Аналізуємо бажання України й Польщі розв'язувати гострі проблеми на засадах взаємоповаги та будувати стратегічне партнерство двох центральноєвропейських держав
У переддень візиту президента України В. Зеленського до Польщі у Варшаві на базі столичного університету пройшла презентація аналітичної доповіді "Стратегічне партнерство Польщі та України в умовах повномасштабної агресії Росії проти України". Експертний документ підготовлено польськими (Університет Марії Кюрі-Склодовської у Любліні) та українськими (Навчально-науковий інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка) науковцями за редакцією професорів Марека Пєтрася, Валентина Балюка та Григорія Перепелиці. У рамка презентації відбулася дискусія. В обговоренні взяли участь: народний депутат України Микола Княжицький, відомий польський аналітик Адам Еберхардт, експерт Академічного центру стратегічного аналізу Томаш Стемпнєвський та Олександра Іванюк з Фонду "Український дім".
Документ подає погляди польських та українських академічних кіл на стратегічне партнерство двох держав з урахуванням динаміки змін геополітичного простору, аналізу царини стратегічного партнерства та перспектив розвитку взаємин у контексті інтеграції України до ЄС та НАТО. Тут знаходимо прогноз за кількома векторами - політика розширення ЄС, економіка, суспільний розвиток, європейська безпека, публічна дипломатії та стратегічна комунікація - відносин між Польщею та Україною в хаотичному геополітичному контексті зі спробою окреслити наслідки цих змін для відносин між країнами у майбутньому. Окремо розглянуто перспективи формули "стратегічного партнерства". Загалом, з академічною точністю поставлено питання про майбутнє цього наративу як багаторічної ідеологічної рамки двосторонніх взаємин.
Конфлікт, що виник внаслідок повномасштабної агресії Росії проти України, істотно змінив геополітичні відносини між Польщею та Україною, запустивши новий етап змін. Питання, які постають: які саме зміни відбуваються і які їх наслідки для сусідніх країн? Чи залишаються вони партнерами? Якщо так, то чи є їх відносини рівноправними? А якщо виникає конкуренція, то до яких наслідків це може призвести? Атака Росії відкрила нові загрози, але також і нові можливості, що вимагає від обох країн адаптації їх стратегічного мислення, зокрема політичних еліт, а також відповідної політичної практики на міжнародному рівні, у зовнішній політиці та в діяльності, спрямованій на внутрішні справи держав і громадських ініціатив.
Аналітики та експерти згодні, що в перший рік війни Польща надала Україні безпрецедентну гуманітарну та військову допомогу, яка зіграла значну роль у руйнуванні планів Росії на швидке захоплення України. У цей період динаміка стратегічного партнерства нагадувала синусоїду: швидке і динамічне зростання, а потім (починаючи з другої половини 2023 року) несподіване падіння і виникнення напруженості. До цього спричинила зернова та транспортна кризи, блокада кордону, конфлікти на ґрунті історичної пам'яті, різке навантаження соціальної системи Польщі, пов'язане з прийомом великої кількості українських біженців. При цьому не слід забувати про специфіку виборчого процесу у Польщі та складні умови політичного і економічного життя в Україні під час війни.
Однак, сторонам вдалося зберегти основи своїх відносин. У звіті підкреслюється важливість укладення нового двостороннього угоди та створення польсько-українського тандему регіональних лідерів у Центрально-Східній Європі. Стратегічні інтереси обох країн формуються не лише в контексті загрози з боку неоімперської Росії, але й з метою розвитку більш глибокої співпраці в таких сферах, як енергетика, військово-промисловий комплекс, інноваційні технології та інфраструктурні проекти, зокрема транспортні коридори.
Війна яскраво продемонструвала, що Польща є природним продовженням стратегічної глибини для України в контексті європейського розвитку. В свою чергу, Україна має важливе стратегічне значення для Польщі, оскільки виступає в ролі захисника її східних кордонів. Експерти одностайно вважають, що Польща повинна активно залучатися до обговорень нової архітектури безпеки в Центрально-Східній Європі. Польща постійно підтримує Україну у боротьбі з Росією, а також на її шляху до Європейського Союзу і НАТО. У світлі змін у міжнародному порядку з'являються рекомендації щодо створення регіональної системи безпеки та поглибленої військової співпраці між Україною та Польщею. Водночас історичні суперечності не повинні визначати стратегічне партнерство та заважати ефективній співпраці. Взаємна повага до історичної пам'яті і розпочатий процес ексгумації жертв "волинської трагедії" можуть стати основою для конструктивного діалогу між сторонами, сприяючи зменшенню наслідків конфліктів пам'яті та запобіганню їх використанню російською пропагандою.
Не лише аналітичний звіт, але й зустріч президентів Володимира Зеленського та Кароля Навроцького засвідчили прагнення України та Польщі вирішувати актуальні виклики на основі взаємної поваги та розвивати стратегічне партнерство між цими двома центральноєвропейськими країнами. Політики, експерти та представники громадських організацій, які брали участь в обговоренні звіту, одностайно зазначили високий професіоналізм роботи та її важливу роль у формуванні стратегічної культури та політики ухвалення рішень у сфері україно-польських відносин як на регіональному, так і на глобальному рівнях.
#НАТО #Європейський Союз #Європа #Агресія #Росія #Економіка #Україна #Народний депутат України #Володимир Зеленський #Президент України #Енергетична галузь #Польща #Інфраструктура #Конкуренція (економіка) #Дипломатія #Комунікація #Російська мова #Політика #Варшава #Зовнішня політика #Реклама #Геополітика #Документ #Міжнародні відносини #Київський національний університет імені Тараса Шевченка #Ґрунт #Микола Княжицький #Центральна Європа #Архітектура #Українська Держава #Люблін #Масові вбивства поляків на Волині та у Східній Галичині #Центральна та Східна Європа #Університет Марії Кюрі-Склодовської
