Одна з найгучніших цифрових подій останнього часу в Україні – поява електронних ковід-сертифікатів. Але довкола неї одразу виникло багато питань. Наприклад, багато хто досі скаржиться на те, що через надмірну завантаженість серверів (або інші проблеми) дуже складно згенерувати електронний підпис й отримати свої сертифікати, і тим, кому не пощастило, необхідно робити безліч спроб. До яких пір триватиме ця ситуація, і чому вона досі не вирішена?
Ми чітко розуміємо, скільки на сьогодні є звернень, повідомлень у соціальних мережах, постів і так далі. Ми постійно тримаємо руку на пульсі, щоб розуміти, що реально відбувається. Я не скажу, що ситуація не виправилася, і все погано, тому що застосунок стабільно працює, і 90 відсотків помилок, які були, вже давно виправлені. Сьогодні ковід-сертифікати в "Дії" вже отримали 2,3 мільйони українців. (За даними Міністерства охорони здоров’я, станом на 18 жовтня, щонайменше одну дозу вакцини отримали більше 8 мільйонів українців, обидві дози – понад 6 мільйонів).
Справа в тому, що нам потрібно було дуже швидко запуститися, щоб українці могли подорожувати без обмежень. Щойно Європейський Союз опублікував інформацію щодо технічних умов для того, щоб інтегруватися у єдиний цифровий ринок, ми почали розробляти необхідний функціонал. Але багато українських лікарів не встигли адаптуватися до нових реалій, і перші дані вносилися з помилками. Це була найбільш проблемна частина, оскільки правильно відображалися лише 60 відсотків даних, а 40 відсотків – були неякісними і містили помилки. Ми це виправили завдяки певним алгоритмам. Разом з Міністерством охорони здоров’я ми проаналізували усі проблемні життєві ситуації (наприклад, коли неправильно вводиться номер вакцини, неправильно фіксується доза вакцинації) і зробили так, що, фактично, лікар тепер не може ввести інформацію некоректно. Він постійно обирає серед вже запропонованих елементів і функціоналу, і власноруч майже нічого не вводить. Таким чином, ми виправили цю ситуацію. Це перший блок проблем, які були.
Інший блок пов'язаний з тим, що ми запустили нову технологію підпису. Відмінність ковідних сертифікатів від усіх інших документів, які є в "Дії" – у тому, що це перший медичний документ. А згідно з українським законодавством, це сенситивна інформація, і отримати її можливо тільки за підписом. Сфера довірчих послуг розвивалася таким чином, що в Україні не було зручного інструменту для підпису документів на мобільному застосунку, тобто технологія Mobile ID не розвивалася, технології Smart ID не було. Тому ми запустили таку технологію, як "Дія.Підпис" - це коли біометрія вашого обличчя порівнюється з фото у реєстрі. Це не Face ID, коли телефон самостійно запам’ятовує тебе, а після цього перевіряє. Це коли ти колись робив (ще до появи міністерства, ще до появи "Дії", можливо, 7 років тому) біометричний паспорт або ID-картку, і та біометрія, яка була зафіксована, сьогодні перевіряється через камеру смартфону і застосунок "Дія". Це нова технологія, і вона передбачає певні рухи головою. Тому новизна була ще в тому, щоб навчити людей користуватися цією технологією.
На Diia Summit 3.0 (великій конференції Мінцифри, що має відбутися у листопаді 2021 року) ми зробимо цю послугу ще простішою. Вам більше не треба буде рухати головою у різні сторони – достатньо буде зробити тільки один рух. Ми плануємо підключити голосову допомогу, для того, щоб люди, у яких є проблеми з зором, могли прослухати підказки і пройти необхідний алгоритм дій.
Україна стала однією з перших країн – не членів Євросоюзу, які приєдналися до цифрового ринку ЄС по ковідним сертифікатам. Навіть Ізраїль – дуже інноваційна країна стартапів – ще не приєдналася на той час. Наша команда їх потім консультувала, як технічно все зробити правильно. Ми такого навіть ніколи не могли собі уявити. Тому, звісно, технологічна трансформація – це шлях, і неможливо з першого разу запустити нові послуги ідеально і за дві секунди.
Ви сказали, що найбільший блок помилок при спробі згенерувати електронні сертифікати був пов’язаний з помилками лікарів. Але нерідко траплялися випадки, коли, наприклад, у Helsi у людини коректно відображалися усі вакцинації, але "Дія", при цьому, навіть не доводила людину до етапу підпису. З чим це було пов’язано? І чому для спрощення системи і вирішення цих помилок не можна, наприклад, об’єднати "Дію" і Helsi?
Helsi – це приватний продукт, це медична інформаційна система, яка інтегрована з державною компонентою е-Здоров’я, або, так званою, eHealth. У Helsi і "Дії" - різні цілі і принципи роботи. Helsi інформує про те, що ви отримали першу або другу дозу вакцини. Ковідний сертификат в "Дії" - це документ, який фіксує детальну інформацію про те, хто ви, яка саме була вакцина, дати – тобто містить більше інформації не лише про факт вакцинації, але також деталі. Тому і виникали проблеми, коли нам потрібно було в "Дії" згенерувати сертифікат за ідентифікатором ІПН з медичного реєстру, оскільки, якщо лікар не вніс ІПН, ми не могли знайти цю людину в реєстрі. Але таких труднощів більше немає.
Я розумію лікарів – на сьогодні десятки тисяч працівників медзакладів беруть у цьому участь, і це найпотужніший урок цифрової грамотності для них у бойовому режимі.
Чому для отримання сертифікатів треба заново встановлювати застосунок, а не можна його просто оновити?
Можна оновити. Люди по-різному оновлюють застосунки, хтось їх видаляє і встановлює наново. Але за технологічною логікою, якщо поміркувати, різниці між оновленням і перевстановленням немає.
Однак, у безлічі користувачів оновлення застосунку не спрацьовувало. У мене, у тому числі…
Тоді, я думаю, ви можете заробити багато грошей, відкривши такий баг для Google і Apple [сміється]. Це неможливо технічно. Мої батьки, близькі родичі, навіть колеги з такою проблемою стикалися. Щоб оновити застосунок, потрібно також зробити певні кроки: наприклад, зайти в маркет (Google Play або App Store). Деякі телефони роблять це автоматично, деякі ні. Не всі розібралися з цим процесом.
Ред. Тим часом, заново встановлювати додаток для успішного завантаження сертифікатів радять навіть чиновники. Як зазначала українська журналістка Ганна Левченко на своїй сторінці у Facebook, відповідну пораду вона отримала від міністра освіти і науки Сергія Шкарлета.
Чому не можна було одразу зробити у "Дії" річні сертифікати, як їхні аналоги у паперовій формі?
Команда Мінцифри відповідає за технічне впровадження послуги. Період дії та іншу політику формує Міністерство охорони здоров’я. На момент запуску електронних сертифікатів було вирішено, що вони діятимуть 180 днів. Потім МОЗ ці правила змінив, і тепер, якщо згенерувати сертифікати повторно, вже відображається оновлена інформація.
Нещодавно багато українців скаржилися на те, що ковід-сертифікати були недоступні в "Дії" через регламентні роботи, про які широкому загалу не було відомо. Через це громадяни, які покладалися виключно на власні електронні пристрої і не роздрукували сертифікати завчасно, пропустили свої рейси. Як би ви це прокоментували?
Давайте я трохи кристалізую цю ситуацію. За увесь час лише один раз були регламентні роботи на стороні не "Дії", а Міністерства охорони здоров’я з реєстрами. Але і у цей час згенеровані сертифікати працювали. Логіка побудови ковідного сертифікату у тому, що він працює навіть без інтернету і у будь-якій ситуації. Неможливо було у цей короткий період згенерувати саме новий сертифікат.
Тобто, з проблемами стикнулися лише ті, хто не згенерував сертифікати завчасно? Лунала інформація, що ніхто не міг у визначений час увійти у застосунок.
Не пам’ятаю жодної ситуації, коли не було б можливо увійти у застосунок.
Я за останні кілька місяців не один раз був за кордоном, і, навіть коли не було інтернету в аеропорті іншої країни, усе працювало офлайн. Раджу усім згенерувати сертифікати до того, як ви їдете в аеропорт, за кілька днів. Так само, як і інші документи - приготувати заздалегідь, а не під час посадки у літак.
До того ж, у "Дії" тепер можна не лише згенерувати електронний сертифікат, але і зробити запит на отримання сертифікату у PDF-форматі та роздрукувати його. Цей документ можна використовувати так само як і електронний, завжди носити з собою і бути на сто відсотків впевненими, що усе буде добре. На паперовому ковід-сертифікаті, отриманому через "Дію", також буде QR-код.
А оновлювався реєстр МОЗ для того, щоб ще стабільніше працювати.
Я завжди кажу, що є два шляхи розвитку будь-якої реформи. Можна або усе надретельно підготувати і впродовж кількох років запускати продукт, або запускати його швидко, по ходу модернізуючи. Сучасний технологічний світ і тренди в бізнесі вказують на те, що спершу запускається пілот, який вже потім тестується та покращується.
Ми 24/7 працюємо, щоб наші продукти працювали стабільніше. Наприклад, ми підключили ще один дата-центр для того, щоб, якщо щось станеться із поточним дата-центром, де хоститься "Дія", для користувачів непомітно почав працювати інший дата-центр. Ми постійно покращуємо інфраструктуру.
Я проти того, щоб, за традиційно державницьким підходом, проводилися якісь регламентні роботи. Будь-які оновлення ми намагаємося робити непомітно - уночі, коли найменша активність користувачів. Але неможливо такими швидкими темпами рухатися, не модернізувавши те, що вже існує на сьогодні. Зараз ми усе збираємо по молекулам, формуємо команду у кожному міністерстві, шукаємо фінансування, багато що будуємо з нуля… Але я бачу щоденну активність. Кількість активних користувачів "Дії" зростає, ми спостерігаємо сотні тисяч активних користувачів щодня. На тиждень – це 4,5 мільйони унікальних користувачів.
Чи можете ви надати динаміку активних користувачів?
За останні півтора місяці додалися мільйон користувачів. Це пов’язано з ковідними сертифікатами - раніше для такої динаміки потрібно було вдвічі більше часу. Зараз користувачів "Дії" - 7,7 мільйонів.
У "Дії" зараз доступні міжнародний і жовтий та зелений внутрішні COVID-сертифікати. Також у нас зараз у роботі ПЛР-сертифікати (тобто коли ви здаєте тест, одразу можете згенерувати собі сертифікат на основі цього тесту). Тестуємо сертифікати людей, які одужали після COVID-19, а також ковідний сертифікат дитини, тому що дітей також починають вакцинувати.
Ми розвиваємо різні формати і напрямки ковідних сертифікатів, які запускаються у світі, і завдяки цьому аудиторія також зростає.
Чи планує в майбутньому Мінцифри інтегрувати медичні дані в "Дію"? Наприклад, інформацію про групу крові і тому подібне?
У цьому контексті я хотів би зазначити, що нещодавно був історичний день для побудови цифрової держави – ми запустили електронні лікарняні. Це перемога, тому що наша держава більше десяти років намагалася щось зробити у цьому напрямку.
На рік ми маємо близько 5-5,5 мільйонів людей, які хворіють і користуються лікарняними. У цьому році бюджет склав 18 мільйонів виплат по лікарняним. Але проблема полягає в тому, що лікарняні можна було купити в інтернеті, і це неконтрольовані виплати та шахрайські схеми. Відтепер – ці схеми ліквідовано, тому що, коли лікар видає електронний лікарняний (а його вже немає фізично, ви просто отримуєте SMS на телефон. Сподіваюся, скоро приходитиме push-повідомлення в "Дії" [посміхається]), він накладає на цей документ свій електронний підпис. Інформація автоматично відправляється у Пенсійний фонд, на порталі якого її може перевірити роботодавець. Немає паперу, підроблених печаток, і можливо проаналізувати аномалії. Якщо ми бачимо, що у якомусь селищі, де проживає тисяча людей, видають 5 тисяч лікарняних, на це треба реагувати. Таким чином, буде зростати система аналізу ризиків, коли можна буде передбачати проблемні ситуації, де можуть бути зловживання.
За нашими розрахунками, це економія в 4 мільярди гривень на рік. Мені здається, що бюрократична система робила все для того, щоб цього ніколи не відбулося, але ми чотири місяці впроваджували цю технологію, видали за цей період мільйон лікарняних, навчили 130 тисяч лікарів, підключили 3 тисячі лікарень. Ви не уявляєте собі роботу і міністра Ляшка, і міністра Лазебної, і нашого міністерства щодо цього проекту.
Хотів би ще зазначити, що під час пандемії також дуже важливим нововведенням є те, що для закриття лікарняного не потрібно приходити до медзакладу повторно. Уявімо, що у тебе ГРВІ, лікарі розуміють, що тобі потрібно, традиційно, побути вдома 5 днів, після чого лікарняний закриється автоматично.
І що ще дуже важливо – ні Пенсійний фонд, ні роботодавець не побачать, чим ви хворіли. Вони бачать лише факт лікарняного, кількість днів і виплату. До цього ви приносили лікарняні, де уся ця приватна інформація була помітна. Це не дуже приємно з точки зору захисту персональних даних.
А що стосовно інших медичних даних? Чи буде, наприклад, у майбутньому зберігатися історія хвороб людини?
На це питання потрібно подивитися системно. Електронна медична сфера побудована таким чином, що є центральна компонентна база даних eHealth, а взаємодія людини і медичного закладу відбувається через медично-інформаційну систему – це приватні компанії (по типу Helsi). У чому була логіка? Це було зроблено ще до нас, але я підтримую ідею, щоб бізнес робив усе, тому що він конкурентний і працює більш якісно, ніж держава.
Ми не хочемо конкурувати з медично-інформаційними системами (вони виконають свою роботу краще), але ми хочемо зробити дуже просту річ – створити кабінет пацієнта в "Дії", коли ти бачитимеш, хто твій сімейний лікар, як з ним зв’язатися, або як отримати сімейного лікаря. Ми хочемо популяризувати інститут сімейних лікарів серед населення, і, можливо (є у нас такі рожеві мрії [посміхається]), це буде сприяти збільшенню кількості відвідувань сімейних лікарів для профілактики.
Інші електронні послуги медичного характеру можна буде отримати через платформи медично-інформаційних систем, нехай вони між собою конкурують – це не лише Helsi, їх існує в Україні більше двадцяти. Нехай вони розвиваються як бізнес у цьому напрямку. Ми із ними конкурувати не збираємося.
Давайте від медичних тем перейдемо до іншого, не менш важливого блоку – стосовно безпеки застосунку. Ще влітку стало відомо про щонайменше один випадок, коли зловмисники підробили документи в "Дії" та оформили кредит на потерпілу. Чи відомо вам про нього? Та чому, на вашу думку, це стало можливим?
Насправді, у цьому році було понад 500 звернень до поліції щодо шахрайств по кредитам. Тільки в одній ситуації говорилося про "Дію". Але через "Дію" неможливо взяти кредит, якщо фінансова установа або банк не порушили багато правил.
Як це відбувається, конкретний приклад. Є шахрай, який, знаючи паспортні дані і номер телефону своєї жертви, зламує її пошту, знаходить на пошті копії документів, наприклад, паспорту, робить дубль sim-картки, за допомогою недобросовісних співробітників банку відкриває рахунок, після чого авторизується в "Дії" через BankID. Після цього шахрай йде до фінансової установи, яка порушила умови ідентифікації, і отримує кошти. Тобто у цій ланці було порушено багато правил, і "Дія" тут ні до чого. Навпаки, серед цих 500 випадків один раз пролунала "Дія", і навіть тоді вона допомогла знайти шахрайку, яка раніше спричинила 40 подібних ситуацій, але вже без використання "Дії" - з паперовими документами. На сьогодні вона перебуває під домашнім арештом.
Чи робите ви щось для того, аби запобігти подібним ситуаціям у майбутньому?
Ми відключили від "Дії" усі фінансові установи, які видають швидкі гроші, а також тестуємо і запускаємо сервіс, за допомогою якого ви кожного разу отримуватиме сповіщення про те, що ваша кредитна історія перевіряється – а без цієї перевірки кредити не видаються. Отже, навіть якщо ваші паперові документи будуть підроблені, і хтось із ними спробує взяти на вас кредит, вам прийде відповідне сповіщення в "Дію", і ви вчасно зможете цей процес зупинити.
І ще ми зараз тестуємо додатковий етап ідентифікації. Коли ти авторизуєшся через BankID і генеруєш електронний підпис, ми хочемо додати функцію, за якої треба буде прикласти до телефону ID-картку або закордонний паспорт, щоб зчитався NFC. Таким чином, неможливо буде провести будь-яку сенситивну операцію, якщо ви не пройдете три етапи: не "підпишете" обличчям, не прикладете фізичний паспорт до телефону та не зайдете через BankID. Я не знаю, як можливо підробити усі ці три фактори.
Тому, насправді, цифрові документи більш безпечні, ніж паперові, які блукають по інтернету. І завдяки їм, якщо хтось намагається щось зламати, можна виходити на слід шахраїв і викривати схеми.
Взагалі, коли хтось хоче прив’язати до якоїсь проблемної ситуації "Дію", ця проблема автоматично стає нашою, тому що ми дбаємо про бренд "Дія", і починаємо підключати правоохоронні органи для того, щоб вирішувати питання.
Експерти телекомунікаційного ринку виявили, що застосунок можна "клонувати" на різних пристроях. Це, у свою чергу, розв’язує руки шахраям. Чому це можливо? І що робить міністерство для того, щоб ці копії убезпечити?
Насправді, логіка роботи "Дії", за якої її можна встановлювати на різних пристроях – це звична робота сервісу. У застосунку ми показуємо, що з’явився новий користувач, ви можете закрити усі сесії, бачите, з якого пристрою здійснювався вхід. Це аналогічно тому, як використовуються соціальні мережі – це логічно, зручно, тому що багато людей мають, наприклад, два смартфони, або смартфон і планшет. Ми зробили можливість контролювати сесії, тому я, навпаки, вважаю, що така можливість – це перевага, а не недолік.
При цьому, що важливо, згенерувати електронний підпис можливо тільки на одному пристрої, тому отримати якусь сенситивну послугу на різних пристроях неможливо. Зараз ми також тестуємо (запустимо цю функцію на Diia Summit у листопаді) нововведення – у "Дії" буде зберігатися уся історія підписання документів, що неможливо у паперовому вигляді взагалі. Уявіть, якби ви знали усі документи, які підписали за все життя! Тепер ви бачитимете це у електронному форматі.
Минулорічна і цьогорічна перевірки "Дії" "білими хакерами" показали, що застосунок є безпечним. Але багато експертів скаржаться, що до перевірок допускали не усіх охочих, і процедура не була прозорою. Як Мінцифри робила відбір?
Ми використовували платформу Bugcrowd – це одна з найбільш відомих світових платформ. І якщо у першому Bug Bounty (програмі, у рамках якої етичні хакери отримують грошову винагороду за знаходження помилок у роботі сервісу) могли приймати участь тільки українські спеціалісти, то у Bug Bounty, який триватиме до 27 січня, можуть приймати участь хакери з усього світу.
Тобто нікому з бажаючих взяти участь ви не відмовляли?
Ні, ми нікого не блокуємо. Усі бажаючі, які відповідають вимогам Bugcrowd, відправляють свої варіанти вразливостей. Є чотири рівні, за які учасникам виплачуються гроші: починаючи від 200 до 250 доларів, і останній, четвертий рівень – 4-4,5 тисячі доларів. Суми виплат залежать від потужності виявлених вразливостей.
Усі суми, які ми виплачували, стосувалися найменшого рівня складності, і тому у "Дії" немає ніяких вразливостей, які можуть впливати на безпеку даних користувачів.
Чи контролювало Мінцифри роботу людей, які були залучені?
Bug Bounty контролюється платформою Bugcrowd, яка його проводить. Це дуже проста схема роботи: етичні хакери реєструються на платформі, відправляють інформацію з відео або скріншотами про вразливість, ми її оцінюємо і кажемо: "Дивіться, це не вразливість, тому що…". Або: "Це вразливість, дякуємо", приймаємо її і сплачуємо гроші. Ти не можеш відмовити в участі будь-якому експерту.
За вашою ж інформацією, для перевірки використовувалася своєрідна копія застосунку, без документів громадян. Як можна бути певними, що копія повністю відповідала оригіналу, і перевірка була об’єктивною?
В першу чергу, ми робимо ці перевірки для себе, тому що безпека – наш пріоритет. Неможливо побудувати цифрову державу без безпечних застосунків, порталів та цифрової еко-системи. Ми це робимо не просто для того, щоб реагувати на критику – ми це робимо, щоб етичні хакери з усього світу допомогли нам зробити застосунок найкращим продуктом. Тому ми, звичайно, останню версію продукту, який хочемо протестувати, розгортаємо. Після того, як ми виходимо після бета-тестування у робочий режим, хакери можуть побачити, наскільки версії відрізняються від попередніх.
Виходячи з цього, нам немає сенсу давати не той застосунок, який буде використовуватися. Тому що це ж, навпаки, можливість – ми платимо за це гроші. У цьому нашому Bug Bounty, наприклад, ми тестуємо цифровий підпис.
Перший наш Bug Bounty тривав два тижні, а тепер хочемо, щоб ці перевірки тривали постійно. Так робить Tesla, Facebook, так робить Пентагон, і цим пишаються.
А чи відповідає ваш рівень винагороди рівню перелічених вами компаній?
Деякі рівні складності відповідають, деякі – ні, але, якщо ми будемо бачити, що проблема відсутності активності хакерів – у грошовій винагороді (а такого зараз немає), то ми будемо намагатися її збільшувати.
До речі, ми не фінансуємо це з державного бюджету. Наприклад, тут нам допомагає USAID. Тому за необхідності ми будемо просити партнерів збільшити суму винагороди. Але, наприклад, після першого Bug Bounty ми зберегли гроші, і тому досі маємо цей ресурс. Навіть не можу сказати, чи добре це, чи погано [сміється].
Ще одне питання, яке часто задає громадськість: де зберігається цифрова інфраструктура "Дії"? Раніше говорилося про те, що її частина знаходилася на німецьких серверах Amazon. Наскільки захищені ці сервери?
Це публічна інформація. "Дія" хоститься у De Novo, тобто усе зберігається в Україні. І як я вже сьогодні сказав, ми запустили ще один дата-центр в Україні, який дозволяє нам стабільно працювати навіть у випадку, якщо щось відбудеться з нашим основним дата-центром. Але я не можу говорити назву, тому що це питання безпеки.
Ми за законодавством навіть не можемо зберігати свою інфраструктуру у інших країнах.
Думаю, незабаром буде прийнятий закон про хмарні послуги, який відкриє великий український ринок для приватних компаній. Тому із цим питанням у нас усе зрозуміло, надійно і прогнозовано.
Ми вже трохи зачепили цю тему, але давайте повернемося до неї більш детально. Які ще документи і послуги ви плануєте додати у "Дію" в найближчому майбутньому?
Кожного тижня я особисто займаюся проектом зі зміни місця реєстрації. Ми запустили цю послугу в травні і тестували її на шістьох містах, знайшли дуже багато проблем, які були не на поверхні: наприклад, проблеми з якістю даних у реєстрі військовозобов’язаних. І тепер нам довелося розробляти спеціальну технологію military ID. Ми закуповуємо комп’ютери (ми – Мінцифра!), щоб допомогти кожному військкомату отримати технічне обладнання, щоб наповнити реєстри військовозобов’язаних. І взагалі, по суті, ми почали з реформи прописки, закон приймаємо, робимо реформу Міграційної служби, а закінчуємо реформою військкоматів.
Я дуже хочу детально розповісти про це на Diia Summit, тому що це навіть буде цікаво з точки зору менеджменту іншим міністрам і, взагалі, менеджерам приватного сектору.
Я сподіваюся, що нам вдасться запустити на Diia Summit працюючу послугу зміни місця реєстрації вже на всю країну, тому що це найпопулярніша в країні послуга, і вона передбачатиме автоматичний обмін даними з реєстром військовозобов’язаних (і у молодих хлопців не виникатиме проблема: "вас у цьому реєстрі немає"). Це буде послуга в кілька кліків. Вона виглядає вже зараз дуже технологічно. Але лишається налагодити процес міграції даних в Міграційній службі і закупити більше тисячі комп’ютерів для віськкоматів [сміється].
Також ми зараз тестуємо сповіщення про кредитну історію, тестуємо сповіщення про судові справи, активні push-сповіщення, якщо відкривається виконавче провадження (раніше деякі виконавчі провадження могли не приходити через те, що нотаріус міг не внести ІПН і тому подібне).
Також плануємо запустити (і це супер-спойлер!) електронну довідку про несудимість, можливість отримання субсидій і пенсій онлайн, подачу заяви на реєстрацію шлюбу, доставку водійських посвідчень поштою (зараз у нас вже є послуга доставки свідоцтва про народження дитини поштою, і тепер будуть ще й водійські права).
А про який часовий відрізок ми говоримо? Коли українцям варто розраховувати на появу усіх цих послуг?
Ми це усе запускаємо на Diia Summit, який, орієнтовно, відбудеться у листопаді цього року, і те, що я перелічив – це лише 25 відсотків від усього того, що ми плануємо там запускати.
Але не стану анонсувати усе. Кількість послуг ми нарощуємо у геометричній прогресії, і у нас завжди не вистачає часу для бета-тестування – зараз ми дуже багато тестуємо продуктів, покращуємо їх по ходу і ще не розуміємо фінально, який об’єм з того, що у нас на сьогодні в роботі, буде готово до Diia Summit. Краще ми щось запустимо трохи пізніше, але воно буде стабільніше працювати.
Поза "Дією" все ще знаходяться користувачі з паспортами-книжечками. Раніше мова йшла про те, що такі громадяни мають змінити книжечки на ID-картки, і тільки тоді вони зможуть відображатись у застосунку. Але це дуже повільний процес. Чи розглядаєте ви якісь інші механізми цифровізації книжечок?
Ні, ми не будемо оцифровувати книжечки. Це ідеологічне питання – усі цифрові послуги будуть отримувати люди, у яких є або біометричний закордонний паспорт, або ID-картка. Це питання безпеки країни. Якщо ми почнемо цифровізувати паперові паспорти, почнуться підробки, буде вноситися інформація з неякісними даними.
А що стосовно листка прописки, який досі необхідно носити власникам ID-карток? Чи скоро він зникне?
Ми, власне, працюємо над цим. Нам ще потрібно прийняти у другому читанні регуляційний закон, яким ми відв’яжемо багато життєвих ситуацій від прописки. Це ж стосується оформлення пенсій, субсидій. Залишаться поки що вибори, садочок.
Особисто я виступаю за лібералізацію усіх процесів. Люди швидко мігрують по місту, країні, навіть країнам, і прив’язуватися до місця реєстрації – це пережиток минулого. Вибори – це зрозуміло, але все інше позбавлене сенсу.
Під час нашого минулого інтерв’ю ви казали, що деякі користувачі не могли отримати свої водійські права у застосунку через проблеми в реєстрах МВС, і цю проблему можна було вирішити через електронний кабінет водія. Тепер же ця проблема, здається, вирішена, і багато водіїв радіють, що їхні документи, нарешті, з’явились. Чи означає це, що ви налагодили діалог з МВС?
У нас завжди був діалог. Але спочатку був великий об’єм інформації та документів, які потрібно було верифікувати. Ми на базі центрів МВС зібрали окрему команду, яка займається верифікацією документів. Якщо вашого водійського посвідчення немає у реєстрі, ви заповнюєте дуже зручну анкету в кабінеті водія онлайн, відправляєте цю інформацію, після чого вас у ручному режимі верифіковують, вносячи ваші дані у реєстр. Ми дійшли до того, що в день проводилися десятки тисяч успішних верифікацій. На сьогодні це вже поодинокі випадки.
І так буде з кожним реєстром. Ми повинні розуміти, що кожен реєстр містить неякісні дані, які потрібно верифікувати. Ми окремий закон приймаємо по верифікації реєстрів і працюємо над цим.
Ми з самого початку розуміли, що по цифровізації буде дуже багато ударів через неякісні дані у реєстрах. Але хтось повинен раз і назавжди вирішити цю проблему і, що найголовніше, задати правила, щоб у подальшому ніхто ніколи не вносив неякісні дані.
Суть цифрової держави – це якість даних у реєстрах і взаємодія між реєстрами. Усе інше неважливо. Якби не проблема з реєстрами, електронні сервіси можна було б запускати десятками на тиждень.
Чи залишилися ще в нашій державі установи, які не розуміють важливість цифровізації та не йдуть із вами на діалог?
Навіть церква запустила мобільний застосунок "Моя церква" [посміхається].
Насправді, взаємодія є з усіма. Я навіть сам не помітив, коли ставлення людей до технологій змінилося. Якщо раніше ЦВК якось обережно ставилося до цифровізації, тепер вони нас "пушать" у багатьох питаннях. Сьогодні у нас ні з ким немає проблем. Є проблема ефективності менеджменту державних органів, дуже багато хто хоче змін, але не може їх зробити, тому що не вистачає менеджерських здібностей. Є проблема в тому, що нам потрібно більше молодих, енергійних людей. Але проблеми супротиву – немає. Ми потроху створюємо культуру цифрової трансформації, і вона заряджає і заражає людей.
Просто з кимось зміни даються швидко (як, наприклад, з Міністерством охорони здоров’я, соціальної політики), а з кимось - трохи довше, і це нормально.
В липні Рада прийняла закон про перехід держави на безпаперовий документообіг, так званий режим paperless. Президент Зеленський анонсував, що держоргани не зможуть вимагати паперові документи у громадян вже з 24 серпня – тобто дедлайн минув майже два місяці тому. У той же час, ми бачимо наскільки технологічно відсталими бувають наші установи. Чи реалістично запустити paperless найближчим часом, і що планує робити міністерство для прискорення переходу в цей режим?
Ми з самого початку розуміли цю відсталість, тому і запускали paperless у три етапи. Перший – це вступ у силу закону про електронні паспорти. Другий етап – це доступність усіх публічних послуг онлайн та запуск електронного документообігу. Державний документообіг — ще один генератор тисяч тон паперу.
Зовсім скоро ми запустимо нові найбільш популярні сервіси онлайн (це відбудеться у листопаді на Diia Summit). До речі, закон про paperless також вступить у силу лише у листопаді: він був прийнятий улітку, і до набуття чинності має пройти три місяці.
І третій етап – це коли у силу вступить законопроект, за яким державні органи не матимуть права вимагати документи, які є у реєстрах. Але цікавий момент: зараз у нас в роботі, і ми фінішуємо усі найбільш популярні послуги, які і так сприятимуть тому, щоб люди менше ходили до державних органів і не приносили до них копії документів.
Тому у нас усе йде за планом, і ми будемо максимально фокусуватися у наступному році та наприкінці цього року на оновленні усіх реєстрів та налагодженні взаємодії між ними.
Влітку був підписаний меморандум з Amazon про розвиток хмарних технологій в Україні. Які ще компанії ви плануєте привести в Україну?
Я не дуже люблю спойлерити, з ким ми ведемо перемовини, тому що це впливає на якість цих перемовин. Краще ми будемо говорити про результати.
У нас кожного тижня відбуваються зустрічі з компанією Apple щодо майбутнього спільного проекту (якщо все вдасться) щодо перепису населення. Також ми багато спілкуємося з Amazon. Обидві ці компанії відкрили офіси в Україні.
Ми зустрічалися з інвестфондами в Америці – дві компанії вже приїздили в Україну і планують відкривати тут RnD-офіси.
Ми нещодавно спілкувалися з Facebook і агітували їх відкрити офіс в Україні – тому що це єдиний технологічний гігант з першої п’ятірки, який досі немає свого представництва в нашій країні.
Тобто ми спілкуємо з усіма технологічними компаніями.
А що стосується PayPal?
PayPal – це окреме питання. Ми приймаємо спеціальні закони, спілкуємося з різними стейкхолдерами, які добре знайомі з цими компаніями, виходимо з ними на зв'язок. Ми хочемо, щоб ці компанії запрацювали у нас. Але є певні причини, які не дозволяють швидко реалізувати ці проекти.
Серед іншого, PayPal не хоче заходити в Україну через складну політичну ситуацію з тимчасово окупованими територіями.
Якщо серйозно, і я, і вся моя команда, дуже активно займаються цим питанням. Буде резонансна новина на Diia Summit, але зараз я не можу анонсувати прихід жодних гравців в Україну, щоб не зірвати цей процес.
Ви сказали, що наразі спілкуєтеся з Apple щодо перепису. Чи є вже певні домовленості та чи визначено, як проводитиметься ця процедура?
Ми зараз на етапі отримання комерційної пропозиції від Apple щодо обміну досвідом та
#технологии #Дія #Михаил Федоров #PayPal #COVID-сертификат
