Чи наближається світ до ядерного конфлікту: трансформація російської військової доктрини, світова реакція та експертні оцінки | УНН

Росія розширила умови застосування ядерної зброї, включивши загрози територіальній цілісності та напади союзників. Експерти та світові лідери оцінюють ризики як низькі, вважаючи це більше політичним тиском.

Схвалення оновлених принципів ядерної стратегії Росії Володимиром Путіним стало приводом для активних обговорень серед експертів та політиків на міжнародній арені. У новому документі викладено розширені умови, за яких Росія має право на застосування ядерної зброї. Це стосується як ядерних, так і звичайних атак, які можуть загрожувати суверенітету чи територіальній цілісності Росії або її союзників. Додатково, агресія з боку будь-якої держави-члена військової коаліції проти Росії буде трактуватися як напад на всю коаліцію.

На фоні цих подій лунають різноманітні оцінки експертів. Деякі вважають ці висловлювання спробою чинити політичний тиск, тоді як інші акцентують увагу на можливих загрозах.

Актуалізація доктрини відбулася на фоні новин про те, що Сполучені Штати надали Україні можливість застосовувати далекобійну артилерію для атак на територію Росії. У відповідь Москва не раз висловлювалася рішуче, підкреслюючи, що подібні дії можуть вважатися прямим втручанням країн НАТО у війну в Україні.

Нещодавно Путін висловив думку, що санкції з боку Вашингтона на подібні удари фактично означатимуть залучення НАТО до військових дій.

Уряд Сполучених Штатів сприймає зміни в ядерній стратегії Росії як вказівку на можливе розширення конфліктних зон. Вашингтон виступає з осудом цих заяв, підкреслюючи, що такі дії Росії збільшують ймовірність глобальної ядерної кризи. Водночас, США продовжують надавати військову допомогу Україні, включаючи постачання сучасного озброєння.

Тарас Загородній, експерт у сфері політики, підкреслює, що ймовірність використання ядерної зброї з боку Росії в даний момент є досить низькою.

Якби російська сторона дійсно вважала, що тактичне використання ядерної зброї зможе розв'язати її проблеми в Україні, то вже давно вжила б таких заходів. Однак проти цього рішуче виступають усі ядерні держави, включаючи Китай.

Згідно з висловлюваннями Загороднього, у випадку, якщо Путін вирішить на такий крок, Росія може опинитися під загрозою традиційного військового реагування з боку НАТО. Цей варіант неодноразово розглядався західними військовими експертами, зокрема колишнім головнокомандувачем армії США в Європі Беном Ходжесом.

Те, що викладено в їхніх доктринах, більше нагадує розмови, а не дійсність. Україна вже неодноразово, близько двадцяти разів, ігнорувала їх попередні доктринальні положення.

Проте експерт у галузі політики зазначає, що ймовірність використання ядерної зброї залишається, оскільки дії російського керівництва можуть бути непередбачуваними.

Загородній також поділився своїм баченням того, які дії має вжити Україна для захисту своїх національних інтересів в умовах посилення ядерної загрози.

"Вимагати більше зброї від наших партнерів, зокрема систем, які можуть перехоплювати ракети, наприклад, таких, як у США, їхні елементи є в Румунії та Польщі".

Політолог підкреслює важливість для України постійно нагадувати про Будапештський меморандум.

Сполучені Штати запевнили Україну в забезпеченні недоторканності її територій. Цей договір залишається в силі, і важливо регулярно про нього нагадувати. Вони усвідомлюють це, але, звичайно, намагаються уникнути повного виконання своїх зобов'язань. Жодна країна не бажає надто ускладнювати свої справи.

Експерт додав, що політики всюди діють за схожими принципами, а також нагадав, що на початку війни вони навіть не бажали надавати ні техніку, ні HIMARS, ні можливості завдавати ударів по території росії, але згодом змінили рішення.

Тарас Семенюк, ще один український експерт у галузі політики, висловлює думку, що сучасна ядерна риторика в основному слугує як засіб психологічного впливу.

Я не переконаний, що ми можемо стверджувати про наближення до ядерної війни. Ядерна зброя функціонує, перш за все, як засіб стримування, а не як інструмент агресії. Вона слугує останнім аргументом, який країна може використати, щоб запобігти своєму занепаду або відволікти атакуючу загрозу. Схоже, світ більше рухається у бік ядерного шантажу, аніж до реального застосування ядерної зброї. Хоча, звісно, все можливе. Я не можу стверджувати це з абсолютною впевненістю, але завжди залишається певний ризик, що хтось може не витримати і вдасться до використання, принаймні, тактичної ядерної зброї, яка може бути застосована на близькій території. Поки що важко говорити про конкретну загрозу, але той факт, що ядерна риторика починає з'являтися в медіа, є безсумнівним.

За словами політолога, така риторика використовується не лише для досягнення політичних цілей, а й для психологічного тиску: щоб залякати суспільство, викликати паніку та стримати європейські еліти. Особливо це діє в демократичному світі, де люди можуть вимагати від політиків уникати будь-яких загроз.

"Зміна доктрин очевидна. Наприклад, у доктрині росії зазначено, що ядерна зброя може бути застосована у разі загрози територіальній цілісності країни або у разі нападу на її територію. Однак, згідно з російською інтерпретацією, напади відбуваються щодня -- хоча б у вигляді дронів. Тому зараз мова не йде про реальне застосування ядерної зброї, а про її використання як інструменту тиску. Тим більше, один із головних союзників рф -- Китай -- публічно виступає проти її використання"

Семенюк зазначив, що Україні буде складно самостійно забезпечити захист від ядерної загрози. Наша країна може розраховувати лише на колективну безпеку, будь то через НАТО або завдяки міжнародній підтримці систем протиповітряної оборони.

Проте навіть найсучасніші системи, такі як Patriot або THAAD, не здатні забезпечити абсолютний захист від ядерних боєприпасів.

Проте, спільно з іншими країнами можна цілком здійснити захист.

Політолог також прокоментував, що модернізація ядерної зброї в інших країнах має важливі наслідки. У світлі зростаючої ядерної загрози, спричиненої не лише діями Росії, а й Китаю, США переглядають свою ядерну стратегію. Як зазначає Річард С. Джонсон, заступник помічника міністра оборони США, світ опинився в ситуації, коли кілька країн одночасно оновлюють свої ядерні арсенали.

США вже вжили кроків для посилення власного ядерного потенціалу. Зокрема, Міністерство оборони США розробляє нову ядерну бомбу B61-13, яка стане частиною оновленого арсеналу. Крім того, зростає готовність ядерних підводних човнів.

"Оновлення ядерного арсеналу є звичною процедурою. Як і будь-яка технологія, ядерна зброя має свій термін служби, тому її необхідно модернізувати. Це природний процес, схожий на зміну масла в автомобілі. Основною метою є підтримка боєздатності арсеналу, а не підготовка до його використання. Чи здійснює це Росія, Китай або США — справа в основному в технічному обслуговуванні, а не в ознаках реальної загрози", - коментує Тарас Семенюк.

Політолог Максим Ялі підкреслює, що світ насправді наблизився до ризику ядерної катастрофи.

В історії вперше застосували середньодальню балістичну ракету, яка, хоча й не є міжконтинентальною, призначена для перевезення ядерного боєприпасу. Це означає, що світ опинився на один крок ближче до ядерної катастрофи. Особливо тривожними є заяви путіна та його готовність вжити таких заходів, якщо, на його думку, це буде необхідно.

Одночасно експерт зазначає, що ескалація є результатом дій самого Кремля. Захід реагує на ці дії, проте в російському контексті це сприймається як підвищення напруги, на яке Путін змушений відповідати.

Якщо він ухвалить рішення про застосування тактичної ядерної зброї, це буде спрямовано проти України, а не проти західних країн. Захід складається з ядерних держав, таких як Великобританія та Франція, які є членами НАТО і під захистом ядерного потенціалу США. Цей потенціал здатний повністю знищити Росію. Тому основна загроза насамперед стосується України.

Експерт нагадав про події 2022 року, коли Україна вдалось провести ефективний контрнаступ в Харківській та Херсонській областях. У той час директор ЦРУ Вільям Бернс зазначав, що ймовірність застосування ядерної зброї Росією була "більш ніж реальною".

Ці ризики залишаються актуальними й сьогодні, але в короткостроковій перспективі, до завершення президентських виборів у США та вступу Дональда Трампа на посаду, малоймовірно, що путін вдасться до ядерної атаки. На жаль, на даний момент немає реальної військової загрози для Росії, якщо оцінювати ситуацію на фронті. А ті далекобійні ракети, які надходять Україні від партнерів, у нинішніх обсягах не можуть суттєво змінити існуюче становище.

Головний урок для України -- необхідність розвитку власного оборонного потенціалу.

"Головний урок, який ми винесли за останні десять років протистояння російській агресії, полягає в необхідності покладатися на власні сили. Наші міжнародні партнери, зокрема США та Велика Британія, не виконали своїх зобов'язань, визначених Будапештським меморандумом, після анексії Криму у 2014 році. Більш того, тодішній президент США Барак Обама заблокував постачання летальної зброї Україні. Це стало сигналом про необхідність активного розвитку власного військово-промислового комплексу та створення балістичних ракет, використовуючи спадок, залишений Україні після розпаду Радянського Союзу."

Експерт підкреслює, що Росія націлюється на більш вразливі країни. Україна могла б запобігти агресії, якби Кремль спостерігав за належною військовою реакцією.

Якби Росія усвідомлювала, що Україна може дати відсіч, навіть спираючись на те, що ми продемонстрували у 2022 році, вона б не наважилася на напад. Перший урок у цьому несправедливому світі: слабкі зазнають нападу. Особливо в умовах розпаду світового порядку, що ґрунтується на міжнародному праві. Наразі панує принцип сили.

Спад міжнародної правової системи та руйнування глобального порядку, що розпочалися після Карибської кризи, формують нові умови реальності.

Після ядерної кризи XX століття світ активно працював над створенням міжнародного права, щоб уникнути конфліктів. Проте нині цей порядок починає розпадатися, і влада належить тим, хто має силу. Саме вони встановлюють правила гри. Хоча підтримка партнерів є важливою, ми стали свідками того, як у 2014 та 2022 роках ніхто не готовий був ризикувати своєю безпекою заради України, особливо у контексті загрози ядерної війни.

Україна повинна усвідомлювати ці обставини, розвивати свій оборонний сектор та посилювати свою здатність до захисту в тісній співпраці з партнерами.

Реакція Франції та Британії на ядерну доктрину

Франція не сприймає анонсовані Володимиром Путіним зміни у ядерній доктрині Росії як суттєву загрозу. Таку думку висловив міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро.

"Це всього-на-всього риторичні прийоми. Ми не дамо себе залякати цими загрозами," -- зазначив він в ефірі телеканалу Cnews. Барро підкреслив, що протягом останніх двох з половиною років путін систематично вдається до ядерного шантажу, прагнучи створити атмосферу страху серед держав НАТО.

Міністр підкреслив, що корективи в ядерній стратегії Росії не стали новиною, оскільки ця інформація була оголошена раніше.

Барро повторив заклик президента Франції Еммануеля Макрона до російського лідера повернутися "до здорового глузду".

Прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер висловив свою думку щодо оновлення ядерної доктрини Росії, наголосивши, що це не змінить позицію Лондона стосовно підтримки України.

Стармер підкреслив, що висловлювання Росії є безвідповідальними, проте вони не змогуть перешкодити зусиллям Великої Британії у підтримці українського народу.

Також він підкреслив, що путін не з'являвся на саміті G20 вже третій рік підряд, охарактеризувавши це як "самостійне вигнання", викликане його діями, які призвели до міжнародної ізоляції Росії.

Відповідь від Китаю

Китай закликав держави дотримуватися спокою після оновлення ядерної доктрини Російської Федерації. У Пекіні підкреслили, що для досягнення миру у війні між Росією та Україною важливо вести переговори та консультуватися.

Речник МЗС Китаю Лінь Цзянь зазначив, що всі сторони мають утримуватися від загострення ситуації та спільно працювати над зниженням ризиків через переговори.

Він підкреслив, що позиція Китаю залишається незмінною: Пекін виступає за деескалацію та мирне вирішення конфлікту. Лінь Цзянь також додав, що Китай і надалі відіграватиме конструктивну роль у цьому процесі.

Чому Китай має важливий вплив на росію?

Росія може утриматися від застосування ядерної зброї з огляду на ряд чинників, що стосуються позиції Китаю:

· Геополітичний вплив Китаю: Китай займає позицію одного з ключових стратегічних союзників Росії, а його підтримка має велике значення для Москви, особливо в умовах міжнародної ізоляції, викликаної війною в Україні.

· Економічна залежність від Китаю: Росія демонструє суттєву залежність від Китаю в економічному плані, особливо в контексті торгівлі енергетичними ресурсами та фінансовими послугами. Китай має потенціал для значного впливу на Росію, зокрема шляхом обмеження торгових зв'язків або зміни умов співпраці, якщо Москва порушить ключові принципи безпеки, наприклад, активізуючи ядерну ескалацію.

· Загроза глобального загострення: Ядерна потужність Китаю робить його важливим гравцем у забезпеченні міжнародної стабільності. У разі, якщо Росія вирішить активувати ядерний арсенал, це може спровокувати масштабну ескалацію, до якої може приєднатися і Китай.

· Дипломатичні зусилля Китаю: Пекін може застосовувати свої дипломатичні ресурси, щоб переконати Росію утриматися від застосування ядерної зброї, сприяючи деескалації конфлікту шляхом переговорів.

У той же час, Китай підтримує важливі економічні відносини з Європейським Союзом та Сполученими Штатами, і ядерний конфлікт може призвести до непередбачуваних наслідків для його економічної ситуації. Також варто врахувати стратегічні інтереси, пов'язані з необхідністю забезпечення стабільності як в Азії, так і в глобальному масштабі.