В Україні знову піднімається питання про чотириденний робочий тиждень: на офіційному сайті Кабінету Міністрів з’явилася петиція, яка закликає зменшити тривалість робочого тижня до 32 годин без зниження рівня зарплати. Серед аргументів на підтримку цієї ініціативи - зниження ризику вигорання працівників та підвищення загальної продуктивності.
Але чи справді українські підприємства готові впровадити чотириденний робочий тиждень? Які переваги та недоліки можуть виникнути в результаті переходу на цей режим, і чи принесе він користь економіці України?
Детальніше про це можна дізнатися в статті "Коротко про".
Яка тема обговорюється?
На початку липня на веб-сайті Кабінету Міністрів була зареєстрована петиція "Щодо розробки і реалізації державної програми переходу до 4-денного робочого тижня (32 години) без зниження заробітної плати".
Основні завдання включають підвищення ефективності праці, поліпшення психічного та фізичного благополуччя населення, а також приведення українського ринку праці у відповідність до актуальних європейських норм.
"Психіка громадян України вже тривалий час перебуває під колосальним, безпрецедентним тиском через постійні повітряні тривоги, обстріли, дефіцит сну та хронічний стрес. Працювати у такому режимі 5 або 6 днів на тиждень означає заганяти націю в глухий кут глибокої депресії та психологічного дефолту, - йдеться в петиції. - Додатковий обов'язковий вихідний день життєво необхідний людям не для розваг, а для елементарного відновлення нервової системи, лікування, спокійного сну та зниження рівня гормонів стресу. Здорова психіка працівника - це основа національної безпеки та стійкості тилу".
Авторка петиції впевнена: 4-денний робочий тиждень призведе до зростання продуктивності, різкого зниження кількості лікарняних, зменшенню операційних витрат компаній і навіть поверне українців з-за кордону.
Ясні недоліки
Для України тема чотириденного робочого тижня наразі є вкрай складною. З одного боку, країна стикається з серйозною нестачею працівників, оскільки мільйони українців виїхали за кордон, а бізнеси борються за кадри. У такому контексті зменшення робочих годин могло б стати ефективним методом для залучення та утримання співробітників, а також для зниження ризику професійного вигорання.
З іншого боку, економічне відновлення є надзвичайно важливим, адже країна стикається з нестачею кваліфікованих кадрів. Підприємства функціонують в умовах війни, з перебоями в електропостачанні, проблемами з логістикою та високими витратами. Для багатьох галузей зменшення робочого тижня до чотирьох днів може означати не лише зміну графіка, а й потребу у наймі нових працівників або подовженні робочих змін.
Віталій Михайлов, директор консалтингової компанії "Михайлов та партнери", наголошує на тому, що не кожна професія може дозволити собі короткий робочий тиждень. Наприклад, такі спеціалісти, як бухгалтер чи журналіст, можуть виконати свої обов'язки за чотири дні, тоді як медичний персонал, водії автобусів, продавці, поліцейські, енергетики та багато інших не можуть працювати в такому режимі. Крім того, українські споживачі вже звикли до обслуговування без вихідних. Це стосується не лише онлайн-магазинів. Ми навіть можемо записатися до лікаря та відвідати платну клініку у той же день.
Тож, каже експерт, запроваджувати чотириденний тиждень як універсальну норму для всієї української економіки буде дуже складно.
Крім того, у випадку, якщо, скажімо, магазин функціонує всі сім днів на тиждень, зменшення робочих годин для кожного співробітника призведе до потреби в залученні додаткових працівників лише на 2-3 дні.
Наразі ми стикаємося з дефіцитом робочої сили, і кількість відкритих вакансій залишається значною, - зазначив експерт у бесіді з виданням "Коротко про". - Ситуація виглядає парадоксально: ми починаємо обговорювати можливість зменшення робочого часу саме в той момент, коли країні не вистачає працівників. На мою думку, таку ініціативу варто розглядати лише в умовах високого рівня безробіття та бажання людей працювати чотири, три або навіть два дні на тиждень.
Другий мінус полягає в зростанні зарплатних витрат. Якщо працівник працюватиме 32 години замість 40, але отримуватиме ту саму зарплату, година його праці стане дорожчою. І тут, каже Михайлов, виникає закономірне питання: за чий рахунок цей "банкет"?
Компанія може спробувати компенсувати це підвищенням цін, скороченням штату, автоматизацією. Але, найімовірніше, вона обере збільшення навантаження на працівників. Тобто люди працюватимуть менше годин на тижень, але в ці чотири дні будуть змушені працювати значно інтенсивніше. І замість балансу отримають "чотири дні пекла".
Третім недоліком є ризик зниження конкурентоспроможності. Українські підприємства вже стикаються з численними додатковими витратами, такими як підвищені витрати на логістику, енергетичні ресурси, податки, витрати на безпеку та нестача кваліфікованих кадрів. Подальше зростання витрат на персонал ще більше ускладнить їхню конкурентну позицію, особливо для компаній, які орієнтовані на експорт.
- Сьогодні наш ринок праці ближче до 6-денного, ніж до 4-денного робочого тижня, - підсумувала директорка консалтингової компанії TalentMatch, HR-експертка Наталія Слинько у розмові з Коротко про. - Економіка в такому стані, що ми просто не можемо дозволити собі працювати менше. Водночас окремі компанії, особливо в ІТ, креативних індустріях або професійних сервісах, можуть експериментувати з такою моделлю, якщо оцінюють результат за виконаними задачами, а не за відпрацьованими годинами. Але виробництво з виробничими циклами, агросектор, рітейл ближче до цілодобової роботи, бо там цінується кожна година, і обмежені робочі години можуть стати "вузьким горлом" процесу.
Переваги також могли б бути.
Головним плюсом 4-денного тижня є потенційне зниження професійного вигорання. І це дійсно важливо, зважаючи на те, що українські працівники на п'ятий рік війни перебувають під значним психологічним навантаженням. Три вихідні дні можуть дозволити людині не просто "поспати довше", а реально відновитися. В довгостроковій перспективі це цілком може зменшити не тільки кількість лікарняних, а й випадків звільнення через емоційне виснаження.
Другим плюсом може стати зростання продуктивності. У петиції посилаються на результати міжнародних експериментів у Великій Британії, Ірландії, Іспанії, Ісландії, які довели, що за умов 4-денного робочого тижня продуктивність праці не падає, а в багатьох випадках зростає на 15-35%. Працівники виконують той самий обсяг завдань швидше завдяки вищій концентрації та меншій втомі. Люди менше часу проводять на непотрібних зустрічах, швидше ухвалюють рішення, краще планують роботу тощо. І для IT, маркетингу, фінансів, дизайну, консалтингу та інших інтелектуальних сфер такий розвиток подій може бути цілком реалістичний.
Наталія Слинько підкреслює, що оцінка результатів, а не кількості відпрацьованих годин, має значний позитивний вплив на продуктивність і мотивацію. За її словами, це призводить до зниження рівня вигорання у працівників та підвищення їх задоволеності життям і роботою, а також покращує концентрацію. Загалом, вона підтримує цей підхід у сфері "розумової праці". Коли співробітники не взаємодіють з клієнтами або не залучені у виробничі процеси, результати їхньої роботи можуть суттєво покращитися.
Ще один важливий аспект - це конкурентна перевага для компаній: чотириденний робочий тиждень може стати потужним аргументом. Особливо це стосується молодих батьків, фахівців в IT, дизайнерів, аналітиків та інших професій. Коли два роботодавці пропонують однакову зарплату, але один має графік з п'яти днів, а інший - лише чотири, для багатьох вибір стане очевидним, навіть якщо обсяги роботи залишаються однаковими.
І, зрештою, як зазначає Віталій Михайлов, це може звучати парадоксально, але додатковий вихідний день має потенціал для збільшення споживчих витрат. Люди, які мають три вихідні, з більшою ймовірністю відвідують ресторани, вирушають у короткі подорожі або йдуть у театр чи кіно. Таким чином, зменшення робочих годин може позитивно вплинути на різні економічні сектори, зокрема на туризм, ресторанний бізнес, культуру, спорт, розваги та внутрішні подорожі.
Результати аналізу
Отже, питання щодо доцільності запровадження чотириденного робочого тижня в Україні залишається відкритим. Фахівці зазначають, що на даний момент не варто навіть говорити про реалізацію такого формату на державному рівні, оскільки це було б надто поспішно. Проте, бізнесу можна надати можливість експериментувати, щоб роботодавці і працівники могли знайти найбільш ефективний варіант організації праці.
Таких форматів може бути чимало: хтось працюватиме чотири дні, а хтось п'ять; хтось за змінним графіком, а хтось - дистанційно; хтось обере чотири довгі робочі дні замість п'яти 8-годинних, а хтось готовий поступитися в зарплаті заради третього вихідного.
У будь-якому випадку основним показником повинно бути не те, скільки днів особа провела на своєму місці роботи, а баланс між досягнутими результатами, ефективністю, фінансовими здобутками та рівнем життя.
Для України це має особливе значення, оскільки країні необхідно одночасно відновити економіку, повернути населення, конкурувати за кадри та підвищити трудову продуктивність.
#Електрична енергія #Економіка #Україна #Уряд України #Українці #Дефіцит #Бізнес #Графіка #Логістика #Робоча сила #Економіка України #Іспанія #Ринок праці #Ісландія #Роздрібний магазин #Ірландія #Конкуренція (компанії) #Консультант #Заробітна плата #Велика Британія #Сон #Компаній #Продуктивність праці #Зайнятість #Психея (психологія) #Депресія
