За 30 років Незалежності українці були свідками не однієї енергетичної кризи. Причини кожного разу були різними, а от наслідки – майже завжди однакові.
Енергетики з досвідом пам'ятають, як під час таких криз знеструмлювалися цілі райони і навіть міста.
У 1990-ті роки дійшло до того, що без електроенергії на певний час лишився Печерський район Києва включно з Головним військовим клінічним госпіталем. Зараз відключення центру столиці ніхто не допустить, але ситуація більш ніж критична. У тому числі – у Києві.
Минулого тижня в кабінеті голови Міненерго Германа Галущенка серед інших питань обговорювалася необхідність першочергового забезпечення вугіллям блоків Трипільської ТЕС – найбільш потужної електростанції в Київській області.
В іншому випадку брак палива може "спричинити каскадну аварію в столичному енерговузлі, яка залишить без світла велику кількість споживачів".
Поки що на складах цієї станції трохи менше 40 тис тонн вугілля при необхідних 200 тис тонн. Усе це відбувається на фоні численних заяв влади про майже стовідсоткову готовність до опалювального сезону.
Вугілля на мінімумах
Ситуація з накопиченням вугілля на складах ТЕС досі критична.
За графіком накопичення палива Міністерства енергетики та вугільної промисловості, 12 серпня на складах мало бути 2,831 млн тонн вугілля, але фактичні запаси менші 800 тис тонн.
Загалом тепловики відстають від плану накопичення вугілля до осінньо-зимового періоду майже в чотири рази.
Ключовими гравцями на ринку теплової генерації, на яку припадає до 30% виробленої електроенергії, є три компанії: ДТЕК Ріната Ахметова, "Донбасенерго" Максима Єфімова й Едуарда Бондаренка та державна "Центренерго".
Наразі найбільш критична ситуація саме в останній.
"Центренерго" "готове"
30 вересня на сайті "Центренерго" опублікували повідомлення про повну готовність до осінньо-зимового періоду, яке в учасників ринку та профільних експертів викликало відвертий подив.
Річ у тім, що державна компанія працює з мінімальною потужністю: чотири блоки на три ТЕС. Кожна станція має великі проблеми із забезпеченням вугіллям.
Трипільська ТЕС (встановлена потужність 1 800 МВт, найбільший постачальник електроенергії у Київську, Черкаську та Житомирську області) накопичила 38 тис тонн, що менше за прогнозний графік Міненерго на 193 тис тонн.
Вуглегірська ТЕС (встановлена потужність 3 600 МВт, Світлодарськ, Донецька область) – 11 тис тонн, відставання – 233 тис тонн.
Зміївська ТЕС (встановлена потужність 2 200 МВт, Слобожанське, Харківська область) 23 тис тонн, менше графіка на 295 тис тонн.
Сумарні запаси на складах "Центренерго" з початку жовтня збільшилися на 12% до 72 тис тонн. Утім, цей показник все одно в десять разів менший за необхідний.
Критично низькі запаси вугілля – не новина. З дефіцитом сировини державна компанія стикається мало не щороку через брак коштів. Минулий сезон "Центренерго" пройшла завдяки частковому переходу на газ.
Тоді дешеве блакитне паливо державній компанії постачала "Укрнафта". За нинішніх цін на газ такий варіант малоймовірний, особливо з урахуванням того, що цей вид палива потрібен для виробництва тепла.
Придбати вугілля у 2020 році не було проблемою – були б гроші. Зараз брак сировини відчувають країни в усьому світі. Ключове питання – де взяти дефіцитний ресурс.
У повідомленні "Центренерго" дає відповідь на це питання: допоможуть державні шахти та імпортні контракти. Утім, майже за кожним з цих напрямків у державної генерації можуть виникнути проблеми.
У компанії розраховують на 1,5 млн тонн вугілля українських виробників. За оцінками учасників ринку, це доволі оптимістичний прогноз, враховуючи падіння видобутку на державних шахтах.
Ще 350 тис тонн "Центренерго" планує отримати з Польщі, 100 тис тонн – з Казахстану та 37,5 тис тонн – із США.
За даними джерел редакції, контракт щодо американського вугілля може зірватися через важкі перемовини з трейдером Trafigura. Цілком імовірний сценарій, за яким ці 37,5 тис тонн держкомпанія не отримає.
Постачання з Казахстану наразі ускладнені дефіцитом вагонів у цій країні. Зазвичай казахи орендують для своїх потреб частину рухомого складу в росіян, однак компанії, які їх надають, включені в список санкцій РНБО, тому їх вагони не можуть потрапити в Україну.
З Польщі, за словами співрозмовника в компанії, "Центренерго" отримало лише кілька тисяч тонн вугілля.
Також є питання, звідки "Центренерго" взяла гроші, щоб законтрактувати такий великий обсяг вугілля із згаданих країн, адже напередодні компанія мала великі фінансові проблеми.
Для їх розв'язання "Укренерго" навіть погодилося першочергово погасити борги на балансуючому ринку перед "Центренерго", а "Нафтогаз" купив у держкомпанії великий обсяг електроенергії.
Хай там як, але вже зараз очевидно, що із заявами про готовність до осінньо-зимового періоду в "Центренерго" трохи поквапилися.
Що в ДТЕК Ахметова
Проблеми з постачанням вугілля є і в приватних гравців. Зокрема, менеджери ДТЕК Ріната Ахметова, яка займає левову частку на ринку теплової генерації, скаржаться на брак пропозиції та рекордні ціни на ресурс.
Ключова причина – Китай скуповує всі вільні обсяги палива в традиційних контрагентів України.
"Це ускладнює придбання вугілля для української генерації і може призвести до обмежень споживання електрики взимку", – говорив виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук.
12 жовтня на складах станцій "ДТЕК енерго" було 563 тис тонн вугілля.
Левову частку потреб у вугіллі ДТЕК покриває завдяки власному видобутку, який з початку 2021 року становив 12,3 млн тонн марки "Г". Ще понад 4,5 млн тонн група планує видобути до кінця року.
У США, Польщі та Казахстані компанія законтрактувала понад 565 тис тонн сировини. За останнім напрямком можуть виникнути проблеми, чого не можна сказати про фінансовий стан компанії.
Останнє рішення НКРЕКП щодо підвищення прайс-кепів (верхніх граничних обмежень) на двох сегментах ринку Бурштинського острова явно збільшило прибутки компанії.
На ринку "на добу наперед" і внутрішньодобовому ринку прайс-кепи підвищили до 1 500 грн за Мвт-год для годин мінімального навантаження і до 2 500 грн за МВт-год для годин максимального навантаження.
Майже одразу після цього ціни на Бурштинському острові (умовна територія, на якій розташовані електричні мережі Бурштинської електростанції) зрівнялися з ОЕС України.
Найбільшим виробником електроенергії на енергоострові і ключовим бенефіціаром цього рішення є ДТЕК Ахметова.
Чи буде блекаут
Ситуація виглядає критичною, однак спрогнозувати, яким буде опалювальний сезон, важко. Усе залежить від багатьох факторів: погоди, динаміки накопичення вугілля, аварійності на теплових та атомних електростанціях.
Багато що буде залежати від атомної генерації, оскільки саме вона в разі необхідності повинна підстрахувати тепловиків та компенсувати дефіцит потужностей.
Міністр енергетики Герман Галущенко напередодні зробив ще одну оптимістичну заяву з цього приводу: в роботу запустять 14 з 15 блоків АЕС. Останній перебуватиме в резерві і буде підключений у разі потреби.
"Це реально, але на грані. Бути впевненим, що такий тривалий час не буде жодних аварійних ситуацій, дуже важко. Тут не йдеться про великі аварії", – скептично ставиться до заяв міністра співрозмовник в парламенті.
Ще один варіант, який розглядає влада, – відновлення імпорту електроенергії з Росії та Білорусі, заборона на який закінчується 1 листопада 2021 року. Керівник НКРЕКП Валерій Тарасюк не виключив, що заборону продовжувати не будуть. Усе залежить від готовності енергосистеми.
Утім, розглядати цю опцію як надійне джерело поставок не варто. Обидві країни можуть відмовитися продавати електроенергію Україні з політичних причин.
Однак, за даними джерел редакції, Міненерго опрацьовує саме сценарій з імпортом струму з Білорусі, хоча в Галущенка від цього публічно відхрещуються.
Перетини ліній електропередач, що з'єднують обидві країни, становлять 900 МВт. У планах – задіяти мінімум половину.
У разі відмови Білорусі Україні доведеться обмежувати внутрішніх споживачів. Про населення наразі не йдеться. Першими можуть постраждати підприємства: їм запропонують добровільно скоротити обсяги споживання на 10-20%.
"Якщо цього не станеться, промисловість буде обмежена примусово", – каже джерело редакції в Міненерго.
#Первая полоса #Энергетика #уголь #энергетический кризис #блэкаут
