У РФ дедалі помітнішими стають процеси делегітимізації та десакралізації влади Путіна. Влада втрачає ореол "непомильності", що десятиліттями формувався через пропаганду, культ війни та персоналізацію держави навколо фігури Путіна.
Те, що ще кілька років тому виглядало як неможливе — публічна критика кремлівського режиму, зниження довіри до "національного лідера", стривожена реакція пропагандистів і навіть ознаки розколу всередині системи — сьогодні в Росії стає стабільною тенденцією.
Соціологічні показники, навіть ті, які контролює Кремль, вже не здатні приховати поступове зниження популярності. Згідно з інформацією російського ВЦИОМ, у квітні 2026 року рівень підтримки діяльності Путіна зменшився до 65,5-65,6%. Це є найнижчим значенням з початку масштабного конфлікту в Україні, адже у 2025 році цей показник перевищував 78%.
Буцімто незалежний Левада-центр також фіксує негативну динаміку: якщо у вересні 2025 року рейтинг підтримки Путіна становив близько 88%, то вже у березні 2026 року він опустився до 80%, найнижчого рівня з часу оголошення мобілізації восени 2022 року. Одночасно зростає рівень недовіри до уряду, Держдуми та регіональної влади.
Причини цієї ерозії очевидні: затяжна війна, економічне виснаження, санкції, зростання цін, втрати на фронті та втома суспільства від постійної мобілізаційної істерії. Навіть провладні соціологи визнають зростання кількості росіян, які вважають, що країна рухається "не в тому напрямку". За окремими оцінками, цей показник зріс із 33% до 45% лише за кілька місяців.
Символом десакралізації влади Путіна став парад 9 травня в Москві, який багато експертів вже охрестили "парадом ганьби". Кремль змушений був суттєво зменшити масштаби цьогорічного "свята перемоги": захід пройшов без звичної великої колони техніки, без демонстрації військової сили і в умовах безпрецедентних заходів безпеки. У Москві було заблоковано мобільний інтернет, посилено охорону, а сам парад тривав значно коротше, ніж у попередні роки.
Ще більш показовим стало те, що Путін під час виступу фактично уникав теми реальних результатів війни проти України. Аналітики ISW звернули увагу: Кремль не зміг продемонструвати жодних стратегічних успіхів на фронті, а обмежений формат параду став ознакою зростаючого тиску на режим.
І цвяхом у труну путінізму, звичайно ж, виявився "дозвіл на проведення параду", виданий окремим Указом президента України Володимира Зеленського на офіційному сайті глави держави.
"Враховуючи численні прохання, з гуманітарною метою, окресленою в перемовинах з Американською стороною 8 травня 2026 року, постановляю: дозволити 9 травня 2026 року провести парад в м. Москві (Російська Федерація). На час параду (з 10 години ранку за Київським часом 9 травня 2026 року) територіальний квадрат Красної площі виключити з плану застосування українського озброєння", - йшлося в Указі, разом із позначенням конкретних географічних координат.
Тобто, заміною Києва за три дні виявилося перемир'я на три дні, вимолене жалюгідним Путіним у президента США Дональда Трампа. І Зеленський його у цьому блискавично переграв.
Симптоми кризи також виявляються у діях російських пропагандистів. В медіа-просторі РФ почали з'являтися все більше тривожні заяви про "внутрішніх супротивників", "зраду еліт" та "недостатню активізацію суспільства", які стали частішими після проведення параду.
Деякі воєнні кореспонденти та Z-блогери вже відкрито висловлюють своє незадоволення військовим керівництвом, губернаторами і навіть Кремлем, вказуючи на неефективність, корупцію та дезінформацію про реальний стан справ на фронті. Це є особливо вражаючим явищем для авторитарної системи, де раніше будь-яка критика публічно каралася.
За словами журналістки та психологині Лариси Волошиної, ми стали свідками, як Пєсков червонів від сорому, намагаючись пояснити, що перемир'я нам не потрібне. Після нього вийшов Ушаков і зазначив: "Якщо Україна не здійснювала атаки на Москву, то ми вважаємо, що немає жодної потреби в нашій відповіді".
"Це все виглядало надзвичайно сумно," - акцентувала вона під час ефіру на Newsader.
Втім та ж Волошина попереджає: справжньою небезпекою є те, що "глибинний російський народ, який завжди був далекий від політики, їх не цікавило, що тут відбувається, але вони раптом усвідомили поразку".
"Я натрапила на абсолютно незвичайні відео в Інстаграмі, де якісь підлітки виголошують вкрай злісні обіцянки, нібито вони готові знищити Київ, а дядя Вова налякає всіх, значить, по Києву. Виходить, коли вони усвідомили, що програють, то прагнули до знищення української столиці, майже як до ядерного Армагеддону для України; це бажання охопило всіх: домогосподарок, піонерів", - зазначила вона.
Тому, на її думку, зараз дуже небезпечний момент, що склався завдяки тому, що путінські зусилля по завоюванню України зайшли у глухий кут. І падіння рейтингів кремлівського диктатора може "вилікувати" хіба що подібне посилення ескалації, на котру йому дають благословіння ті самі страшні російські "глубинарії".
Проте, вважає Волошина, втримати кремлівського карлика від заподіяння ще більшого зла Україні можуть, як не дивно, чинні російські еліти. Адже після ескалації (у вигляді, наприклад, ядерного удару) Росія миттєво змушена буде закритися, перетвориться на чучхе.
Це зовсім не відповідає інтересам російських олігархів. Вони вже зараз перебувають у РФ "на пташиних правах", а після того, як Путін остаточно перетвориться на російського "Кім Чен Ина", він більше не захоче ділити владу. Тому процес конфіскації їхніх багатств, а можливо, навіть і життя в оновленому російському ГУЛАГу стане лише питанням часу.
"Ми спостерігаємо за конфліктом між ФСО та ФСБ, де клан Шойгу зазнав повного краху, а Мішустін ховається в тіні. Його також піддають тиску, тоді як Патрушев замкнувся в собі і мовчить, не проявляючи активності. Це важливо: Путін більше не є частиною їхнього кола, він перевершує їх. Більше того, він залишився на самоті. Його опора — народ. Він диктатор. І пам'ятаєте, як фюрер покладався не на оточення, а на поклоніння від народу? Він (Путін — ред.) став новим фюрером," — зазначає Волошин.
Отже, згідно з її думкою, російські еліти повинні знайти рішення цієї проблеми. У той же час, "дружні дрони" з України активно сприятим цьому, продовжуючи тиснути на економіку Росії, аби вона наближалася до краху.
А що ж чекає на безжальний натовп, який досі залишається на боці Путіна, коли його режим почне розпадатися, подібно до того, що сталося з його "попередником"?
#Дональд Трамп #Росія #Україна #Київ #Мобілізація #Володимир Зеленський #Президент України #Москва #Соціологія #Міжнародні санкції щодо Росії (2014—дотепер) #Державна Дума #Кремль (фортифікаційна споруда) #Володимир Путін #Озброєння #Суспільство #Реклама #Інтернет #Оточення #Еліта #Кім Чен Ин #Дрон #Федеральна служба безпеки #Микола Патрушев #Парад #Червона площа #Ерозія #Диктатор #Росія за часів Володимира Путіна #Культ (релігійна практика) #Вухо
