В державній власності чимало аграрних підприємств, які крім іншого, володіють тисячами гектарів землі. Ресурсом, який міг би дозволити державним компаніям стати прибутковими і приносити користь країні.
Утім, реальність – інакша. Попри наявність в країні родючого чорнозему, українські державні та комунальні землі не приносять прибутку державі. Навіть навпаки – державі вони приносять збитки на сотні мільйонів гривень.
Так, серед державних підприємств в агропромисловій галузі є, звісно, прибуткові, але "плюси" цих компаній не перекривають "мінуси" неефективних колег.
Органи державної влади, в розпорядженні яких знаходяться такі підприємства, та, власне, керівництва останніх пояснюють це "невигідними умовами роботи" чи "невигідними договорами, які уклали попередники".
Насправді ж мова йде про нелегальний бізнес, який підігрівається ринком тіньової оренди державних земель.
Один з хрестоматійних прикладів – багатостраждальне ДП "Конярство України" із земельним банком 43 тис га землі. Його співробітництво з низкою підприємств, у тому числі через укладання договорів спільної діяльності, закінчилося мільйонними збитками для держкомпанії.
Наразі ж мова піде про ті підприємства, які знаходяться в управлінні Фонду держмайна. Що з ними відбувається, скільки платять українці за підприємства, які володіють тисячами гектарів ріллі, та як їх планують продавати, зокрема, і землю?
На продаж
Ринок землі працює вже майже два місяці і за цей час на ньому уклали більше 9 тисяч угод.
Українці купують один в одного та продають один одному ділянки, хоча насправді не менше 60% угод – це покупка землі аграрними виробниками через простих громадян і непрофільних інвесторів. У дуже дивний спосіб, але приватне землеволодіння поступово все-таки переходить в цивілізоване русло.
З державними землями все складніше. Влада не хоче прощатись з ними. Їх, як відомо, винесли за рамки реформи земельного ринку.
Земля державних підприємств – це взагалі окрема історія. Історія про приблизно 750 тис га землі, які знаходяться у постійному користуванні різних ДП. Для розуміння: їх загальна площа – це третина Волинської області або дев’ять столиць України.
Як уже зазначалось, при цьому більшість державних підприємств є збитковими. Про це свідчать дані Фонду державного майна, якому власне і передані права з управління частиною таких компаній.
"У сфері управління Фонду державного майна перебувають цілісні майнові комплекси 88 сільськогосподарських підприємств. 86 з них передало Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства наприкінці 2019 року", – повідомили у ФДМУ.
Таким чином Фонд держмайна від Мінекономрозвитку отримав близько 66 тис га земель, більшість з яких сільськогосподарського призначення.
Та насправді цифра у 88 сільськогосподарських підприємств є відірваною від реальності. На папері у підпорядкуванні Фонду держмайна хоч і знаходиться така кількість підприємств, більшість з них або "мертві" або дуже близькі до такого стану.
"Серед підприємств, які перебувають під управлінням Фонду державного майна, 30 – активні та здійснюють господарську діяльність, 29 – на стадії відновлення господарської діяльності, а 29 – не працюють", – зазначили в ФДМУ.
"Відновленням господарської діяльності" у відомстві називають процес призначення нових керівників, оформлення документації на нерухомість та повернення на баланс "незаконного відчужуваного раніше", тобто краденого.
Поняття "не працюють" означає, що такі підприємства знаходиться в жахливому стані. На них все вже або "незаконного відчужене", або відсутня документація чи навіть керівник. На звітність, договори, дані щодо обсягів врожаю та карти посівів можна і не сподіватися.
Серед найбільших агропідприємств за площею сільськогосподарських земельних ділянок, що підуть на продаж, у Фонді державного майна назвали наступну трійку:
- ДП "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" (25 філій по всій Україні.) – 17,7 тис га;
- ДП "Племрепродуктор "Степове" (вирощування великої рогатої худоби, свиней, а також зернових, олійних і кормових культур; розташоване в Миколаївській області) – 7,5 тис га;
- ДП "Благодатне" (вирощування великої рогатої худоби, свиней, а також зернових, олійних і кормових культур; розташоване в Харківській області. – 5,3 тис. га.
Всі ці підприємства пов’язують повідомлення про намагання рейдерського захоплення, спроби державних чиновників переписати їх землі на своїх чи про "незаконні відчуження" врожаю, техніки, палива тощо.
Враховуючи це, не дивно, що у них серйозний від’ємний фінансовий результат.
Лише одні збитки
У 2020 році державні агропідприємства, що знаходяться в управлінні Фонду державного майна, отримали збиток в розмірі 48,2 млн грн. Якщо цю суму, умовно, поділити на площу земель, які знаходяться у власності держпідприємств, то отримаємо 729 грн збитку на кожен гектар державної землі.
Це лише за один рік.
Звісно, ця сума не зрівняється з результатами державних аграрних гігантів. Так, наприклад, торік Державна продовольчо-зернова корпорація України – один з найбільших активів держави на агроринку під управлінням Мінекономіки – показала збитків на 5,8 млрд грн.
Хоча тенденція збитковості спостерігається серед більшості державних агропідприємств, від'ємні результати для бюджету генерують далеко не всі.
"Наразі налічується 10 прибуткових та 16 збиткових державних агропідприємств. Решта підприємств (з 88) тримаються на рівні беззбитковості або не ведуть господарську діяльність протягом років", – відповіли в ФДМУ.
Серед лідерів за прибутковістю торік з тих підприємств, що знаходяться в управлінні Фонду, назвали ДП "Благодатне" з (+2,5 млн грн), ДП "Іскра" (+1,2 млн грн) та ДП "Чутове" (+799 тис грн). Їх земельні банки становлять 5,34 тис га, 1,7 тис га та 2,7 тис га відповідно.
Антирейтинг прибутковості очолює державне підприємство "Пуща Водиця" з мінус 32,4 млн грн за 2020 рік. Підприємство має у своєму розпорядженні трошки більше 2 тис га земель і наразі знаходиться в епіцентрі декількох скандалів навколо забудови Мінського масиву та ЖК "Варшавський квартал".
Серйозний мінус показав "Державний резервний насіннєвий фонд України" – 10,5 млн грн збитків. Бронзу із земельним банком у 372 га за збитковість отримує "Знам'янський шовкорадгосп" з мінус 2,8 млн грн.
Отже, два найзбитковіших агропідприємства, що знаходяться у сфері управління Фонду державного майна, майже повністю і сформували загальний від'ємний результат у 48,2 млн грн.
Чому так відбувається?
Офіційні та не дуже причини
Причиною торішньої збитковості ДП "Пуща Водиця", як зазначають у Фонді держмайна, є не вигідні інвестиційні договори.
"Головною причиною збитковості наразі є невигідні інвестиційні договори, укладені у 2009-2014 роках. Вже подані відповідні судові позови для захисту майнових інтересів держави. Найближчими місяцями очікується врегулювання цієї ситуації зі значним покращенням фінансових показників для державного підприємства", – запевняють у відомстві.
Також у Фонді держмайна розповідають про низьку технічну оснащеність, обтяженість боргами, судові справи, арешти рахунків та майна тощо.
Назви трьох найзбитковіших державних підприємств, що зазначалися раніше, постійно згадуються в повідомленнях та розслідуваннях про незаконні відчуження, спроби рейдерства та перепису на "своїх". Однак є ще декілька напівофіційних причин, які часто йдуть пліч-о-пліч з державними підприємствами та агробізнесом.
У Фонді зазначають, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення підприємств, що обліковуються у ФДМУ, наразі не надаються в оренду. Однак це не означає, що на території "непрацюючих" підприємств нічого не відбувається.
Землі занедбаних державних компаній, що продовжують існувати лише на папері, можуть використовуватися приватними підприємствами або зовсім нелегально, або за напівлегальними договорами. Проти такого, на жаль, може допомогти лише судова система.
Так, наприклад, в деяких об'єктах ФДМУ стикається із систематичним порушенням законодавства з боку інших компаній. Співрозмовник в уряді розповів про обставини схеми, з якою зіткнулося одне з держпідприємств.
Так, наразі відбувається розслідування потенційної корупційної схеми, яка полягає у незаконній передачі органами Держгеокадастру ділянок сільськогосподарського призначення на тисячі гектар у користування третіх осіб.
За оцінками Фонду держмайна, їх сільськогосподарські підприємства в момент створення мали набагато більше земель. Тож там вважають за необхідне перевірити законність попередніх відчужень земель, що вже не належать ДП відповідно до поточної документації.
Як планують продавати
Кінцева мета, як зазначають у Фонді державного майна – залучення ефективного приватного власника. Саме тому землі цих державних підприємств не розбивають та не віддають в оренду. У Фонді вважають, що реалізація лише у вигляді єдиних майнових комплексів позитивно впливатиме на кінцеву вартість такого майна.
Наразі до переліку єдиних майнових комплексів державних підприємств, що підлягають приватизації, вже включено 16 підприємств. Питання приватизації ще 43 цілісних майнових комплексів вирішиться з прийняттям законопроєкту про розпаювання державних земель при приватизації підприємств.
Документ передбачає безоплатну передачу учасникам бойових дій та державним працівникам чи пенсіонерам до 20% та до 40% відповідно від площі сільськогосподарських угідь, що підлягають приватизації.
Попри всі перешкоди, у Фонді державного майна оптимістично дивляться на можливість приватизації як способу спочатку знищити корупцію на підприємстві, а потім передати його в приватні руки.
Так, наприклад, щодо найбільш збиткового ДП "Пуща Водиця" там мають оптимістичний прогноз на 2021 та 2022 рік, і планують вийти в плюс через оптимізацію видатків і модернізацію сільгоспвиробництва, а також за рахунок планових продажів квартир.
Як відомо, частина земель "Пущі", які знаходяться в межах Києва, забудовується, про що загадувалось раніше.
На 2021 рік для підприємства закладають вихід зі збиткового стану, а у 2022 році – отримання прибутку на рівні 100 млн грн.
#Агрорынок #приватизация #земельная реформа #земля
