Спочатку міністр фінансів США Скотт Бессент планує провести зустріч з віцепрем'єром Держради КНР Хе Ліфеном на саміті АСЕАН, який відбудеться в Куала-Лумпурі, Малайзія. Офіційно в центрі обговорень стоятиме лише одне ключове питання — як уникнути великої торговельної війни між США і Китаєм, що може суттєво зашкодити глобальній економіці. Нещодавно, у властивому йому стилі, Трамп висловив сподівання, що "США зрештою укладуть чудову торговельну угоду з Китаєм, яка буде вигідною для обох країн і всього світу". Проте, на думку експертів, перспективи виглядають не дуже обнадійливо.
Після, здавалося, продуктивної телефонної бесіди між Трампом та Сі Цзіньпіном у середині вересня, Китай на початку жовтня оголосив про нові обмеження на експорт рідкоземельних елементів і постійних магнітів. Як повідомлялося на ТСН.ua, Китай контролює близько 70% видобутку цих матеріалів та близько 90% їхньої переробки. Це рішення може завдати серйозного удару не лише по аерокосмічній та електронній промисловостям, але й вплинути на оборонну, медичну сфери та автомобільну індустрію. Проблема стосується не лише вразливості США, але й усіх західних країн в умовах глобального протистояння з "осею зла".
Це вже не вперше Китай блокує експорт рідкоземельних елементів. Пекін запроваджував заборону в квітні цього року. Тоді Трамп щойно почав глобальну торгову війну, погрожуючи КНР 145% тарифами. В травні сторони досягли проміжної домовленості щодо взаємного зниження мит до 10 листопада. Проте в середині жовтня Пекін оголосив, що від 1 грудня 2025 року всі компанії, які мають будь-який зв'язок з іноземними оборонками, не зможуть отримати ліцензії на експорт рідкоземельних елементів. А це величезний удар не лише по американській, а й по всім ОПК західних країн. У відповідь Трамп пригрозив застосувати 100% мита до китайського експорту до США вже від 1 листопада.
Усе це уважно контролює Путін, який, згідно з думками численних аналітиків, може відкласти другий саміт із Трампом у Будапешті, аби спостерігати за результатами переговорів між США та Китаєм, які знову опинилися в епіцентрі торговельної війни. Яким чином це може позначитися на переговорах щодо мирного врегулювання конфлікту Росії з Україною, дізнайтеся в матеріалі ТСН.ua.
Цього тижня Трамп вирушає у своє перше за час другого президентського терміну турне країнами Азії. Спочатку він планує відвідати саміт АСЕАН у Куала-Лумпурі (Малайзія), де 26 жовтня хоче особисто засвідчити укладення угоди про припинення вогню між Таїландом і Камбоджею. Це "врегулювання" вже входить до восьми закінчених війн у світі, про що постійно каже Трамп, жаліючись, що досі не отримав Нобелівську премію миру. Втім підписання угоди, як і особиста участь Трампа в саміті АСЕАН ще під питанням, бо прем'єр Таїланду заявляв, що не зацікавлений у подальшій участі США у "врегулюванні" з Камбоджею.
Відносини між сторонами у секторі Газа стають все більш напруженими. Президент США неодноразово заявляв про можливість знищення ХАМАСу, якщо насильство та вбивства продовжаться. Однак, після презентування мирного плану Трампа, стало очевидно, що реалізація його ключових аспектів — роззброєння ХАМАСу, виведення ізраїльських військ, відновлення інфраструктури та подальше управління Газою — є надзвичайно складним завданням, якщо не неможливим. Аналогічні труднощі виникають і в контексті спроб Трампа досягти угоди з Путіним задля заморожування війни Росії проти України вздовж нинішньої лінії фронту.
У вівторок, 21 жовтня, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров фактично відкинув заклик президента Трампа (щодо Росії та України -- Ред.) "зупинитися на місці", зазначивши, що "припинення вогню не матиме жодних результатів". Відразу ж після цього його заступник Сергій Рябков повідомив, що зустріч між керівниками російського МЗС та американського Держдепартаменту, які 20 жовтня обговорили ситуацію по телефону, не планується. Незважаючи на те, що ще минулого тижня, після розмови Путіна з Трампом, американський президент анонсував цю зустріч як підготовчу до саміту з лідером Кремля в Будапешті, у Білому домі вже неофіційно повідомили, що не вважають за потрібне організовувати зустріч Марко Рубіо з Сергієм Лавровим.
Усе це відбувається на фоні невизначеності щодо можливості зустрічі Трампа і Сі Цзіньпіна в Південній Кореї під час саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва. Анонс про цю подію зробили як Скотт Бессент, так і сам Дональд Трамп, проте з боку Китаю немає жодної реакції, окрім закликів до Сполучених Штатів уникати "односторонніх дій чи загроз". Західні аналітики вважають, що Путін може відкладати другий саміт з Трампом у Будапешті, щоб дочекатися результатів переговорів між США та Китаєм, оскільки ці країни знову опинилися в стані торговельної війни. Крім того, у вівторок ввечері, 21 жовтня, журналіст NBC News Гаррет Хааке повідомив на платформі Х про призупинення підготовки до двосторонньої зустрічі Трампа та Путіна в Будапешті.
Якраз цими днями в Пекіні проходить четвертий пленум XX скликання ЦК КПК. Офіційне питання порядку денного -- розробка проєкту наступного п'ятирічного плану соціально-економічного розвитку Китаю до 2030 року. Проте ще від червня наполегливо ширилися чутки, що на цьому зібранні може постати питання наступника Сі Цзіньпіна, який очолює КНР вже 13 років. Достеменно невідомо, звідки пішла ця інформація. Одні експерти нагадують про кадрові чистки в НВАК (армії) через корупцію (крім посади генсека ЦК КПК, Сі ще й голова Центральної військової ради), інші кажуть про можливе невдоволення курсом 72-річного Сі Цзіньпіна як всередині країни, так і в зовнішній політиці.
На четвертому пленумі XX скликання ЦК КПК не було обговорено питання про можливу заміну Сі чи іменування його потенційного наступника. Щодо своїх намірів балотуватися на четвертий термін — нового генерального секретаря КПК планують обрати на 21-му з'їзді восени 2027 року — він поки що не висловлювався. Крім того, не було сказано ні слова про заплановану зустріч між лідерами США та Китаю, яку в черговий раз анонсував Дональд Трамп 21 жовтня, проте він не виключив, що ця зустріч може і не відбутися.
"Можливо, цього і не відбудеться. Іноді можуть виникнути ситуації, коли хтось скаже: 'Я не хочу зустрічатися, це занадто незручно'. Але насправді це не є чимось неприємним. Це всього лише бізнес. У мене дуже добрі стосунки з президентом Сі. Я сподіваюся, що нам вдасться укласти вигідну угоду. Я хочу, щоб він підписав угоду, вигідну для Китаю, але вона повинна бути справедливою," -- зазначив Трамп у вівторок, 21 жовтня, під час обіду з республіканськими законодавцями у Білому домі.
Основною темою пленуму XX скликання ЦК КПК стала зовнішньоекономічна стратегія Китаю. У другий день засідання Пекін організував масштабну зустріч із представниками понад 170 іноземних компаній та бізнес-асоціацій, щоб підкреслити, що нові обмеження КНР на експорт рідкоземельних елементів є відповідальним кроком, спрямованим на підтримку світового миру та стабільності. Проте, за словами аналітиків, ситуація набагато складніша, і одна з основних цілей Китаю полягає в тому, щоб завадити Заходу в переозброєнні, що збігається з інтересами Росії.
Ще у квітні Китай ввів нову систему ліцензування, згідно з якою для експорту будь-яких товарів, що містять 0,1% рідкоземельних елементів, добутих або перероблених за допомогою китайських технологій, необхідно отримати дозвіл від уряду КНР. 9 жовтня Пекін оголосив, що з 1 грудня 2025 року компанії, які мають зв'язки з іноземними оборонними підприємствами, не зможуть отримати ліцензії на експорт цих елементів. Крім того, Китай буде обмежувати продаж рідкоземельних елементів країнам, які прагнуть накопичувати їх запаси.
Редкоземельні елементи присутні у багатьох предметах, які ми використовуємо щоденно: мобільних телефонах, комп'ютерах, автомобілях тощо. Однак в умовах сучасної глобальної гонки озброєнь, ці елементи стають вкрай важливими для оборонної промисловості кожної країни. Наприклад, один винищувач F-35 містить понад 400 кг рідкоземельних компонентів. Ракети "Томагавк", яких Україна просила у США, підводні човни, системи радіолокації, високоточні бомби, безпілотники — все це неможливо без рідкоземельних елементів, які є критично важливими для функціонування сучасних армій.
За словами експертів, монопольна позиція Китаю на переробку рідкоземів зараз навіть більша, ніж ОПЕК (Організація країн-експортерів нафти) коли-небудь мала щодо нафти. Так, цього тижня США уклали угоду з Австралією щодо розширення доступу Америки до рідкісноземельних елементів та інших критично важливих мінералів. Уряди країн спільно інвестуватимуть у низку шахт та переробних проектів в Австралії. Але на це потрібен час. Вже зараз виробництво F-35 сповільнюється, а за оцінками експертів CSIS, у нарощуванні потужностей із виробництва боєприпасів, купівлі передових збройових платформ та обладнання Китай випереджає США в 5-6 разів.
Це може мати наслідки для постачання зброї Україні від західних союзників. Як повідомляв ТСН.ua, за інформацією Кільського університету, у липні-серпні військова допомога з боку партнерів зменшилася на 43% у порівнянні з першою половиною 2025 року. Крім того, під загрозою опинилася не лише подальша підтримка України в боротьбі з Росією, але й готовність Заходу до глобального протистояння: США проти Китаю, а країни Європи — члени НАТО — проти Росії.
У цьому контексті інтереси Москви та Пекіна перетинаються. Як повідомляє Euractive, у жовтні, під час першого з 2018 року візиту китайських депутатів до Брюсселю для переговорів з членами Європейського парламенту, представники КНР відкрито поставили під сумнів легітимність існування НАТО.
"Досі я не чув, щоб таке було оголошено публічно. З позиції Китаю, після розпаду Радянського Союзу немає жодних підстав для збереження НАТО. Це виглядає абсурдно, особливо враховуючи російську агресію проти України та держав Східної Європи," -- зазначив Енгін Ероглу, ліберальний депутат Європарламенту з Німеччини, який очолив делегацію.
Також нагадаємо, як під час масованого російського обстрілу України в неділю, 5 жовтня, над Львівщиною зафіксували як мінімум три китайські розвідувальні супутники, які пролетіли над регіоном дев'ять разів, і могли передавати отримані дані Росії. До того ж 1 травня цього року Київ і Вашингтон підписали стратегічну угоду про надра, яка передбачає створення фонду для залучення інвестицій у видобуток корисних копалин, включаючи рідкоземельні метали. Чи вигідна Москві та Пекіну ця домовленість у той час, як КНР контролює 90% світової переробки рідкоземів, а Путін пропонує адміністрації Трампа вкластися в розробку російських родовищ і спільно на цьому заробляти?
#НАТО #Дональд Трамп #Китай #Нафта #Росія #Економіка #Президент (державна посада) #Київ #Москва #Європейський парламент #Китай (регіон) #Північна та Південна Америка #Експорт #Кремль (фортифікаційна споруда) #Володимир Путін #Вашингтон, округ Колумбія #Журналіст #Прем'єр-міністр #Західна Європа #Білий дім #Південна Корея #Ізраїль #Пекін #Сполучені Штати #Ліцензія #Телефон #Азія #Міністерство закордонних справ (Україна) #Сі Цзіньпін #Малайзія #Будапешт #Австралія #Нобелівська премія миру #АСЕАН #ХАМАС #Міністерство закордонних справ (Росія) #Азійсько-Тихоокеанське економічне співробітництво #Електроніка #Мито (податок) #Сергій Лавров #Міністерство фінансів Сполучених Штатів Америки #Сектор Газа #Таїланд #Комуністична партія Китаю #Державний департамент США #Місто Газа #Камбоджа #Куала-Лумпур
