Дефіцит держбюджету Фінляндії перевищив допустимий в ЄС ліміт. І без того непросту ситуацію в держфінансах ускладнили закритий кордон і відмова від російської енергії через її війну проти України.
Фінляндія, традиційно одна з найбільш дисциплінованих у бюджетних питаннях країн Європейського Союзу, отримала попереджувальний сигнал з Брюсселя. Наприкінці листопада Європейська Комісія зажадала від Гельсінкі розробити реалістичний план скорочення бюджетного дефіциту в країні, який перевищив встановлений ЄС ліміт у три відсотки ВВП. За підсумками року, що завершується, заявили в ЄК, дефіцит бюджету Фінляндії прогнозується на рівні 4,5 відсотка ВВП, а боргове навантаження в наступному році - 90 відсотків ВВП, що майже вдвічі вище рівня 2019 року.
Отже, країна Північної Європи з валовим внутрішнім продуктом у 300 мільярдів євро офіційно потрапила до списку фінансових правопорушників ЄС. Це може призвести до накладення штрафів, призупинення фінансової допомоги та посилення контролю з боку Брюсселя.
З часів світової фінансової кризи 2008-2009 років Фінляндія зазнає труднощів з бюджетною дисципліною. Крах фінського виробника мобільних телефонів Nokia, який колись динамічно розвивався і був світовим лідером у своєму сегменті, залишив країну без одного з локомотивів економіки.
Останніми роками проблеми тільки загострилися - через високі соціальні витрати, різке збільшення оборонного бюджету та економічний удар від розриву енергетичних і торговельних зв'язків з Росією після початку війни в Україні.
У 2021 році, перед початком великомасштабного вторгнення російських військ в Україну, двостороння торгівля між Москвою та Гельсінкі досягала 12,71 мільярда євро. Проте за перші три квартали цього року цей показник знизився майже на 93 відсотки.
Ситуацію погіршило рішення Фінляндії закрити східний кордон наприкінці 2023 року - через загрозу безпеці та використання Росією міграції як інструменту тиску. Цей крок майже миттєво зупинив прикордонну торгівлю і туризм, що особливо сильно вдарило по східних регіонах країни.
Згідно з інформацією, наданою Банком Фінляндії, у 2019 році більше 2000 фінських підприємств здійснювали експорт продукції до Росії. Проте до кінця 2023 року ця цифра зменшилася до приблизно 100 компаній. Яркко Ківісте, радник аналітичного відділу банку, повідомив DW, що важко оцінити прямі наслідки падіння торгівлі з Росією для фінського бюджету. "Ми не маємо точних даних щодо цього впливу," - зазначив він, підкресливши, що наслідки були "непрямими, адже це пов'язано зі зниженням економічної активності і втратою податкових надходжень від туристів з Росії".
Стикнувшись із різноманітними проявами гібридної агресії, які включають дезінформацію та порушення повітряного простору, де підозрюється Росія, Фінляндія вирішила відмовитися від свого нейтралітету та приєднатися до НАТО. Країна збільшила свої оборонні витрати з 5,1 мільярда євро у 2022 році до понад 6,2 мільярда євро у 2024-му, що становитиме 2,3% від її ВВП. До 2029 року Фінляндія планує підняти військові витрати до 3% ВВП, що дозволить їй зайняти одне з провідних місць серед європейських країн.
Чи вплинула війна в Україні на те, що Фінляндія перевищила дефіцитний поріг, встановлений ЄС? Відповідаючи на це запитання, Лаурі Холаппа, виконавчий директор Фінського центру нового економічного аналізу, зазначив: "Цілком можливо, що саме так і є". Він також додав: "У звичайних обставинах можна було б вважати, що ресурси, які нині витрачаються на оборону, могли бути використані для більш продуктивних цілей".
Зростання витрат на оборону, різке зниження двосторонньої торгівлі з Росією та практично повна втрата іноземного туризму з цієї країни змусили фінський уряд звертатися за додатковими кредитами, у той час як державний борг вже швидко збільшувався. "Найбільший вплив на ситуацію мали високі енергетичні ціни, оскільки Фінляндія значною мірою залежала від російських енергоресурсів", - повідомила DW Хелі Сімола, старша економістка Інституту економічних досліджень, що спеціалізується на країнах, що розвиваються, Банку Фінляндії (BOFIT). До початку війни в Україні близько третини фінського енергоспоживання забезпечувалася з Росії, що зробило країну вкрай вразливою після зупинки постачання.
Сімола зазначила, що в закупівлях енергоносіїв країна змогла порівняно швидко переорієнтуватися з Росії на інших постачальників, але за значно вищою ціною. За даними державного статистичного агентства Statistics Finland, перехід призвів до зростання вартості імпорту нафти на 109 відсотків, сягнувши близько шести мільярдів євро тільки в 2022 році.
Тим часом Москва намагається інструменталізувати дискусію про дефіцит держбюджету Фінляндії, поширюючи дезінформацію і перебільшуючи економічні наслідки розриву російсько-фінської торгівлі. А також вказуючи, що країна стала фінансово нестабільною, тоді як насправді проблема дефіциту наростала роками. Її причинами є старіння населення, що призводить до зростання витрат на пенсії та охорону здоров'я, і розгалужена система соціального забезпечення, що робить бюджетні скорочення болючими з політичної точки зору.
Попри труднощі, уряд Фінляндії ухвалив один з найжорсткіших бюджетів в ЄС на 2025 рік, що поєднує рішучі скорочення витрат з підвищенням податків. Крім того, новий механізм "боргового гальма" зобов'язує всі політичні партії дотримуватися довгострокового скорочення бюджетного дефіциту. Деякі політики, втім, попереджають, що в майбутньому країні можуть знадобитися додаткові заходи економії і нове підвищення податків.
"Тільки економічного зростання не вистачить для відновлення бюджетного балансу, вважає Яркко Ківісте з Банку Фінляндії. За попередніми підрахунками, необхідно буде ще консолідувати близько трьох відсотків від ВВП, що складає приблизно 9-10 мільярдів євро протягом наступних 5-10 років."
Зважаючи на те, що внутрішні сектори економіки — такі як споживання, послуги, будівництво, роздрібна торгівля та зайнятість у державному секторі — формують 80% фінського ВВП, економісти висловлюють занепокоєння, що надто суворі бюджетні обмеження можуть загальмувати економічне зростання. «Приблизно третина нашої робочої сили залежить від державних коштів, і постійні заходи економії викликають у них побоювання щодо можливих звільнень», — зазначає Лаурі Холаппа. «Ця невизначеність негативно впливає на споживчу активність, ускладнюючи відновлення попиту, незважаючи на зростання зарплат і зниження процентних ставок за кредитами».
"Якщо зараз ми запровадимо жорстку економію разом з жорсткими бюджетними правилами, є ризик, що ми просто не зможемо повернутися до траєкторії зростання", - додає експерт. Ці застереження зараз часто можна почути у Фінляндії, яка, попри фінансові проблеми, за опитуваннями вже багато років посідає перше місце в рейтингу "найщасливіших країн світу".
#НАТО #бюджет #Nokia #туризм #Податок #Європейський Союз #Росія #Економіка #Україна #Економічне зростання #Москва #Європейська комісія #Брюссель #Гельсінкі #Експорт #Євро #Робоча сила #Deutsche Welle #Ціна #Валовий внутрішній продукт #Міграція населення #Дезінформація #Північна Європа #Дефіцитні видатки #Агресивна війна #Фінляндія #Державний бюджет #Енергія #Збройні сили Росії #Торгівля #Фінансова криза 2007-2008 років #Локомотив #Банк Фінляндії
