Більше для ЗМІ, ніж для громадян: Чому Мінцифри ініціює пілотний проект 5G

Ввечері 1 листопада міністр цифрової трансформації Михайло Федоров повідомив про запуск пілотного проєкту з впровадження 5G-зв'язку в трьох містах. Для його реалізації уряд ухвалив відповідні зміни до постанови про використання радіочастот.

"Пілотний проект розрахований на два роки, проходитиме в два етапи та охоплюватиме три міста. Його основна мета полягає в дослідженні сумісності 5G технологій із військовим обладнанням. У цьому процесі братимуть участь НКЕК (Національна комісія з регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та послуг поштового зв'язку - ЕП) разом з Українським державним центром радіочастот", - зазначив міністр.

Дискусії щодо впровадження 5G-зв'язку в Україні тривають вже понад п'ять років. Ще за часів президентства Петра Порошенка було підписано указ, що стосується реалізації технології мобільного зв'язку п'ятого покоління в країні. Проте, справжнє впровадження цієї нової технології в широкодоступні мережі, ймовірно, відбудеться не так швидко, як очікувалося.

Заява Федорова щодо початку пілотного проєкту в трьох містах не свідчить про повноцінне впровадження мережі для їхніх жителів. Скоріше за все, тестування та перші етапи реалізації відбуватимуться на локальному рівні, і навіть ті, хто матиме змогу підключитися до 5G, навряд чи помітять істотні зміни в порівнянні з 4G.

Учасники ринку телекомунікацій, з якими спілкувалася ЕП, вважають такі заяви з боку влади частиною комунікаційних кампаній, спрямованих на залучення уваги. Чому так відбувається?

1 листопада 2024 року уряд України ухвалив значні зміни до плану розподілу та використання радіочастотного спектру, що викладено на 143 сторінках. Відповідно до пояснювальної записки до урядової постанови, що потрапила до редакції ЕП, впровадження пілотного запуску 5G в країні заплановано в два етапи. Цей процес проходитиме у трьох містах.

Відповідно до планів урядовців, головною метою тестування технології 5G є визначення, чи матиме нове телекомунікаційне обладнання вплив на функціонування військових мереж.

"На першому етапі ми маємо намір визначити два спектри для 5G: 700 МГц і 3400-3800 МГц. Теоретичні підготовчі роботи для діапазону 700 МГц вже завершені, однак для переходу до практичної реалізації необхідно отримати погодження з військовими. У період активних бойових дій вони не можуть це дозволити, оскільки постійно ведуть бойове чергування," - зазначив у серпні 2023 року директор департаменту розвитку мобільного зв'язку Міністерства цифрової трансформації Станіслав Прибитько.

На думку фахівця в галузі телекомунікацій Романа Хіміча, такі перевірки є звичайною практикою, спрямованою на мінімізацію ризиків взаємних радіозавад при експлуатації 5G.

Кілька джерел на телекомунікаційному ринку розповіли ЕП, що Львів стане першим містом для проведення цього тестування. Якщо обладнання не завадить діяльності військових, планується розширення проєкту на Київ та Одесу.

На справді, мобільні оператори вже кілька разів проводили випробування технології 5G за погодженням з урядом. Наприклад, у травні 2024 року компанія Vodafone разом із фінським виробником телекомунікаційного обладнання Nokia організували тестову зону 5G на базі інноваційного центру "Промприлад" в Івано-Франківську.

Обговорювати повноцінний старт мережі в зазначених містах поки що передчасно. Найпевніше, впровадження нової технології розпочнеться з кількох базових станцій, а не охопить усе місто одразу. "Розгортання мережі починається з окремих точок, тому в зонах тестування користувачі зможуть підключитися до 5G", - зазначає Хіміч.

Представники галузі телекомунікацій, з якими спілкувалася ЕП, підкреслюють, що для впровадження 5G в Україні потрібно здійснити конверсію радіочастотного спектра. Це передбачає, що діючі користувачі повинні звільнити деякі частоти для задоволення нових вимог.

"Спочатку потрібно провести конверсію, а вже потім — аукціон, де мобільні оператори матимуть можливість придбати ці частоти або отримати їх умовно за символічну суму в 1 гривню, зобов'язуючись при цьому розробити мережу у встановлені терміни. Проте, зазвичай в Україні частоти надаються виключно за фінансову компенсацію", — підкреслив Олександр Глущенко, колишній член правління Інтернет асоціації України (ІнАУ).

Федоров підкреслив, що рішення, ухвалене урядом 1 листопада, призведе до завершення використання частот у діапазоні 694-862 МГц для аналогового та цифрового телебачення, що відкриє ці ресурси для мобільного зв'язку.

За словами Глущенка, для користувачів, які приймали телевізійний сигнал на цих частотах, особливих проблем не виникне. Потрібно буде тільки в режимі автопошуку переналаштувати прийом сигналу на нові частоти.

У свою чергу, компаніям, які зараз використовують частоти в діапазоні 694-862 МГц, доведеться пройти більш тривалий і затратний процес переходу, оскільки їм потрібно буде придбати та налаштувати нове обладнання для трансляції на нових частотах.

У 2018 році, під час аукціону на радіочастоти в діапазоні 2500-2700 МГц, компанія Ріната Ахметова, ТОВ "ММДС-Україна", отримала виплату у розмірі 500 мільйонів гривень.

У зв'язку з цим постає питання, хто ж покриє витрати на перехід мовників на нові частоти. Лаконічна відповідь - це будуть споживачі послуг мобільних операторів. "Ймовірно, що суми компенсацій, які вимагатимуть компанії, що раніше використовували ці частоти, повинні будуть компенсувати мобільні оператори, які змагатимуться за вільні частоти на аукціонах", - зазначає Хіміч.

На сьогодні частоти дециметрового діапазону 470-862 МГц у країні використовує провайдер загальнонаціональної мережі цифрового телебачення Т2 - компанія "Зеонбуд". Проте, як повідомляє Глущенко, розмов щодо переходу "Зеонбуд" на нові частоти, конверсію чи оплату за перехід на інші частоти в повоєнний період не велись.

Технологія 5G забезпечує суттєво підвищену швидкість інтернет-з'єднання, що створює нові можливості для споживачів і підприємств. У той час як 4G забезпечує комфортний доступ до інтернету на мобільних пристроях, 5G значно випереджає його за показниками швидкості, надійності та обсягу переданих даних.

Однак повноцінно усвідомити переваги 5G над 4G користувачі навряд чи зможуть. Річ у тім, що для звичайного щоденного користування вистачає і хорошого покриття 4G, а значне збільшення швидкості просто не буде помітне під час спілкування в месенджерах чи скролінгу соціальних мереж.

Як підкреслює Хіміч, максимально заявлені швидкості мобільного інтернету в мережах 5G можуть бути досягнуті тільки в контрольованих лабораторних умовах, тоді як реальні показники для звичайних користувачів будуть значно скромнішими.

5G є ідеальним вибором для бізнесу, оскільки відкриває можливості для впровадження ефективних рішень у сферах смарт-міст, промислової автоматизації та автономного транспорту. Завдяки високій пропускній здатності та мінімальній затримці ця технологія дозволяє управляти інфраструктурою, забезпечувати безпеку, здійснювати моніторинг обладнання та автоматизувати виробничі процеси.

5G також забезпечує надійний зв'язок між автономними автомобілями та дорожньою інфраструктурою, що підвищує рівень безпеки й створює можливості для розвитку нових бізнес-моделей в умовах інтернету речей.

На практиці комерційний успіх п'ятого покоління мобільного зв'язку поки що обмежений, оскільки деякі з раніше згаданих напрямків ще не досягли достатнього розвитку або не вимагають 5G для своєї ефективної роботи. Внаслідок цього споживачі та бізнеси по всьому світу поступово переходять на нові технології, і за прогнозами до кінця 2025 року частка 5G серед усіх мобільних підключень складе лише 25%, що значно менше, ніж у випадку з 4G.

Учасники дискусії ЕП, що займаються телекомунікаціями, стверджують, що до закінчення війни або припинення активних бойових дій обговорювати реальне впровадження технології 5G не доцільно.

У супровідній записці до проекту постанови уряду зазначається, що 31 грудня 2022 року Міністерство цифрової трансформації отримало звернення від Міністерства оборони, в якому МОУ запропонувало обговорити можливість реалізації практичних вимірювань п’ятого покоління мобільного зв’язку після закінчення воєнного стану.

"Дискусії щодо запровадження 5G розпочалися ще за міністра інфраструктури Володимира Омеляна. Як тоді, так і сьогодні, подібні заяви виглядають більше як PR-ініціативи, ніж дійсно перспективні проекти," - зазначає Хіміч. На його думку, в даний час цю ідею активно підтримує Мінцифри.

Основним аспектом впровадження технології 5G є фінансове навантаження на телекомунікаційні компанії. Наприклад, 6 березня 2018 року оператори Київстар, Vodafone та lifecell спільно інвестували 5,4 мільярда гривень у шість лотів у діапазоні 1800 МГц.

Не менш значущим є ринковий фактор та можливий попит на нові послуги у операторів після повного впровадження технології 5G. "Для того, щоб впровадження технології стало економічно вигідним для операторів, необхідно, щоб щонайменше 50% користувачів мали телефони, що підтримують 5G," - зазначає Глущенко.

Як зазначив Федоров, повний запуск 5G в Україні очікується до 2030 року. Представник одного з операторів мобільного зв'язку вказав, що впровадження п'ятого покоління мобільного зв'язку в найбільших містах може відбутися швидко і без серйозних перешкод, якщо держава буде готова реалізувати ліцензії за мінімальною ціною.

"Необхідно також врахувати, якою буде демографічна ситуація, економічний стан та розвиток промисловості до умовного завершення війни, а особливо в період післявоєнного відновлення. Ці фактори суттєво вплинуть на майбутні перспективи та, найголовніше, на потребу в швидкому впровадженні технології 5G. Можливо, покриття не зможе охопити всю територію України, а працюватиме лише в великих містах, де існує попит з боку абонентів," - зазначає Глущенко.

#lifecell #4G #Київстар #5G #Nokia #Україна #Президент (державна посада) #Міністерство оборони (Україна) #Уряд України #Київ #Мобільна телефонія #Пошта #Одеса #Львів #Частота #Фінляндія #Тестування #Телекомунікації #Інтернет #Місто #Бойові дії #Івано-Франківськ #Інтернет Асоціація України #Сигнал #Аукціон #Цифрове телебачення #Vodafone Україна #Аналоговий сигнал #Електромагнітні перешкоди #Радіочастотний спектр #Петро Порошенко #Автоматизація #Володимир Омелян #Рінат Ахметов

Читайте також

Найпопулярніше
Замкнена вертикаль. Що таке Вищий антикорупційний суд і чому його створення бояться політики?
Запит на справедливість або популізм?
Субсидія за новими тарифами: чи вистачить в бюджеті грошей
Актуальне
Прем'єр-міністр Норвегії поділився інформацією про те, чи планує країна реагувати на нові тарифи, введені Трампом.
Литва виділить 20 мільйонів євро на підтримку експортерів, які зазнають збитків внаслідок тарифів, введених Трампом.
Угорський урядовець висловив звинувачення на адресу Брюсселя щодо нових тарифів, запроваджених адміністрацією Трампа.
Теги