Напередодні другого туру виборів у Бразилії чинного президента Луїса Інасіу Лулу да Сілву та сина засудженого експрезидента Флавіу Болсонару розділяє лише один відсотковий пункт. На тлі корупційних скандалів і конфлікту зі США Дональд Трамп став одним із чинників боротьби за президентське крісло
Три дні перед другим туром президентських виборів у Бразилії 80-річний діючий президент Луїс Інасіу Лула да Сілва та 45-річний сенатор Флавіу Болсонару мають схожі рейтинги підтримки серед виборців. За результатами опитування, проведеного компанією Quaest і опублікованого 21 жовтня, 45% опитаних планують віддати свій голос за Болсонару, тоді як 44% підтримують Лулу.
Лула да Сілва та Флавіо Болсонару (праворуч), фото: Getty Images
У першому турі, який відбувся 4 жовтня, Флавіу Болсонару набрав близько 47% голосів, а Луїс Інасіу Лула да Сілва -- 45%. Результат сенатора перевищив очікування частини соціологів і засвідчив, що політичний табір його батька, колишнього президента Жаїра Болсонару, зберігає значну підтримку.
У вересні 2025 року Верховний суд Бразилії виніс вирок експрезиденту, засудивши його до 27 років і 3 місяців позбавлення волі за спробу здійснення державного перевороту після поразки на виборах у 2022 році. Суд встановив, що він був винен у змові з метою збереження влади та спробі насильницького усунення демократичного режиму. Адміністрація Трампа висловила своє обурення цим рішенням, звинувативши бразильські органи влади в політичному переслідуванні колишнього президента.
Передвиборчий процес характеризується взаємними обвинуваченнями в корупційних діяннях та гарячими дискусіями навколо боротьби зі злочинністю. Окрему увагу привертає питання майбутніх відносин зі Сполученими Штатами в контексті прагнення до незалежної зовнішньої політики.
Корупція і злочинні дії в епіцентрі виборчого процесу.
Перші теледебати між кандидатами відбулися 18 жовтня на телеканалі Band. Саме ж протистояння супроводжувалося гострими особистими випадами й змістовна дискусія про економіку та державну політику поступилася взаємним звинуваченням.
Лула вимагав від Болсонару пояснень щодо його зв'язків із колишнім банкіром Даніелом Воркаро, який кілька разів опинявся під арештом через розслідування поліції Бразилії фінансових зловживань та банківського шахрайства. Сенатор натомість згадав розслідування щодо сина чинного президента та скандал із шахрайством у пенсійній системі. "Брехня -- це сильна сторона родини Болсонару", -- заявив Лула. Його опонент відповів, що президента нібито постійно супроводжують корупційні скандали.
Напруженість підсилював і формат дебатів, що дозволяв кандидатам вільно переміщатися по сцені. Болсонару активно жестикулював і пересувався за спиною Лули під час його виступу. Команда президента висловлювала своє незадоволення такою поведінкою, хоча модератори підкреслили, що це не суперечило правилам. В іншому випадку Лула відмовився стояти поруч із опонентом та назвав його "ополченцем", натякаючи на звинувачення у зв'язках з воєнізованими групами Ріо-де-Жанейро.
За оцінкою Лукаса де Арагао, партнера бразильської консалтингової компанії Arko Advice, Болсонару мав невелику перевагу за манерою поведінки на сцені, тоді як Лула виглядав напруженим і почувався некомфортно.
У рамках обговорення державної політики кандидати зосередили свою увагу на питаннях безпеки та економічного розвитку. Болсонару пообіцяв визнати основні банди та ополчення країни терористичними організаціями, а також створити понад півмільйона нових в'язничних місць. Натомість Лула захищав свою економічну стратегію, підкреслюючи, що мінімальна зарплата зросла вище рівня інфляції і що важливо направляти доходи на благо широких верств населення.
Однією з ключових тем обговорення стали стосунки з США. Лула висловив звинувачення на адресу родини Болсонару, вважаючи, що вона підтримує американські інтереси на шкоду бразильському суверенітету, згадавши про її участь у лобіюванні митних тарифів проти Бразилії. У відповідь Флавіу Болсонару спростував ці звинувачення, стверджуючи, що під керівництвом нинішнього президента Бразилія, навпаки, стала жертвою впливу "глобалістів і терористів".
Другий раунд дебатів намічено на 23 жовтня, всього за два дні до виборів.
Лула: оборона національних інтересів у відповідь на дії адміністрації Трампа.
Чинний президент Бразилії Луїс Інасіу Лула да Сілва зробив захист національного суверенітету однією з ключових тем своєї кампанії. Він намагається представити вибори як вибір між незалежною зовнішньою політикою та зближенням зі США за можливого президентства Флавіу Болсонару. Ще у вересні, виступаючи на Генеральній Асамблеї ООН, Лула заявив, застеріг від "іноземного втручання" у жовтневі вибори та заявив, що країна не потребує зовнішнього втручання у боротьбу з організованою злочинністю. Як зазначало Reuters, ці заяви були спрямовані як проти можливого тиску з боку США, так і проти політичних опонентів Лули.
Підґрунтям для цієї риторики став торговельний конфлікт із Вашингтоном. У липні 2025 року Дональд Трамп запровадив 50% мита на низку бразильських товарів, пов'язавши цей крок, зокрема, із переслідуванням Жаїра Болсонару. Його син Едуардо переїхав до США, щоб лобіювати підтримку адміністрації Трампа для батька. Флавіу також підтримував американські тарифи й санкції як інструмент тиску на бразильську владу.
Бразильський кандидат у президенти від правих сил Флавіо Болсонару тримає в руках знімок свого батька, колишнього президента Жаїра Болсонару, який відбуває покарання. Фото: GettyImages.
У 2026 році конфлікт поновився, але вже під новим офіційним приводом. Після скасування старих тарифів Верховним судом США, адміністрація Трампа ввела нові 25-відсоткові мита на певні товари з Бразилії. Цього разу Вашингтон аргументував свої дії торговельними претензіями до Бразилії, зокрема у питаннях цифрових державних платежів, антикорупційних заходів та проблеми вирубки лісів.
Ситуація для Флавіу Болсонару стала політично суперечливою. Раніше він виступав на підтримку американського тиску в інтересах свого батька, проте тепер почав турбуватися, що нові мита можуть негативно вплинути на його власну виборчу кампанію. Як повідомляє The Washington Post, у липні сенатор звернувся до адміністрації США з проханням відкласти введення мит, попереджаючи, що це може стати на користь Лулі.
Діючий президент скористався цією суперечністю, звинувачуючи сім'ю Болсонару у сприянні американському тиску на Бразилію. Згідно з результатами опитування Genial/Quaest, 51% бразильців підтримали Лулу, вважаючи Флавіу відповідальним за тарифний спір. Проте, приблизно шість з десяти респондентів не вірять, що сенатор мав достатньо впливу, аби переконати Трампа скасувати мита.
Політичний аналітик Томас Трауманн сказав The Washington Post, що тарифи стали політичним активом для Лули, оскільки Трамп непопулярний у Бразилії, а бразильці чутливо ставляться до ідеї іноземного втручання.
Невисловленість Трампа могла сприяти перемозі Болсонару у першому турі виборів.
Незважаючи на політичну спорідненість сімей Трампа та Болсонару, президент США не проявив публічної підтримки Флавіу перед першим туром виборів. Це контрастує з його звичкою активно підтримувати політиків, які йому близькі, як, наприклад, колишній прем'єр Угорщини Віктор Орбан.
Як зазначала The Washington Post, це могло бути усвідомленим кроком з боку Білого дому, оскільки там існували побоювання, що пряме втручання американського президента може сприяти зміцненню кампанії Лули, пов'язаної із захистом національного суверенітету.
За інформацією видання, команда Флавіу Болсонару після зустрічі з представниками Білого дому в травні вирішила не просити Трампа про публічну підтримку. Американська адміністрація також не запропонувала її самостійно.
Анонімний радник Білого дому роз'яснив в інтерв'ю The Washington Post, що адміністрація прагнула уникнути ситуації, яка могла б дати підстави для звинувачень у втручанні США у вибори в Бразилії. Крім того, враховувалося, що відкритий прояв підтримки Болсонару міг обернутися проти нього, надавши Лулі додаткові аргументи для твердження, що його суперник залежить від підтримки Вашингтона.
Які питання найпершими хвилюють виборців у Бразилії?
Незважаючи на значну увагу до співпраці зі Сполученими Штатами, основні проблеми, які турбують бразильців, пов'язані з внутрішніми справами. Згідно з опитуванням, проведеним компанією Datafolha, 20% респондентів вважають насильство найактуальнішою проблемою, за яку відповідає центральна влада. Ще 18% опитаних звернули увагу на питання охорони здоров'я, 15% – на економічні труднощі, 7% – на корупцію, а 6% – на освіту.
Пріоритети варіюються в залежності від політичних уподобань. У прихильників Лули насильство та питання охорони здоров'я отримали по 19%, в той час як економіка була визначена як основна проблема лише 9%. У виборців Флавіу Болсонару економіка зайняла перше місце з 21%, майже на рівні з насильством — 20%, тоді як охорону здоров'я відзначили 17%.
#
