Шторм і напруга. Як Трамп протягом місяця намагається "привести до миру" Україну, Росію та Європейські країни.

Сьогодні минає рівно місяць з моменту, коли Дональд Трамп знову зайняв президентське крісло у Білому домі. За цей період він встиг налагодити зв’язки з Росією щодо мирного врегулювання конфлікту в Україні, відвести Європу на другий план та надіслати неоднозначні сигнали до Києва. У статті РБК-Україна розглядається, як команда Трампа працює над завершенням війни Росії проти України та які труднощі виникають у цьому процесі.

ЗМІСТ:

Дональд Трамп від моменту своєї інавгурації працює в "турборежимі". Він стрімко трансформує внутрішню політику США, прагнучи отримати вигоди від основних американських партнерів. Так само він діє у контексті завершення війни між Росією та Україною. З одного боку, його зусилля вже принесли певні результати, але з іншого - такий стиль ведення справ викликав низку труднощів для України та Європи.

Ще до своєї інавгурації Трамп призначив спеціального представника з питань України та Росії — відставного генерала Кіта Келлога — відповідальним за припинення війни. Проте протягом тривалого періоду ні він, ні інші члени команди Трампа, незважаючи на численні зустрічі з українськими колегами, не мали чіткого плану щодо вирішення конфлікту.

Раніше Трамп стверджував, що мир можна досягти за 24 години, але згодом Келлог змінив цю оцінку на 100 днів. 15 лютого Келлог оголосив, що потрібні "180 днів для залучення всіх учасників". Однак, незважаючи на зміни термінів, Келлог та його команда не залишалися бездіяльними. Вони залучили нових учасників до переговорів і розширили спектр обговорюваних питань.

Контакти між США, Україною та Росією тепер ведуть дві різні особи. Кіт Келлог продовжує співпрацювати з Україною, тоді як питання, що стосуються Росії, тепер обробляє Стівен Віткофф, спеціальний представник Трампа з питань Близького Сходу. Точний момент, коли Віткофф почав займатися російським напрямком, залишається невідомим, але 12 лютого він здійснив поїздку до Москви, щоб повернути американського заручника Марка Фогеля, котрий перебував під вартою у путінського режиму. У переговорах також беруть участь держсекретар США Марко Рубіо і радник з національної безпеки Трампа Майк Волц.

Також відбулося розширення тем, які можуть бути включені до майбутньої угоди про завершення конфлікту. З української сторони йдеться про рідкоземельні метали та інші критично важливі елементи, які є потрібними для США. Ймовірно, бізнес-коло навколо Трампа виступало за швидке укладення такої угоди під час Мюнхенської безпекової конференції, що відбудеться 14-16 лютого. Проте українське керівництво наполягло на тому, щоб угоду детально доопрацювали, зокрема в контексті забезпечення безпекових гарантій для України.

З боку Росії акцентується на співпраці в економічній та інвестиційній сферах, а також в питаннях, що викликають "спільний геополітичний інтерес". Варто відзначити, що у прямому діалозі між США та РФ, який проходив у Саудівській Аравії, взяли участь міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров, помічник президента Путіна з міжнародних питань Юрій Ушаков, а також керівник російського фонду прямих інвестицій Кирило Дмітрієв.

Принаймні до моменту обговорення контурів мирного врегулювання команда Трампа залучила до процесу гравців, які не є безпосередніми учасниками конфлікту - зокрема, європейські країни, під час масштабного туру американських лідерів по Європі. Водночас Кіт Келлог прямо зазначив, що Європа не братиме участі у безпосередніх переговорах між Україною та Росією. Також до процесу долучили Саудівську Аравію, яка виступає як переговорний майданчик і може вплинути на зниження цін на нафту, використовуючи цей механізм для тиску на Росію.

На минулому тижні кулуарні переговори між США, Україною та Росією стали предметом публічної уваги. Президент США спочатку обговорив ситуацію з Володимиром Путіним, а згодом про результати розмови інформував Володимира Зеленського. Одночасно міністр фінансів США Бессент відвідав Київ, щоб просунути угоду щодо рідкоземельних металів. Це питання також порушували під час зустрічі Зеленського з віце-президентом США Джей Ді Венсом на Мюнхенській конференції з безпеки. Проте, за інформацією джерел РБК-Україна, більшість обговорень у Мюнхені стосувалася лише "розмов про розмови", без конкретних деталей.

Переговори, що відбулися незабаром після цього між Сполученими Штатами та Росією в Саудівській Аравії, також мали багато спільного. У них взяли участь голови зовнішньополітичних відомств - державний секретар США Марко Рубіо та міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров. Проте, крім загальних обговорень, були досягнуті конкретні угоди щодо відновлення роботи дипломатичних представництв, а також призначення відповідальних осіб з обох країн для активізації зусиль, спрямованих на якнайшвидше завершення конфлікту.

Київ, за словами президента Зеленського, не був обізнаний щодо змісту цих переговорів. "Україна вважає, що будь-які обговорення стосовно нашої країни без участі України є марними. Ми не можемо визнати жодні угоди або рішення, що стосуються нас, якщо ми не були залучені до їх ухвалення," - наголосив Зеленський 18 лютого.

Ба більше, президент Зеленський в якості дипломатичного жесту відклав свій візит до Саудівської Аравії, де раніше відбулися переговори США та Росії.

Кіт Келлог і Андрій Єрмак, керівник Офісу президента України (зображення: прес-служба ОП)

Одночасно, 19 лютого, Київ відвідав Кіт Келлог. Він планує залишитися в столиці України протягом трьох днів, протягом яких проведе кілька зустрічей з українським керівництвом, а також відправиться на фронт. Як і в Саудівській Аравії, де США спілкувалися з РФ без участі України, у Києві американський представник веде розмови, не залучаючи Росію. Відразу по прибуттю Келлог наголосив, що його основна мета – "слухати".

Окрім переговорів на різних щаблях, американська влада також передає ряд тривожних сигналів, що нагадують російську пропаганду. Ввечері 18 лютого, під час брифінгу за Києвом, Дональд Трамп висловив симпатію до Зеленського, проте зазначив, що "в Україні є влада, яка сприяє продовженню війни". Трамп також додав, що популярність Зеленського знизилась до 4%.

"На мою думку, коли ми зберемося за столом переговорів, український народ сам визначить, що вибори давно не проводилися. Це не Росія вказує Україні на необхідність виборів, а реалії, які ми маємо," - висловив свою думку Трамп.

19 лютого Трамп повторив свої тези, до того ж назвавши Зеленського "диктатором без виборів".

Володимир Зеленський охарактеризував висловлювання президента США як дезінформацію. "Коли ми говоримо про 4%, слід зазначити, що ми стали свідками цієї дезінформації. Вона надходить з Російської Федерації. У нас є підтвердження, що ці цифри обговорюються між Сполученими Штатами та Росією," - прокоментував Зеленський.

Заяви Трампа можуть бути спричинені як його недостатнім рівнем розуміння глибини російсько-українського протистояння, в широкому сенсі слова, так і бути частиною згаданої вище "тактики нахрапу". Зрештою, так було і з "завершенням війни за 24 години". Разом з тим, це створює додаткові виклики для України - не лише через загострення внутрішньополітичного протистояння, а й в контексті переговорів.

"Це характерно для Трампа. Він висуває надзвичайно великі вимоги до всіх, навіть до своїх союзників, часом виявляючи більшу жорсткість у спілкуванні з ними, ніж із противниками США. Проте, з іншого боку, подібна позиція надає Путіну ілюзію можливостей, адже він прагне обговорити питання України з Америкою без залучення Європи", - зазначив у коментарі для РБК-Україна Олександр Леонов, виконавчий директор центру прикладних політичних досліджень "Пента".

Керівництво Сполучених Штатів раніше підкреслювало, що переговори з Росією повинні вестися з позиції сили. Однак варто зазначити, що подібні висловлювання Трампа фактично знижують позицію України. Це не перший випадок. Під час європейської поїздки минулого тижня міністр оборони США Піт Хегсет відкинув два важливих аргументи, які могли б бути використані у переговорах з Росією: питання про членство України в НАТО та повернення до кордонів 2014 року. В цілому, поспішність у завершенні конфлікту може зіграти з США недобру роль.

"Дії Трампа в настільки агресивному стилі, на думку Леонова, скоріше за все, заважають укладенню будь-яких угод, а не сприяють цьому. Він зазначає, що єдина особа, здатна зупинити війну, - це Путін, і все залежить від його рішень. Якщо ми будемо давати Путіну надію на перемогу, то він, на думку Леонова, лише посилить тиск на Україну та Європу."

У цій ситуації українському керівництву необхідно встановити ефективну комунікацію зі Сполученими Штатами та активно протидіяти російським спробам взяти ініціативу в переговорах під контроль. Ще одним важливим напрямком є співпраця з європейськими державами. Проте наразі сама Європа також переживає період невизначеності.