Чи стане Офіс краще ГПУ?

В Україні збираються кардинально реформувати органи прокуратури. Хоча попередній генпрокурор Юрій Луценко розповідає, що провів великі реформі в цій структурі. Втім, результат чомусь не втішний. Нова влада вже запропонувала свої кроки в цьому напрямку. Насамперед відбулися кадрові призначення. Новим генпрокурором став заступник глави Офіса Президента Руслан Рябошапка. Він, в свою чергу, вже призначив першим заступником генпрокурора Віталія Каська, який обіймав посаду заступника генпрокурора з 2014 по 2016 рр. І буквально в середу стало відомо, що Рябошапка також призначив заступником генпрокурора — головним військовим прокурором України народного депутата сьомого та восьмого скликання Віктора Чумака.

«Мене тішить те, що я знаю не тільки височенний професійний рівень цих людей, а головне! — їхню мотивацію. І це не власна кишеня, чи непомірні амбіції, це те що в усьому світі зветься public good — суспільне благо. Я знаю точно, що ніхто з цієї команди не обзаведеться «власним гаманцем» і не стане ні зливати, ні продавати нічиї справи, — написав у себе в ФБ Віктор Чумак. — Я знаю точно, що ніхто з нас не планує «вляпалися в історію», але не проти стати абзацом у розділі «успішні зміни» в майбутньому підручнику з історії сучасної України. Напевно, будуть і помилки, і по людях, і по рішеннях. Але знаю, що ми зможемо їх і визнати і виправити».

На законодавчому рівні також розпочалися зміни. Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроєкт про реформу органів прокуратури. Його підтримали 287 депутатів. До голосування в цілому, звичайно, ще можуть бути зміни, але наразі пропонується наступне: замість Генеральної прокуратури, регіональних, місцевих і військових прокуратур з’явиться Офіс генерального прокурора, обласні та окружні прокуратури. Військових прокуратур більше не буде (при цьому в генпрокурора буде право створювати спеціалізовані прокуратури в разі необхідності). Спеціалізована антикорупційна прокуратура — залишається без змін.

До 1 вересня 2021 року тимчасово будуть припинені повноваження Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів і Ради прокурорів України. Потім їхня робота відновиться. Це дасть можливість генеральному прокурору своїми наказами визначати порядок відбору прокурорів і їх залучення до дисциплінарної відповідальності; а також звільняти прокурорів без необхідності узгоджувати свої рішення з Радою прокурорів.

Створення нової структури органів прокуратури передбачається після проведення атестації прокурорів. Також пропонується зменшити максимальну кількість працівників органів прокуратури з 15 тисяч до 10 тисяч осіб. Крім цього, депутати збираються скасувати скандальну поправку, прийняту під Юрія Луценка, яка звільняла генпрокурора від необхідності мати юридичну освіту.

Детальніше про зміни говоримо з експертом Центру політико-правових реформ Олександром БАНЧУКОМ: 

— Поставлена мета реформування — очистити органи прокуратури — правильна. Але є питання щодо інструментів. У 2015 році пішли шляхом очищення — «знизу», зараз вирішили піти — «згори». Я не ставлю під сумнів саму мету, проте виникає питання — наскільки правильно було тимчасово зупиняти діяльність органів прокурорського самоврядування? Чи вдасться досягнути такими методами правильно поставлену мету? Побачимо.

— Як прокоментуєте скорочення чисельності працівників органів прокуратури з 15 до 10 тис. осіб? До речі, штат ДБР передбачає лише півтори тисячі людей.

— Скорочення чисельності — правильне рішення. Єдине нам потрібно зважати на те, що до другого читання законопроект ще може зазнати змін. Думаю, 10 тис. достатньо для того, щоб керувати провадженнями і розслідуваннями — Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро, Національної поліції, Податкової поліції, Служби безпеки. Обсяг роботи достатньо великий. Водночас, і ДБР, і НАБУ, і податкова — це невелика кількість справ, найбільша кількість у поліції. Щодо ДБР, то в майбутньому, можливо, навіть потрібно обмежити її підслідність. Наприклад, чи потрібно щоб ДБР розслідувала справи проти військовослужбовців? Навряд чи. 

— Погоджуєтеся з ліквідацією військової прокуратури?

— Думаю, відповідний підрозділ у прокуратурі залишиться і там працюватимуть не військові прокурори. Вони розслідуватимуть злочини військовослужбовців, а не займатимуться, наприклад, питаннями податків чи ще чимось, як це було у військовій прокуратурі досі. Тому ліквідація військової прокуратури є правильним рішенням. Також проблема в тому, що зараз прокуратура згідно з Конституцією є в системі правосуддя, що несумісно з військовою службою. Правосуддя передбачає автономність, а у військовослужбовців існує підпорядкування. Потрібно вибирати щось одне.

— Верховна Рада скерувала до Конституційного суду законопроект про право Президента призначати керівників НАБУ і ДБР. Частина експертів вважають це узурпацією влади. Що ви думаєте?

— Це бажання унормувати те, що і так існує по факту. Адже за Петра Порошенка ці повноваження фактично були закріплені на рівні закону. А зараз їх хочуть підняти до рівня Конституції. Подивимося чи знайдеться 300 голосів.

— Наскільки сьогодні на законодавчому рівні функції різних правоохоронних органів чітко розділені?

— У цьому плані немає великих проблем. Хоча, звичайно, є позиція, що чітке розділення, хто за що відповідає, відсутнє. Особливо для тих, хто працював по Кримінально-процесуальному кодексу до 2012 року. На сьогодні повноваження прокурора звузилися, такої незалежності і самостійності, як раніше, вже немає. Хоча, все одно прокурор зараз керує розслідуваннями, вчиняє певні процесуальні дії, дає вказівки, доручення, звертається з клопотаннями. Це зроблено для того, щоб потім він міг якісно представляти справи в суді.

— Як ви оцінюєте нову команду в прокуратурі?

— Поки позитивно. А далі будемо дивитися чи не суперечитимуть їхні дії зазначеним деклараціям.

— Які принципові справи можуть стати тестом для них?

— Справи Майдану, тим паче зараз буде чергова річниця. Начальник управління спецрозслідувань ГПУ Сергій Горбатюк залишається, буде працювати. Надалі суспільство вимагатиме результатів розслідування вже в нового керівництва. Можна також, звичайно, згадати і «справу ґонґадзе». Як ми знаємо, щодо замовників у цій справі немає юридичної крапки вже 19 років. Але наразі я не можу сказати, чи заглядає так далеко нове керівництво Генпрокуратури.