Бомби або дипломатичні зусилля: Чи стане Трамп на бік Ізраїлю у конфлікті з Іраном?

На Близькому Сході триває напруга між Ізраїлем і Іраном, з обміном ударами, що триває вже більше тижня. Паралельно ведуться дипломатичні зусилля для зменшення ескалації конфлікту, а також обговорюється можливість залучення США до військових дій проти Ірану.

РБК-Україна інформує про актуальні події в конфлікті, дипломатичні зусилля та невпевненість Дональда Трампа. Цю інформацію надають Контракти.UA.

Основное:

Військова кампанія Ізраїлю проти Ірану перейшла в стадію "рутини". Щодня ізраїльські ВПС наносять удари по військовим об'єктам і ядерним установкам, а також систематично ліквідовують іранських лідерів і провідних ядерних спеціалістів. У той же час, високопрофесійне політичне керівництво Ірану залишається неушкодженим, незважаючи на те, що Ізраїль закликає до зміни влади в Тегерані.

Іран у відповідь проводить ракетні та дронові удари по Ізраїлю, хоча їхня частота істотно зменшилася — з понад ста атак на початку конфлікту до менш ніж десяти ракет під час одного обстрілу. Це, зокрема, зумовлено знищенням великої кількості іранських пускових установок та необхідністю берегти запаси боєприпасів. Водночас Іран демонструє можливість збільшення інтенсивності обстрілів; наприклад, 19 червня було випущено 30 ракет по ізраїльській території.

На старті конфлікту ізраїльська система протиракетної оборони демонструвала вражаючі результати, знищуючи 90-95% ворожих ракет. Однак, починаючи з цього тижня, її ефективність знизилася до приблизно 65-80%. Як повідомляє NBC News, це пов'язано з тим, що Іран став використовувати більш сучасні ракети, оснащені кількома боєголовками, що ускладнює їх перехоплення.

У Ізраїлю наразі немає можливості повністю знищити ядерну програму Ірану. Як писало РБК-Україна, один з іранських об'єктів - ядерний комплекс Фордо - знаходиться на значній глибині у товщі скелі. Імовірно, його може знищити лише спеціалізована американська бомба GBU-57 (MOP). Тож для знищення Фордо потрібне залучення Штатів.

Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп не проявляє поспішності в приєднанні до військових дій проти Ірану. За останній тиждень він висловив кілька суперечливих думок з цього питання і звернувся до Ірану з закликом до складання зброї.

19 червня прес-секретар Білого дому Керолайн Левітт оголосила, що президент Трамп прийме рішення щодо участі Вашингтона у війні протягом найближчих двох тижнів. Левітт зазначила, що ухвалення рішення про залучення США до конфлікту вимагає часу через можливість проведення переговорів з Іраном, які можуть відбутися або не відбутися у найближчій перспективі. Вона також акцентувала увагу на тому, що адміністрація Білого дому орієнтується на дипломатичне вирішення ситуації з Іраном, але головним пріоритетом залишається запобігання отриманню Тегераном ядерної зброї.

Трамп вважає, що завдавати ударів по Ірану варто тільки в тому випадку, якщо так звана "бункерна бомба" справді гарантує знищення об'єкта у Фордо, повідомляє The Guardian. За словами співрозмовників видання, наразі у Білому домі нема певності щодо цього. Трамп схоже, до кінця не переконаний в ефективності удару та очікує, що сама така загроза від США підштовхне Іран до поступок.

Ізраїль продовжує активні зусилля, щоб переконати Трампа підтримати військові дії проти Ірану. 19 червня прем'єр-міністр Біньямін Нетаньягу разом із керівництвом ЦАХАЛ зустрілися з представниками адміністрації Трампа, зокрема, з віце-президентом Джей Ді Венсом та міністром оборони Пітом Хегсетом.

Водночас США стягують все більше сил на Близький Схід. 16 червня ударна група на чолі з авіаносцем Nimitz залишила Південнокитайське море і вирушила в напрямку Близького Сходу. Військово-морські сили США віддали наказ есмінцю Thomas Hudner вирушити до Східного Середземномор'я, а іншому есмінцю - почати рух вперед, щоб він був готовий до дії на вимогу Білого дому.

Окрім цього, Сполучені Штати перенесли частину літаків і кораблів з баз, розташованих на Близькому Сході, аби зменшити їхню вразливість до можливих атак з боку Ірану. Проте, наразі немає інформації про перекидання в цей регіон бомбардувальників B-2 Spirit, які здатні нести бомби, призначені для знищення об'єктів у Фордо.

Незважаючи на ескалацію насильства з Ізраїлем, Іран не припиняє своїх переговорів зі США та Європейськими країнами. Як повідомляє Reuters, спеціальний представник президента Трампа, Стівен Віткофф, та міністр закордонних справ Ірану, Аббас Арагчі, кілька разів контактували один з одним по телефону після початку ізраїльських ударів, прагнучи знайти дипломатичне вирішення конфлікту.

Арагчі підкреслив, що Тегеран не відновить переговорний процес, поки Ізраїль не припинить свої атаки. За інформацією агентства, дзвінки, що відбулися цього тижня, стали найзначнішими з початку контактів у квітні. Арагчі також додав, що Іран "відкритий до компромісів у питанні ядерної програми", якщо США вдасться змусити Ізраїль зупинити бойові дії. Йдеться про пропозицію, яку США висунули Ірану наприкінці травня, що передбачає створення регіонального консорціуму для збагачення урану за межами Ірану, яку Тегеран поки що відхилив.

Одночасно в Женеві пройшли переговори між міністром закордонних справ Ірану та його колегами з Франції, Великої Британії та Німеччини. В результаті їх зустрічі було сформульовано всебічну дипломатичну пропозицію для Тегерана, яка, за задумом, має запобігти подальшій ескалації конфлікту з Ізраїлем.

Серед інших аспектів, документ містить наступні положення: повну зупинку збагачення урану та відновлення діяльності МАГАТЕ з доступом до всіх ядерних об'єктів Ірану; контроль за балістичною програмою Ірану; припинення фінансування Іраном "терористичних груп у регіоні", зокрема іранських "проксі" (таких як ХАМАС, "Хезболла", хусити, проіранські шиїти в Іраку тощо); а також звільнення Іраном "усіх заручників", тобто іноземців, які перебувають під вартою в іранських в'язницях.

Of course! Please provide the text you'd like to have rewritten.

Загострення між Ізраїлем та Іраном загалом вийшло на плато - після першого шоку в Тегерані оговталися та намагаються системно реагувати на кризу. Це стосується і захисту того, що Ізраїль ще не встиг знищити, і ударів у відповідь. Своєю чергою Ізраїль поступово вичерпав банк цілей і принципово більшої шкоди завдати Ірану не може, якщо не атакуватиме цивільні об'єкти, інфраструктуру експорту нафти та політичне керівництво Ірану. Однак це загрожує репутаційними втратами і не лише - чимало міжнародних гравців будуть не в захваті від можливого різкого росту цін на нафту.

На світовій арені основною темою залишається позиція Трампа. Як і в ситуації з Україною, президент США опинився в складному становищі. З одного боку, відкриття нового конфлікту явно не входить у його плани. З іншого ж, на нього чинить тиск ізраїльське лобі та "яструби" з його оточення. Водночас Іран намагається знизити ймовірність удару з боку США, демонструючи готовність до діалогу. Проте залишається питання, наскільки це щиро, а в якій мірі це може бути лише тактичним маневром для виграшу часу.

Серед інших факторів, які впливають на мотивацію іранських керівників, важливу роль відіграють економічна та соціальна ситуація в країні, що, безсумнівно, погіршилася внаслідок атак з боку Ізраїлю. Якщо лідери Ірану відчуватимуть впевненість у своїх позиціях, можна очікувати продовження імітації переговорного процесу. Однак, якщо загроза для їх режиму стане реальною, можливість отримання поступок з боку Ірану може з'явитися швидше. Проте на цей момент немає надійних даних, оскільки країна фактично ізолювалася від зовнішнього інтернету.