Завтра Верховна Рада має намір звільнити нарешті з поста голови Нацбанку Валерія Гонтареву і призначити на її місце першого заступника голови НБУ Якова Смолія. Щодо звільнення сьогодні вже немає сумнівів. Інша справа - призначення. Усі парламентські партії хотіли б мати вільний доступ до голови Нацбанку і якусь можливість мати від нього інформацію і впливати на його рішення. Якщо ж цього немає, то і голосування ставиться під сумнів, а то і заздалегідь оголошується неможливим.
Лідер партії "Батьківщина", народний депутат Юлія Тимошенко вважає неприпустимим призначення Смолія та наполягає на створенні слідчої комісії щодо діяльності керівництва Нацбанку. "Зараз в Україні, по суті, почалася гіперінфляція... І я можу сказати, що це є наслідком абсолютно злочинної роботи Національного банку, - констатує Тимошенко, виступаючи на погоджувальній раді. - Зараз звільняють голову Національного банку, але цього недостатньо. Нехай вона (Гонтарева) виступить зі звітом у парламенті і відповість на запитання".
«Крім того, наша фракція застерігає, щоб у жодному разі не були проголосовані спадкоємці Гонтаревої і кишенькові банкіри Порошенка на посаду голови НБУ, - сказала Тимошенко і уточнила: - Я маю на увазі Якова Смолія. Це та людина, яка була, по суті, спільником ведення цієї ганебної грошово-кредитної політики, і не можна допускати, щоб це тривало».
Команда партії "Батьківщина", заявила нинішній лідер майбутньої президентської гонки, пропонує нову кредитно-грошову політику, яка поставить на місце всі показники життя країни: в економіці, у фінансах, в соціальній сфері. «Нам не можна більше користуватися тими фінансовими і грошовими стратегіями, які руйнують нашу країну. Керувати НБУ повинні професійні люди. Продовження такої грошово-фінансової політики означатиме свідоме вбивство національної валюти. Це матиме трагічні і незворотні наслідки», - впевнена Тимошенко.
Чи не стане ця заява лідера «Батківщини» холостим пострілом, адже у її партії в парламенті не так вже й багато голосів і союзників? Проти Смолія слідом за Тимошенко поки що висловився тільки «Опозиційний блок» - досить небажаний як для Тимошенко соратник. Куди більш бажаний «Народний фронт» ще не визначився. Член цієї фракції, голова комітету з питань економічної політики Андрій Іванчук сказав про це Інтерфаксу Україна, але зауважив: «Я особисто знаю пана Смолія дуже давно. Мені він подобається». Тобто у «Народного фронту» запитань щодо доступу до «тіла» головного банкіра країни, схоже, не буде.
Але є й інша версія поведінки фронтовиків, які практично втратили електоральну підтримку в країні, але володіють другою за чисельністю фракцією в парламенті. Якщо у їхніх переговорах із «Батьківщиною» з'явиться хоч якась надія на спільні або хоча б узгоджені дії, то теза подобається/не подобається може поступитися місцем вимогам елементарної доцільності.
Наскільки конспірологічна ця версія, покаже час. Втім, роль особистості в керівництві Нацбанком і всією грошово-фінансовою політикою в країні сьогодні має тенденцію до обмеження. А щоб провести якісь важливі зміни, потрібна саме неординарна особистість на кшталт Віктора Ющенка, з яким пов'язана єдина реальна і корисна реформа у цьому секторі - вихід із зони рубля і перехід до національної валюти - гривні.
Однак, схоже, український істеблішмент сьогодні неординарних особистостей на чолі НБУ не потребує зовсім. Все вже розписано й узгоджено. Є навіть оновлена і затверджена урядом України стратегія для державних банків. Днями її підтримав і Європейський банк реконструкції та розвитку.
Директор ЄБРР в Україні Шевкі Аджунер, як передає УНІАН, сказав щодо цього: «Я можу підтвердити, оскільки також був учасником цього процесу, що розробка стратегії проходила в формі загальної дискусії. І на сьогодні в результаті ми маємо дуже чітку стратегію, чітке бачення цілей для подальшого розвитку сектора державних банків».
Крім ЄБРР, у розробці стратегії брали участь і інші міжнародні організації - Світовий банк, Міжнародна фінансова корпорація, Міжнародний валютний фонд. Про роль НБУ, яким фактично керував у цей період Смолій, не згадується. Це може свідчити ще й про відсутність необхідних зв'язків у роботі НБУ і уряду.
Не випадково голова Ради Національного банку Богдан Данилишин вважає за необхідне посилити координацію дій центробанку у досягненні інфляційних цілей з Кабінетом міністрів. "Прийнята (центробанком) ще в березні 2016 року "дорожня карта" щодо переходу до інфляційного таргетування так і залишилася документом тільки НБУ, - написав відомий економіст у соцмережі Фейсбук. - Вона не мала відповідної імплементації у внутрішніх документах Кабміну як на рівні визначення спільної мети щодо інфляції, так і засобів і інструментів її досягнення і кроків зі створення умов, необхідних для якісного функціонування режиму інфляційного таргетування".
За словами Данилишина, попри деякі позитивні досягнення Нацбанку передумови для успішного функціонування режиму інфляційного таргетування все ще не створені. "Дійсно, завдяки діям НБУ посилено інституційну та інструментальну незалежність центробанку, знижено фіскальне домінування, зроблені позитивні кроки у посиленні підзвітності та передбачуваності. Разом з тим не виконані ключові завдання тієї ж "дорожньої карти", насамперед - забезпечення ефективної координації з Кабінетом міністрів при проведенні наших спільних цілей з інфляції і реалізації політики щодо їх досягнення", - пояснює голова Ради НБУ.
"Найбільш слабким місцем механізму монетарної трансмісії НБУ є відсутність реформування та розвитку стійкого валютного ринку, - упевнений Данилишин. - Як наслідок, інструменти хеджування валютних ризиків нерозвинені, затягнулося скасування адміністративних обмежень, перегляд і лібералізація валютного регулювання". Він вважає за необхідне внести зміни в закон "Про Національний банк України", уточнивши, що одним із керівних органів центробанку, який розробляє основні засади грошово-кредитної політики та здійснює контроль за її реалізацією, є Рада НБУ.
Словом, Данилишин зовсім не проти підсилити свою роль. І про це можна судити також і з тих неординарних пропозицій, які від нього виходять. Так, голова Ради НБУ вважає за можливе перевести частину резервів Нацбанку в фонд розвитку в держбюджеті. Суть пропозиції полягає в тому, щоб знизити розмір загальних резервів Нацбанку з 10% від обсягу грошово-кредитних зобов'язань, закріплених законом про Нацбанк, до 5-7% (з можливістю їхнього підвищення до 10% за рішенням Ради). "Такий гнучкий підхід дозволить вивільнити частину загальних резервів і збільшити обсяг коштів, які будуть перераховуватися до державного бюджету України, сформувавши в ньому спеціальний Фонд розвитку", - пропонує Данилишин.
Одночасно в уряді звучать інші пропозиції. Перший віце-прем'єр Степан Кубів, який у 2014 році чотири місяці не особливо вдало «кермував» НБУ, взагалі пропонує обмежити його незалежність у проведенні монетарної політики. На його думку, низку функцій слід передати Раді з фінансової стабільності. Більше того, Кубів взагалі поставив під сумнів «священну корову» банківської системи - незалежність НБУ. "Ми не повинні сьогодні будувати ту чи іншу незалежну установу від держави, від уряду, від Верховної Ради. Ми повинні разом працювати в цьому аспекті", - заявив він.
Чи впорається з цими викликами пропонований Президентом країни в керівники НБУ Смолій? Єдиним його вчинком, який отримав у країні резонанс, стало недавнє підвищення ставки рефінансування НБУ до 16%. Проблема лише в тому, що це рішення отримало майже одностайну негативну оцінку. А країні зараз на чолі НБУ потрібна людина, що спирається на підтримку не тільки глави держави, а й усього суспільства.
