Міністерство економіки проаналізувало зростання реального ВВП у січні 2025 року: воно склало всього +1,5% у порівнянні з січнем 2024 року, після того як у другій половині 2024 року було зафіксовано річний приріст на рівні +2%.
Прогноз зростання ВВП на 2025 рік становить +2,7% відповідно до бюджету. Міністерство економіки очікує, що в січні 2025 року позитивні результати виробничої діяльності збережуться в таких секторах, як будівництво, внутрішня торгівля (включаючи роздрібну) та переробна промисловість.
Натомість, аутсайдерами зростання були добувна промисловість, сільське господарство, постачання електроенергії та транспорт.
Треба віддати належне діям Уряду України, зокрема Міністерству фінансів щодо залучення коштів для бюджетних потреб і підтримки кредитних Програм.
Однак, рестрикційна монетарна політика НБУ продовжує пригнічувати економічну активність, що поглиблює економічну кризу.
У січні 2025 року фактична ключова ставка досягла рівня +1,6%, тоді як протягом минулого року її середнє значення склало +7,2%.
Протягом війни рівень загального кредитування економіки зменшився з 19% до 14% ВВП (без програм 5-7-9: з 18% до 12% ВВП). Водночас близько 40% гривневих кредитів, які активно використовуються бізнесом, є частиною програми 5-7-9.
Недостатня доступність кредитів, коливання валютного курсу, військові загрози та позитивні реальні процентні ставки - все це зменшує зацікавленість бізнесменів у тому, щоб отримувати кредити, навіть на вигідних умовах!
Поки Національний банк України на глобальній арені "пропонує методи" для досягнення макроекономічної стабільності, всередині країни інфляція прискорюється вже восьмий місяць поспіль, а валютні інтервенції НБУ тривають зростання вже одинадцятий місяць.
У 2024 році Національний банк України:
Чи не пора б уже суспільству тверезо оцінити результативність дій НБУ з початку війни?
Витративши з початку війни 90 мільярдів доларів на валютному ринку, включаючи експерименти з валютною лібералізацією, ми опинилися в ситуації, коли попит на валюту продовжує зростати, незважаючи на поліпшення торгового сальдо.
Витративши 200 мільярдів гривень на монетарну політику з високими відсотковими ставками, ми змогли залучити лише 110 мільярдів гривень у вигляді строкових депозитів населення, водночас спостерігаючи за прискоренням двозначної інфляції.
Малоймовірно, що ці результати відображають оптимальні підходи до "ефективного функціонування центрального банку", які могли б стати корисними для інших держав.
Досі макростабільність в українській економіці підтримувалася за рахунок величезних витрат як міжнародних, так і внутрішніх платників податків. Проте в даний час навіть ці витрати вже не здатні нейтралізувати ризики зростання інфляційного та валютного тиску.
#бюджет #кредит #Електрична енергія #Інфляція #Національний банк України #Податок #Економіка #Уряд України #Бізнес #Міністерство фінансів (Україна) #Попит #Ціна #Центральний банк #Валовий внутрішній продукт #Суспільство #Монетарна політика #Економічна криза #Сільське господарство #Баланс (бухгалтерський облік) #Переробна промисловість #Депозитний рахунок
