Чому дедалі більше політиків у Німеччині звертаються до суду за звинуваченнями в наклепі?

Від Міністерства закордонних справ до посади канцлера: німецькі політики все частіше стають об'єктами судових позовів через свої провокативні заяви. Хоча справи за наклеп рідко закінчуються реальними покараннями, вони слугують ефективним засобом у політичній боротьбі та для підвищення публічного іміджу.

Несподівана заувага, спроба жартома відповісти - і в результаті, позов до суду. У нинішній напруженій обстановці, що панує в політичному житті Німеччини, події можуть розгортатися швидко та непередбачувано. Саме так сталося після короткого діалогу під час політичного токшоу на державному телеканалі ZDF, яке відбулося незадовго після виборів до парламенту федеральної землі Берлін, де перемогу здобула Ліва партія.

Ведуча ток-шоу Майбріт Іллнер опинилася в незручній ситуації, коли під час ефіру зазначила про кандидатуру від Лівої партії на посаду бургомістра Берліна: "Еліф Еральп стверджує, що вона антисемітка... Проте це не так". На її слова миттєво відреагував один з гостей програми - представник Християнсько-соціального союзу (ХСС) та міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт, який додав: "На ділі так".

Юристи Лівої партії швидко відреагували на ці два слова і ініціювали судовий процес. Вони стверджують, що це висловлювання є рівнозначним наклепу на Еліф Еральп, оскільки створює спотворене уявлення про те, що вона, насправді, є антисеміткою. У позові зазначається, що коментарі Добріндта "підривають репутацію Еліф Еральп як політичної фігури та, відповідно, впливають на процес формування уряду в федеральній землі Берлін".

Читайте також: Антисемітські настрої та клани: Ліві сили в Берліні під жорстким тиском критики.

Це не перший раз, коли Ліва партія звертається за підтримкою до своїх юристів. Після успішного виступу на виборах до Берлінської палати депутатів представники правоцентристських сил почали активно висувати звинувачення на адресу партії в антисемітизмі. Особливо резонансним став випадок у серпні в берлінському районі Нойкельн, коли репер, що виступав на передвиборчому заході, виконав трек з антиізраїльським змістом. Міністерка економіки Німеччини Катеріна Райхе також викликала хвилю обурення серед лівих, стверджуючи, що ця партія тепер "відкрито пропагує антисемітизм", і опублікувавши відповідний пост в офіційному акаунті міністерства в Instagram.

Роль судових позовів у політичному житті Німеччини.

Останніми роками судові позови стають дедалі популярнішим засобом впливу в німецькій політиці. При цьому позивачі зазвичай посилаються на статті 185, 186 та 187 Кримінального кодексу Німеччини, які стосуються таких правопорушень, як образа, наклеп та "умисний наклеп" (під ним мається на увазі свідоме твердження або поширення неправдивих відомостей про людей). У разі задоволення позову винним загрожує покарання від штрафу до позбавлення волі на строк до одного року.

У вересні 2025 року ультраправий політичний рух "Альтернатива для Німеччини" (АдН) звинуватив канцлера Фрідріха Мерца у наклепі, після того як той порівняв їхні плани з реміграції з "етнічними чистками". Натомість берлінське відділення Партії зелених минулого року висунуло проти Мерца обвинувачення у розпалюванні ненависті, після того як 14 жовтня під час пресконференції в Потсдамі канцлер заявив, що уряд виправляє помилки, допущені раніше в міграційній політиці, та зробив суперечливий коментар щодо вигляду німецьких міст.

У 2024 році на позов партії "Союз Сари Ваґенкнехт" (ССВ) відповідачем став тодішній співголова Зелених Роберт Габек. Справа була ініційована через його заяву про те, що новостворена політична сила "купує голоси" в інтернеті, формуючи так звані "армії тролів". Прокуратура вирішила закрити справу після того, як Габек погодився сплатити 12 тисяч євро трьом благодійним організаціям, не визнаючи своєї провини. Закриття справи обґрунтували тим, що суспільний інтерес до кримінального розслідування виявився низьким.

Читайте також: Саксонія-Ангальт: АдН та BSW вимагають через ландтаг припинити німецьку допомогу Україні

Подібні звинувачення, особливо коли йдеться про наклеп, зазвичай мають дуже мало шансів на успіх у суді. "Прокурори, як правило, дуже швидко припиняють такі справи через відсутність достатніх підстав для підозри", - пояснив DW юрист з питань ЗМІ з юридичної фірми WBS Legal Крістіан Зольмеке (Christian Solmecke).

Федеральний конституційний суд стійко дотримується думки, що в політичному житті рамки прийнятного значно розширені в порівнянні з особистим життям, - зазначив Зольмеке. - Той, хто свідомо вирішує зайняти політичну позицію, повинен бути готовим зіткнутися з різкою, суперечливою, перебільшеною та навіть образливою критикою.

Фелікс Циммерманн (Felix Zimmermann), головний редактор німецького юридичного видання Legal Tribune Online (LTO), погоджується з цією точкою зору. За його словами, у німецькому законодавстві передбачено розмежування між неправдивим твердженням про факт та оціночним судженням. "Але "антисемітський" чи "не антисемітський" - це думка, особливо зараз, коли у людей існують дуже різні визначення цього поняття", - підкреслив Циммерманн у розмові з DW. І припустив, що прокуратура без зайвого розголосу закриє справу щодо міністра Добріндта.

Судові позови як інструмент публічного іміджу.

Таке ставлення юстиційних органів, проте, не зупиняє політиків від дедалі частішого звернення до подібних судових позовів. "Ми безсумнівно спостерігаємо новий рівень активності та масштабів цієї практики, - зазначає юрист. - Політична культура стала більш жорсткою та нетерпимою до супротивників. Поріг, за яким їх вже не просто запрошують до дискусії, а безпосередньо криміналізують, помітно знизився".

Небезпека, на думку Крістіана Зольмеке, полягає в тому, що це часто зводиться до "зловживання" державними органами як політичними інструментами. Однак така "правова війна" стає ефективною політичною тактикою не в останню чергу тому, що гарантує потрапляння в заголовки новин. "З точки зору сторін, які подають позови, вони є досить ефективною піар-стратегією, - зазначив Зольмеке. - Політична вигода виникає незалежно від результату судового розгляду".

Щодо Лівої партії, Фелікс Циммерман вважає, що їй надзвичайно важливо продемонструвати свою непримиренність до звинувачень в антисемітизмі. Це, зокрема, пов'язано з тим, що Еліф Еральп неодноразово підкреслювала свою підтримку єврейської громади Берліна і виступала за збереження єврейського життя у місті. "На мою думку, Ліва партія прагне створити правлячу коаліцію в Берліні, а Еральп має намір стати бургомістеркою столиці. Тому, якщо хтось завдає шкоди, цілком виправдано оскаржити це у суді - це стане певним сигналом", - зазначив Циммерман.

Ознайомтесь також: Чи надали представники партії Мерца підтримку кандидату від ультраправої АдН?

Коли заяви мають основу в конституції.

З іншого боку, позов проти Катерини Райхе може мати значно вищі шанси на перемогу. Це переважно пояснюється тим, що вона опублікувала свою заяву на офіційній Instagram-сторінці міністерства економіки. Як зазначив головний редактор LTO, таку дію можна вважати порушенням "принципу нейтральності" — конституційного положення, яке забороняє державним органам зневажати будь-яку конкретну політичну силу. "Звісно, для політика це викликає труднощі, адже висловлюватися від свого імені йому дозволено, а от від імені міністерства — вже ні. Це виглядає дещо абсурдно, оскільки фактично одна особа розділяється на дві", — вважає Фелікс Циммерман.

Незважаючи на те, що Ліва партія подала позов, що вимагає термінового розгляду, суддям може знадобитися багато тижнів або навіть місяців для ухвалення рішення. До того моменту, коли це станеться, переговори щодо створення правлячої коаліції в Берліні, ймовірно, вже завершаться, а наслідки промови Райхе стануть зрозумілі - навіть якщо мінекономіки змушене буде видалити цей пост, ліві можуть оголосити про свою політичну перемогу.