Болгарія готується до прощання з левом – всього через кілька годин країна стане частиною єврозони.

З початком нового року Болгарія вперше в своїй історії відмовиться від національної валюти - лева, і перейде на євро, що є основною валютою Єврозони. Цей крок стане знаковим для країни, яка у 2007 році приєдналася до Європейського Союзу, проте майже 20 років йшла до завершення економічної інтеграції з єврозоною.

З 1 січня 2026 року болгарський лев офіційно втратить статус національної валюти, і євро стане законним засобом платежу, повідомляє Euronews.

Болгарія стане 21-ю країною-членом єврозони, і кількість людей, які користуються євро, перевищить 350 млн осіб по всій Європі.

У перехідний період ціни в магазинах будуть відображатися одночасно у левах і євро, а леви ще короткий час будуть прийматися на рівні 1 євро = 1.95583 леви.

Це рішення стало результатом років економічних реформ і зусиль уряду та ЄС. Єврокомісія та Європейський центральний банк (ЄЦБ) підтвердили, що Болгарія виконала всі необхідні критерії для приєднання - низька інфляція, стабільність курсу, контроль дефіциту бюджету та інтеграція фінансових ринків.

У 2025 році держава отримала офіційне підтвердження своєї готовності перейти на євро, що заплановано на 1 січня 2026 року.

Переваги для економіки та бізнесу очевидні: суттєве полегшення процесів торгівлі та фінансових угод з країнами єврозони без потреби в конвертації валют. Крім того, це сприяє притоку інвестицій та підвищенню довіри з боку іноземних інвесторів.

Болгарія тепер матиме можливість впливати на грошово-кредитну політику союзу.

Бізнес-середовище в цілому виступає на підтримку переходу на євро, розглядаючи це як можливість забезпечити стабільність, знизити витрати на транскордонні операції та розширити перспективи для зовнішньої торгівлі.

Однак громадська думка в Болгарії є суперечливою. У травні 2025 року проведене опитування виявило майже паритетне ставлення до питання переходу: приблизно 46 % респондентів висловили підтримку, тоді як 47 % були проти.

Частина населення побоюється можливих підвищень цін, втрати національної ідентичності та нестабільності політичної ситуації на тлі частих протестів і зміни урядів.

Протести проти переходу не раз організовували і праві "антиєвропейські" рухи.