Незабаром Україна може відмовитись від використання у будівництві небезпечного мінералу, який наносить шкоду здоров'ю і був заборонений уже в 70-ти країнах, включаючи ЄС.
Йдеться про азбест, який, наприклад, міститься в таких покрівельних матеріалах як шифер. Однак не тільки в ньому.
Науковці давно довели, що всі форми азбесту є канцерогенами відносно людського організму і кожний контакт з ним має ризики для людини. Небезпека, спричинена впливом хризотиловгого азбесту, також підтверджена Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ).
Саме тому багато країн відмовилась від використання небезпечного матеріалу. Але України сьогодні серед них немає.
Довгі роки виробникам азбесту, за якими стоїть казахське лобі, вдавалось успішно відстоювати свої інтереси і протистояти екологам, правозахисникам та Міністерству охорони здоров'я.
Чи триватиме це, залежить від одного голосування за норму, яка забороняє азбест в нашій країні. Наче уже всі з цим згодні, і угода про асоціацію з ЄС це передбачає, і перше читання відповідний законопроєкт пройшов, але не все так очевидно.
За даними редакції, є велика ймовірність, що заборона азбесту може бути відтермінована, що у кінцевому підсумку може ще й поставити під загрозу виконання Україною угоди про Асоціацію з ЄС.
Що саме відбувається, чому виникли ці загрози та як це небезпечний матеріал впливає на українців?
Міцний, але шкідливий
Азбест – це мінерал, здатний розщеплюватись на тонкі та міцні волокна. Він погано проводить тепло та витримує температуру до 1500 градусів за Цельсієм. Ці властивості дозволяють використовувати азбест для будівництва. Здебільшого його додають до шиферу, труб та теплоізоляції.
Попри всі переваги, цей матеріал вважається токсичним та небезпечним. Тонкі волокна, якими дихають робітники, важко виводяться з організму та залишають подразнення, на місці яких можуть утворюватись ракові пухлини.
З азбестом пов’язані такі хвороби, як фіброз легень, мезотеліома, рак легень, гортані та яєчника. Щорічно від впливу шкідливих волокон азбесту у світі гине більше 100 тисяч людей. Окрім ВООЗ, низка інших міжнародних організацій також вважає азбест канцерогеном.
Азбест буває двох видів амфіболовий і хризотиловий. Виробники постійно наголошують на великій різниці між хризотилом та амфіболом, щоб не відлякувати потенційних клієнтів, однак Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) вважає небезпечними всі види азбесту та бореться за їхню заборону.
Сьогодні використання цього матеріалу заборонене у близько 70 країнах, включаючи ЄС. Однак в Україні ринок азбесту продовжує процвітати.
Оскільки в нашій країні немає власного видобутку, щороку ми імпортуємо хризотил з Казахстану та Росії. За даними МОЗ, лише з 2006 до 2016 року Україна імпортувала 556 тисяч тон хризотилового азбесту. 64,5% з них поставили з Росії, 35,5% – з Казахстану.
Зараз в Україні будівельні матеріали з використанням азбесту випускає тільки ТОВ "Краматорський шифер".
Азбестове лобі в Україні
З кожним роком все більше країн забороняють видобуток та використання азбесту, а отже ринок матеріалу постійно скорочується. Якщо у 2007 році у світі добували 2,2 мільйона тон азбесту, то у 2020-му – вже 1,2 мільйона.
Найбільшими виробниками азбесту у світі є Росія та Казахстан. Саме вони найактивніше лобіюють продовження використання хризотилу, попри застереження ВООЗ. Ці країни ведуть власну пропагандистську кампанію на противагу західним країнам, щоб унеможливити або відтермінувати заборону речовини.
У Росії цю роль виконує "Хризотилова асоціація", яка часто використовує відверті провокаційні матеріали для відстоювання своїх інтересів. Наприклад, 2010 року асоціація випустила комікс про богатиря Хризотила, якого нібито хочуть знищити жадібні еко-лобісти. В цій розповіді, крім цього, як повія зображена більш екологічна целлюлоза, яку в Європі часто використовують як замінник азбесту.
За даними російського видання Meduza, асоціація також спонсорує вигідні їй наукові дослідження та популяризує їх серед широкого загалу.
Азбестові лобісти працюють і менш легальними методами. Видання New York Times писало, що у 2016 році Міжнародний секретаріат із заборони азбесту подав до суду на Роберта Мура – співробітника одного з американських детективних агентств, який під прикриттям режисера-документаліста збирав інформацію про активістів, працівників ВООЗ, чиновників та інших людей, причетних до заборони азбесту.
Сам Мур заявив, що працював на сингапурську фірму Kusto Group, власником якої є казахський бізнесмен Єркін Татишев. Пізніше детектив заявив, що був "подвійним агентом" та мав на меті викрити своїх замовників.
З азбестовою промисловістю Татишева, на якого працював Мур, пов’язує те, що він колись був співголовою "Хризотилової асоціації" та досі володіє контрольним пакетом United Minerals Group Limited, до якого входять такі підприємства як "Костанайські мінерали"(Казахстан) та "Оренбурзькі мінерали"(Росія).
За даними "Forbes-Казахстан". Єркін Татишев – співвласник та голова ради директорів Kusto Group, яка має активи у Канаді, Китаї, Грузії, Ізраїлі, Казахстані, Росії, Сінгапурі, Туреччині, В'єтнамі, в Україні. Основні напрямки діяльності: агробізнес, нафта та газ, нерухомість, будівельні матеріали та роздрібна торгівля. Татишев володіє контрольним пакетом в United Minerals Group Limited, до якої входять АТ "Костанайські мінерали" та ВАТ "Оренбурзькі мінерали", та 50% готелю Radisson Collection у Цинандалі (Грузія).
В Україні теж є організація, яка проводить роботу в медіа та захищає інтереси азбестових компаній – "Українське хризотилове об’єднання".
На сайті об’єднання вказано українських чотирьох виробників, які нібито використовують хризотил-азбест: ЗАТ "Івано-Франківськ", ТОВ "Завод "Дніпровська хвиля", ТОВ "Білоцерківський завод "ТРІБО" та ТОВ "Краматорський шифер".
Проте фактично виробляє будівельні матеріали з азбесту лише останнє підприємство.
Перше – ЗАТ "Івано-Франківськ" – взагалі не вдалось знайти. Пізніше в асоціації пояснили, що йдеться, мовляв, про ПРАТ "Івано-Франківськцемент", але там в комерційному відділлі заперечили використання хризотилу у виробництві.
"Дніпровська хвиля", в процесі банкрутства і не працює, а Білорцерківський завод "ТРІБО" – не виробляє будівельних матеріалів з азбесту.
Загалом більшість членів асоціації збанкрутували або переорієнтували виробництво. Отже, реальним гравцем на ринку хризотилових будматеріалів є лише завод "Краматорський шифер", який має зв’язок з казахськими інвесторами.
Зокрема, азбестову асоціацію в Україні очолюють Юрік Торосян та Петро Пожарко. Торосян – директор "Краматорського шиферу". Пожарко – директор ТОВ "Укрпромінвестиція", яке є власником цього підприємства.
Бенефіціаром ТОВ "Укрпромінвестиція" є громадянин Казахстану Талгат Турумбаєв. Він же – член правління казахської Kusto Group.
"Українське хризотилове об’єднання" працює з 2005 року. Проте найбільшу активність асоціація почала проявляти з 2017-го, коли Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) видало наказ про заборону використання азбесту в Україні, який згодом був скасований. Про це – далі у статті.
Коли ж азбест нарешті заборонять
Відмова від хризотилового азбесту – одне із зобов’язань України перед ЄС.
У Європейському Союзі вже давно відмовились від азбесту. Це питання регулює директива Ради Європейського Союзу 2009/148/ЄС. Підписавши Угоду про асоціацію з ЄС, Україна зобов’язалась імплементувати ці європейські правила до свого законодавства.
Весь світ відмовляється від небезпечного матеріалу. Натомість, в Україні лобісти казахського холдингу продовжують утримувати позиції, і ще недавно доволі успішно відбивали спроби законодавців заборонити азбест в країні.
Так, у 2017 році Міністерство охорони здоров'я видало наказ №339, яким затверджувались нові державні санітарні норми і правила саме у частині впливу азбесту на працівників. Документ забороняв виробництво та використання мінералу.
Утім наказ МОЗ так і не набрав чинності – його скасувало Міністерство юстиції. Після цього відбулась серія судових процесів, в які були втягнуті з одного боку МОЗ і екологічні громадські організації, а з іншого боку – Мін'юст, Державна регуляторна служба та виробники азбесту, зокрема і згадуване "Українське хризотилове об’єднання". У підсумку перемогли останні.
Тепер все набагато серйозніше. У лютому 2021 року нардепи підтримали законопроєкт №4142 про систему громадського здоров'я, який в тому числі передбачає введення заборони на використання небезпечного матеріалу.
Статтею 27 проєкту "забороняється в будь-яких технологічних процесах і будівництві виробляти чи використовувати азбест незалежно від його виду, та азбестовмісних виробів і матеріалів".
Паралельно з розглядом законопроєкту почали з’являтись чутки про те, що в Україні можуть заборонити шифер.
В МОЗі та у профільному Комітеті Верховної Ради пояснили, що заборона хризотилового азбесту не передбачає закриття підприємств з виробництва шиферу.
"Передбачається лише заміна шкідливої канцерогенної речовини на безпечний компонент. Країни, особливо східної Європи, за досить короткий термін перелаштували свої виробництва і до цього часу випускають шифер на безазбестовій основі. Такі виробництва є і в Україні", – наголошують в МОЗ.
За даними МОЗ, виробнича потужність випуску безазбестових листів сягає 12 млн кв м, що удвічі перевищує щорічну потребу в шифері із вмістом азбесту
З іншого боку, екологічний шифер може бути дорожчим за азбестовий, і виробники хризотилу охоче користуються цим аргументом у своїх інформаційних кампаніях.
Начебто все, можна ставити крапку, ухвалення згадуваного законопроєкту заборонить хризотиловий азбест і він так саме стане історією для українців як і для решти світу. Проте, не все так очевидно.
Незважаючи на Угоду про асоціацію з ЄС, за якою Україна повинна була ввести заборону на азбест ще до кінця 31 жовтня 2021 року, відповідний документ ще не ухвалено. Ще десять місяців тому він успішно пройшов перше читання і застряг в парламенті донині. Чому?
В профільному Комітеті Верховної Ради з питань здоров'я нації, медичної допомоги і медичного страхування, який займається його розробкою, повідомили, що доопрацювання триває і "до другого читання народні депутати подали понад 800 правок".
Голова комітету Михайло Радуцький запевнив, що законопроєкт №4142 буде розглянуто комітетом через кілька днів, і уже незабаром він може опинитись в залі.
Питання лише в тому, чи не з'являться в документі перед другим читанням правки, які відтермінують запровадження заборони. За даними співрозмовників в депутатському корпусі, "азбестове лобі" наразі намагається вплинути на законодавчий процес так, щоб період перехідного періоду був максимально тривалим.
Хоча для виробників азбесту в документі і так уже закладена чимала фора.
"Закон набирає чинності через 6 місяців з дня його опублікування. Відповідно, і заборона на використання всіх видів азбесту та азбестовмісної продукції почне діяти через 6 місяців після його ухвалення", – пояснили в комітеті здоров'я ВР.
Радуцький, зі свого боку, запевнив, що усі спроби збільшити цей термін будуть відхилені. Проте це буде непросто.
Казахстан наступає
Ще в червні цього року, посилаючись на джерела в парламенті, ЗМІ писали, що казахські чиновники переконують українську сторону відмовитись від заборони на використання азбесту у виробництві будівельних матеріалів.
Зокрема, це питання обговорювалось на засіданні Міждержавної українсько-казахстанської комісії з економічного співробітництва, яке відбудеться 18 червня 2021 року.
Тоді в Мінекономіки відмовились надати інформацію щодо порядку денного засідання. Утім згодом самі казахи підтвердили, що питання азбесту обговорювалось.
Зокрема, результати того засідання оприлюднив Міністр торгівлі та інтеграції Казахстану Бахит Сулатнов. У своїх дописах в Facebook він зазначав, що казахи обговорювали з українською стороною питання заборони використання азбесту і наголошував, що це завдасть шкоди казахстанському експортеру "Костанайські мінерали".
У іншому дописі він підкреслював, що обговорював також питання заборони азбесту на додаткових міжурядових зустрічах, в тому числі і з прем’єр-міністром Денисом Шмигалем.
Про успішні кроки з лобіювання згадував пізніше і голова правління компанії "Костанайські мінерали" Ербол Нурхожаєв.
"Казахстанська урядова делегація була в Україні. В рамках цих зустрічей в протокол переговорів включили пункти щодо захисту хризотилу і наших інтересів. На рівні країни ми отримуємо величезну підтримку. Наші галузеві міністерства стоять на захисті інтересів казахстанського хризотилу. Всі посольства МЗС підтримують", – казав він в інтерв'ю місцевому ЗМІ.
Як відстоюють інтереси казахстанського бізнесу посольства, розповідав раніше Михайло Радуцький в інтерв'ю "Інтерфакс-Україна".
"Занадто багато лобістських інтересів зачіпає цей закон: від кого ми тільки не отримуємо зараз листи з вимогами прибрати норму, що забороняє азбест. У нас навіть є лист з посольства Казахстану, яке просить не приймати цей закон", – казав він.
Що далі
Законопроєкт №4142 ще може обрасти "токсичними" поправками. Це може статись під час розгляду документу в профільному комітеті, що, за даними редакції, повинно статись уже найближчими тижнями, або в залі під час голосування.
В політичній верхівці тим часом питання щодо заборони азбесту ігнорують.
Режакція звернулась із проханням прояснити ситуацію керівника фракції "Слуга народу" Давида Арахамію та заступника голови фракції Андрія Мотовиловця. Арахамія відмовився відповідати на питання, а Мотовиловець відповів, що не розбирався в даній темі, і тому не може прокоментувати.
Так само режакція звернулась до голови Офіс президента Андрія Єрмака і там заявили, що це питання не в його компетенції.
Пропозиції збільшити перехідний період, з великою вірогідністю, будуть вноситись всупереч регламенту Верховної ради, наголошує один з депутатів.
Мовляв, аргументувати автори подібних поправок це будуть необхідністю більш тривалого періоду на адаптацію для виробників та суміжних галузей, і будівельної галузі зокрема.
Хоча про наміри України заборонити азбест відомо ще з 2014 року, коли була підписана Угода про асоціацію з ЄС, а 2017 року МОЗ уже видавав відповідний наказ, який Мін'юст скасував. Тож навряд чи це неочікуваний для галузі крок.
Редакція слідкує за долею законопроєкту 4142 та внесенням змін, які можуть стосуватись можливого відтермінування заборони азбесту та відстоювання інтересів казахського лобі.
Наразі документ ще не виносився на розгляд профільного комітету для другого читання.
#Органы власти #Украина #Казахстан #лоббизм #асбест #запрет
