Дороге невігластво. Чи добре українці орієнтуються в економіці

В Україні дослідили обізнаність населення щодо базових економічних показників. Спойлер: співвітчизники майже не обізнані.

Українці мають впевнені оцінки щодо економічної ситуації в країні. Але наскільки вони при цьому добре поінформовані щодо значень базових макроекономічних показників — курс валюти, інфляція, безробіття, рівень заробітної платні? 

Центр "Соціальний моніторинг" і Українській інститут соціальних досліджень імені О. Яременка провели соціологічне дослідження.

Воно демонструє, що українці добре поінформовані тільки щодо обмінного курсу долара, набагато меншою мірою щодо рівня середніх заробітних плат і зовсім слабо знають рівень інфляції та безробіття.

В останні роки більшість українців стурбовані передусім економічними проблемами. Низький рівень зарплат, зростання цін, тарифів і знецінення гривні — незмінна трійка проблем-лідерів майже у всіх соціологічних опитуваннях.

Війна, корупція, якість медицини та освіти лишаються далеко позаду, коли в людей запитують, що є найбільш важливим для них особисто.

Логічно припустити, що люди, стурбовані якоюсь проблемою, прагнуть отримати про неї об'єктивну інформацію. Наприклад, для друзів автора з трьома малими дітьми нагальна проблема — низька якість освіти. Вони, здається, знають не лише всі хороші школи й гімназії, а й ім'я кожного прогресивного київського вчителя.

Думати так — велика помилка. Українці скаржаться на економічні негаразди, але мають дуже приблизне уявлення про реальні економічні показники в країні.

Макронезнання

Згідно з опитуванням соціологічної групи "Рейтинг", для 54% українців найбільшою проблемою є зростання цін. Скільки ж респондентів знають, яким у 2017 році був рівень інфляції або індекс споживчих цін?

Таких, що назвали інфляцію з точністю, вищою за плюс-мінус 50% від реальних 13,7%, виявилося 6% опитаних. Середній українець вважає, що інфляція у 2017 році була у 2,5 разу більшою за офіційну або 34,1%. Медіанне значення 15% дає надію, що авторам опитування трапилося кілька затятих песимістів.

Із знанням рівня безробіття ситуація ще гірша. За методологією Міжнародної організації праці, безробіття в Україні на момент проведення дослідження становило близько 9%, тобто майже кожний десятий українець віком 15-70 років шукає роботу і не може її знайти. Однак цифру "близько 9%" знають лише 2% опитаних. Українці в середньому вважають, що безробітних 35,1%.

Половина українців стурбована низьким рівнем зарплат і пенсій. Середня зарплата в Україні у жовтні 2017 року становила 7 377 грн. Скільки ж українців з понад 2 тис опитаних знали це з точністю, яка перевищувала 80%? Кожний десятий. Респонденти схильні занижувати зарплату: середня відповідь — 6 895 грн. Одне з пояснень — люди могли сплутати середню й мінімальну зарплати.

* — за результатами дослідження центру "Соціальний моніторинг" та Українського інституту соціальних досліджень імені О. Яременка.

** — безробіття — третій квартал 2017 року, зарплата — жовтень 2017 року.

Є і гарні новини: українці добре знають курс гривні щодо американського долара. Більш ніж половина респондентів дала відповідь з точністю 95%.

У світовому тренді

Перша реакція автора на такі результати — розчарування. Останні одинадцять років він присвятив себе економічній журналістиці, й обізнаність лише 2% населення щодо справжнього рівня безробіття дещо каже про ефективність преси. Однак чи є українці унікально неосвіченими стосовно економічних питань? Ні.

Це дослідження підтвердило припущення, що українці, як і жителі більшості країн, схильні бачити економічні показники набагато гіршими, ніж вони є насправді.

Так, американці у 2014 році вважали, що рівень безробіття у США більш ніж у п'ять разів вищий, ніж він був насправді. Як видно з графіка, рекордсменами з песимізму є італійці. Вони думали, що кожен другий співвітчизник не може знайти роботу.

Батьки незнання

Чому українці вважають, що безробітних учетверо більше, а ціни зростають у 2,5 разу швидше, ніж є насправді? Можна припустити, що основні причини такі.

Значну роль у формуванні світосприйняття відіграють медіа. Незалежні ЗМІ тяжіють до негативних новин. Природа медіа — захищати справедливість, а значить, вишукувати ображених, слабких, знедолених і розповідати про них. До того ж, погані новини більш популярні серед глядачів та читачів.

Українські засоби масової інформації, на думку автора, — чемпіони Європи з "негативного наративу". У 2017 році компанія "Семантрум" проаналізувала тональність статей та новин про інфляцію в Україні: контенту з негативною тональністю виявилося утричі більше, ніж позитивного та нейтрального.

Українські політики підіграють медіа. За даними проекту Vox Check, який аналізує на правдивість висловлювання політиків, 85% заяв представників опозиції на економічну тематику мають негативну тональність. Простіше кажучи, українець з "кожної праски" чує, що ціни зросли в рази, роботи немає, а зарплати мізерні.

Також далеко не кожний вітчизняний респондент розуміє суть економічних термінів. Наприклад, що інфляція — це зростання цін на набір продуктів і послуг для усередненого українця. Як показує дослідження Vox Ukraine, інфляція для різних прошарків може відрізнятися на короткому періоді.

Багато хто не розрізняє середню і мінімальну зарплати. Держстат дає дані про зарплату брутто, а люди отримують на 18% менше (податок на доходи фізосіб).

Методологія оцінювання безробіття в статистиці є складною і не завжди відповідає інтуїтивним уявленням людей про це явище. Люди не знають, що рівень безробіття — це кількість тих, хто шукає роботу, а не просто не працює.

Тобто не всі люди працездатного віку, які не працюють, є насправді безробітними. Зокрема, люди, які втомилися шукати роботу, не знають, де її знайти, або просто не хочуть працювати, формально не є безробітними.

У таблиці нижче показано, що за підсумками першого кварталу 2018 року кількість людей працездатного віку становила 23,7 млн осіб. З них Держстат нарахував 15,4 млн зайнятих, включаючі офіційно найманих працівників, підприємців, неформально зайнятих. Це близько 65% населення працездатного віку.

Кількість людей, які не зайняті в економіці, дорівнює 35%. З них безробітні — це лише частина, яка становить 7% або 1,7 млн від працездатного населення. Якщо цю кількість порівняти з кількістю людей, які працюють або активно шукають роботу, то вийде 10%, що й відповідає офіційним показникам безробіття.

Зайнятість населення працездатного віку, перший квартал 2018 року

Джерело: Держстат

Крім того, не всі українці повірили Держстату, який повідомив про інфляцію 13,7%. В Україні дуже низький рівень довіри до державних інститутів. Наприклад, уряду довіряютьменше 20% українців. Навряд чи довіра до інформації від урядової установи більша, ніж до телевізійних експертів чи красномовних політиків.

Ціна невігластва

Те, що українці не унікальні у своєму макроекономічному невігластві, приємно, але це не знижує ризиків — неосвіченими виборцями простіше маніпулювати. Італія та США — гарний приклад реалізації таких ризиків. До влади в обох країнах прийшли політики, які пропонували нездійсненні і навіть руйнівні економічні рецепти.

Є і більш прозаїчна причина адекватно сприймати економічну дійсність у країні: це вигідно. Наприклад, якщо люди думають, що безробіття дуже високе, вони схильні занижувати свої зарплатні очікування і, як результат, суттєво менше заробляють.

Як рахували

Представлені нижче дані та висновки спираються на результати пілотажного всеукраїнського репрезентативного соціологічного опитування. Серед інших питань анкета опитування містила блок запитань щодо оцінки знання дорослими українцями п’яти поточних макроекономічних показників:

1. обмінного курсу американського долара до гривні;
2. середньої заробітної плати на рівні країні;
3. середньої заробітної плати на рівні області, в якій був опитаний конкретний респондент;
4. рівня безробіття;
5. рівня інфляції (за останні 12 місяців).

Респонденти могли обирати відповідь із трьох варіантів: що вони "не знають"; "знали, але не можуть зараз пригадати"; "знають" значення макроекономічного показника. Після цього тих респондентів, які відповідали, що вони "знають" конкретне значення цього показника, просили його назвати.

Після проведення польового етапу опитування була проведена перевірка отриманих даних. В результаті вони були додатково уточнені. В цілому було отримано 1126 змістовних відповідей з визначенням курсу долара США, 423 змістовних відповіді з визначенням середньої заробітної плати на рівні країни, 418 відповідей із визначенням середньої заробітної плати на рівні областей, 220 відповідей з визначенням рівня інфляції та 191 відповідей для рівня безробіття.