Інвестиції та війна здається непоєднувані, але вже третій рік Україна живе в умовах, де вкладення коштів у бізнес за таких умов є нормою. Велика війна продовжується і перевіряє українську економіку на стійкість. Як на це реагують інвестори, розбиралась "Економічна правда".
"Економічна правда" організувала другий щорічний форум з інвестицій на тему "Україна - територія для інвестицій". Учасники заходу розглянули виклики, що стоять перед інвесторами в українській економіці, а також можливі рішення для їх подолання в умовах триваючого конфлікту.
Подія зібрала провідних інвесторів серед українського бізнесу, посадовців, інвестбанкірів, юристів та представників різних секторів економіки.
На заході були присутні ключові фігури, зокрема голова Національного банку України Андрій Пишний, віцепрем'єр з питань європейської інтеграції Тарас Качка, генеральний директор "Київстар" Олександр Комаров, співвласник компанії "Аврора" Тарас Панасенко, керівник Inzhur Андрій Журжій, голова правління "ОТР Банк" Володимир Мудрий, перший заступник голови правління Укргазбанку Володимир Пономарьов, виконавчий директор Avesterra Group Світлана Собіпан, генеральний директор "Агросем" Василь Шалига, а також представники Dragon Capital, що належить Томашу Фіалі, власнику інформаційного агентства УП.
Форум розпочався з діалогу між головним редактором "Економічної правди" Миколою Максимчуком та головою Національного банку Андрієм Пишним, де обговорювалися валютні обмеження і їхній вплив на інвестиції в Україні.
"Валютні обмеження не є примхою НБУ, а необхідним кроком. Це схоже на турнікет, який ми наклали на рану української економіки під час великої війни. Ми усвідомлюємо, що цей захід зупинив фінансову кровотечу, але якщо його застосовувати тривалий час, це може призвести до негативних наслідків, тому ми почали їх поступово послаблювати," - зазначив Пишний.
Голова Національного банку України підкреслив, що процес лібералізації капітальних потоків реалізується поступово. При цьому, кожне зниження обмежень має приносити додаткову користь для економічного зростання.
"У 2023 році, в умовах найбільш жорстких обмежень на капітальний рух, Національний банк України вперше розглянув можливість впровадження пакету валютної лібералізації. Саме тоді виникла концепція 'нові гроші - нові умови'. Це означає, що обмеження на виведення капіталу не стосуються виплат за кредитами, отриманими після запровадження валютної лібералізації", - поділився своїми думками Пишний.
Голова НБУ також відзначив впровадження нової системи "стимулюючої лібералізації", яка надає можливість підвищити ліміт на виведення капіталу з України у розмірі іноземних інвестицій, що надходять у статутний капітал українських компаній в іноземній валюті.
Цей механізм існує пів року і вже дозволив підприємцям репатріювати додаткові 23 млн дол. з України для погашення зовнішніх позик. "У першому півріччі 2025 року вкладення в українські підприємства в середньому становили 17 мільйонів доларів на місяць. Ця сума зросла до 20 мільйонів у серпні і до 56 мільйонів у вересні", - сказав Пишний.
Разом з цим банківська система залишається стабільною, що стимулює банки відновлювати кредитування. Обсяги останнього, за словами Пишного, зростають на 40% рік до року.
Віцепрем'єр-міністр, відповідальний за європейську та євроатлантичну інтеграцію, Тарас Качка, підкреслив, що Україні вдалося підтримувати інтерес міжнародних партнерів до інвестицій у країну. За словами Качки, важливим чинником розвитку бізнесу є інтеграція до ринку ЄС з продукцією високої якості.
"Цей напрямок стане об'єктом інвестицій у найближчому майбутньому," - підкреслив Качка.
Він зазначив, що компаніям слід звернути увагу на ті сфери, де активно розвивають власний бренд і починають здобувати популярність. Переважно він акцентував на аграрній індустрії.
На першій дискусійній панелі зібралися провідні інвестори та страхові експерти України, щоб обговорити ефективні стратегії для залучення фінансування для українських підприємств. Учасники активно обмінювалися думками про те, як компанії можуть знайти інвесторів за межами країни, а також ділилися успішними кейсами залучення капіталу на внутрішньому ринку.
Відповідаючи на запитання журналіста ЕП Ігоря Пилипіва, СЕО "Київстар" Олександр Комаров поділився досвідом компанії виходу на Нью-Йоркську фондову біржу NASDAQ. За його словами, IPO - це про відкритість, прозорість та надвисокі стандарти перевірок бізнесу.
"Мова також йде про репутаційний капітал. Деякі партнерства з великими міжнародними брендами, за якими ми ходили декілька років, прилетіли одразу після виходу на біржу. Доступ до цього клубу відкрив для нас ці можливості", - сказав Комаров.
Він також зазначив, що стандарти звітності українських великих і середніх підприємств часто не відповідають вимогам навіть вітчизняних банків, що може призвести до ризиків прозорості та ускладнень при залученні інвестицій.
Генеральний директор Avesterra Group Світлана Собіпан поділилася думкою, що інвестиції в масштабні проекти можуть бути успішними лише за умови наявності чіткої бізнес-стратегії та фінансової дисципліни. Вона також зазначила, що інвестори завжди прагнуть вкладати кошти в безпечні сфери. Наприклад, продовольчий сектор, навіть під час війни, показує позитивну динаміку розвитку.
Андрій Семченко, керівник правління страхової компанії ІНГО, підкреслив важливість страхування інвестицій в український бізнес. Він зазначив, що в Україні сьогодні можливо без труднощів застрахувати об'єкт від воєнних ризиків на суму до 50 мільйонів євро.
"Раніше основною труднощами було знайти страхову компанію, готову покрити ризики, а тепер основна проблема полягає у високих цінах на страхування," - зазначив Семченко. Він підкреслив, що вартість цієї послуги в Києві коливається від 7 до 10% від вартості застрахованого майна, що змушує багатьох утримуватися від підписання таких угод.
Голова правління "ОТР Банк" Володимир Мудрий, представляючи банківський сектор, підкреслив, що протягом останніх двох років обсяги кредитування в банках подвоїлися. Це свідчить про високий попит на кредити, хоча обмеження на рух капіталу все ще залишаються проблемою.
У підсумку, доповідачі висловили свої погляди на найбільш перспективні галузі для інвестування: інфраструктурні проекти, цифрові технології, альтернативні джерела енергії, сільське господарство, банківська сфера та оборонна промисловість.
Другою панеллю була обрана тема практичного досвіду інвестування українських компаній, зорієнтованих на міжнародні ринки. Учасники обговорили стратегії масштабування та успішного виходу на світову арену, а також шляхи залучення інвестицій для розширення за кордоном, незважаючи на те, що основні активи залишаються в Україні. Модератором панелі виступила Наталія Микольська, виконавча директорка Diia.City United.
Найбільшими викликами для залучення коштів під час масштабування за кордоном залишаються війна, регуляторні обмеження та дефіцит людей.
Виконавчий директор NAUDI Сергій Гончаров зазначив, що 2025 рік став зміною парадигми європейських партнерів України, які почали розглядати глибше партнерство, особливо в оборонному комплексі та defence tech.
Разом із цим Гончаров підкреслив, що вихід підприємств на міжнародні ринки все ще фінансуватиметься за рахунок власних ресурсів.
Тарас Панасенко, один із співзасновників компанії "Аврора", поділився своїм досвідом, підкресливши, що фінансова стабільність їхньої компанії відкриває можливості для українських виробників на світових ринках. Наприклад, у 2025 році "Аврора" планує реалізувати продукцію 30 українських виробників у Румунії на суму, що перевищує 1 мільйон євро.
Віталій Суєта, директор з продуктів та ресурсів компанії "Інтерпайп", підкреслив, що без вкладення коштів у підвищення якості товарів та оновлення обладнання, здійснення виходу української продукції на міжнародні ринки є неможливим.
У той же час генеральний директор компанії "Агросем" Василь Шалига підкреслив, що в останні роки торгівля з Європейським Союзом набрала органічного характеру. Незважаючи на те, що Україна все ще переважно постачає сировину, спостерігається тенденція до зростання експорту товарів з доданою вартістю.
У другій половині вечора відбулося відкриття публічного інтерв'ю, в якому редактор "Європейської правди" Сергій Сидоренко спілкувався з керівником інфраструктурного напрямку Dragon Capital Євгеном Барановим. Темою обговорення стали актуальні питання інвестиційних можливостей у контексті війни.
"Якщо реалістично дивитись, на сьогодні є дуже просте співвідношення ризику і очікуваної дохідності. Часто аргумент у тому, що дохідність в Україні цікава, але вона співмірна з країнами Африки, а ризик зовсім інший, і це співвідношення не грає нам на користь", - каже Баранов.
Однак він зауважив, що пожвавлення інвестування почали відчувати останні 1,5 року. Це повʼязано із макроекономічною стабільністю, завдяки фінансовій підтримці американських і європейських партнерів.
"На сьогодні основними джерелами фінансування виступають міжнародні фінансові установи, тоді як решту інвестиційного попиту формують учасники ринку, що діяли до війни і продовжують свою діяльність нині," - зазначив він.
Водночас великі фінансові інституції не мають можливості інвестувати у малий та середній бізнес, тому Баранов висловив думку, що інструменти посередників між великими інституціями та середнім бізнесом є оптимальним напрямком, який варто розвивати.
Підсумовуючи, він зазначив, що класичні інвестори не змінюють своїх настроїв та продовжують вливати кошти в Україну. Наприклад, Dragon Capital у 2025 році вийде на рівень інвестування 2021 року. Водночас європейські інвестори більше схильні переоцінювати ризики в Україні.
На фінальній панелі вечора учасники розглянули питання наявності капіталу в Україні для реалізації масштабних проєктів, обговорили способи його залучення та необхідні дії для ефективного структурування угод. Також окрему увагу було приділено співпраці між бізнесом і державою в контексті інвестицій.
Інвестбанкір Михайло Гранчак з Dragon Capital, відповідаючи на запитання модератора панелі, засновника інвестиційної групи "Універ" Тараса Козака, підкреслив, що в Україні існують проекти, які викликають інтерес у інвесторів. Проте власники компаній, які виставляють їх на продаж, часто просять ціну, що значно перевищує можливі пропозиції від потенційних покупців.
Сьогодні я спілкувався з підприємцем, чий бізнес оцінюється більш ніж у 150 мільйонів доларів. Він зазначив: "Я чекаю, поки війна завершиться, тоді з'явиться багато потенційних покупців, і я зможу продати свій бізнес за вищу ціну". За його словами, таку ж думку поділяє більшість підприємців, - стверджує Гранчак.
Генеральний директор компанії Inzhur Андрій Журжій висловив думку, що в умовах війни власники, скоріш за все, обиратимуть утримання свого бізнесу, а не його продаж. Разом із цим, він підкреслив, що існує велика кількість інвестиційних можливостей. Особливо перспективним вважається енергетичний сектор.
Відповідаючи на запитання щодо попиту на грошові ресурси, перший заступник голови правління Укргазбанку Володимир Пономарьов підкреслив, що збільшення кредитного портфеля банківської системи на 20% за останні 9 місяців підтверджує цю тенденцію.
"Що кредитувати? Децентралізована енергетика, оборонка, агросектор, малий та середній бізнес. У наступні роки буде попит на кредитування муніципалітетів, інфраструктури, ланцюгів постачання навколо відбудови інфраструктури", - каже Пономарьов.
Палка дискусія розгорнулась із заступницею Міністра економіки Дариною Марчак. Вона зазначила, що держава робить багато, аби підтримати інвестиції. Зокрема, обговорює з міжнародними партнерами можливості для страхування воєнних ризиків.
Марчак також відзначила, що уряд продовжує працювати над створенням механізму приватно-публічного партнерства, який досі не був реалізований, що викликало критику з боку модератора панелі. Представниця Міністерства економіки підкреслила, що однією з основних проблем є брак комунікації щодо всіх проєктів, які реалізує уряд.
Старший партнер ARIO Law Firm Юліан Хорунжий додав, що сьогодні працювати із державою вкрай важко через постійну зміну правил.
#Київстар #кредит #Національний банк України #Європейський Союз #Українська правда #Економіка #Україна #Київ #Інвестор #Інвестиції #Бізнес #Енергетична галузь #Північна та Південна Америка #Банк #Євро #Інфраструктура #Українська мова #Нью-Йорк #Dragon Capital (компанія) #Генеральний директор #Африка #Біржа (організований ринок) #Підприємницька діяльність #Страхування #NASDAQ #Бренд #Лібералізація #Анас. #Капітал (економіка) #Олександр Комаров (хокей)
