Термінова зустріч Європейського Союзу з питань України: 26 голосів на підтримку, один проти.

Увесь ЄС, крім однієї країни, готов нарощувати допомогу Україні та повністю підтримувати її на шляху до "миру через силу". Що ще вирішили на спецсаміті, де Зеленський раптом став неговірким.

Інтрига на спеціальному саміті Європейського Союзу щодо України зберігалася майже до самого кінця: чи виступить блок єдиним фронтом на її підтримку? Лідери ЄС намагалися домогтися консенсусу, над текстом спільної заяви посли країн Євросоюзу спільно працювали кілька тижнів аж до самого початку зустрічі, чимало дипломатів висловлювали сподівання на творчий підхід до голосування та "конструктивне утримання", проте Угорщина в особі Віктора Орбана залишилася непохитною.

Він відмовився підтримувати позицію Європейського Союзу стосовно України, і декларацію було ухвалено 26-ма лідерами урядів та держав, а не 27. Угоду зі Словаччиною вдалося досягти, включивши в текст підсумків саміту пункт, що стосується транзиту газу через територію України.

Що ж викликало таке відторгнення в угорського прем'єр-міністра? "На відміну від решти 26 країн, Угорщина не вірить, що шлях до миру в Україні лежить через військову підтримку, - пояснив на заключній пресконференції голова Євроради Антоніу Кошта. - В Угорщини інший стратегічний підхід до війни в Україні, що ми поважаємо. Але Угорщина залишилася одна. Вона ізольована і не створює розколу в наших лавах". У відповідь на це Орбан після закінчення саміту заявив, що ізольованим є якраз Євросоюз, а ось Угорщина має чудові стосунки зі США, Китаєм і Росією.

Європейська рада підкреслює, що Україна має право на самооборону проти масштабної агресії з боку Росії та висловлює свою незмінну підтримку незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів. Хоча ці формулювання здаються повторюваними в різних документах ЄС, нинішній контекст, зокрема заяви адміністрації президента США про те, що повернення територій, окупованих Росією, виглядає "нереалістично", змусив лідерів Брюсселя усвідомити їхню критичну важливість. І тепер стало зрозуміло, що ці питання не можна вважати само собою зрозумілими.

Європейська рада підтримує всі зусилля, спрямовані на встановлення справедливого та стійкого миру в Україні, проте за певних умов: переговори щодо України повинні проходити за участі України, так само як і питання європейської безпеки не можуть обговорюватися без участі Європи. Крім того, припинення вогню є прийнятним лише в контексті процесу, що призводить до підписання всебічної мирної угоди, яка повинна забезпечувати повагу до незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.

Президент України Володимир Зеленський, який брав участь у саміті, висловився на тему перемир'я лише після того, як покинув стіни Євроради. "Першочергово можуть бути встановлені та повністю проконтрольовані тиша в небі (зупинка ударів ракет, далекобійних дронів і бомб по енергетичній та іншій цивільній інфраструктурі), а також тиша на морі, тобто зупинка всіх бойових операцій у Чорному морі, що дасть змогу гарантувати спокійне та безпечне судноплавство", - написав Зеленський у соцмережах кілька годин потому.

На саміті він, по суті, не взаємодіяв зі ЗМІ. Журналісти марно очікували на пресконференцію або хоча б на його коротку появу перед пресою після зустрічі з лідерами: на відміну від попередніх подібних заходів, цього разу цього не сталося. Президент залишив захід після спільного обіду з членами Європейської ради та вирушив на зустрічі з генеральним секретарем НАТО і королем Бельгії.

За кілька хвилин до початку саміту президент України вийшов до журналістів разом з Антоніу Коштою і президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen). На запитання він не відповів, але виголосив кілька слів подяки. "Дякую вам за підтримку. Як добре, що ми не самотні. Ми це знаємо і відчуваємо", - повторив кілька разів Зеленський. Цим його публічний виступ і обмежився.

Замість цього, розмова між українським президентом і Єврорадою під час робочого обіду тривала близько двох годин. Обговорювалися, зокрема, питання безпекових гарантій для України. У цьому контексті Європейський Союз повністю підтримує позицію, яку неодноразово озвучував Зеленський, в тому числі під час знакової зустрічі з Дональдом Трампом: будь-яка майбутня мирна угода повинна супроводжуватися надійними і переконливими гарантіями безпеки, які допоможуть стримати можливу агресію з боку Росії.

Проте Європейський Союз ще не ухвалив остаточне рішення щодо того, які конкретно гарантії будуть надані. "Найдійсніша гарантія безпеки – це український народ. Вони протистоять агресії вже більше трьох років", – підкреслив Кошта під час пресконференції.

Ця концепція знайшла відображення у підсумках саміту: "Мир через силу" вимагає від України максимальної стійкості, де ключовим елементом виступає її значний військовий потенціал – як під час, так і після переговорів щодо завершення конфлікту.

На запитання, яке турбує багатьох зараз — чи зможе Європейський Союз компенсувати втрату американської допомоги, — саміт не надав чіткої відповіді. Більше того, не всі держави-члени ЄС поділяють думку, що США остаточно відмовилися підтримувати Київ. "Я глибоко переконаний, що американська підтримка, зокрема в галузі зв'язку та розвідки, продовжиться", — зазначив, зокрема, прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск. "Часті зміни позицій у Вашингтоні, які, здається, стали звичкою нинішньої американської адміністрації, змушують мене думати, що це (припинення допомоги США. — Ред.) не є остаточним рішенням". Він висловив надію, що це всього лише тактика переговорів, а не остаточні факти.

Водночас президент Литви Гітанас Науседа вважає, що європейські країни можуть заповнити вакуум, залишений США. "Звичайно, ми повинні накопичити фінансові ресурси. Як економіст я можу сказати, що це не так просто, але це здійсненно, і ця відповідальність лежить на нас", - зазначив він перед зустріччю у верхах.

Для забезпечення термінових військових потреб України глава європейської дипломатії Кая Каллас запропонувала створити новий фонд на кілька мільярдів євро, який за традицією заблокувала Угорщина. Незважаючи на це, Єврорада відмовилася ховати ініціативу і відправила її на доопрацювання. Тепер Каллас сподівається, що наступний - уже не екстрений - саміт у Брюсселі 20 і 21 березня схвалить її пропозицію, цього разу - з конкретними сумами.

"Моя ініціатива включає два основні аспекти: або ви приносите до фонду зброю та боєприпаси, які необхідні Україні, або ж надаєте фінансову підтримку для їх закупівлі в інших країнах", - зазначила верховна дипломатка ЄС у розмові з журналістами, підкресливши, що дії потрібно вжити терміново.

Якщо вірити заявам, зробленим на саміті, то країни Європейського Союзу готові терміново посилити свої зусилля для задоволення критичних військових та оборонних потреб України. Це включає, зокрема, надання систем протиповітряної оборони, боєприпасів і ракет, а також підготовку і оснащення українських бригад.

Що стосується довгострокової перспективи, то тут Києву на допомогу покликаний прийти новий пакет заходів від фон дер Ляєн. Проти нього ні в Угорщини, ні у Словаччини заперечень не виникло, оскільки йдеться про переозброєння Євросоюзу. Тепер, коли план ReArm Europe в принципі схвалено Єврорадою, країни ЄС зможуть скористатися кредитами з бюджету блоку на загальну суму 150 мрлд євро для закупівель озброєнь, зокрема і для України.

"Сьогоднішні рішення, які ми ухвалили, є ясним підтвердженням нашої відданості обіцянкам та зміцненню обороноздатності на благо наших громадян. Одночасно ми працюємо над підвищенням конкурентоспроможності європейських промислових секторів та технологій, - зазначив Кошта. - Наші зусилля у сфері оборони Європи також позитивно вплинуть на Україну, адже безпека України є ключовим елементом стабільності всього європейського континенту."

Він нагадав, що з 2022 року Євросоюз і його країни надали Україні підтримку на суму понад 135 млрд євро, а тепер зобов'язуються збільшити свою допомогу. За словами глави Євроради, кілька країн-членів ЄС уже оголосили наміри виділити до 15 млрд євро завдяки новим фінансовим пропозиціям Єврокомісії.