Дефолт в Україні: які прогнози на травень?

24 квітня стало відомо, що Україні не вдалося досягти угоди з власниками ВВП-варантів, і в травні країна повинна виплатити приблизно 600 мільйонів доларів. Міністерство фінансів запропонувало інвесторам реструктуризацію боргу на суму 3,2 мільярда доларів, але наразі переговори не принесли бажаних результатів.

Переговори між Україною та її кредиторами щодо ВВП-варантів відбувалися у Вашингтоні з 15 по 23 квітня, про що повідомив Міністерство фінансів у своїй заяві, опублікованій на біржі Euronext. Українська сторона представила два варіанти реструктуризації своїх зобов'язань, але кредитори не прийняли їх і натомість вимагали, щоб 75% суми було виплачено вже в травні. Україна відмовилася від цієї пропозиції, внаслідок чого переговори застрягли.

У Міністерстві фінансів заявляють, що Київ розглядає "всі доступні варіанти" та продовжить переговори, передає Financial Times. У іншому випадку Україна може оголосити дефолт у травні.

Аналітик Юрій Щедрін у бесіді з 24 Каналом підкреслив, що мова йде лише про технічний дефолт. Це означає, що повний дефолт проголошується в тому випадку, коли країна не в змозі своєчасно та в повному обсязі виконати свої боргові зобов'язання. Натомість технічний дефолт виникає, коли держава оголошує про свою неплатоспроможність, але має провести переговори з кредиторами щодо часткового списання боргу та відстрочки наступних виплат.

Як зазначає фахівець, проблема полягає не в тому, що Україна неспроможна виконати зобов'язання на суму 600 мільйонів, а в тому, що ми не згодні з умовами цього зобов'язання і прагнемо їх переглянути, оскільки вони не відповідають сучасним реаліям.

Нагадуємо, що таке ВВП-варанти. Це фінансові інструменти, що їх випускає уряд, і відшкодування за якими пов'язане з динамікою валового внутрішнього продукту: у разі, якщо економіка держави, яка їх емітує, демонструє зростання вище визначеного порогу, інвестори отримують виплати. Якщо ж зростання є повільним або ВВП знижується, то виплати не здійснюються.

Варанти, про які йдеться, випускали у 2015-му, коли економіка України була на межі дефолту. Тоді кредитори погодилися списати 20% держборгу (приблизно $3,6 млрд), але за це їм пообіцяли ВВП-варанти.

Згідно з умовами їхнього обігу, виплати розпочалися після того, як обсяг валового внутрішнього продукту перевищив 125,4 мільярда доларів. Цього рівня економіка України досягла у 2018 році.

Перші виплати стосувалися економічних результатів 2019 року, але самі перекази здійснюються з дворічною затримкою, тобто за 2019 рік Україна сплатила лише у 2021-му. Далі виплати проводяться аналогічно: у 2022 році - за 2020 рік, і так аж до 2040-го, коли буде здійснено останній платіж за 2038 рік.

Як зауважує економіст Олег Пендзин в коментарі виданню Факти ICTV, у 2023 році ріст ВВП становив 5,2%- після сильного падіння у 2022-му. Тому Міністерство фінансів звернулося до тримачів варантів з поясненням, що так рахувати не зовсім правильно. Але тримачі варантів іти на компроміси не хочуть, тому зараз триває дуже активна дискусія.

Міністр фінансів Сергій Марченко також каже, що ВВП-варанти "були створені для економічної реальності, якої вже не існує".

"Помірне зростання ВВП України у 2023 році не свідчить про економічне процвітання - це лише крихке відновлення після майже 30% падіння, спричиненого повномасштабною війною",- заявив він.

Якщо до завершення травня не буде досягнуто угоди, Києву знадобиться ухвалити рішення щодо можливого оголошення дефолту.

Дефолт дійсно має серйозний вплив на життя країни в цілому. Коли він оголошується, курс національної валюти починає знижуватись через втрату інвестиційного інтересу, як зазначають експерти Київської школи економіки (KSE). У той же час деякі інвестори, які вже вклали кошти або планували інвестувати в приватні підприємства цієї держави, намагаються вивести свої прибутки або відмовляються від подальших вкладень. Це призводить до падіння валютного курсу та уповільнення економічного зростання.

У ситуації дефолту країна прагне знизити бюджетний дефіцит. Це означає, що вона намагається або збільшити доходи, або скоротити витрати.

Проте, якщо економічна ситуація є ускладненою, не слід сподіватися на істотні надходження. В результаті країна змушена зменшувати витрати, що, в свою чергу, призводить до скорочення певних соціальних або інвестиційних програм.

Як зазначають експерти KSE, найперше негативні наслідки дефолту відчувають найбільш уразливі групи населення. Внаслідок сповільнення економічного розвитку, зниження курсу національної валюти та скорочення державних витрат, реальні заробітки, пенсії та соціальні виплати зменшуються. Це призводить до поглиблення бідності серед тих, хто вже перебуває в складному фінансовому становищі.

Проте на даний момент не йдеться про повний дефолт.

"Дефолт по ВВП-варантам не означає автоматичного крос-дефолту для інших боргових зобов'язань, отже, це не буде вважатися дефолтом за зовнішніми зобов'язаннями," - підкреслив аналітик Андрій Шевчишин в інтерв'ю для KP.ua.

А голова Комітету економістів України Андрій Новак в розмові з виданням Главред додає, що можливий дефолт не є катастрофою, а скоріше закономірним наслідком війни. За його словами, воєнні дії на значній частині території та тимчасова окупація близько 20% країни, включно з промисловими регіонами є об'єктивною реальністю.

Він підкреслює, що Україна не відмовляється від своїх зобов'язань щодо цього боргу, а лише звертається з проханням про його реструктуризацію. Якщо інвестори не готові врахувати обставини країни, яка переживає повномасштабну війну, то це вже їхня відповідальність, а не проблема самої України, зазначив він.

Олег Пендзін підкреслює, що Україна фактично знаходиться в стані технічного дефолту з 2022 року. Він вважає, що цього разу Міністерство фінансів зможе досягти порозуміння з власниками варантів, і це питання буде вирішено. Однак, навіть у разі дефолту, пересічні українці не зазнають суттєвих ризиків, стверджує Пендзін.

Він підкреслює, що депозити та особисті вклади вважаються гривневими активами. А щодо облігацій, то це зовнішні зобов'язання нашої країни, а не внутрішні. Крім того, цього року Україна отримала 50 мільярдів доларів для фінансування соціальних виплат. Таким чином, вкладам простих українців нічого не загрожує.

Можлива невиплата ВВП-варантів ніяк не вплине на загальну картину і життя середньостатистичного українця, каже і Шевчишин. Так, погоджується він, це прикре явище, однак життя в умовах війни впливає на українців набагато вагоміше.

Реалізація цього дефолту не стосується й вже заявленої та узгодженої допомоги з боку наших партнерів, каже аналітик. Водночас для майбутніх запозичень та історії хотілося б бути "білими та пухнастими" і таки домовитися про реструктуризацію.

На даний момент Україна демонструє готовність до конструктивного діалогу з усіма тримачами ВВП-варантів, прагнучи знайти рішення, яке сприятиме забезпеченню тривалої боргової стійкості та не зашкодить процесу відновлення країни, повідомили в Міністерстві фінансів.

А перший заступник голови фінансового комітету Ради Ярослав Железняк вважає, що панікувати через відсутність домовленостей із кредиторами і говорити про дефолт поки що зарано. Для узгодження компромісного з інвесторами варіанту є ще мінімум місяць.