Новий ринок електроенергії: що зміниться для населення з 1 липня

Незабаром в Україні повинен повноцінно запрацювати новий ринок електроенергії. Яким він буде та до чого готуватися населенню?
Одна з найбільш обговорюваних тем в Україні після президентських виборів та напередодні парламентських – запуск нового ринку електроенергії.

"Закон про ринок електроенергії", який парламент ухвалив ще у квітні 2017 року, передбачає перехід на нову модель з 1 липня 2019 року.

Однак по мірі того, як наближалася дата запуску, у учасників ринку, профільних експертів та міжнародних партнерів України почали виникати питання.

Перші "дзвіночки" пролунали з боку міжнародних інституцій. Серед них – Європейський банк реконструкції та розвитку, Світовий банк та представництво Європейського Союзу. Усі вони радили діючій владі не поспішати із запуском ринку, вказуючи на очевидні проблеми, які вимагали вирішення.

Згодом своє занепокоєння висловили РНБО та СБУ, які попередили про загрозу національній безпеці України.

Утім, позиція прем’єра Володимира Гройсмана та міністра енергетики Ігоря Насалика залишається незмінною: ринок повинен запрацювати 1 липня. Ані рекомендації міжнародних партнерів, ані загроза національній безпеці переконати Кабмін не в змозі.

Застереження учасників ринку про те, що новий ринок у запропонованому варіанті грає на руку найбагатшій людині України, власнику енергетичного гіганта ДТЕК Рінату Ахметову – також не працюють. "За" ринок до речі виступають і державні "Енергоатом" та "Укргідроенерго", не дивлячись на існуючі питання до готовності софту та регуляторної бази.

Основним і відкритим опонентом нового ринку виступає олігарх Ігор Коломойський. Причина – високі ціни на електроенергію напряму впливають на прибутковість феросплавного бізнесу групи Приват.

Не дивлячись на суперечливість запропонованої моделі, на останньому засіданні Кабмін ухвалив два рішення, які ще на крок наблизили Україну до запуску нового ринку. Яким він буде та до чого готуватися населенню, у матеріалі ЕП.

Новий закон – нові правила
Наразі ринок електроенергії в Україні працює за моделлю єдиного "котла": усі генеруючі компанії продають е/е держпідприємству "Енергоринок" за встановленою державою ціною. Для кожного виробника вона окрема.

За сучасної моделі тарифоутворення найдорожче обходиться "зелена" енергетика, найдешевшу електроенергію продукують атомні електростанції. Справа в тому, що в Україні вкрай низькі податки на викиди "викопної" енергетики, а в ціну електроенергії з атомних електростанцій не закладено вартість декомісії (виведення з експлуатації та знешкодження) самих атомних електростанцій.

Раніше вироблену е/е викуповували обленерго та постачали її споживачам за регульованим тарифом. При цьому існувало вузьке коло гравців, які купували і постачали електроенергію за нерегульованим тарифом.

За такої моделі гроші у споживачів збирали обленерго і передавали їх "Енергоринку", після чого вони розподілялися між виробниками та оператором мереж "Укренерго".

Тарифи для бізнесу визначалися за допомогою середньозваженого показника щогодинного споживання. Так, компанія у певній області отримувала усереднений тариф незалежно від того, коли використовувала електроенергію. Чи пікові години, коли е/е є найдорожчою, чи вночі, коли вартість є значно нижчою.

Перша частина реформи ринку електроенергії в Україні запрацювала з 1 січня 2019 року. Вона торкнулася роздрібного ринку, а саме тих гравців, які працюють з кінцевим споживачем. Якщо раніше бізнес купував е/е у обленерго, то зараз він може сам обирати будь-якого зручного постачальника.

Самі обленерго з Нового року поділили на дві частини: одна виконуватиме функції оператора розподілу електроенергії (виключно обслуговування електромереж), а друга стане постачальником. Інакшими словами - обленерго тепер займається лише дротами і трансформаторами. А за електроенергію споживач платить іншій структурі - постачальнику.

Але повноцінно ринок повинен запрацювати з 1 липня. Друга частина реформи торкнеться оптової частини ринку,що передбачає роботу генеруючих компаній за новими правилами

Зокрема, вартість електроенергії для атомних електростанцій та гідроелектростанцій буде встановлюватися ринком, а вугільна генерація не буде обґрунтовувати НКРЕ ціни на вугілля, як це було раніше. Компанії-постачальники зможуть домовлятися з виробниками щодо різних графіків оплати за електроенергію.

Вартість електроенергії за новими правилами залежатиме від обсягів споживання, графіків розрахунків, платіжної дисципліни та споживання в розрізі доби. Адже в пікові години електроенергія дорожча, оскільки існує певний профіцит, а вночі вона відповідно дешевша.

Для населення увесь цей час діяла пільгова ціна. Яким був механізм компенсації? Для цього існує поняття "дотаційні сертифікати" – це різниця, яку доплачує промисловість за низькі тарифи для населення. Кожного місяця НКРЕ розраховує суму цих дотацій на місяць вперед.

Пільгова ціна для населення збережеться і в майбутньому, але замість крос-субсидування, від якого відповідно до нового закону вирішили відмовитися, буде використаний інший механізм.

Ручне управління "ринком"
Оскільки в питанні тарифоутворення в Україні соціальні міркування досі превалюють над економічною логікою, зміни з 1 липня торкнуться тільки промислових споживачів. Населення вирішили ізолювати від ризиків ймовірних коливань цін.

Для цього Кабмін на засіданні 5 червня ухвалив положення про покладання спеціальних зобов'язань (PSO, Спеціальні обов’язки для забезпечення загальносуспільних інтересів – ЕП) із постачання електроенергії для потреб населення до 31 грудня 2020 року.

Йдеться про інструмент, який вже декілька років успішно використовується урядом для стримування цін на газ для побутових споживачів і за скасування якого виступає керівник НАК "Нафтогаз України" Андрій Коболєв.

В Україні середньозважені ціни на електроенергію виглядають таким чином: населення в середньому платить близько 1,05 грн за кВт*г, а промисловість майже вдвічі більше – близько 2 грн за кВт*г. Таким чином на сьогоднішній день тягар перехресного субсидування лягає на плечі бізнесу.

Відповідно до документу, який уряд ухвалив минулої середи, спеціальні зобов’язання покладаються на держкомпанії "Енергоатом" та "Укргідроенерго".

Вказані виробники повинні з 1 липня забезпечити населення 80% електроенергії за цінами, нижчими від тарифу для побутових споживачів. Решту 20% постачальник повинен викуповувати на відкритому ринку.

Забезпечувати населення електроенергією повинен так званий "Постачальник універсальних послуг". Обсяги таких спецзобов’язань буде визначати Національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

При цьому енергохолдинг ДТЕК Ріната Ахметова, частка якого на ринку виробництва електроенергії становить майже 24%, буде продавати вироблену е/е за ринковими цінами. Це ж стосується інших представників теплової генерації.

При цьому оцінки представників НКРЕ та Кабінету міністрів щодо впливу механізму PSO на зростання цін на електроенергію суттєво різняться.

На думку регулятора, прийнята урядом редакція документа містить критичні недоліки, і одним із вірогідних наслідків запуску нової моделі енергоринку з таким механізмом PSO стане зростання цін для побутових споживачів на 40-50%. При цьому Володимир Гройсман стверджує, що ціни для промисловості зростуть максимум на 5-6%.

Як це відобразиться на звичайних українцях? Оскільки населення в Україні залишається дотаційною частиною споживачів, прямого впливу воно не відчує. Однак зростання цін на електроенергію для бізнесу потягне за собою підвищення вартості товарів та послуг, в виробництві яких собівартість е/е займає значну частину.

Як змінити постачальника
Однією з суттєвих переваг нового ринку законотворці та урядовці з самого початку називали право споживача вільно обирати собі постачальника електроенергії. Таку можливість українці офіційно отримали з 1 січня.

До речі, без особливих складнощів споживачі можуть змінювати і постачальника газу.

Однак чи активно українці користуються такою опцією? Поки що взагалі не користуються. Це пов’язано з тим, що у населення є чітко-фіксовані ціни, які субсидуються бізнесом, і вони набагато нижчі за ринкові.

Постачальник навіть за великого бажання не може запропонувати населенню більш привабливий за існуючий тариф. А в цьому питанні на перший плани завжди виходять фінансові стимули.

Тому зміна постачальника може стати актуальною лише у разі приведення цін на електроенергію до ринкових показників. Коли це станеться – питання відкрите. Точно не в найближчі два-три роки.

Яким буде порядок зміни постачальника? Він прописаний в правилах роздрібного ринку. Поки що окремої інструкції для побутових споживачів не розробили, вона однакова для всіх.

Процедура виглядає наступним чином: клієнт укладає договір із новим постачальником, а старого сповіщає, що вирішив відмовитися від його послуг. Новий постачальник повідомляє Оператору системи передачі про те, що відтепер даний споживач купуватиме е/е у нього.

Паралельно вносяться зміни в програмних комплексах ОСР, а в Енергоринок заявляється обсяг е/е, необхідний вже з урахуванням нового споживача. Вся процедура, відповідно до закону, безкоштовна.

Чи почнуть споживачі змінювати постачальників у разі приведення цін для населення до ринкових показників? Це питання поки також без відповіді.

"Населення може і захоче кудись переходити але чи захочуть цього постачальники? Для нас немає великої різниці кого обслуговувати. Чи це однокімнатна квартира чи великий завод", - розповідає директор однієї з компаній-постачальників.

За його словами, трудові та матеріальні затрати на оформлення нового споживача та його подальше адміністрування абсолютно однакові (мова не йде про "Постачальників універсальних послуг", які зобов’язані це робити – ЕП)".

"В кращому випадку від населення можна отримати 5% дохідності. Якщо такий клієнт споживатиме на 1000 гривень, то заробіток – 50 гривень. Цього навіть не вистачить, щоб повернути затрати на канцелярію. Немає жодного сенсу витрачати на це час та ресурси", - підсумував він.

Звичайно, варто ще раз нагадати, що до нового закону було і залишається багато питань. Вочевидь, найближчим часом на нього чекають зміни, і будь-яка правка може суттєво вплинути на модель нового ринку.