Український бізнес дедалі обережніше бере кредити. Через постійні російські обстріли та ризик втратити виробництво, склади чи інші активи компанії відкладають інвестиції та плани розвитку.
Це сигнал тривоги для економічної ситуації. Зниження обсягу кредитування призводить до скорочення інвестицій та нових виробничих потужностей. Економічне зростання фактично зупинилося: за даними уряду, протягом восьми місяців ВВП України не показав жодних позитивних змін.
Чому бізнес не поспішає позичати гроші, чим це загрожує економіці та як Національний банк намагається пожвавити кредитування - розбиралася LIGA.net.
**Причини охолодження кредитного ринку** У вересні обсяг чистих гривневих кредитів для бізнесу зріс лише на 0,7% у порівнянні з серпнем, тоді як у червні-серпні цей показник становив 3,9-4,4%. "Без програми "5-7-9%" гривневий портфель навіть дещо скоротився, а кредитування у вересні підтримувалося лише через державні канали", - зазначає старший макроекономіст KSE Institute Михайло Ребрик. Хоча річні темпи кредитування демонструють зростання, це є наслідком низької бази порівняння. Кредити продовжують брати лише великі компанії, причому, в основному, у валюті та для реструктуризації попередніх боргів. Малий і середній бізнес, вперше з початку 2023 року, не виявив збільшення попиту на кредити у третьому кварталі, за інформацією пресслужби НБУ. Більше того, попит на гривневі кредити взагалі не зріс. "Бізнес не в змозі гарантувати стабільне повернення кредитів за існуючими ставками", - коментує ситуацію член Українського товариства фінансових аналітиків Андрій Шевчишин. Після підвищення облікової ставки НБУ до 16% наприкінці вересня кредити для бізнесу стали дещо дорожчими. Компанії, які залучають кредити, в основному, використовують їх для поповнення оборотного капіталу, тобто для фінансування поточних операцій. Водночас інвестиційні плани в нове обладнання значно ослабли. За даними опитування НБУ, баланс відповідей про інвестиції впав до 10,4% з 15,5% у попередньому кварталі. Найімовірніше, це сповільнення пов'язане з безпековими ризиками. Розрушення виробництв і складів потребує інвестицій у відновлення, але невизначеність через постійні обстріли змушує відкладати капіталовкладення, пояснює аналітик експертної мережі АНТС Сергій Шишко. **Стан кредитного ринку** Проте попит на кредити - це лише частина загальної картини. Інша важлива складова - готовність самих банків надавати кредити. Вимоги фінансових установ до позичальників наразі посилюються, і рівень схвалення заявок на кредити знизився для всіх основних видів позик вперше з середини 2024 року. "Банки діють селективно", - пояснює адвокат юридичної компанії "Приходько та партнери" Ілля Колесник. Тепер банки уважніше оцінюють ризики, пов'язані з локацією активів, адже існує ймовірність, що вони можуть потрапити під обстріли. Зростають вимоги до якості застави та страхування майна, а також уточнюються умови щодо форс-мажорних обставин. При прогнозуванні грошових потоків важливою стала оцінка чутливості EBITDA (прибуток до оподаткування та обслуговування боргів) до різних стресових сценаріїв, зокрема, блекаутів, зростання вартості пального та логістики, а також нестачі кадрів. "Чим коротший горизонт прогнозування, тим менший термін кредиту", - зазначає директор департаменту корпоративних ризиків Райффайзен Банку Олександр Міцура. Найбільші труднощі з отриманням кредитів спостерігаються у підприємств, розташованих у регіонах з високими військовими ризиками, а також у малому та середньому бізнесі, який не має достатнього забезпечення для отримання кредиту. Це створює ризик поглиблення регіональної економічної нерівності, попереджає директорка консалтингової компанії Smart Corporate Service Олена Нусінова. **Дії НБУ** В умовах зниження попиту з боку бізнесу та обережнішої політики банків НБУ намагається активізувати кредитування. 14 жовтня регулятор ухвалив третій пакет стимулів за три місяці. Попередні були введені в серпні та вересні. Цього разу зміни стосуються підприємств у сфері оборони та енергетики, які виконують державні замовлення. Тепер вони можуть використовувати майбутні надходження за державними контрактами в якості застави, причому коефіцієнт врахування такої застави зріс з 0,3 до 0,75. Нацбанк таким чином визнає державні контракти надійними інструментами. Проте, як зазначає фінансовий аналітик Андрій Шевчишин, існують ризики, пов'язані з можливістю скорочення державних видатків, які можуть вплинути на виконання контрактів. Також НБУ дозволив банкам приймати в якості застави товари в обороті або переробці, що стосується не лише оборонних компаній, але й ритейлерів та підприємств харчової промисловості. Іще одне важливе рішення НБУ - можливість враховувати прогнозні показники майбутніх доходів позичальників при оцінці їх платоспроможності. Ця норма раніше діяла лише для прифронтових територій, але тепер поширюється на ширший ринок. **Перспективи кредитування** Оцінки втрат українського бізнесу від обстрілів цього року вже становлять $7,7 млрд, тож для відновлення потрібні інвестиції на порівнянну суму. Проте бізнес не поспішає залучати ці кошти через високі відсоткові ставки та суворі вимоги банків до застави, а також через високі військові ризики. НБУ намагається вирішити цю проблему своїми заходами, але їхній ефект може бути обмеженим. "Це скоріше побажання НБУ, ніж обов'язкове рішення для банків", - підкреслює фінансовий аналітик Андрій Шевчишин. Сергій Шишко з АНТС вважає, що стимулюючі заходи НБУ не створюють нових платоспроможних проектів, а ліквідність у банках вже існує, проте бізнес не готовий до активного кредитування через продовження обстрілів та пов'язані з цим фінансові ризики. "Кредитування стає набагато практичнішим. Підприємці уважно розглядають свої майбутні грошові потоки і рідше беруть кредити просто для розвитку", - говорить директорка департаменту малого та середнього бізнесу Глобус Банку Оксана Шульга. "У мирний час кредити здебільшого фінансують майбутнє зростання, тоді як у воєнний - компенсують втрати та підтримують поточну діяльність", - резюмує економістка Ольга Нусінова.
#
