Зміна голови правління Національного банку та низка висловлювань перших осіб держави знецінили українську валюту на 3% впродовж місяця.
Слова президента Володимира Зеленського, що курс 30 грн за дол вирішить хронічні проблеми з наповненням державного бюджету та позитивно позначиться на компаніях-експортерах, можуть набути статусу самовтілюваного пророцтва.
На тлі девальваційних очікувань українці побігли до кас банків та обмінників, підстьобнувши котирування до 28 грн за дол. Утім, в останній тиждень липня спостерігається зміна тренду в бік ревальвації.
Що ж відбувається на валютному ринку зараз: згасання паніки чи затишшя перед бурею? Якою буде політика Кирила Шевченка та його нового профільного заступника щодо курсу гривні?
Як Смолій поставив підприємців на коліна
8 липня 2020 року. Чернівці. Зеленський проводить чергову зустріч з представниками бізнесу в рамках робочого візиту в регіони.
Генеральний директор одного з найбільших українських виробників ділового одягу "Трембіта" Стелла Станкевич скаржиться Зеленському на занадто міцний курс гривні у 2019 році.
"От ви звільнили цього, Смолія… Він минулого року поставив нас на коліна. Ми втратили на зміцненні гривні 13 мільйонів. При цьому випустили продукції в євро на 300 тисяч більше, ніж у 2018 році. Не можна такого допускати", – надривалася вона.
Основний аргумент щодо недопустимості високого курсу гривні – неконкурентоздатна зарплата.
"У мене раніше працювали 3 тисячі людей, зараз 700. Де, ви думаєте, вони зараз? У Греції, Італії, Іспанії. У мене на підприємстві достойна заробітна плата, але я могла б платити людям більше", – наголосила Станкевич.
Зеленський чує подібні скарги під час кожної робочої поїздки. В інтерв'ю УП президент розповідав, що найчастіше при ухваленні рішень покладається на інтуїцію та думку "простих людей".
Тоді в Чернівцях президент заявив, що через високий курс гривні українські підприємства "недоотримали мільйони і закрилися".
"Те, що мільйони гривень недоотримали підприємства через цей курс і закрилися, – це правда. Ми з цим боролися з самого початку моєї каденції, з літа 2019 року...
Так, ми підтримуємо незалежність Національного банку, але... як ми можемо жити, якщо у нас навіть бюджет порахований за курсом 30, а гривня ви бачите, яка у нас. Нам говорили, що це ринкові умови, банк незалежний...", – скаржився Зеленський.
Голова держави сказав, що "не хоче характеризувати ситуацію" з відставкою Якова Смолія, але натякнув, що усі підприємці "прекрасно розуміють" ситуацію.
"Я радий, що ви з нами на одному боці", – сказав Зеленський бізнесменам і пообіцяв "стабілізувати ситуацію з курсом".
Хроніка тиску
На боці президента грають й інші "важковаговики".
Міністр економіки Ігор Петрашко розкритикував політику колишнього керівника НБУ, а міцний курс гривні, який спостерігався у 2019 році, назвав "штучним явищем, створеним для спекуляцій" та "причиною кризи в економіці та промисловості".
"Курс використовувався для маніпуляцій. Ми розуміємо, що минулого року зміцнення курсу до 23,5 гривні за долар, по суті, заклало падіння нашої промисловості і ВВП", – заявив міністр.
На його думку, у 2019 році НБУ недостатньо викуповував валюту і поповнював резерви, дозволяючи гривні зміцнюватися. За словами міністра, коливання курсу вивели маржу з продуктивного сектора в непродуктивний.
"Прибутковість за облігаціями внутрішньої державної позики в той час зашкалювала і доходила до 30% за відсутності ризику. Як можна було таке допустити? Забрали гроші за допомогою курсу у промисловців, аграріїв без будь-якої підстави, не поповнили резерви, коли могли поповнити", – заявив Петрашко.
Крім того, він звинуватив НБУ в занадто високому рівні облікової ставки в інтересах "певних структур".
"Ми розуміємо, для чого НБУ тримав ставку високою: для спекуляцій на ринку ОВДП і подібних речей... З боку структур, які дуже тісно працювали з Національним банком, це всім відомо", – сказав він.
Курс 28 грн за дол Петрашко назвав "комфортним" для бізнесу та промисловості. На 2021 рік Мінекономіки прогнозує середньорічний курс 29,1 грн за дол.
Складаючи макропрогноз на 2021 рік, Мінекономіки підрахувало, що зміцнення гривні з прогнозних 29,1 грн за дол до 28 грн за дол призведе до скорочення приросту реального ВВП порівняно з базовим сценарієм на 0,2 процентного пункту.
При курсі 27 грн за дол скорочення приросту економіки становитиме 0,5 процентного пункту.
Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев вважає, що поступова девальвація гривні до 30 за дол разом з іншими заходами створить стимули для економіки.
"На думку багатьох експертів, гривня переоцінена в межах 10%. Це питання, яке має вирішувати Нацбанк... Але нічого страшного в поступовому, повільному просіданні гривні в рамках 10% я особисто не бачу", – сказав Гетманцев.
При цьому він зазначив, що не бачить жодних підстав для неконтрольованої емісії або різкої девальвації. "Цього немає в намірах голови НБУ і цього немає в намірах у жодного з нас", – наголосив він.
Під час презентації кандидатури Кирила Шевченка на посаду голови НБУ на профільному комітеті Верховної Ради Гетманцев запевнив: "Інфляції не буде, неконтрольованої емісії не буде, незалежність НБУ буде збережена".
Прем'єр-міністру Денису Шмигалю довелося двічі відбивати атаки щодо підозр у зазіханні влади на незалежність нового керівника НБУ.
Спочатку він заявив журналістам, що не обговорює з керівництвом Нацбанку курс 30 грн за дол.
"Нас цікавить розвиток промисловості, нас цікавлять інвестиції, але це не предмет дискусій про особливу емісію коштів, і не предмет того, що курс повинен бути штучно занижений або завищений. Курс регулюється ринком", – підкреслив прем'єр.
Удруге Шмигаль публічно переконував у тому, що уряд не веде перемовин з НБУ щодо "друку гривні", уже західних партнерів під час останнього робочого візиту до Брюсселя.
"Ми не обговорюємо емісію гривні, тим більше, у якому розмірі. Ми це ще раз проговорили, ще раз запевнили Єврокомісію в тому, що НБУ залишиться незалежним, виконуватиме свою стратегію", – сказав Шмигаль.
Про причини зростання курсу
Заступник голови правління Нацбанку Дмитро Сологуб пояснює зниження курсу гривні до долара у липні психологічним фактором.
"Фундаментальних причин немає, навпаки – ситуація досить сприятлива. Коливання курсу насамперед пов'язане із заявами про те, що гривня буде слабшати", – наголошує він.
Опитані аналітики з ним погоджуються.
"Погіршення девальваційних очікувань багато в чому було спровоковане словами президента про оптимальний курс для бюджету на рівні 30 грн за дол і заявами керівників економічного комітету Верховної Ради про необхідність емісії.
Заміна керівника НБУ стала лише додатковим каталізатором", – каже голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Сергій Ніколайчук.
"Кадрові перестановки в НБУ і заява Зеленського сформували побоювання, що центробанк може втратити свій незалежний статус і буде можливий перехід до фіксації обмінного курсу на виконання побажань вищого керівництва країни", – додає аналітик Concorde Capital Євгенія Ахтирко.
Поки що експерти не відзначають будь-яких змін в поведінці Нацбанку на валютному ринку. Як і раніше, регулятор дозволяє курсу коливатися в обидва боки, згладжуючи надмірні коливання за допомогою інтервенцій.
"Психологічні чинники наклалися на сезонне зниження валютної виручки від експорту сільгосппродукції. Ознак зміни політики НБУ на валютному ринку поки не видно. Це й не дивно, тому що зміна члена правління, відповідального за цей напрям, сталася всього кілька днів тому", – заявила головний економіст інвестиційної компанії Dragon Capital Олена Білан.
Коли слова гірші за дії
Дослідження, яке провели професор Каліфорнійського університету в Берклі Юрій Городніченко та професорка Київської школи економіки Соломія Шпак, доводить, що публічні заяви про ослаблення гривні є не менш впливовими, ніж власне девальвація.
"Такі заяви впливають на інфляційні очікування підприємств. Своєю чергою, інфляційні очікування прямо пов'язані з інфляцією та очікуваннями щодо курсу гривні й зростання ВВП", – йдеться у результатах дослідження.
"Якщо говорити людям, що національна валюта знеціниться на 10 відсоткових пунктів (з 27 до 30 грн за дол), швидше за все, це призведе до збільшення очікуваної інфляції на 3 відсоткові пункти, а це немало", – підкреслюють дослідники.
Науковці також не бачать зв'язку між девальвацією та зростанням експорту.
"Часто кажуть, що слабша гривня дозволить "розгорнути крила" експортерам. Однак те ж опитування НБУ показує, що керівники з вищими інфляційними очікуваннями частіше очікують на макроекономічний спад.
Простіше кажучи, вони розцінюють зростання інфляції як погану ознаку, а отже – зменшують свої інвестиції, скорочують персонал та неохоче наймають працівників.
Крім того, вони очікують зростання витрат, тому можуть заздалегідь підняти ціни, тим самим запускаючи "спіраль інфляції", – зазначають дослідники.
Інфляція б'є по найбідніших верствах населення. Щоб її стримати, НБУ буде змушений піднімати відсоткову ставку. Це зменшить можливість кредитування бізнесу і може призвести до уповільнення економіки і навіть рецесії, підкреслюють економісти.
"Розробникам політики потрібно бути надзвичайно обережними у виборі слів, щоб спрямовувати економіку та зберігати спокій на ринках", – резюмують Городніченко та Шпак.
Профільний заступник
Сологуб зпевняє, що курсова політика регулятора не зміниться. "НБУ, як і раніше, буде згладжувати надмірні коливання", – заявив заступник голови НБУ.
Утім, про ймовірну зміну політики Нацбанку щодо офіційного курсу гривні в сторону більшої девальвації може свідчити інший факт: заміна профільного заступника голови правління. Замість Олега Чурія, який протягом п'яти років курував валютний напрямок, заступником Шевченка став виходець з Міністерства фінансів Юрій Гелетій.
Завдання Мінфіну – шукати гроші для наповнення держбюджету – суттєво відрізняється від завдань Нацбанку. В ідеалі ці структури повинні утворювати систему стримувань та противаг, яка не допустить ні гіперінфляції, ні стагнації економіки.
Чи допоможе Гелетій уряду взяти під контроль процес формування курсу гривні? Опитані експерти кажуть, що такий розвиток подій малоймовірний.
"Виконання дохідної частини бюджету не є мандатом Нацбанку. Ми сподіваємося, що Гелетій буде виконувати завдання в рамках сфери діяльності Нацбанку", – зазначає Ахтирко.
З 13 по 17 липня, коли новим очільником відомства став Шевченко, регулятор не проводив інтервенцій на міжбанківському валютному ринку. Відмову від інтервенцій тоді зафіксували вперше з вересня 2018 року.
За ті дні офіційний курс гривні знизився на 32 копійки: з 26,95 до 27,27 за дол. 1 липня, коли Смолій оголосив про відставку, курс гривні становив 26,67 за дол.
Шевченко на своєму першому брифінгу заявив, що не бачить підстав для втручання в ситуацію на валютному ринку.
"Ми не бачимо жодних граничних перетинів розмірів курсу для того, щоб Національний банк повинен був реагувати на такі коливання. Коливання перебувають у нормальних межах", – сказав він.
Зрештою, з 20 по 24 липня Нацбанк не допустив подальшої девальвації нацвалюти і продав з резервів 348 млн дол для підтримки курсу гривні.
Прогноз на найближчий час
Що буде з курсом найближчим часом? Представники інвестиційних компаній допускають девальвацію гривні до 29 за дол.
"У своєму червневому прогнозі ми закладали плавне ослаблення курсу з осені до 28-29 грн за дол. Як видно з останніх днів, гривня рухається до цього діапазону швидше", – говорить Ніколайчук.
"Зупиниться гривня на цих позиціях чи девальвація буде більш глибокою – залежить від дій нового керівництва НБУ", – додають в ICU.
"Девальваційний тиск традиційно посилюється восени. Ми очікуємо, що обмінний курс буде слабшати і до кінця 2020 року досягне 28,5 грн за дол. Наш прогноз виходить з того, що потік негативних новин, які впливають на ситуацію на валютному ринку, посилюватися не буде", – вважають аналітики Concorde Capital.
У Dragon Capital прогнозували, що до кінця 2020 року курс гривні ослабне до 28 за дол. Зараз там обіцяють переглянути прогноз у бік глибшої девальвації, "як тільки буде більше ясності, як виглядатиме політика НБУ".
#Первая полоса #Финансы #Владимир Зеленский #НБУ
