Трамп знову чинить тиск на Зеленського та надає підтримку Путіну: які події розгортаються у Вашингтоні?

Про це йдеться в авторській статті американських журналістів Джонатана Леміра та Саймона Шустера для The Atlantic.

Чому Трамп звинувачує Україну у проблемах із пальним

На думку журналістів, різка зміна риторики президента США зумовлена не тільки війною Росії проти України, але й внутрішніми політичними викликами в країні. Залишилося приблизно три тижні до проміжних виборів до Конгресу, і високі ціни на енергоносії ставлять під загрозу позиції республіканської партії. Середня вартість дизельного пального в США вже перевищила шість доларів за галон.

На тлі труднощів із завершенням війни проти Ірану Трамп, за словами двох людей з його оточення, роздратований тим, що не може швидко досягти бажаного результату. Натомість він почав звинувачувати Україну в погіршенні ситуації на енергетичному ринку, хоча на світові ціни впливають і події на Близькому Сході.

Як підкреслюють автори, звинувачення, висунуті проти Києва, вписуються в тривалу тенденцію більш прихильного ставлення Трампа до Москви. За час чотирьох з половиною років конфлікту, за винятком небагатьох випадків, він здебільшого підтримував російську сторону, закликаючи Україну зупинити бойові дії і прийняти умови, які були неприйнятні для Зеленського.

Угода з Путіним та тиск на Зеленського.

Серед найрезонансніших рішень Трампа було укладення угоди про постачання російського дизельного пального. Це рішення знижує тиск санкцій на російський енергетичний сектор і може принести Москві додаткові фінансові ресурси. У той же час, Трамп вимагає від Києва зупинити атаки на російські нафтопереробні заводи, які є критично важливими для економічних можливостей Кремля в експорті пального.

Україна висловила готовність до взаємних поступок: Київ готовий припинити удари по російським нафтопереробним підприємствам в обмін на зупинку Москви атак на українські електростанції. Однак президент США наполягає на тому, що першим має зробити крок саме Київ. Згідно з даними журналістів, його радники застерегли про можливе припинення постачання американського озброєння, якщо Україна не відмовиться від атак. Крім того, деякі члени адміністрації президента також пропонували обмежити обмін розвідувальною інформацією.

Після бесіди з Путіним Трамп висловив бажання змінити українське керівництво. У цьому контексті він оголосив про нібито укладене енергетичне перемир'я, хоча попередньо не узгодив його з українською стороною. Один з високопрофесійних українських військових, котрий спілкувався з журналістами, охарактеризував такі заяви як "просто абсурдні".

Володимир Зеленський, згідно з відомостями джерел, не був проінформований про угоду щодо дизельного пального, і його реакція на рішення США виявилася досить різкою.

"Це нечесно й несправедливо", -- заявив він.

Вирішення Трампа спричинило хвилю обурення в американському Конгресі. Четверо республіканських сенаторів висловили свою незгоду разом з демократами, критикуючи рішення про скасування обмежень. Законодавці підкреслили, що ослаблення санкцій йде врозріз з раніше прийнятими законами і фактично забезпечує фінансову підтримку Путіну, поки Росія триває в атаках на українських цивільних.

Яким чином Зеленський перешкоджає амбіціям Трампа?

На думку авторів, президент США все частіше починає бачити Зеленського як перепону на шляху до завершення війни, що дозволило б Трампу оголосити про свої дипломатичні досягнення. Під час розмови з американським лідером, Путін, згідно з інформацією від Кремля, відмовився брати на себе зобов'язання щодо відновлення мирних переговорів. Проте Трамп продовжує чинити тиск на Київ, закликаючи до проведення виборів в Україні та критикуючи українські удари по російських об'єктах інфраструктури.

Журналісти також акцентують увагу на можливих економічних інтересах американської адміністрації. Відповідно до їхніх джерел, під час зустрічей Джареда Кушнера та Стіва Віткоффа з представниками Росії обговорювалися великі бізнес-угоди, які американські компанії могли б реалізувати після закінчення війни. Українські посадовці давно підозрюють, що зовнішня політика Трампа більше націлена на комерційні угоди та потенційні вигоди для його оточення, ніж на захист демократії, прав людини та територіальної цілісності.

Водночас частина українських посадовців сумнівається, що російська економіка зазнає краху навіть під тиском санкцій та українських далекобійних ударів. Один із чиновників, наближених до переговорного процесу, заявив журналістам, що Україні потрібно переглянути стратегію та шукати вихід із війни за підтримки Європи. На його думку, це може вимагати більшої уваги до переговорів.

Зміна американської політики створює для України нові виклики. Росія збільшує свої запаси ракет, активізує атаки на українські міста та тестує нові моделі дронів, які важко виявити і знищити системам української протиповітряної оборони. Європейські держави намагаються заповнити прогалини в американській підтримці, проте Україна стурбована, що без необхідної розвідки та військових постачань з США їй може загрожувати найскладніша ситуація з початку масштабної війни.

Тиск з боку Трампа на Україну – останні оновлення новин.

Тиск з боку Вашингтона на Київ щодо атак на російську нафтову інфраструктуру розпочався ще в вересні. Під час бесід із Володимиром Зеленським Дональд Трамп закликав українського президента припинити напади на нафтопереробні заводи Росії, аргументуючи це впливом на паливний ринок. Таким чином, він фактично вимагав від України обмежити удари по об'єктах, які приносять Росії доходи від експорту нафти. Проте Київ продовжував використовувати далекобійні атаки для зниження можливостей російської військової економіки. У той час уже стало відомо про заклик Трампа зупинити удари по НПЗ.

9 жовтня в ситуації виникло загострення після оголошення американського президента про угоду з Володимиром Путіним щодо імпорту російського дизельного пального до США та на міжнародний ринок. Це рішення викликало хвилю обурення в Україні, оскільки прибутки від продажу нафтопродуктів сприяють фінансуванню війни Москвою. Більш того, зняття обмежень суперечило намірам тиску на російський енергетичний сектор через санкції. Президент Зеленський підкреслив, що таке рішення є несправедливим, оскільки Росія продовжує свої агресивні дії проти України, а її енергетичний експорт може отримати нові шанси для розвитку. Угода Трампа з Путіним стосовно російського дизельного пального стала новим приводом для напруженості між Києвом і Вашингтоном.

13 жовтня з'явилася інформація про нове посилення тиску на Україну: згідно з повідомленнями медіа, Сполучені Штати вимагають від Києва припинити атаки на російські нафтопереробні заводи і можуть обмежити військову підтримку в разі відмови. Серед можливих заходів розглядається зупинка продажу американської зброї через європейських партнерів, а також призупинення обміну розвідувальними даними. У відповідь Україна запропонувала взаємне припинення атак: Київ готовий зупинити удари по російських НПЗ, якщо Москва погодиться не обстрілювати українські електростанції. Проте Вашингтон наполягає на тому, що першим має поступитися саме Київ. Спір щодо нафти переріс у більш широкий конфлікт стосовно американської допомоги та умов завершення війни, на фоні вимог, які ЗМІ охарактеризували як ультиматум з боку США щодо нападів на НПЗ.