"Ми створимо умови, щоб люди, які роз'їхалися по світу, мали би бажання повернутися додому. "Хочу виїхати" ми повинні замінити на "хочу повернутися".
Саме так звучить один з пунктів передвиборчої програми кандидата у президенти України Володимира Зеленського. Обіцянка повернути українських заробітчан назад додому звучала як далека та нездійсненна мрія.
Хоча виконувати цю обіцянку Зеленський почав вже з перших місяців роботи на посаді президента.
За кілька місяців після парламентських виборів та формування нового уряду він оголосив про запровадження дешевих кредитів, завдяки яким заробітчани могли б відкрити власну справу в Україні замість того, щоб працювати за кордоном.
"Ми запускаємо нову державну програму "Повертайся і залишайся". Перший етап – доступні кредити для ведення власної справи для тих, хто хоче розпочати або розширити власний бізнес", – заявив Зеленський у грудні 2019 року.
Вже у лютому 2020-го мрія президента про "дешеві" кредити почала втілюватися у життя: уряд запустив програму пільгового кредитування, в межах якої держава почала компенсовувати частину ринкової банківської кредитної ставки так, щоб позичальник-підприємець платив лише 5, 7 або 9 відсотків річних.
Але стати масовою цій програмі не судилося.
І не лише тому, що вже через півтора місяця після її запуску Україна, як і решта світу, занурилася у пандемію та оголосила загальнодержавний карантин. Ще до локдауну самі банки неохоче погоджувалися видавати кредити на відкриття власної справи, про що свідчив експеримент, який провела редакція.
Пізніше в уряді зрозуміли, що даремно намагатися створювати нові робочі місця, коли через карантин тисячі українських підприємств перебувають на грані виживання.
Тож програму "5-7-9" переорієнтували, дозволивши використовувати державну підтримку на рефінансування кредитів постраждалому від кризи бізнесу та брати антикризові позики під 0%. Після цього популярність дешевих урядових кредитів значно зросла. Але не серед тих, на кого розраховувала влада.
Напередодні міжнародні банки направили звернення до Національного банку та Міністерства фінансів з проханням обмежити видачу антикризових кредитів "5-7-9" та взагалі переформатувати цю програму, оскільки наразі вона несе більше шкоди для економіки, ніж користі.
Чи виконала програма Зеленського "5-7-9%" свою ціль, які ризики вона несе та яке у неї майбутнє?
Як все було: від стимулювання інвестицій до порятунку від кризи
Одразу після формування першого уряду Володимира Зеленського, який очолив Олексій Гончарук, стало очевидним, що влада має дуже амбітні цілі. В Кабімні, зокрема, прогнозували створення мільйона нових робочих місць.
У контексті амбітних планів нової влади програма "5-7-9" виглядала органічною. Проте, як запустити економіку без кредитування підприємств? А як кредитувати бізнес, якщо ставки за кредитами у банках в середньому складають понад 15% річних (у 2019 році)?
Суть програми "Доступні кредити під 5-7-9%" полягає у тому, що підприємець може звернутися до банку та отримати кредит під ринкові відсотки, однак частину відсоткової ставки банку компенсуватиме держава так щоб для підприємця його обслуговування обходилось не більше 9% на рік.
Залежно від розміру бізнесу та кількості створених робочих місць кінцева ставка коливається у діапазоні 5-9% річних. Найвигідніші умови – 5% – держава пропонує новим малим підприємцям, які створюють щонайменше два робочих місця. А діючі підприємства зі статутним капіталом від 20 до 50 млн грн можуть отримати кредити під 9% річних.
Очікувалося, що пільгові кредити дозволять створити протягом першого року роботи програми 90 тисяч робочих місць. На жаль, цим очікуванням так і не судилося здійснитися.
За розрахунками Міністерства фінансів, на кінець березня 2021 року, завдяки видачі інвестиційних (наприклад на купівлю обладнання для виробництва або будівництва) кредитів під 5, 7 чи 9% річних в Україні створено 4508 та збережено 40761 робоче місце.
Тобто, за більш ніж рік роботи програма так і не змогла стати тим драйвером зі створення нових робочих місць, якою її бачили на початку.
Однак за цей "провал" програми нікого не покарають, адже на це були об’єктивні причини – COVID-19.
В квітні 2020 року уряд вирішив спрямувати виділені на інвестиційні кредити кошти на рефінансування позик підприємців, які вимушені були згорнути свою діяльність через карантин.
А наприкінці минулого року програму знову змінили, дозволивши видавати "антикризові" кредити під 0%. Так держава взяла на себе зобов'язання повністю покривати всі відсотки за кредитом до завершення карантину і компенсовувати частину процентної ставки до 3% річних після його завершення.
Запровадження нових напрямків програми "5-7-9" було виправданим ще й тому, що інвестиційні позики так і не змогли набути популярності серед українців. За перший місяць дії програми, тобто ще до карантину, було видано лише 97 пільгових кредитів. Не в останню чергу через "саботаж" програми банками.
Банки чудово розуміли, що державне відшкодування частини відсоткової ставки для бізнесу не звільняє їх від ризиків неплатоспроможності позичальника. Тож й оцінювали ризики за пільговими кредитами так само як і за звичайними, відмовляючи занадто ризиковим проєктам або ж вимагаючи надійну заставу.
На відміну від ризикових інвестиційних позик, українські підприємці полюбили антикризові кредити та рефінансування під 0%.
На початку серпня 2021 року більшість всіх виданих в межах програми "5-7-9" кредитів спрямовувалася саме на антикризову підтримку бізнесу. Частка рефінансування в усьому портфелі пільгових кредитів становить 38%, антикризових під 0% – 51%, а інвестиційних кредитів – лише близько 11%.
Таку ситуацію можна було б зрозуміти, адже коронакриза дійсно боляче вдарила по малому бізнесу.
У Мінфіні повідомили, що антикризові кредити та рефінансування позик, які додали до програми "5-7-9" після початку карантину, дозволили зберегти загалом 132 059 робочих місць.
Попри те, що найбільше від карантину постраждали саме підприємства зі сфери послуг та торгівлі, найбільше антикризових позик під нульові або майже нульові відсотки брали українські аграрії.
І це в час, коли держава паралельно реалізовує цілу низку спеціальних пільгових програм для підтримки сільського господарства, а світові ціни на аграрну продукцію б’ють рекорди.
Програма дала збій.
Від антикризової підтримки до зловживань
Наприкінці червня 2021 року Форум провідних міжнародних фінансових установ, членами якого є 12 міжнародних банків, що працюють в Україні, надіслав лист до Національного банку та Міністерства фінансів з проханням "обмежити реалізацію програми "Доступні кредити 5-7-9%".
В листі голова правління "Райффайзен Банку" Олександр Пісарук від імені всіх членів Форуму заявляє, що наразі бюджетні кошти витрачаються переважно не на підтримку бізнесу, що постраждав від карантину та не на фінансування інвестиційних проєктів чи створення нових робочих місць, а на поповнення оборотних коштів платоспроможного бізнесу.
Іншими словами: кошти платників податків спрямовані на пільгові кредити витрачаються не за призначенням, а виграють від них стійкі та цілком платоспроможні підприємства.
"Якщо за даними "Райффайзен Банку" скласти типовий портрет учасника програми, то це буде діюче підприємство сільського господарства, що отримало антикризовий кредит або рефінансування. Здебільшого подібні підприємства є доволі стійкими, не зазнали значних втрат від згортання ділової активності у 2020 році та намагаються легально зменшити видатки від фінансової діяльності", – зазначається в листі.
Ця ситуація притаманна не лише для "Райффайзен Банку", через який видано найбільше кредитів в рамках програми "5-7-9%", але й для інших банків.
Загалом, за даними Мінекономіки, на 2 серпня частка підприємств агросектору, які оформили пільгові кредити від початку роботи програми, сягає 46%. Левову частину цих кредитів видавали на початку цього року, у період посівної.
В листі наголошується: якщо залишити програму працювати так і надалі, то вона нестиме низку ризиків як для самих позичальників, так і для економіки в цілому. Зокрема, позичальники, які беруть "антикризові" кредити під 0%, ризикують, що в якийсь момент державі просто забракне коштів для виплати компенсацій.
У цьому разі у Фонду розвитку підприємництва, через який реалізується програма "Доступні кредити 5-7-9%", буде 6 місяців для перерахунку коштів банку, протягом яких підприємці муситимуть сплачувати всі відсотки, а не лише пільгові 5, 7 чи 9. Причому це не є порушенням умов програми.
"Це може призвести до відтермінованих реструктуризацій та, навіть, потенційних дефолтів", – попереджають представники Форуму.
Програма може також викривлювати конкуренцію. По-перше, між банками, оскільки дозволятиме невеликим банкам та банкам, які накопичили великий портфель непрацюючих кредитів, видавати позики під 0% для покриття збитків. Так, проблемні борги не обслуговуються, а якщо вони приймають участь в програмі, то частину відсотків за ними платить держава.
По-друге, між бізнесами, оскільки залучення кредиту під 0% може слугувати значною конкурентною перевагою. Та й самим позичальникам, які вже взяли антикризовий кредит під 0%, може бути складно повноцінно обслуговувати борг, коли карантин закінчиться.
"Однією з головних проблем реалізації програми є постфактум зміна основних напрямків її реалізації, внаслідок чого у складі загальних витрат за програмою частка інвестиційного кредитування постійно зменшується та є несуттєвою. По суті, поточна ситуація не відповідає назві програми та її основним цілям", – констатують у Форумі.
Навіть більше, про необхідність змінити програму свідчить ще й те, що з 2019 року ставки за кредитами бізнесу в Україні суттєво знизилися завдяки пом’якшенню монетарної політики НБУ. Якщо середній відсоток за позикою два роки тому становив 15,2% річних, то станом на червень 2021 року – близько 9% річних.
Якщо восени 2018 року запуск подібної програми виглядав дуже доцільним та актуальним, то наразі все вже зовсім не так: ставки за короткостроковими кредитами корпоративним клієнтам є дуже близькими до верхньої межі діапазону, який вказано в назві програми", – зазначається в листі.
На 3 серпня Форум провідних міжнародних фінансових установ так і не отримав відповідей ні від Міністерства фінансів ні від Національного банку.
Що буде далі з програмою
Приватні банки з іноземним капіталом просять уряд та Нацбанк почати згортати антикризові програми до кінця цього року. Причина – нецільове використання бюджетних коштів та те, що програма "5-7-9" вже давно не виконує поставлених перед нею завдань.
"Банківська ділова спільнота вважає за доцільне перейти до поступового обмеження реалізації програми "Доступні кредити 5-7-9%", починаючи з четвертого кварталу 2021 року, та подальшого її припинення або суттєвої трансформації з метою підвищення ефективності використання бюджетних коштів", – зазначається у листі.
Водночас, всередині уряду, хоч і розуміють, що пільгові кредити переважно отримують платоспроможні бізнеси, все одно не поспішають відмовлятися від їхньої видачі.
В офіційній відповіді на запит, Міністерство фінансів повідомило, що антикризовий компонент програми "5-7-9" діятиме тимчасово – до кінця карантину та протягом 90 днів по його завершенні.
Однак там забули уточнити, коли саме уряд планує завершити карантин, адже навіть суттєве падіння показників поширення коронавірусу влітку цього року, а разом з ним – зростання ділової активності та витрат українців, не стали достатніми причинами для скасування антикризової підтримки бізнесу.
"Наразі програма направлена на відновлення ринку. Планується, що після відміни карантину програма знов буде переорієнтована на розвиток, тобто пріоритетним стане інвестиційний компонент", – зазначили у Мінфіні.
Хоча ще наприкінці березня цього року міністр Сергій Марченко, в інтерв’ю виданню "Ліга" визнавав, що програма потребує серйозного доопрацювання через те, що бюджетні кошти потрапляють не тим, кому вони потрібні найбільше.
"Ми не можемо встановити обмеження, щоб кредити не видавалися певній галузі, це неправильно, до того ж багато аграріїв минулого року постраждали від посухи, їх також важливо підтримувати. На мій погляд, необхідно зібрати інформацію та удосконалити вимоги до учасників", – сказав Марченко.
Співрозмовник в Мінфіні повідомив, що програму "Доступні кредити 5-7-9%" таки будуть переглядати, але вже з 2022 року. З високою ймовірністю уряд відмовиться від кредитування підприємств, які направляють гроші не на розвиток, а на поточну діяльність (обігові кошти).
Доти ж кошти платників податків ніяк не стимулюватимуть заробітчан повернутися додому, а використовуватимуться тими підприємствами, яким така підтримка потрібна на чи не найменше.
#Первая полоса #Финансы #Владимир Зеленский #Алексей Гончарук #Сергей Марченко #кредитование #банки #государственная программа
