2025 рік - ще один етап, сповнений стійкості, викликів та невизначеності. Це бачення команди МЕМУ.

Олександра Бетлій, Ірина Коссе, Віталій Кравчук

2025 рік став ще одним роком війни, стійкості та адаптації для України. Активна війна росії проти України тривала і позначилась на втраті територій, руйнуванні об'єктів енергетики та іншої критичної інфраструктури, включно зі залізницею та морськими портами. Тому за оцінкою ІЕД реальний ВВП зріс на близько 2%. Фінансова підтримка з боку міжнародних партнерів була стабільною завдяки ухваленому у 2024 році механізму п ERA за рахунок відсотків на знерухомлені російські активи та продовженню фінансування в рамках Ukraine Facilty. Водночас з військовою підтримкою ситуація була не така певна з огляду на обмежену допомогу з боку США, які після інавгурації Трампа президентом, весь рік вели політику "менше допомоги для примушення до миру". Попри раунди переговорів між Україною та США, та США і росією, миру досягнуто не було, що було досить очікувано зважаючи на попередню поведінку держави-агресора. Натомість протягом року зростала оборонна промисловість в Україні та комерційний імпорт оборонного обладнання та складових. Українські компанії оборонного комплексну здійснили перші кроки для початку роботи на ринку країн ЄС. Зміна підходів США до підтримки України змусила ЄС адаптувати політику та взяти на себе ключову роль у підтримці України. Виклики, ризики та непевність будуть притаманними й 2026 року. Фінансування від ЄС на цей рік очікували в межах Репараційної позики, але натомість ЄС має залучити відповідне фінансування на ринку капіталу. Україні, щоб вистояти, необхідно вчасно отримувати фінансову та військову допомогу. Це важливо і для домовленостей про мир, які потребують чітких та міцних гарантій безпеки.

Україна і Європейський Союз: переходження до нової стадії інтеграційних процесів.

У вересні 2025 року Україна успішно завершила всі скринінги по всіх розділах переговорів. Крім того, було затверджено дорожню карту реформ для першого кластера. Проте, через блокування з боку Угорщини, Європейський Союз так і не зміг ухвалити рішення щодо відкриття нових кластерів переговорів. У літній період цьому також не сприяло рішення парламенту, яке обмежувало незалежність НАБУ та САП, хоча згодом, після "революції картонок", ці зміни були скасовані.

Після тривалих дискусій та пошуку альтернативних варіантів 11 грудня відбулася неформальна зустріч міністрів країн Європейського Союзу з питань Європи та української делегації. Ця зустріч стала фактичним підтвердженням ініціативи "frontloading", що полягає в узгодженні реформ та переговорних позицій до офіційного старту переговорного процесу, розробленої Єврокомісією. Хоча офіційно кластери ще не були відкриті, фактично вступні переговори вже розпочалися в рамках трьох кластерів. Європейський Союз надав Україні погоджені всіма його країнами-членами переговорні позиції та індикатори (бенчмарки), які необхідно виконати для закриття кластерів. Визначено, що вступні переговори по інших трьох кластерах розпочнуться на початку 2026 року. Таким чином, було подолано вето Угорщини на переговірний процес, хоча її голос залишатиметься критично важливим для подальшого прогресу, включаючи офіційне відкриття та закриття кластерів. Відкриття і закриття кластерів можуть відбутись одночасно, якщо фактичні переговори завершаться до зміни позиції Угорщини.

З метою забезпечення національної координації в процесі реалізації реформ і змін, спрямованих на євроінтеграцію, уряд ініціював створення проєкту Національної програми адаптації законодавства, який планується затвердити на початку 2026 року. Ця програма має амбіційний характер і передбачає прийняття численних законодавчих та нормативних актів. Тому надзвичайно важливо, щоб уряд і парламент діяли злагоджено, активно працювали та ухвалювали важливі рішення в установлені терміни. Згідно з Національною програмою, усі заплановані заходи мають бути реалізовані в 2026-2027 роках, що є вельми амбітним завданням.

Глобальна підтримка: Виконання зобов'язань стало гіршим.

Виконання зобов'язань, які Україна взяла перед міжнародними партнерами, погіршилось у 2025 році. Тоді як у 2024 році Україна вчасно виконувала План України, що є підставою для надання допомоги з боку ЄС за Ukraine Facility, у 2025 році ситуація була зовсім інша. Передусім це може пояснюватись тим, що окремі індикатори складніші, ніж у 2024 році. Однак, на жаль, варто зазначити, що політична воля вчасно та в повному обсязі виконувати квартальні зобов'язання дещо знизилась після ухвалення Єврокомісією механізму надання часткових траншів: так, у 2025 році Україна не отримувала заплановане фінансування за Ukraine Facility за індикатори, що не було виконано, або ж отримувала зі запізненням після виконання. На кінець 2025 року Україна не виконала індикатори на суму 3,6 млрд євро зі запланованих 11,7 млрд євро. По кожному індикатору Україні даються додаткові 12 місяців на виконання, після чого остаточно втрачаються кошти. Тому важливо в січні пришвидшити роботу над виконанням Плану України, особливо з огляду на те, що багато рішень - це набуття чинності законами, а також велику потребу у фінансуванні на початку 2026 року.

Протягом року виконання Програми МВФ стикалося з певними труднощами. Завдяки гнучкому підходу фонду в умовах повномасштабної війни була відкладена реалізація частини структурних маяків, оскільки Україна не змогла їх виконати у встановлені терміни. Проте в травні відбувся восьмий перегляд Програми, і рішення про це було ухвалене Виконавчою Радою МВФ у червні. На кінець грудня п'ять індикаторів, які мали бути реалізовані до грудня 2025 року, залишалися невиконаними. Водночас у листопаді МВФ та Україна уклали угоду на рівні персоналу щодо нової чотирирічної програми на суму 8,1 мільярда доларів США, що має стати основою для міжнародної фінансової допомоги. Програма включає складні попередні заходи, які до кінця 2025 року не були здійснені. Це стосується, зокрема, законопроєкту про скасування пільги зі сплати ПДВ для платників на спрощеній системі оподаткування, а також ухвалення закону про оподаткування цифрових платформ і посилок. Внаслідок цього існують ризики, що Програма не розпочнеться в січні 2026 року, попри її важливість для залучення допомоги від міжнародних партнерів.

В цілому у 2025 році Україна отримала міжнародну фінансову підтримку у сумі 52,4 млрд дол., з яких 37,9 млрд дол. в межах інструменту підтримки ERA від Групи семи. При цьому ЄС спрямував вже в повному обсязі свій внесок в ERA - 20 млрд дол. Тому, на початок 2026 року залишився ще внесок США та інших партнерів, який за умови вчасного надходження в Україну має допомогти пройти перший квартал 2026 року. У 2025 році Україна отримала 12,1 млрд дол. (в еквіваленті) від ЄС в межах Ukraine Facility (з них 668 млн дол. в формі грантів), з яких понад третину за виконання індикаторів четвертого кварталу 2024 року. Також кошти надходили від МВФ (912 млн дол.) та Світового банку (733 млн дол.). Японія за межами ERA надала 453 млн дол., а від БРРЄ надійшло 232 млн дол. Хоча ERA - це фактично умовні зобов'язання України, які за планом не доведеться повертати Україні за рахунок власних коштів. велика частина з них були оформлені як позики та враховуються у складі державного боргу Також решта фінансування за певними винятками надходила у форматі позик. Тому державний та гарантований державою борг наблизився у 2025 році до 100% ВВП. Також Україна отримувала велику військову допомогу у 2025 році: роль ЄС в цьому посилилась через великі обмеження такої допомоги з боку США.

Міжнародне фінансування для 2026 року залишається надзвичайно важливим, і потреба в ньому перевищує 50 мільярдів доларів. Протягом більшої частини року основним потенційним джерелом фінансування обговорювалася Репараційна позика від ЄС, яка мала б бути профінансована за рахунок заморожених російських активів. Проте через негативну позицію Бельгії, яка висловилася проти цього механізму, Європейський Союз у грудні прийняв політичне рішення про залучення до 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки з ринку капіталів, щоб надати підтримку Україні. Ця допомога включатиме як військові, так і фінансові аспекти. Оскільки проект офіційного рішення ще не затверджено, деталі щодо умов, регулярності, формату надання допомоги, а також розподілу між військовою і бюджетною підтримкою залишаються невідомими. Відомо, що 20 грудня 24 країни ЄС зробили перший крок до надання кредиту Україні в рамках механізму посиленої співпраці, що дозволить здійснити фінансування без участі Чехії, Угорщини та Словаччини. Хоча формально допомога буде оформлена як кредит, Україна зможе повертати його лише з коштів, отриманих від російських репарацій або заморожених активів. Проте, Україні потрібно буде докласти значних зусиль, щоб вчасно виконати всі зобов'язання і отримати допомогу без затримок.

ВВП: Упомірковане підвищення в умовах руйнувань і значної невизначеності.

У 2025 році економіка України зростала помірно: за оцінкою ІЕД реальний ВВП зріс на близько 2% (оцінку може бути переглянуто). В кінці року багато організацій та інституцій погіршили оцінки зростання економіки через суттєві руйнування росією видобутку газу, енергетичних мереж, портової та залізничної інфраструктури. В листопаді 2025 року вперше з грудня 2024 року брак доступності до електроенергії повернувся до трійки найбільших перешкод для діяльності компаній (відповідно до опитування ІЕД). Іншими двома перешкодами весь рік були брак робочої сили та небезпека для роботи. Так, бізнес дедалі більше стикається з проблемою пошуку робочої сили, а восени стикнувся з відтоком чоловіків 18-22 років, яким дозволили виїжджати з України. При цьому безробіття за оцінкою Мінекономіки залишається високим: існує суттєвий розрив навичок, а також регіональні диспропорції між попитом та пропозицією робочої сили. Важливою перешкодою для діяльності компаній також було підвищення цін на сировину та матеріали. Частково, ймовірно, це пов'язано з девальвацією гривні по відношенню до євро. Також бізнес стикався зі зменшенням попиту та проблемою логістики.

У 2025 році урожай зернових виявився кращим, ніж очікувалося раніше. Це допомогло зменшити негативний вплив спаду в аграрному секторі на загальний економічний розвиток. Сприяння з боку попиту на продукцію оборонної промисловості позитивно вплинуло на розвиток машинобудування. Підвищений внутрішній попит на металургійну продукцію також сприяв зростанню цього сектору. Зростання в торгівлі можна пояснити збільшенням реальних доходів домогосподарств, що стало можливим завдяки зростанню зарплат і індексації пенсій, а також помірним підвищенням цін на непродовольчі товари.

З боку споживання відзначалося зростання реального кінцевого споживання домогосподарств та інвестицій, що сприяло збільшенню імпорту. Тим часом реальний експорт значно зменшився через скорочення обсягів експорту зернових та олійних культур, що стало наслідком недостатніх запасів з попередніх років. Державні витрати зросли внаслідок активних закупівель військової техніки.

Хоча ми очікували, що у 2025 році буде більшим внесок від інвестиційної частини Ukraine Facility, страхування військових ризиків та надання гарантій, але цього не сталось. Тому залишаємо ці сподівання на 2026 рік. Навряд чи буде швидко досягнуто миру цього року, а тому виклики та непевність супроводжуватимуть нас весь рік. В цілому ми очікуємо, що зростання реального ВВП у 2026 році буде лише дещо вищим за 2%.

Енергетика: Сучасний підхід до витривалості та стабільності

У 2025 році електроенергетика зазнала значних змін, переорієнтувавшись на децентралізацію та впровадження нових принципів стійкості. Протягом року енергетична інфраструктура стала об'єктом понад 4,5 тисячі атак, що призвело до втрати близько 11 ГВт генерації з початку повномасштабного вторгнення. Незважаючи на ці виклики, галузь продемонструвала помітний прогрес: було введено в експлуатацію понад 1,5 ГВт відновлювальної енергії (зокрема 1 ГВт сонячної та 500 МВт газової), а системи накопичення енергії досягли потужності понад 500 МВт, що відповідає половині потреб, розрахованих "Укренерго". У вересні експорт електроенергії досяг рекордного рівня в 635 тис. МВт-год, але вже в листопаді його було повністю зупинено через масовані атаки з боку росії. У законодавчій та регуляторній сферах важливими подіями стали перехід на європейський стандарт напруги 230 В, впровадження паспортів енергонезалежності для регіонів та запуск цифрового Реєстру об'єктів відновлювальної енергетики. Водночас галузь зіткнулася з серйозною борговою кризою, коли взаємні заборгованості між учасниками ринку перевищили 40 млрд грн. Для вирішення цієї проблеми парламент виділив 10 млрд грн з коштів "Укренерго" для погашення боргів перед балансуючим ринком та виробниками відновлювальної енергії. Додатково "Укренерго" реструктуризувало "зелені" облігації на суму 825 млн доларів до 2031 року. Рік закінчився значними кадровими змінами, включаючи відсторонення керівництва Міненерго через виявлення масштабної корупції в "Енергоатомі".

У 2025 році газова промисловість вступила у нову стадію, ставши першим випадком, коли з 1 січня було повністю зупинено транзит російського газу. Це стало причиною зміни підходів до функціонування газотранспортної системи (ГТС) та зміцнення співпраці з європейськими операторами, включаючи Трансбалканський коридор та імпорт зрідженого природного газу (LNG) зі США через термінали в Греції та Польщі. Власний видобуток газу зменшився приблизно на 6-7%, досягнувши 16,9 млрд кубометрів, що було наслідком руйнування видобувних потужностей внаслідок агресії Росії, яка в жовтні призвела до тимчасового виведення з експлуатації до 60% цих потужностей. Загальний обсяг імпорту (включаючи комерційні перетоки до України та газ у режимі митного складу) склав 6,3 млрд кубометрів, більшість з яких забезпечив "Нафтогаз" за рахунок міжнародної фінансової допомоги. У лютому 2025 року відбулося знакове постачання — перше експортне відправлення українського біометану до ЄС. В Україні вже функціонують п’ять заводів з виробництва біометану. Значним досягненням стало виграшне рішення арбітражу проти "Газпрому" у червні, згідно з яким компанію зобов'язали виплатити 1,37 млрд доларів, хоча ймовірність виконання цього зобов'язання лишається під питанням. Фінансова ситуація в секторі залишалася складною через механізм покладених спеціальних обов'язків (ПСО), який створював "фінансову діру" в "Нафтогазі": компанія купувала газ за ринковими цінами, але продавала його за заниженими адміністративними тарифами. У четвертому кварталі 2025 року "Нафтогаз" змушений був шукати додаткове фінансування для імпорту газу, щоб компенсувати втрати від зменшення внутрішнього видобутку.

Нафтова галузь зосередилася на забезпеченні внутрішнього ринку та залученні інвестицій у видобуток попри систематичне нищення переробної інфраструктури. Протягом року ворог повністю знищив нафтопереробний завод у Мерефі та атакував нафтобазу SOCAR на Одещині. З 1 травня законодавство зобов'язало додавати не менше 5% біоетанолу до бензинів марок А-92 та А-95. У сфері видобутку "Укрнафта" розпочала геологорозвідку на великій Олеській площі, де очікується видобуток як традиційних, так і нетрадиційних покладів (сланцевого газу та нафти щільних колекторів). Крім того, уряд оголосив нові конкурси на розробку нафтогазових ділянок на умовах угод про розподіл продукції із ресурсною базою 55 млн тонн вуглеводнів, що передбачають пріоритетне право викупу продукції партнерами зі США.

У 2025 році вугільна індустрія зіткнулася з надзвичайно складними умовами через наближення бойових дій до основних районів видобутку. Кількість активних шахт в Україні зменшилася до 14, тоді як у 2014 році їх налічувалося 145. Запланований річний обсяг видобутку знизився до приблизно 15 мільйонів тонн. Незважаючи на те, що на складах теплових електростанцій до початку осені зберігалися рекордні 2-3 мільйони тонн вугілля, атаки на збагачувальні фабрики, зокрема на "Алмазну", ускладнили процес обробки сировини. Ситуація в галузі здебільшого залежала від шахт "Павлоградвугілля" та "Львіввугілля", які, незважаючи на регулярні обстріли та відключення електрики, продовжували працювати. Одночасно спостерігався різкий зріст імпорту вугілля.

Транспорт: Перешкодний марафон

У 2025 році морський транспорт залишався основним каналом для українського експорту, незважаючи на постійні ракетні та дронові атаки, які завдали шкоди понад 500 об'єктам портової інфраструктури та 116 цивільним суднам. Український морський коридор забезпечив перевезення більше 162 мільйонів тонн вантажів, з яких 98 мільйонів тонн становили зернові, за участю приблизно 7 тисяч суден з моменту його запуску. Важливими подіями стали відновлення регулярних контейнерних маршрутів з портів Чорноморськ та Одеса до Туреччини, а також часткове відновлення поромного сполучення з Болгарією та Грузією. Незважаючи на безпекові виклики, порти продовжують функціонувати, а впровадження цифрової системи "DocPort" розпочало процес автоматизації портової логістики.

Рік для залізничного транспорту виявився непростим з фінансової та операційної точки зору через зниження обсягів вантажних перевезень і численні атаки на інфраструктуру. "Укрзалізниця" відзначила значне зменшення перевезень зерна (-28% за 11 місяців) та вугілля, що, разом із наслідками потужної кібератаки, яка тривала сім тижнів навесні, призвело до очікуваного річного збитку в сумі 15,4 млрд грн. Для забезпечення фінансової стабільності компанія запропонувала підвищити тарифи на вантажні перевезення та скоротити адміністративний персонал. Це питання наразі перебуває на розгляді уряду. Водночас галузь досягла важливих успіхів у процесі євроінтеграції: було відкрито ділянку євроколії між Чопом і Ужгородом за підтримки фінансування з боку ЄС та ЄІБ. Раніше Чоп вже був з’єднаний колією стандарту ЄС з залізничною мережею сусідніх держав.

Автомобільна галузь у 2025 році зосередилася на інтеграції до стандартів ЄС та цифровізації кордонів. "Транспортний безвіз" із Євросоюзом було продовжено до 2027 року, що зобов'язує українських перевізників використовувати смарттахографи та дотримуватися європейських норм контролю. Система "єЧерга" стала обов'язковою для всіх вантажівок масою від 3,5 тонн, що дозволило бізнесу економити значні кошти завдяки скороченню часу очікування. Проте впровадження нової європейської системи Entry/Exit System (EES) та ремонтні роботи на ключових пунктах пропуску, таких як "Рава-Руська" та "Краковець", спричиняли в окремі періоди значні затримки та черги на кордонах.

Зовнішньоекономічна діяльність: Різкий ріст імпортних поставок на фоні стабільності експорту.

Протягом 11 місяців 2025 року експорт товарів у доларовому вимірі скоротився на 3,5% відповідно до даних Національного банку України. Це зниження було зумовлене виснаженням запасів зерна та олійних культур, які були зібрані в попередні роки, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Проте падіння виявилося меншим, ніж прогнозувалося, завдяки підвищеним середнім експортним цінам на зернові та олійні, а також збільшенню експорту багатьох інших категорій товарів, включаючи сільськогосподарську продукцію (крім зерна та олійних) та промислові товари. Експорт продукції гірничо-металургійного комплексу не зріс, незважаючи на відносно стабільний попит на українські товари з-за кордону та функціонування Українського морського коридору, що ускладнювалося російськими атаками та глобальним перевиробництвом.

Зростання попиту з боку сил оборони та оборонної промисловості та збільшення потреб в енергетичному імпорті та товарів, важливих для проходження періодів з виключенням електроенергії через російські атаки, заплановане на 2026 рік скасування пільг на імпорт електромобілів потягнули за собою різке зростання імпорту. Імпорт товарів зріс на 22,3% дпр за 11 місяців 2025 року. Найбільше зріс імпорт машин і обладнання (на 36% дпр). Це відображало зростання попиту на дрони та автомобілі для потреб фронту, а також на складові для потреб оборонної промисловості. Російські атаки також збільшили імпорт енергоносіїв. Попит на споживчі товари зростав значно помірніше, а імпортні ціни на енергоносії в середньому були значно нижчими, ніж минулого року.

Державний бюджет: Внутрішні надходження виявилися недостатніми для фінансування витрат на оборону.

Протягом року Закон про Державний бюджет зазнав кількох істотних змін, які були спрямовані на фінансування оборонних витрат, що перевищували початкові прогнози. Основною причиною цього стало те, що бюджет формувався на основі припущення про зменшення інтенсивності бойових дій у середині 2025 року, тоді як насправді ситуація лише ускладнилася. Крім того, Україна не отримала очікувану військову допомогу від США у натуральному вираженні, що змусило перенести заплановані оборонні закупівлі на початок року. У результаті вже влітку парламент вніс зміни, подані урядом, до Закону про Держбюджет на 2025 рік, збільшивши фінансування оборони та безпеки на 412 млрд грн. Це фінансування планувалося отримати за рахунок 65 млрд грн економії на обслуговуванні державного боргу, 11 млрд грн скорочення інших витрат, 147,5 млрд грн додаткових надходжень від податку на доходи фізичних осіб та податку на прибуток підприємств, а також 184,9 млрд грн від додаткових запозичень через облігації внутрішньої державної позики. Осінню були ухвалені ще одні зміни, що передбачали збільшення витрат на оборону на 300 млрд грн, частина яких була спрямована з позики ЄС за механізмом ERA. Таким чином, вперше з початку широкомасштабної війни внутрішніх доходів виявилося недостатньо для повноцінного фінансування сектора оборони та безпеки, що зумовило необхідність залучення частини міжнародної допомоги (після узгодження з ЄС).

В цілому, за попередньою інформацією Мінфіну доходи загального та спеціального фонду Державного бюджету становили 3 815 млрд грн, що на 22% вище за показники 2024 року. Так, зросли доходи від всіх основних податків. Вищі заробітні плати та підвищення ставки військового збору сприяли збільшенню доходів від ПДФО. Прибутки державних банків, які оподатковували за ставкою 50%, сприяли збільшенню доходів від ПнПП. Більше споживання сприяло підвищенню доходів від ПДВ. Водночас нижчий за очікуваний оподатковуваний імпорт в гривневому еквіваленті (що частково було наслідком сильнішою гривні, ніж припускали в параметрах бюджету), призвели до суттєвого недовиконання плану з ПДВ на імпорт. Кошти, отримані від ОВДП, також були нижчими за переглянутий план. Водночас уряд отримав очікувану міжнародну допомогу, що допомагало фінансувати видатки, які в грудні знову були рекордними.

У цілому, як і раніше, більша частина бюджетних витрат, понад 50%, йшла на оборону. Незважаючи на високу невизначеність протягом року, уряд продовжував фінансувати всі існуючі соціальні програми, а також ініціативи підтримки бізнесу через кредити під 5-7-9% та надання грантів. Протягом року продовжували діяти програми національного кешбеку, а наприкінці року Президент знову оголосив про зимову підтримку для громадян у розмірі 1000 грн, яка скоріше виглядає як популістський захід. Для найбільш вразливих верств населення допомога становила 6500 грн. Окрім того, уряд виділив 8 млрд грн для "Укрзалізниці", що можна трактувати як компенсацію за тарифи на пасажирські перевезення, які були нижчими за собівартість.

Майже все фінансування відновлення та відбудови у 2025 році покривалось міжнародними фінансовими організаціями в межах різних проєктів. Зокрема йдеться про проєкти за фінансування Світового Банку та Європейського інвестиційного банку. Під час року уряд впроваджував реформу системи управління публічними інвестиціями, за механізмами та критеріями якого почали виділяти кошти на фінансування проєктів від ЄІБ. Також відповідно до нових підходів було виділено фінансування з програми Державного фонду регіонального розвитку. Для збільшення прозорості тепер всі проєкти подаються через систему DREAM.

Рік завершився успішною реструктуризацією ВВП варантів, що знизило ризик високих виплат у разі швидкого відновлення після війни. Водночас, у меморандумі, присвяченому восьмому перегляду програми МВФ, вже вказувалася можливість повторної реструктуризації Єврооблігацій, які були раніше реструктуризовані у 2024 році. Це обумовлено тим, що активні бойові дії тривають, а рівень невизначеності залишається високим.

Інфляція: Сповільнення у другій половині року

У листопаді 2025 року інфляція у річному виразі сягнула 9,3% дпр порівняно з 11,2% дпр у листопаді 2024 року. Це відображало прискорення інфляції, яке почалось з інфляції на рівні 3,2% дпр у квітні 2024 року і закінчилось, коли інфляція сягнула 15,9% дпр у травні 2025 року. Надалі інфляція поступово сповільнювалась.

Проте, у 2025 році середні ціни залишалися значно вищими в порівнянні з попереднім роком на протязі всього періоду. Це було зумовлено підвищеними витратами, зокрема на оплату сировини, а також значними коливаннями цін на різні товарні групи. На більш конкурентних ринках, особливо для товарів і послуг, які не були пріоритетними для споживачів, підвищення цін відзначалося помірним темпом. Наприклад, це стосується більшості непродовольчих товарів, за винятком лікарських засобів та медичних товарів. У випадках з товарами з меншою конкуренцією, або коли виробники могли вибирати між експортом і постачанням на внутрішній ринок (як, наприклад, у випадку з деякими м'ясними та молочними продуктами), зростання цін виявилося значно виразнішим. Це стосується більшості продуктів харчування, ліків, медичних послуг та послуг зв'язку. Крім того, уряд контролював інфляцію, зберігаючи незмінними тарифи на ряд комунальних послуг та залізничні перевезення пасажирів.

У 2026 році тиск на ціни з боку витрат, ймовірно, збережеться, що стримуватиме подальше сповільнення інфляції. Також Уряд може переглянути деякі тарифи для поліпшення ситуації в "Нафтогазі", "Укренерго" та комунальних компаніях водо та теплопостачання.

Монетарна політика: Балансування між стримуванням інфляції та підтримкою економіки

У 2025 році НБУ, як і раніше, намагався утримувати макроекономічну стабільність під час російської агресії. Для цього він як і раніше зосереджував зусилля на стримуванні інфляції та підтримці курсу гривні, при цьому уникаючи надмірного тиску на економічну активність.

Отже, Національний банк України в першому кварталі підвищив облікову ставку з 13% до 15,5% річних і залишав її на тому ж рівні протягом другої половини року. Цей підхід став компромісом між необхідністю контролювати інфляцію та бажанням уникнути додаткового негативного впливу на вже нестабільне економічне зростання. У разі більш потужної економіки облікова ставка, ймовірно, була б ще вищою.

В кінці року курс гривні до долара США залишався на рівні, близькому до початкового. Протягом року гривня спочатку зміцнилася відносно долара, але до завершення року повернулася до показника близько 42 грн за долар. При цьому різке зниження вартості долара по відношенню до євро призвело до зниження купівельної спроможності гривні в країнах єврозони більш ніж на 13% за рік. Інтервенції Національного банку України для балансування приватного попиту на іноземну валюту та підтримки курсу у 2025 році становили 36,2 млрд доларів, що трохи перевищує показник попереднього року – 34,8 млрд доларів. Завдяки високим обсягам зовнішньої допомоги, резерви НБУ на кінець листопада 2025 року перевищили 54,7 млрд доларів, у порівнянні з 43,8 млрд на кінець 2024 року.

За нашими очікуваннями, у 2026 році будь-яке зниження облікової ставки буде помірним, як про це наразі сигналізує НБУ. Зважаючи на те, що інфляція в Україні залишатиметься вищою, ніж у торговельних партнерів, ймовірне певне ослаблення гривні до долара і євро. Втім зважаючи на очікувані значні надходження зовнішньої допомоги та високі обсяги міжнародних резервів будь-які зміни курсу будуть керованими за збереження базового сценарію розвитку подій.