Бізнес Німеччини змістив свою увагу на Україну та регіон Центральної Азії.

Україна стала ключовим зовнішньоекономічним партнером Німеччини в пострадянському регіоні, зауважує Східний комітет німецької економіки.

Польща поступово набуває все більшої ваги для експортної економіки Німеччини, ставши важливішим ринком для її товарів, ніж Китай. За підсумками 2024 року вона зайняла четверту позицію серед найбільших імпортерів німецької продукції, поступаючись лише США, Франції та Нідерландам. Цей факт підкреслює зростаючу значущість колишніх соціалістичних країн Центральної та Східної Європи для німецького бізнесу.

Інтереси ділових кіл Німеччини в цих країнах, а також в Україні, Росії, Казахстані , Узбекистані та інших пострадянських державах представляє та лобіює Східний комітет німецької економіки (Ost-Ausschuss der Deutschen Wirtschaft, OA). Про перспективи співпраці з 29 державами регіону йшлося під час пресконференції представників цієї впливової підприємницької організації, що відбулася 11 лютого в Берліні. На ній, зокрема, було представлено й опитування, проведене серед німецьких фірм: Польщу, Румунію та Україну вони назвали найперспективнішими країнами для інвестицій на сході Європи.

Важливими темами пресконференції стали подальше поглиблення економічних зв'язків із Польщею та необхідність прискорення процесу вступу до Євросоюзу держав Західних Балкан. Як наголошували учасники заходу, найбільшого успіху на цьому шляху досягла Чорногорія, і голова Східного комітету Катріна Клаас-Мюльгойзер (Cathrina Claas-Mühlhäuser) висловила сподівання на її якнайшвидший прийом до ЄС.

Проте, ключова частина її виступу, а також більшість запитань від журналістів зосереджувались на темі співпраці з пострадянськими країнами, зокрема - з Україною, а також з державами Центральної Азії.

Щодо Росії, яка тепер займає 45-те місце серед зовнішньоторговельних партнерів Німеччини, Катріна Клаас-Мюльгойзер зауважила, що "про цю країну важко сказати щось значне", оскільки вона "економічно вийшла з фокусу". Експертка не виключила, що в майбутньому — "можливо, через 20 років" — ситуація може покращитися, але наразі Східний комітет не вживає жодних заходів для відновлення німецько-російських бізнес-відносин.

Цілком інакша ситуація спостерігається в Україні, яка тепер вважається найважливішим зовнішньоторговельним партнером Німеччини на пострадянському просторі, випередивши Росію — ще кілька років тому це здавалося абсолютно неможливим. У 2024 році експорт німецької продукції до України зріс на 17% і досягнув 8,2 мільярда євро, як свідчать дані Федерального статистичного відомства Німеччини (Destatis), оприлюднені в Берліні.

"Це далеко не лише постачання озброєнь, але вони теж входять у цю суму", - пояснив, відповідаючи на одне із запитань, виконавчий директор Східного комітету німецької економіки Міхаель Гармс (Michael Harms).

Проте Україна привертає все більшу увагу в Німеччині не лише з боку експортерів, а й серед інвесторів, незважаючи на триваючу російську агресію. Наприклад, Катріна Клаас-Мюльгойзер зазначила, що німецькі компанії, такі як виробники будівельних матеріалів Knauf та Fixit, активно збільшують свої виробничі потужності в західній частині України.

У найближчі роки обсяги інвестицій в українську економіку можуть значно збільшитися, про що свідчать результати опитування серед німецьких компаній, проведеного Східним комітетом у співпраці з міжнародною консалтинговою компанією KPMG. Згідно з цими даними, третина респондентів планує здійснити інвестиції вже в цьому році, а 41% розглядає можливість реалізації проектів у найближчі п'ять років. Особливу увагу приділено ініціативам у сфері відновлювальної енергетики. DW детально висвітлювала це опитування на початку лютого в статті "Німецький бізнес готується до інвестиційного буму в Україні".

Катріна Клаас-Мюльгойзер підкреслила: "Для мене особисто надзвичайно важливим є налагодження співпраці з державами Центральної Азії та Південного Кавказу". Її інтерес до центральноазіатського регіону триває вже тривалий час, зокрема в якості підприємця. Її родинна компанія Claas, яка є одним із найбільших світових виробників сільськогосподарської техніки, має виробничі потужності в Казахстані.

На думку голови Східного комітету, нині економічна взаємодія Німеччини з Центральною Азією та Південним Кавказом розвивається в чотирьох ключових сферах. По-перше, це енергетичний сектор. Основними партнерами в цьому напрямку виступають Казахстан і Азербайджан. "Казахстан зайняв третю позицію серед постачальників нафти для Німеччини", - підкреслив Міхаель Гармс.

По-друге, питання сировини. Німеччина уклала угоди про співпрацю в цій сфері з Казахстаном та Узбекистаном, і тепер, як підкреслила Катріна Клаас-Мюльгойзер, ці угоди необхідно реалізувати на практиці. Третій аспект, на який вона звернула увагу, стосується трудової міграції до Німеччини. Вона нагадала, що з минулої осені діє угода з Узбекистаном, яка вже демонструє позитивні результати в забезпеченні кваліфікованими кадрами таких галузей німецької економіки, як будівництво та догляд за людьми похилого віку. Четвертим пріоритетом розвитку є аграрний сектор.

Представникам Східного комітету німецької економіки було задано питання, чи не є зростання німецького експорту до Центральної Азії свідченням того, що ці товари згодом переправляються до Росії. Це стосується так званого паралельного імпорту до РФ, який обходить санкції та рішення іноземних виробників про вихід з російського ринку. Міхаель Гармс зазначив, що аналіз зовнішньоторговельних даних показує: "У категоріях товарів, таких як військова техніка та продукція подвійного призначення, експорт до цього регіону не зріс".

Тож підозри на адресу держав Центральної Азії в даному контексті є безпідставними, і випадки потрапляння подібної продукції до Росії пов'язані не з цими країнами, вважає Міхаель Гармс. Однак він цілком припускає, що збільшення експорту до центральноазіатського регіону в інших товарних групах частково справді може бути викликано подальшим перепродажем до Росії.