Вперше в історії Казахстан обійшов Росію за економічними показниками. Ця подія викликала шок у світовій економіці і стала серйозним ударом для Російської Федерації. Згідно з прогнозами Міжнародного валютного фонду, у 2025 році ВВП на душу населення в Казахстані досягне 14 770 доларів США, в той час як в Росії це число складе 14 260 доларів.
Вперше за часи незалежності Казахстан випередив свого північного сусіда за важливим економічним показником. Ці дані спростовують численні міфи, які поширює Кремль. Згідно з оцінками Євразійського фонду стабілізації та розвитку, в першому кварталі 2025 року казахська економіка демонструвала зростання на 5,6 %, що стало можливим завдяки розвитку транспорту, логістики, промисловості та будівництва. Натомість у Росії було зафіксовано лише 1,4 % приросту.
Економіст ЄФСР у Казахстані Галимжан Айтказін підкреслює, що для підтримання економічної динаміки країні важливо зменшити залежність від ресурсних секторів та активніше залучати приватні інвестиції. З моменту здобуття незалежності Казахстан залучив більше 330 мільярдів доларів прямих іноземних інвестицій, що є значною сумою для держави з населенням у 20 мільйонів. Після 2022 року, коли Росія опинилася під санкціями та спостерігалася втеча капіталу, в Казахстані були відкриті нові автоскладальні та хімічні підприємства, а також активно розвивається ІТ-сектор. В той же час, Росія втратила багато з того, що здобула за останні десятиліття.
Астана ефективно маневрує між Китаєм, Туреччиною, Європейським Союзом та Сполученими Штатами, активно вкладаючи кошти в розвиток логістики та інфраструктури. Завдяки цьому Казахстан перетворився на важливий центр "нового шовкового шляху", де було зведено сухопутний порт на кордоні з Китаєм, а також модернізовано автомобільні дороги, залізничні колії, аеропорти та логістичні центри.
Незважаючи на більші ресурси та більшу чисельність населення, Росія залишається позаду. Основні причини цього явища очевидні: відтік інвестицій та технологій, велика залежність від експорту енергоносіїв, а також мобілізація і еміграція працездатного населення.
Володимир Осипов, завідувач кафедри світової економіки МДУ, зазначає, що економіка Казахстану демонструє вищу ефективність через відсутність санкційного тиску. Економіст Ельдар Шамсутдінов підкреслює, що зростання валового внутрішнього продукту є "ознакою для інвесторів про стабільність інституцій та відкритість ринку".
Російський експерт Сергій Хестанов пояснив простіше: "Різниця між Росією та Казахстаном не драматична, але вона чітко показує ефект санкцій. Росія втратила частину експортних ринків, а Казахстан, навпаки, виграв від нових логістичних і торгових потоків". Навіть Інститут народногосподарського прогнозування РАН визнав: "Росія перебуває під сильним зовнішнім тиском, що обмежує розвиток".
Економічні досягнення Казахстану не залишаються осторонь від політичних коментарів. Російські пропагандисти вже почали висловлювати побоювання, проводячи паралелі з Україною. На телеканалі "Росія-1" стверджують, що Казахстан може стати "наступною проблемою", а успішний розвиток цієї країни ставить під сумнів кремлівський міф про те, що "в Росії все краще".
Найбільша загроза для Москви полягає в наявності сусіда, який демонструє, що можна досягти більшого добробуту та свобод. Тому Кремль може вдатися до відпрацьованої стратегії — "захисту російськомовного населення". Експерти прогнозують, що якщо поточна тенденція продовжиться, Казахстан не лише закріпить свої позиції в Центральній Азії, але й протягом наступних десяти років зможе зрівнятися за рівнем розвитку з Польщею або Угорщиною. Президент Касим-Жомарт Токаєв оголосив, що до 2029 року країна має намір залучити 150 мільярдів доларів інвестицій та фактично подвоїти свій валовий внутрішній продукт.
Казахстан робить ставку на географію, диверсифікацію й інновації, тоді як північна сусідка дедалі більше застрягає у статусі сировинного придатку. Для Росії ця новина - не лише економічна, а й політична катастрофа. Адже в Кремлі роками запевняли, що "русскій мир" - це символ достатку та стабільності. Іронія долі в тому, що Москва витрачає мільярди на пропаганду, але один рядок зі статистики МВФ руйнує всі кремлівські міфи. Бо цифри впертіші за телевізор.
Казахстан впевнено крокує в майбутнє, тоді як Росія залишається у пастці минулого, між видобутком нафти та телевізійними шоу. Якщо така тенденція продовжиться, незабаром доведеться не лише змінювати економічні рейтинги, але й редагувати російські підручники з історії: поруч із гучним висловлюванням "Росія - велика країна" з'явиться невеличка зірочка з приміткою: "Було до війни з Україною".
#Казахстан #порт #Економіст #Європейський Союз #Росія #Економіка #Україна #Президент (державна посада) #Мобілізація #Інвестиції #Москва #Китай (регіон) #Логістика #Експорт #Кремль (фортифікаційна споруда) #Міжнародний валютний фонд #Валовий внутрішній продукт #Туреччина #Угорщина #Друга Польська Республіка #Аеропорт #Росія-1 #Еміграція #Інновації #Прямі іноземні інвестиції #Міф. #Світова економіка #Центральна Азія #Євразія #Російська академія наук #Підручник #Нур-Султан #Касим-Жомарт Токаєв #Капітал (економіка) #Московський державний університет імені М. В. Ломоносова
