027 році. Згідно з опитуванням РСПП, опублікованим The Moscow Times, 40% російських компаній вже скорочують витрати на персонал (збільшення майже вдвічі за три місяці), 28,1% готують звільнення, 20% зменшують зарплати та соціальні пакети, а 17,5% переводять співробітників на неповну зайнятість або неоплачувані відпустки. Дослідження рекрутингової компанії Ward Howell, опубліковане РБК 12 листопада, підтверджує, що половина великих корпорацій у Росії здійснює скорочення штату на 10-20%, причому навіть підприємства, які формально демонструють зростання доходів, також підпадають під хвилю звільнень.

Отже, восени 2026 року військова кампанія України досягла важливого етапу стратегічної синергії: виведення з ладу 30% потужностей нафтопереробки, знищення нафтохімічних об'єктів компанії "СІБУР", блокування залізничних і мостових переходів до Криму, а також знищення арсеналів авіаційних ракет викликали ефект доміно. Російська економіка виявилася неспроможною одночасно фінансувати війну, підтримувати макроекономічну стабільність і забезпечувати внутрішній ринок пальним. Тривалість українських атак лише поглиблює цей колапс, роблячи його незворотним.

#

Читайте також

Найпопулярніше
Замкнена вертикаль. Що таке Вищий антикорупційний суд і чому його створення бояться політики?
Запит на справедливість або популізм?
Субсидія за новими тарифами: чи вистачить в бюджеті грошей
Актуальне
Підземний завод: які витрати на захист оборонної галузі і хто готовий їх покривати -- Delo.ua
Недостатність соняшникової олії в Україні: чи зникне цей продукт з магазинних полиць?
Це не заміна Starlink. Як українська компанія почала створювати свою власну систему.
Теги