Рік 2024 приніс безліч труднощів і трансформацій. Які перспективи чекають на українські державні фінанси у 2025 році?
На початку 2024 року ми усвідомлювали, що попереду нас чекають непрості часи. Таку ж оцінку можна дати й 2025 року. Однак 2024 рік виявився не тільки роком труднощів, а й ареною значних змін та досягнень, які знижують ризики для наступного року і стали можливими завдяки спільним зусиллям.
Рішення партнерських країн щодо використання доходів від заморожених російських активів на підтримку України є яскравим прикладом. Це стало можливим завдяки злагодженій взаємодії, політичній рішучості, успішній дипломатичній діяльності та зосередженій увазі й експертному аналізу з боку українських владних структур: президента, уряду та Національного банку.
Перехід на гнучке інфляційне таргетування, другий рік безвиплатного фінансування державного бюджету, повна адаптація валютного ринку до управлінської гнучкості курсу, зменшення обмежень, розширення кредитування та рекордні показники переглядів програми МВФ – це лише невелика частина досягнень.
Ці зміни створюють підґрунтя для відновлення економіки та посилюють спроможність країни на шляху до перемоги. Саме це, до речі, є однією з цілей програми МВФ. Утім, ризики, що генерує війна, залишаються значними.
Атаки російських військ на енергетичну інфраструктуру України не змогли зупинити відновлення української економіки. Попри збільшений енергодефіцит та зниження врожаїв, економіка продовжує відновлюватись. Значні бюджетні витрати, які залишаться високими і в наступному році, відіграють важливу роль у цьому процесі, враховуючи заплановані обсяги міжнародної підтримки. Споживчий попит поступово відновлюється, а підприємства демонструють вражаючу адаптивність.
Стабільне функціонування банківської системи та зусилля Національного банку України щодо підтримки стійкості валютного ринку та контролю інфляційних тенденцій створюють основу для відновлення. Відповідно до наших прогнозів, у 2024 році економіка може зрости приблизно на 4%.
Інфляційні показники почали підвищуватися з другого півріччя 2024 року, хоча така динаміка була передбачена. В anticipating змін у тенденціях інфляції, Національний банк України у середині року вирішив призупинити зниження облікової ставки. Проте, інфляція зростає швидшими темпами, ніж ми та більшість експертів очікували. Основною причиною цього є значні наслідки посухи, що призвели до зменшення постачання продуктів харчування.
Ми уважно стежимо за ситуацією з інфляцією, оскільки наше завдання полягає у досягненні цільового рівня в 5% в рамках нашої політики. У наступних рядках ми розповімо про наші заходи та стратегічні плани.
Обсяги зовнішньої підтримки є значними, а невизначеність щодо її достатності на 2025 рік істотно зменшилася. Це позитивний розвиток подій. В цілому, з початку 2024 року Україна отримала близько 42,5 мільярдів доларів, а у 2025 році планується отримати 38,4 мільярдів доларів.
Разом із залученнями уряду на внутрішньому борговому ринку міжнародна допомога дає змогу фінансувати дефіцит бюджету. Міжнародні резерви достатні для підтримки стійкості валютного ринку. За нашим прогнозом, наприкінці 2025 року резерви становитимуть близько 41 млрд дол.
Стійке зниження рівня інфляції буде сприяти вичерпанню тимчасових факторів. Поява нового врожаю підвищить пропозицію продуктів харчування. Витрати на енергетичну автономію знизяться, оскільки підприємства вже придбали необхідне обладнання і врахували витрати у своїх цінах. Також прогнозується, що інфляція в країнах-партнерах зменшиться, що допоможе знизити "імпортовану" інфляцію.
Монетарна політика Національного банку України стане ключовим елементом у цьому процесі. У грудні НБУ вирішив підвищити облікову ставку з 13% до 13,5%, щоб уповільнити інфляційні тенденції у 2025 році та підтримати контроль над очікуваннями щодо інфляції.
Хоча прискорення інфляції викликане переважно тимчасовими чинниками, ми бачимо, що увага суспільства до інфляції зростає. Без належної реакції з боку НБУ це може спричинити погіршення очікувань щодо майбутньої інфляції та, як наслідок, розкручування інфляційної спіралі. Для НБУ важливо цьому запобігти.
Доки ті, хто зробили критику НБУ своєю професією, пишуть, що облікова ставка не працює, банки вже призупинили зниження ставок за гривневими депозитами. Можливість захистити заощадження завдяки гривневим депозитам та ОВДП зберігається. Як результат, маємо у 2024 році приріст строкових коштів населення в гривні, зокрема гривневий портфель ОВДП громадян зріс у понад 1,5 разу.
Ми вважаємо, що важливо, аби гривня залишалася привабливою для накопичень. У найближчій перспективі Національний банк України має намір посилити свою процентну політику, якщо зберігатимуться ознаки стабільності інфляційних процесів та ризики розбалансування очікувань.
Ще одним ключовим аспектом повернення інфляції до зниження є підтримка стабільності валютного ринку. Це не означає, що курс залишиться незмінним. Він буде коливатися в обидва напрямки, реагуючи на зміни в ринкових умовах. Проте ці коливання залишаться помірними та не заважатимуть виконанню наших зобов'язань щодо інфляції.
Ми очікуємо, що економіка у 2025 році зросте на 4,3%. Динаміку зростання ВВП підтримає збереження державних стимулів завдяки значній міжнародній допомозі та подальше відновлення внутрішнього попиту. Вплине і стійкий зовнішній попит на товари українського експорту та інвестиції у відновлення, зокрема енергетичного сектору. Ідеться не лише про міжнародну підтримку.
Українські фінансові установи активно беруть участь у відновленні енергетичного сектора, надаючи кредити. В рамках укладеного меморандуму з червня банки розпочали фінансування бізнес-проєктів, спрямованих на енергетичні потреби, загальний обсяг яких перевищує 8 мільярдів гривень. Загальна потужність генерації, що була профінансована через надані кредити, становить понад 400 мегават.
Конкуренція серед банків посилюється. Ми дослідили фактори, що спричиняють відмови у наданні кредиту. Як з'ясувалося, основною причиною є те, що позичальники знаходять вигідніші умови в інших фінансових установах.
В даний час процентні ставки по бізнес-кредитах повернулися до рівнів, які спостерігалися до пандемії, і складають менше 15%. З початку 2024 року обсяг кредитів для підприємств збільшився більш ніж на 20%, тоді як портфель кредитів для населення зріс практично на 40%. Ці показники вдвічі перевищили прогнози фінансових установ.
Я налаштований оптимістично і переконаний, що внесок банківського сектору у відновлення економіки буде значним, зокрема завдяки накопиченому запасу міцності. НБУ докладе для цього максимум зусиль. Додатково ми сфокусуємося на розвитку галузевого кредитування. Зокрема, у 2025 році плануємо розпочати розробку стратегії з розвитку іпотеки.
Ось кілька думок щодо ситуації на ринку праці. Компанії відзначають, що однією з найактуальніших проблем є процес підбору кадрів. У деяких регіонах ця проблема навіть перевершує за важливістю питання безпеки. На жаль, ми очікуємо, що така ситуація збережеться в майбутньому. Невідповідності на ринку залишаться, незважаючи на поступове збільшення кількості поданих резюме, що стало помітним останнім часом.
Стійкий попит на робітників поступово зменшуватиме рівень безробіття. Дефіцит працівників стимулюватиме подальше зростання рівня оплати праці. Очікується, що у 2024 році рівень реальних зарплат сягне показників, що були до великої війни. Хороша новина в тому, що це підтримає споживання, яке є суттєвим драйвером економічного відновлення. Однак у 2025 році темпи зростання зарплат сповільняться, що вже сприятиме стримуванню інфляції.
Внаслідок війни існують серйозні ризики втрати життя, територій, підприємств та, як наслідок, зниження економічних можливостей. Темпи відновлення економіки до звичних умов будуть визначатися характером та тривалістю конфлікту.
Серед численних ризиків, які пов'язані з війною, можна виділити появу нових бюджетних витрат, можливість збільшення податкових ставок, подальше руйнування інфраструктури, зокрема енергетичних та портових об'єктів, посилення міграційних процесів та зростання дефіциту робочої сили на ринку праці.
Можливі також оптимістичні варіанти, які стосуються прискорення процесів євроінтеграції і відновлення в енергетичному секторі.
Напрошується висновок, що невизначеність величезна.
Проте, якщо порівнювати з початковим етапом повномасштабного вторгнення, ця невизначеність значно зменшилася. Фінансові установи та платіжні системи функціонують без збоїв. Енергетики неодноразово довели свою здатність виконувати неймовірні завдання та відновлювати енергосистему, в той час як бізнес і населення продемонстрували вражаючу адаптивність.
Гривня продовжує виконувати функцію повноцінної валюти, слугуючи мірилом цінності, засобом для проведення платежів та накопичень. Ризики, пов'язані з отриманням міжнародного фінансування, значно знизилися. Національний банк України перейшов до гнучкого підходу в управлінні інфляцією, взявши на себе зобов'язання повернути її до цільового рівня 5% у прийнятні терміни. Незважаючи на виклики війни, ми реалізуємо один із найзначніших пакетів реформ в історії незалежності України.
#бюджет #кредит #Інфляція #Національний банк України #Українська гривня #Економіка #Україна #Президент (державна посада) #Бізнес #Енергетична галузь #Банк #Інфраструктура #Міжнародний валютний фонд #Українська мова #Суспільство #Монетарна політика #Ринок праці #Дефіцитні видатки #Заощадження #Банківська система #Посуха #Підприємницька діяльність
