Чи завершилась ера Путіна? Які наслідки для війни очікують після ультиматуму Трампа стосовно України?

Дональд Трамп висловив загрозу щодо введення тарифів і санкцій проти Росії, якщо Кремль не зупинить військові дії до 8 серпня. Незважаючи на переговори з Путіним та нові митні заходи з боку Сполучених Штатів, російські війська продовжують наступ на фронті та здійснюють атаки на Україну за допомогою безпілотників. Які наслідки можуть виникнути після встановленого Трампом терміну - дізнайтеся в матеріалі РБК-Україна.

Основное:

Сьогодні - дедлайн, який Трамп встановив для Путіна. Президент США пригрозив Росії жорсткими санкціями та тарифами, якщо Москва до 8 серпня не припинить війну проти України. Точний перелік обмежень, який може запровадити Білий дім, публічно не розкривався. Але з окремих заяв та конкретних кроків Трампа випливає, що йдеться насамперед про вторинні санкції проти країн-партнерів Росії - покупців її нафти.

Це не перший раз, коли Трамп ставить Москві дедлайн - попередній, оголошений ним у середині липня, мав завершитися приблизно 2-3 вересня. Однак всього через два тижні він вирішив скоротити цей термін до 8 серпня. Не дожидаючись цієї дати, американський президент підвищив мита для Індії, пояснивши це, головним чином, тим, що вона імпортує велику кількість нафти з країни-агресора. Крім того, він направив свого спеціального представника Стіва Віткоффа для переговорів з Путіним.

Хоча стратегія Трампа щодо "контролю" Москви поки що не принесла відчутних результатів, обрана ним лінія дій створює певні обґрунтовані підстави для оптимізму. Здається, що цього разу Білий дім демонструє більш серйозний підхід, ніж це було, скажімо, два місяці або півроку тому.

"Не хочу перебільшувати, але сьогодні ми безумовно наблизилися до миру більше, ніж учора, коли від нас цей мир був дуже далекий," - зазначив державний секретар Марко Рубіо після зустрічі Віткоффа з Путіним 6 серпня.

"Виглядає на те, що Росія тепер має більше намірів досягти угоди про припинення вогню. Тиск на них дає результати," - зазначив Володимир Зеленський пізніше того ж дня.

Протягом останніх кількох тижнів РБК-Україна неодноразово фіксувала в бесідах з політиками, чиновниками та дипломатами зростання сподівань на можливість припинення вогню в цьому році. Незважаючи на такі припущення, ззовні вони можуть здаватися абсолютно безпідставними, оскільки Росія продовжує активно діяти на фронті, залучати нових солдат до своїх лав, збільшувати виробництво військової продукції та регулярно обстрілювати українські населені пункти.

Декілька раундів переговорів, що відбулися в Стамбулі, дали певні результати в гуманітарній сфері - було здійснено численні обміни військовими, які потрапили в полон. Проте, стосовно інших питань, російська сторона не проявляла бажання вести конструктивні переговори. Путін і його оточення продовжували в публічних виступах наполягати на своїх жорстких вимогах: вихід України з чотирьох регіонів, не згадуючи вже про Крим, зменшення чисельності українських Збройних Сил, позаблоковий статус та інші умови.

Втім, як розповідають поінформовані джерела РБК-Україна, певний оптимізм щодо перемир'я пов'язаний зі зміною підходів Дональда Трампа щодо російсько-української війни. Перелом у позиції американського президента можна простежити приблизно від початку липня. У часі воно збіглось з кінцем 12-денної війни між Іраном та Ізраїлем, яку вдалось "погасити" після втручання Трампа.

3 липня Трамп провів телефонну бесіду з Путіним, під час якої обговорювалася ситуація з війною в Україні. Після розмови він висловив незадоволення позицією російського лідера щодо українського конфлікту, зазначивши, що не вдалося досягти жодних позитивних результатів. В ту ж ніч після дзвінка Москва здійснила атаку на Київ, використавши рекордну кількість безпілотників та ракет. На наступний день президент США зв'язався з Володимиром Зеленським, і українські джерела вказували, що ця бесіда була "найбільш позитивною" за весь час.

Зустріч між Трампом та Зеленським на саміті НАТО 25 червня (зображення: Офіс президента України)

Після цього Трамп та його команда почали посилювати свою риторику щодо Путіна та Москви. Все частіше звучали заяви про можливу передачу або продаж зброї і систем протиповітряної оборони Україні. У подальшому Трамп вирішив реалізувати своєрідне "економічне оточення" для Москви, чинячи тиск на її партнерів.

На мою думку, встановлення Трампом спочатку 50-денного терміну, а згодом і нового, що завершується сьогодні, є взаємопов'язаними подіями. Це, з одного боку, має на меті надіслати Путіну сигнал про те, що ми поступово підвищуємо градус тиску на нього. Незалежно від його бажання, ми будемо продовжувати це робити, якщо він не проявить готовності до компромісу, - зазначив у бесіді з РБК-Україна член комітету Верховної Ради з національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський.

Першою країною, яка стала об'єктом тарифної "пристрілки", виявилася Індія — другий найбільший імпортер російської нафти після Китаю. За даними відкритих джерел, Індія отримує приблизно 38% своєї сирої нафти з Росії, тоді як на частку Китаю припадає 47%. Прибутки від продажу нафти продовжують залишатися ключовим елементом економіки Росії та основним джерелом фінансування її державного бюджету.

На початку Трамп вирішив підвищити мита на всі імпортовані товари з Індії до 25%, які набудуть чинності 7 серпня. Додаткові 25% мита планується ввести з 28 серпня. Як повідомляє Bloomberg, Індія вчора тимчасово призупинила закупівлі нафти з Росії у відповідь на нові американські тарифи. Нещодавно представники Білого дому також попередили, що подібні мита можуть поширитися на інші країни, включаючи Китай. Хоча Трамп демонструє обережність у відносинах з Пекіном, західні ЗМІ зазначають, що президент не втрачає надії на укладення вигідної "невеликої угоди" з Китаєм, яка має для нього важливе значення, що виходить за рамки російсько-українського конфлікту.

Співрозмовники РБК-Україна припускають, що у Москві до останнього не вірили в серйозність намірів Трампа щодо санкцій. Варто зазначити, що й сам американський лідер неодноразово давав приводи легковажити його заявами, регулярно розкидаючись то строками в "сто днів", то "двома-трьома тижнями". Тож очевидним і першочерговим завданням Віткоффа під час його візиту до Москви було саме донесення серйозності цих намірів до Путіна.

За інформацією, отриманою від поінформованих джерел з українського боку, на 5 серпня поїздка Віткоффа до Кремля залишалася під знаком питання, оскільки зустріч з Путіним не була підтверджена. Деталі та зміст розмови, яка все ж відбулася наступного дня, залишилися в тіні. Сам Трамп охарактеризував цю зустріч як "дуже продуктивну", зауваживши, що було досягнуто "значного прогресу", але разом з тим зазначив, що "не назвав би це проривом".

Рубіо заявив, що з боку росіян нібито вперше прозвучали конкретні умови, за яких вони готові закінчувати війну. За його словами, територіальні питання стануть ключовими, і будуть необхідні поступки з обох сторін. Водночас помічник Путіна Ушаков заявив, що з боку американців начебто надійшла якась пропозиція, яку в Москві вважають прийнятною.

Немає достовірних відомостей про те, чи змогли російські представники донести до американців реальну картину ситуації на окупованих українських територіях. Також неясно, чи те, що Кремль вважає "прийнятним", відповідатиме поглядам України.

Раніше кілька співрозмовників цього видання висловлювали думку, що основною метою, від якої Росія не може відмовитися, є досягнення кордонів обох донбаських областей. "Таким чином, вони зможуть заявити: ось, ці дві області, з яких усе почалося, тепер під нашим контролем, а частину Запоріжжя і Херсонщини ми будемо вважати "окупованими Україною" - звісно, "тимчасово", - зазначив один із джерел.

Зустріч Віткоффа з Путіним у Кремлі 6 серпня (джерело: GettyImages)

Водночас інше поінформоване джерело РБК-Україна, обговорюючи російські ультиматуми, озвучені в Стамбулі, переконувало: вивід українських військ з чотирьох областей - це свідоме завищення вимог - стратегія "високого старту", і в цьому питанні може бути простір для маневру.

Головним публічним підсумком переговорів у Кремлі стало намічення зустрічі між Трампом та Путіним. Востаннє російський президент спілкувався з американським колегою ще до початку масштабного вторгнення, що відбулося в 2021 році.

"Факт того, що зустріч між Трампом та Путіним відбудеться, на мій погляд, означає, що Путін йде на цю зустріч вимушено. Трамп, схоже, дуже сильно тисне на нього. І він розуміє, що викрутитись, не образивши Трампа, вже не можна", - каже РБК-Україна політолог Аббас Галлямов.

На думку Галлямова, Путін готовий до завершення конфлікту, але лише на своїх умовах, які він зможе подати як свою перемогу. Водночас, російський президент не бажає погіршувати стосунки з Трампом особисто. Якщо тиск на Путіна не посилиться, він продовжуватиме бойові дії. Проте, якщо Кремль дійсно усвідомить серйозність загроз від США, вартість продовження війни стане занадто великою, і Путін змушений буде зупинитися.

"Після бесіди з Віткоффом вони дійсно опинилися перед складним вибором і намагаються знайти можливе рішення. В першу чергу, це стосується територіальних питань - які території вони готові залишити, а де можуть піти на компроміс. Після цієї зустрічі російський Радбез провів шість годин на засіданні. Сьогодні (7 серпня, - ред.) тривають ще п’ять годин", - повідомляє одне з надійних джерел видання.

Після переговорів з Путіним Трамп має намір організувати тристоронній саміт, в якому візьме участь і Зеленський. Більше того, за інформацією кількох західних медіа, американець планує зустрітися з президентом Росії лише в разі, якщо відбудеться також його бесіда з українським лідером. На даний момент Путін ще не висловив своєї позиції щодо цієї ініціативи. За даними РБК-Україна, українська сторона також наполягає на активній ролі Європи в цьому переговорах. Проте це питання поки що залишається предметом обговорення.

"З огляду на те, що Трамп одночасно транслює позитивні сигнали про те, що були конструктивні переговори, але при цьому продовжує вводити санкції - підвищення мит проти Індії - конкретної домовленості, схоже, немає. І сам він не виключає жодного сценарію. Він просто намагається полегшити Путіну рух у правильному напрямку", - розмірковує Галлямов.

В Кремлі вже заявили про погодження зустрічі з Трампом, тоді як цей факт досі не підтвердили в Білому домі. Тож сценаріїв подальшого розвитку подій може бути декілька - починаючи від ще різкіших кроків з боку Трампа і закінчуючи суттєвим проривом, що може призвести до припинення вогню і, можливо, згодом і до завершення війни загалом.

Перший можливий сценарій, хоч і не надто бажаний, але цілком реалістичний: 8 серпня, в день, коли закінчується термін, Трамп не запроваджує нових санкцій проти Росії та її союзників. На цьому етапі виникає "розвилка" у розвитку подій. З одного боку, Путін може сприйняти це як сигнал про послаблення тиску, що дозволить йому знову намагатися диктувати свої умови Білому дому — пропозиції без конкретних зобов'язань, незначні поступки та відмова від зустрічі з Зеленським.

Таким чином, зустріч між Путіним і Трампом має шанс відбутися, проте навряд чи стане каталізатором змін. Російські збройні сили, за прогнозами, продовжать наступальні дії принаймні до вересня-жовтня, зосереджуючи увагу не лише на Донеччині, але й активізуючи операції на Запорізькому фронті.

З іншого боку, вже введених заходів і демонстрації серйозності намірів з боку США може бути достатньо для того, щоби Путін став більш поступливим та налаштованим на предметні переговори. Вчора сам Трамп заявив, що введення нових антиросійських санкцій 8 серпня "буде залежати від керівництва Росії".

Здається, Трамп продовжує сподіватися на певні зміни з боку Путіна (фото: GettyImages).

Альтернативний сценарій розвитку подій передбачає, що в день, коли спливає термін, президент США може ввести найжорсткіший пакет санкцій та мит, які він має право запровадити своїм указом, без необхідності звертатися до Конгресу. У такому випадку виникає питання, як на це відреагує Кремль: чи спонукатиме це Путіна до швидкого завершення бойових дій, чи, навпаки, загонить його в кут, з якого він почне ще агресивніше демонструвати силу.

"Трамп, звісно, зацікавлений у тому, щоби прискорити процес припинення бойових дій, хоч би у форматі перемир'я, припинення вогню. І для цього йому потрібно посилювати тиск на Путіна. Але водночас він, на мою думку, все-таки не зацікавлений у тому, щоби передавити Путіна. Тому він буде посилювати тиск поступово, створюючи довкола Путіна напругу з усіх боків, але при цьому не перегинаючи - щоби той не мав відчуття, що його зовсім загнали в кут як щура. А Путін не може не розуміти, що якщо економіка завалиться - у якийсь момент і вся його система завалиться", - припускає Галлямов.

Третій, середній, сценарій полягає в тому, що 8 серпня Трамп введе нові обмеження, які стануть черговим сигналом для Москви про його готовність до подальших дій. Однак, ступінь цих дій буде залежати від реакції Москви. Після цього Путін погоджується на зустріч із Зеленським, яка відбудеться або незабаром після, або перед його зустріччю з Трампом.

"Я вважаю, що сьогодні Трамп, скоріше за все, впровадить деякі обмеження середнього рівня - навряд чи він застосує всі заплановані заходи. Можливо, вони виявляться неприємними, але не у всіх аспектах. Якщо спробувати зробити прогнози, то, на мою думку, протягом наступних 7-10 днів, умовно кажучи - до 15-20 серпня, ми можемо стати свідками зустрічі Трампа з Путіним. А після цього, згідно з моїми особистими припущеннями, в період з 15 по 25 серпня може відбутися зустріч трьох президентів", - висловив свою думку Веніславський.

Ключовим моментом у цьому сценарії є те, які наслідки матиме тристороння зустріч на рівні керівників. З одного боку, Путін може спробувати представити Трампу свою згоду на так зване "повітряне перемир'я" — зупинку обстрілів українських територій на лінії фронту — як компроміс. Проте малоймовірно, що така поступка буде розглянута США як значний прогрес.

Трамп постійно акцентує на тому, що людям слід припинити гинути. Він неодноразово підкреслював, скільки українських і російських військових втрачає життя. Один із ключових меседжів його промов - це заклик до зупинки вбивств. Тому просте повітряне перемир'я для Трампа не є достатнім. Як я розумію його позицію, він сподівається на те, що така зустріч призведе до оголошення про припинення бойових дій. Далі, це повинно перейти в нову фазу врегулювання та підготовки певної угоди, що стосується завершення війни на рівні міжнародних документів, - прогнозує Веніславський.

Всі ці сценарії об'єднує одне - дуже хиткі та мінливі фактори. Як вчинить Трамп? Чи буде він йти до кінця, не реагуючи на хибні та пусті обіцянки Москви? Як відповість Путін? Чи погодиться він на зустріч з Зеленським? Чи до кінця усвідомлює очільник Кремля реальні перспективи його економіки або ж вони затьмарені його імперськими мріями? На які компроміси готовий Кремль? Що про них думають Україна та українці? Як відреагують на все Індія та Китай?

Список цих факторів може бути значно розширений. Незважаючи на високий рівень невизначеності, поточна стратегія Трампа явно впливає на динаміку конфлікту. Вперше за тривалий період у Москви з'явилася вагома зовнішня причина для пошуку виходу з війни. І якщо ми дійсно почали рух до її завершення, не варто очікувати, що цей процес закінчиться найближчим часом.